Номер провадження 1-кп/754/159/23

Справа№754/8757/22

Вирок

Іменем України

30 серпня 2023 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12022105030002594 від 02.11.2021 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води, Кам`янського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-21.10.2021 року Деснянським районним судом міста Києва за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин (покарання не відбуто),

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , 01.11.2021 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин, перебуваючи на 10-му поверсі житлового будинку АДРЕСА_2 , побачив сплячого потерпілого ОСОБА_5 , поряд з яким лежав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 9» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 .. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, переслідуючи корисливий мотив, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 підійшов до потерпілого ОСОБА_5 та повторно викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 9» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , вартістю 3713 гривень 00 копійок, у чохлі чорного кольору, з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, без залишку коштів на рахунку.

Після чого, утримуючи зазначене майно при собі, ОСОБА_3 зник з місця вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3713 гривень 00 копійок.

Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, щиро розкаявся і підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи.

Суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно всіх обставин справи, які ніким не оспорюються, проти цього не заперечують учасники судового розгляду, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, учасникам судового розгляду роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, з точки зору належності та допустимості, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, та його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

У відповідності до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, санкцією ч.2 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке за класифікацією, визначеною ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Відповідно до даних про особу обвинуваченого, ОСОБА_3 раніше судимий за аналогічний корисливий злочин, не працевлаштований, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання, яке необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у виді арешту, в межах встановлених у санкції відповідної статті особливої частини КК України.

Незважаючи на визнання своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні та щирому каятті, суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком, оскільки щодо останнього за аналогічний злочин вже застосовувалось покарання не пов`язане з позбавленням волі, однак дане покарання не відбуто та належних результатів не дало. Даний захід кримінальної репресії не призвів до позитивних змін в його особистості і не створив у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки, а відтак, виявився недостатнім, оскільки не сприяв виправленню ОСОБА_3 .. Крім того, суду зазначає, що в ході судового розгляду даного кримінального провадження, ОСОБА_3 тривалий час перебував у розшуку, тобто намагався ухилитись від відповідальності.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 дане кримінальне правопорушення вчинив після постановлення вироку Деснянського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2021 року, остаточне покарання ОСОБА_3 призначається за сукупністю вироків за правилами ч.1 ст. 71 КК України. Суд вважає за необхідне також застосувати вимоги ст. 72 КК України відповідно до яких, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид покарання з такого їх співвідношення: одному дню арешту відповідає вісім годин громадських робіт.

Відповідно до ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 686 грн. 48 коп..

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази: мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 9» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який зберігається у камері зберігання речових доказів Деснянського УП ГУНП в місті Києві - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_7 ..

Заходи забезпечення в кримінальному провадженні не застосовувались.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ місяців арешту.

На підставі ч.1 ст. 71, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2021 року, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці 10 (десять) днів.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Речові докази: мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 9» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який зберігається у камері зберігання речових доказів Деснянського УП ГУНП в місті Києві - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_7 ..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 686 гривень 48 копійок витрати за залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя: ОСОБА_1