ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року           справа №200/3586/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Компанієць І.Д., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження  апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області  на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 р.  у справі  № 200/3586/22 (головуючий І інстанції Чучко В.М.)   за позовом    ОСОБА_1   до   Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області  про   стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік,-  

                                                                  ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області  (далі – відповідач), в якому просив:  стягнути недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня інвалідам 2-ї групи за 2022 рік у сумі 11566 грн. відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області  здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1  щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, як особі з інвалідністю другої групи внаслідок війни, відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог – відмовив.

Відповідач не погодившись рішення суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування скарги зазначено, що розмір грошової допомоги визначено не Головним управлінням, а Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 “Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - Постанова № 540). Дії Головного управління щодо виплати грошової допомоги у 2022 році полягають в одноразовому включенні суми грошової допомоги у визначеному Постановою № 540 розмірі до відомості (списку) на виплату пенсій за червень 2022 року. Головним розпорядником коштів на виплату грошової допомоги відповідальним виконавцем такої бюджетної програми є Мінсоцполітики, на рахунок якого Пенсійним фондом України повертаються невиплачені суми грошової допомоги (незалежно від причин такої невиплати). Органом, уповноваженим здійснювати виплату грошової допомоги, невиплаченої станом на 1 липня, є місцевий орган соціального захисту населення за місцем проживання отримувача. Повноважень на вчинення дій, не передбачених Постановою № 540, органам Пенсійного фонду України не надано.

Ураховуючи викладене, а також обсяг та разовий характер повноважень, що покладені Постановою № 540 на органи Пенсійного фонду України, позовні вимоги про захист права на соціальний захист заявлені до неналежного відповідача.

Виходячи з вищенаведених положень законодавства та, зокрема, пункту 8 Порядку № 540, перерахунок (нарахування) та виплата разової грошової допомоги до 5 травня є дискреційними повноваженнями структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад. Зазначене додатково підтверджується рішенням Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20.

Також апелянт зазначає, що Постанова № 540 вичерпно врегульовує порядок дій державних органів щодо виплати грошової допомоги до 5 травня у 2022 році.

Головне управління не може використовувати кошти Пенсійного фонду на виплату грошової допомоги. Бюджетне фінансування для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі, заявленому у позові, Головному управлінню не передбачено.

Предметом спору у цій справі є розмір грошової допомоги, визначений актом Кабінету Міністрів України, а саме - додатком до Порядку № 540. Головним розпорядником коштів на виплату грошової допомоги відповідальним виконавцем такої бюджетної програми є Мінсоцполітики. Органом, уповноваженим здійснювати виплату грошової допомоги, невиплаченої станом на 1 липня, є місцевий орган соціального захисту населення за місцем проживання отримувача.

Позивач не врахував ці істотні обставини та обрав невірний спосіб захисту своїх прав, заявивши позовні вимоги до неналежного відповідача - Головного управління пенсійного фонду.

Відтак належним відповідачем у справі має бути місцевий орган соціального захисту населення за місцем проживання отримувача, а саме - Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради, юридична адреса: 84207. м. Дружківка, вул. Машинобудівників. 64.

Також апелянт зазначає, що доводи позивача у позовній заяві зводяться до неправомірності дій Кабінету Міністрів України, що полягають у прийнятті Постанови № 540 у чинній редакції. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України. Постанова № 540 набрала чинності 11.05.2022 та у встановленому порядку протиправною (на час виникнення спірних правовідносин) не визнавалася.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_1 , має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію по 2 групі інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Виплата позивачу як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік проведена ГУ ПФУ в Донецькій області в сумі 3906,00 грн, що підтверджується листом відповідача від 09.06.2022.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу “заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом”. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

У справі, яка розглядається, ключовим є питання визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році для.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551-XII).

01.01.1999 набрав чинності Закон №367-XIV, яким статтю 13 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 "№79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів  Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, від 08 квітня 2021 року № 325, від 07.05.2022 № 540  якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги до 5 травня.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей  12,  13,  14,  15  та  16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного  Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008,  дійшов висновку про те, що  БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12,  13,  14,  15  та  16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV.

Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові від 07.05.2022 № 540 установив, що у 2022 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 13 цього Закону.

Отже, на час виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова від 07.05.2022 № 540.

Виходячи із визначених у частині 4  статті 7 КАС України  загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги  у 2022 році слід застосовувати не Постанову від 07.05.2022 № 540, а  Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 13 червня 2023 року справа № 560/8064/22 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22 щодо застосування положень статті 13 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку № 540 у подібних правовідносинах щодо нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному вказаним Порядком, з огляду на те, що Судом не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, оскільки вони є такими, що суперечать статті  17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, а мають бути застосовані саме положення статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України № 367-ХІV, згідно із якою щорічна разова грошова допомога до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачується у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Судова палата Верховного Суду у вказаній справі вважає, що висновки, викладені в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22 щодо правомірності нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком № 540, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, а відтак вважає за необхідне відступити від його висновків щодо застосування положень статті 13 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку № 540 у подібних правовідносинах, та дійшла висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах в такий спосіб:

1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;

(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;

(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону            № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;

(4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;

(5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах: I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини 3 статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 серпня 2023 року справа №380/17611/22, від 22 серпня 2023 року справа №380/17509/22.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 28 вказаного Закону, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ визначено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2022 року - 1934 грн. (стаття 7).

Отже, розмір мінімальної пенсії за віком у травні місяці 2022 року становив 1934 грн.

Позивачу було сплачено  разову грошову допомогу у сумі 3906 грн.

Розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році за Законом № 3551 становить 15472 грн.

Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено в 2022 році у розмірі, меншому ніж передбачено Законом № 3551, суд апеляційної інстанції погоджує викладений в оскаржуваному рішенні висновок про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі та необхідності його відновлення шляхом визнання протиправними дій відповідача в частині відмови у виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року в належному розмірі.

Стосовно посилання апелянта на те, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача Головного управління Пенсійного фонду, а не Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради, суд зазанчає наступне.

Як зазанчалось, 07.05.2022 Кабінет Міністрів України у постанові від 07.05.2022 № 540 визначив, що: 1) виплата щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), здійснюється у 2022 році у розмірах не менше, ніж у 2021 році; 2) виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється: органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій; структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках (пункт 2 Постанови КМУ від 07.05.2022 № 540).

Крім того, Постановою КМУ від 07.05.2022 № 540 був затверджений Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.

Відповідно до підпунктів 2, 3, 5 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є, зокрема, щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, - Пенсійний фонд України. Бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються: Пенсійному фонду України - відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги, що включені у відомості (списки) на виплату пенсій за червень 2022 р., на підставі інформації, що обробляється в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах), та витрат на оплату послуг, пов`язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги, що проводиться організацією, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання.

Отже, у даному випадку, позивачем заявлені вимоги до вірного відповідача.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                                  ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області  на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 р.  у справі  № 200/3586/22 – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 р.  у справі  № 200/3586/22 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене та підписане колегією суддів 30 серпня 2023 року.

Суддя-доповідач:                                                                                 Е.Г. Казначеєв   

Судді:                                                                                             І.В. Сіваченко  

                                                                                                            І.Д. Компанієць