Справа № 752/17377/23

Провадження № 1-кс/752/6803/23

У Х В А Л А

25.08.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва внесене у кримінальному провадженні № 42023100000000139 від 10.03.2023 старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

в с т а н о в и в:

до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_5 .

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що СУ ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023100000000139, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

24.08.2023 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, на думку прокурора наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, слідчий просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, звертаючи увагу суду на те, що більш м`які запобіжні заходи не є достатніми для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необгрунтованість підозри та недоведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, сторону захисту, слідчий суддя приходить про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінального правопорушення.

Розглянувши питання існуючих ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Щодо ризику впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання потерпілого і свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.Вказане доводить, що можливість впливу на свідків є досить ймовірною.

Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодажати кримінальному провадженню іншим чином є доведеним стороною обвинувачення, при цьому враховуючи, мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, слідчий суддя вважає, що обрання стосовно ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може ґрунтуватись лише на існуванні ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, оскільки під час судового засідання прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, який би міг бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_5 , не зможе в повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, враховуючи особу підозрюваного, його сталі соціальні зв"язки, приходжу до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання слідчого, з одночасним застосуванням відносно особи більш м`якої міри запобіжного заходу - у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питання щодо часу перебування підозрюваного під домашнім арештом протягом доби, слідчим суддею враховано доводи сторін щодо особи підозрюваного, його соціальні зв`язки, у зв`язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному необхідно встановити заборону залишати житло у певний період часу.

Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період часу буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що забезпечить право підозрюваного на належний рівень життя, отримання належної медичної допомоги, його належну процесуальну поведінку.

Керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 183 ,184, 193-196, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання слідчого - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Василькова, громадянина України, українця, працюючого начальником відділу по нагляду за водоспоживанням та водовідведенням споживачів та енерго, тепло, постачальних компаній УКВВ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 23.00 години до 06.00 години наступної доби.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло де він проживає, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування, тобто до 24.10.2023 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: