Справа № 2-а-86/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2008 року
Богуславського районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Якутюка B.C.,
при секретарі Давиденко М. В.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, звернувшись до суду з даним позовом, просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації на її користь недоотримані суми на оздоровлення за 2006-2007 роки в сумі 2235 грн., посилаючись на те, що вона являється евакуйованою особою у 1986 році із зони відчуження в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" їй повинна виплачуватися щорічно одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, як евакуйованій із зони відчуження і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати вказаної грошової допомоги. Вона отримала грошову допомогу на оздоровлення в 2006-2007 роках значно меншу, ніж це передбачено ст. 48 вказаного Закону. По питанню виплати недоотриманих сум на оздоровлення вона зверталась з відповідною заявою до відповідача, але йому було відмовлено, в зв'язку з чим вона змушена звернутися з відповідним позовом до суду.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 свої позовні вимоги
підтримала, посилаючись на вищенаведені обставини і просила суд стягнути з відповідача на її
користь суму недоотриманої грошової допомоги на оздоровлення за 2006-2007 роки в розмірі
2235 грн.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала і просила суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її вимог, посилаючись на те, що позивачу виплачувалась допомога на оздоровлення за 2006-2007 роки як евакуйованій 2 категорії в розмірах, що були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».Крім того, представник відповідача зазначила, що в Законі України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені видатки на проведення перерахунку раніше виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення. Окрім того, позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду, який визначено ст. 99 КАС України.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється особою, евакуйованою у 1986 році із зони відчуження Чорнобильській АЕС (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення серії Б №063122, виданим Київською обласною державною адміністрацією 02 жовтня 1992 року.
Із письмової інформації від 15 січня 2008 року Управління праці та соціального захисту населення Богуславської РДА вбачається, що ОСОБА_1 була виплачена допомога на оздоровлення за 2006 рік - 30.09.2006 року в сумі 75 грн., за 2007 рік - 21.12.2007 року в сумі 75 грн.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції закону, що діяв до внесення змін Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року було встановлено, що одноразова щорічна допомога на оздоровлення особам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження виплачується у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на які посилається відповідач, суперечать іншим нормам законів.
Так, згідно Закону України « Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений 185 грн., який згідно внесень послідуючих змін до Державного бюджету України зростав кожен наступний рік, вказані закони до 2006 року не мали обмежень щодо застосування ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Рішенням Конституційного Суду України за справою № 1-29 /2007 року від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено, на 2007 рік дію в частиш виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини четвертої та частини сьомої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В даному випадку, суд вважає, що відповідачем грошова допомога за період 2006-2007 роки на оздоровлення ОСОБА_1 виплачена неправильно. Виходячи із загальних засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами та приймаючи до уваги Рішення Конституційного Суду України за справою №1-29/2007 від 09 липня 2007 року, при виплаті допомоги на оздоровлення слід керуватися ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому відповідач повинен виплачувати позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати щорічної компенсації на оздоровлення.
Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2006 року - 350 грн. на місяць, з 01 липня 2006 року - 375 грн. на місяць, з 01 грудня 2006 року - 400 грн. на місяць.
Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2007 року - 400 грн. на місяць, з 01 квітня 2007 року -420 грн. на місяць, з 01 липня 2007 року - 440 грн. на місяць, з 01 жовтня 2007 року - 460 грн.
Таким чином, відповідачем було, недоплачено позивачу щорічну допомогу на оздоровлення як особі, евакуйованій у 1986 році із зони відчуження за 2006 рік - 1050 грн.( 375 грн. х 3 - 75 грн.), за 2007 рік - 1305 грн. ( 460 грн. х 3 - 75 грн.), а всього в сумі 2355 грн.
Суд також вважає, що підстав для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 з підстав пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, поскільки Законами України «Про державний бюджет на 2006 рік» та «Про державний бюджет на 2007 рік» зупинялась дія ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, що позбавляло можливості позивача звертатись до суду з посиланням на дану норму Закону, а також слід зазначити, що ОСОБА_1 про порушення свого права на отримання грошової допомоги на оздоровлення в повному розміру дізнався лише 15 січня 2008 року, коли відповідач надав
їй письмову відповідь про відмову у виплаті належним сум.
На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 48, 70 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції закону до внесення змін Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року), Рішенням Конституційного Суду України за справою №1-29/2007 від 9 липня 2007 року, керуючись ст. ст. 17, 18, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_3 недоотримані суми щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2006-2007 роки в сумі 2355 (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) гривень.
Звільнити Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області від сплати судовий збір (державне мито) на підставі рішення двадцять восьмої сесії п'ятого скликання Богуславської міської ради від 29 січня 2008 року "Про надання пільг по сплаті державного мита".
постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.