ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

30.08.2023м. ДніпроСправа № 904/4699/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс", м. Київ

до Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ, Дніпропетровська область, м. Нікополь

про стягнення 7 459 103,74 грн   

Суддя  Мілєва І.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ про стягнення 7 459 103,74 грн, з яких: 7 261 753,30 грн – основний борг, 180 398,31 грн – пеня, 16 952,13 грн – 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 02.01.2023-1Е від 24.01.2023.

Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 7 459   103,74 грн шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу - Нікопольському управлінню захисних масивів Дніпровських водосховищ та розміщені на будь-яких рахунках в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, які відкриті станом на дату застосування заходів забезпечення позову або будуть відкриті після застосування заходів забезпечення позову.

Свою заяву про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" обґрунтовує наступним. Згідно з наявною у позивача інформацією відповідно з затвердженим кошторисом фінансування відповідача на оплату електричної енергії в серпні місяці 2023 року складає 10 362 000,00 грн, цими коштами споживач мав би змогу розрахуватися з заборгованістю за електричну енергію. Однак, незважаючи на значну заборгованість, головним розпорядником коштів було прийнято рішення про зменшення фінансування відповідача на оплату електричної енергії на суму приблизно 8 000 000,00 грн за договором, а ці кошти перенаправили на оплату електричної енергії іншому постачальнику електричної енергії, що призвело до того, що відповідач не зможе розрахуватися за поставлену електричну енергію та, як наслідок, призведе до відключення відповідача від постачання електричної енергії. Станом на момент подачі позовної заяви та даної заяви ситуація погіршилась, оскільки кошти, які залишались на фінансування договору в сумі приблизно 2 362 000,00 грн теж були перенаправленні на інші потреби відповідача, що позбавляє відповідача будь-якої перспективи розрахуватись за договором за поставлену електричну енергію, а заборгованість перед позивачем продовжує зростати в зв`язку з подальшим споживанням електричної енергії. Також необхідно зазначити, що відповідач зайняв позицію ігнорування проблеми (збільшення заборгованості), з 04.08.2023 до моменту подачі позовної заяви не вичинив жодних дій на визнання заборгованості чи пошуку рішення для погашення заборгованості. На думку сторони позивача такі дії відповідача носять характер недобросовісних та свідчать про протиправне ухилення відповідача від виконання взятих на себе грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором, внаслідок чого утворилась значна заборгованість, стягнення якої буде предметом спору у даній справі. Звернення позивача з вимогою про сплату заборгованості відповідач ігнорує. Будь-яких повідомлень від відповідача щодо узгодження порядку погашення існуючої заборгованості, неможливості виконання своїх зобов`язань не надходило. Така бездіяльність та протиправна поведінка відповідача негативно впливає на фінансовий стан позивача, оскільки сума простроченої заборгованості є значною. З урахування вище викладеного наявні ґрунтовні, об`єктивні підстави вважати, що відповідач взагалі може не виконати наявні перед позивачем грошові зобов`язання, про що свідчить, зокрема, його свідоме протиправне ігнорування виконання таких зобов`язань. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту та грошові кошти унеможливить ефективний захист та поновлення прав заявника, у разі якщо під час розгляду спору у даній справі будуть встановлені факти порушення його прав.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст. 136 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків вжиття заходів до забезпечення позову.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як на підставу для забезпечення даного позову заявник вказує на те, що існують об`єктивні підстави вважати, що відповідач взагалі може не виконати наявні перед позивачем грошові зобов`язання, про що свідчить, зокрема, його свідоме протиправне ігнорування виконання таких зобов`язань.

Господарський суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Суд зазначає, що в поданій заяві міститься лише посилання на порушення прав заявника, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову.

Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України).

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. (ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" про забезпечення позову - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили 30.08.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Мілєва