Справа № 420/17059/22

 УХВАЛА

31 серпня 2023 року                                                                                                 м. Одеса

Одеський  окружний  адміністративний  суд  у  складі  головуючого  судді  Іванова Е.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №420/17059/22, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/17059/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:

- визнання протиправними дії відповідача щодо застосовування обмеження пенсії по інвалідності позивача максимальним розміром, при перерахунку з 01.12.2019 року, викладену у відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №18252-15843/Я-02/8-1500/22 від 04.11.2022 року на скаргу позивача від 02.11.2022 року та такою, що порушує право позивача на пенсійне забезпечення, гарантоване вимогами Конституції України та такою, що порушує право мирно володіти своїм майном, грошовими коштами, яке гарантоване статтею 1 Першого протоколу до міжнародної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і такою, що порушує право на справедливий суд, гарантоване міжнародною Конвенцією про     захист прав людини     і основоположних свобод;

- зобов`язання відповідача провести з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності позивачу на підставі довідки МВС України про грошове забезпечення від 14 листопада 2022 року № 49/7952, виданої станом па 19.11.2019 року, відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/9217/22 від 09.09.2022 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», без застосування обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії;

- зобов`язання відповідача розрахувати розмір боргу, що склався в результаті невиплати пенсії по інвалідності позивачу у повному обсязі за період з 01.12.2019 року по наступний час, згідно з оновленою Довідкою про розмір грошового забезпечення від 14 листопада 2022 року № 49/7952, виданою МВС України, та сплатити борг у повному обсязі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.12.2019 року ОСОБА_1 пенсії її граничним розміром у сумі 16380,00 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.2019 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 року по справі №420/7091/22 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» №22/6-5353 від 07.09.2021 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

18.04.2023 року Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/17059/22 було видано виконавчій лист.

05.05.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденком О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП№71743382) на підставі виконавчого листа №420/17059/22, виданого 18.04.2023 року Одеським окружним адміністративним судом.

10.08.2023 року від представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява, в якій останній просить встановити чи змінити спосіб і порядок виконання у виконавчому провадженні №71743382 з примусового виконання вимог виконавчого листа по справі №420/17059/22, виданого Одеським окружним адміністративним судом 18.04.2023 року.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просить суд встановити чи замінити резолютивну частину рішення щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.2019 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 року по справі №420/7091/22 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» №22/6-5353 від 07.09.2021 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 31.05.2023 року в сумі 191250,36 грн.

В обґрунтування вказаної заяви останній зазначив, що пенсійний орган листом повідомив його про нарахування суми боргу позивачу. Проте, виплату нарахованої суми пенсії боржником не здійснено з посиланням на відсутність відповідного фінансування коштів із державного бюджету.

Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Вирішуючи дану заяву, суд зазначає таке.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Разом з тим суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженого Законом України №7168 від 16.03.2022 року воєнний стан продовжений до 25.04.2022 року.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2212-IX від 21.04.2022, воєнний стан продовжений до 25.05.2022 року.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України №2263-IX від 22 травня 2022 року, воєнний стан продовжений до 23.08.2022 року.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України №2500-IX від 15.08.2022 року, воєнний стан продовжений на 90 днів.

Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України №2738-IX від 16.11.2022 року, воєнний стан продовжений до 19.02.2023 року.

Законом затвердженого Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до  18 серпня 2023 року).

З огляду на вищезазначені обставини через існуючу загрозу життю та здоров`ю людей заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було розглянуто в порядку письмового провадження.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 370, 373 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються на підставі виконавчого листа, виданого судом першої інстанції.

Згідно із ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року   (далі – Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені   Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього   Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього   Закону   підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до  ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження»  саме на виконавця покладається обов`язок виконати рішення суду та вжити заходів у разі відсутності добровільного виконання боржником.

Згідно ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Таким чином, для зміни способу і порядку виконання судового рішення підставами є обставини, які роблять виконання неможливим.

Водночас змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 року (справа №759/1928/13-а).

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 року по справі №420/17059/22 було, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.2019 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 року по справі №420/7091/22 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» №22/6-5353 від 07.09.2021 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Тобто, рішенням суду встановлено спосіб виконання судового рішення шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

При цьому в заяві про зміну та встановлення способу та порядку виконання заявник просить суд змінити спосіб виконання судового рішення та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 31.05.2023 року в сумі 191250,36 грн.

Суд зазначає, що дана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично стосується зміни суті резолютивної частини зазначеного рішення суду від 06.03.2023 року по справі №420/17059/22. Тобто, із заяви випливає наявність нових позовних вимог, які не заявлялись при розгляді адміністративної справи, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.

Між тим, суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, позаяк обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Такі висновки суду узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, які викладені в постанові від 30 вересня 2019 року у справі №440/85/19 та в постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а, в яких зазначено, що зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання органу ПФУ здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Крім того, суд зазначає, що розмір заборгованості, щодо якої подана заява державного виконавця, судом у судовому рішенні не визначалась, правильність розрахунку цієї заборгованості у зазначеному судовому рішенні судом не перевірялась, матеріали справи, на підставі яких було прийняте дане рішення, не містили інформацію про розмір заборгованості перед позивачем.

Також суд зауважує, що невиконання божником судового зобов`язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч.3 ст.378 КАС України, не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 23 та ст. 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання по виконавчому провадженні №71743382 з примусового виконання вимог виконавчого листа по справі №420/17059/22, виданого Одеським окружним адміністративним судом 18.04.2023 року.

На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 241, 243,  248, 256, 293-295, 370, 378 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №420/17059/22 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені  статтями 293, 295 КАС України.

          Суддя                                                                                              Е.А. Іванов