ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.03.2007 Справа № 39/340-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання: Стуковенковій Н. В.
За участю представників сторін:
від позивача: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача: Винцигловська О.М., довіреність № б/н від 28.12.06, начальник сектору претензійно-позовної роботи з кредиторами юридичного департаменту;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго –МИГ”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2006 року у справі № 39/340-06
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго –МИГ”, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля”, м. Павлоград
про захист права власності
Розпорядженням заступника голови суду, голови судової палати Неклеси М. П. від 05.03.2007 року № 184 в зв"язку з закінченням чергової відпустки судді Євстигнеєва О. С., справу було передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Лотоцька Л. О. (доповідач), судді: Бахмат Р. М., Євстигнєєв О. С.
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2006 року позивач звернувся в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до відповідача про визнання зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ»перед Відкритим акціонерним товариством «Павлоградвугілля»по сплаті суми заборгованості за договором купівлі-продажу вугілля № 20 е. м./65 від 03.01.2001 року у сумі 124 050,99 грн. припиненим з 11.02.2004 року у зв’язку з проведенням між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ»та Відкритим акціонерним товариством «Павлоградвугілля»заліку зустрічних однорідних вимог.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2006 року (суддя Ліпинський О. В.) в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржене рішення скасувати, а позов задовольнити. Скаржник посилається на те, що висновок суду стосовно тієї обставини, що доказів направлення відповідачу акту заліку однорідних вимог від 11.02.2004 року позивачем не надано, що є підставою для відмови у задоволені позову, є помилковим, оскільки відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін. Тобто в даному випадку не акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.02.2004 року чи акт заліку однорідних вимог від 11.02.2004 року є підставою для зарахування зустрічних вимог, а саме заява, тобто лист від 11.02.2004 року № 183. Тобто суд першої інстанції, в порушення статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу України та статті 601 Цивільного кодексу України замість листа № 183 від 11.02.2004 року визнав доказом по справі акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.02.2004 року та акт заліку однорідних вимог від 11.02.2004 року.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу суду не надав.
У судове засідання, яке ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.02.2007 року було призначено на 06.03.2007 року, позивач явку свого повноважного представника не забезпечив, але зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходиться поштове повідомлення з відповідною позначкою, яке підтверджує, що про час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності його представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
09 лютого 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Армада»- первісний кредитор та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ»- новий кредитор було укладено договір № 09/02/04-Х про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор уступив, а новий кредитор прийняв право вимоги в сумі 124 050,99 грн. до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта Західно-Донбаська»ДП ДХК «Павлоградвугілля», правонаступником якого є відповідач.
Як вбачається з додаткової угоди № 5 від 01.01.2004 року до договору № 20 е.м./65 від 03.01.2001 року, укладеного сторонами, заборгованість позивача перед відповідачем складала 803 872,10 грн.
Проведеним відповідачем зарахуванням зустрічних однорідних вимог (лист № 4-45/5348 від 15.09.2005 року) борг позивача за договором № 20е.м./65 від 03.01.2001 року зменшився на 709 442,97 грн.
Позивач, посилаючись на те, що 11.02.2004 року направив відповідачу листа № 183 про залік зустрічних однорідних вимог на суму 124 050,99 грн. (боргу позивача за договором № 20е.м./65 від 03.01.2001 року та боргу відповідача за договором купівлі-продажу № 247/03 від 15.09.2003 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Армада»та Державним відкритим акціонерним товариством «Шахта Західно-Донбаська»ДП ДХК «Павлоградвугілля»в сумі 14 188,99 грн. та договором № 09/02/04-Х уступки права вимоги, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Армада»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ», в сумі 109 862,00 грн.), просив визнати зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ»перед Відкритим акціонерним товариством «Павлоградвугілля»по сплаті суми заборгованості за договором купівлі-продажу вугілля № 20 е. м./65 від 03.01.2001 року у сумі 124 050,99 грн. припиненим з 11.02.2004 року у зв’язку з проведенням між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ»та Відкритим акціонерним товариством «Павлоградвугілля»заліку зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.
Зарахування –односторонній правочин, до якого застосовуються положення статті 202 Цивільного кодексу України.
В силу частин 1, 2, 3 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов’язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Таким чином, односторонній правочин є вольовою дією однієї сторони.
У якості виразу такої волі позивач посилається на те, що 11.02.2004 року він направив відповідачу листа № 183 «Про залік зустрічних однорідних вимог», яким повідомив відповідача про проведений залік зустрічних однорідних вимог на суму 124 050,99 грн., з додатком акту про залік зустрічних однорідних вимог від 11.02.2004 року.
На підтвердження направлення вказаного листа позивач надав належним чином засвідчені ксерокопії опису вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення.
Заперечуючи проти отримання листа «Про залік зустрічних однорідних вимог», відповідач надав направлений йому позивачем лист № 183 від 11.02.2004 року, в якому міститься вимога щодо сплати боргу в сумі 8 051,94 грн. за отриманий за накладними № 316 від 25.05.2001 року та № 767 від 08.10.2001 року товар. В листі зазначено про направлення з листом двох екземплярів акту звіряння розрахунків. Як вбачається з акту звіряння розрахунків станом на 01.02.2004 року борг ЦЗФ Павлоградська перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ»склав 8 051,94 грн.
З наданого позивачем опису вкладення, засвідченого органом зв’язку 20.02.2004 року, поштовим відправленням на ім’я генерального директора Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»було направлено три предмета: лист № 183 від 11.02.2004 року (один предмет) та 2 предмета (аркуша) акта звіряння взаєморозрахунків станом на 01.02.2004 року.
За таких обставин, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що 20.02.2004 року позивачем був направлений відповідачу лист № 183 від 11.02.2004 року, в якому містилася вимога щодо сплати 8 051,94 грн., оскільки саме лист цього змісту направлявся позивачем одночасно з актом звіряння розрахунків станом на 01.02.2004 року.
Таким чином, позивач не довів, що ним 11.02.2004 року був вчинений односторонній правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
В силу частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Таким доказом у справі, що також свідчить про не вчинення позивачем 11.02.2004 року одностороннього правочину, є рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2006 року у справі № 6/254(14/158)-06, що набрало законної сили, за позовом Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-МИГ»про стягнення боргу в сумі 96 289,13 грн. за договором № 20е.м./65 від 03.01.2001 року.
Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги.
Відповідач, заперечуючи проти позову частково, взагалі не посилався на здійснення ним 11.02.2004 року зарахування зустрічних однорідних вимог.
На підставі викладеного Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що зазначене зарахування позивачем не здійснювалось.
З урахуванням вищенаведеного місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області прийнято за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, в зв"язку з чим правові підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго –МИГ” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2006 року у справі № 39/340-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О. С. Євстигнеєв