Справа № 2506/6416/2012 Головуючий у І інстанції Кулініч Ю.П.

Провадження № 11/795/226/2013

Категорія - ст. 185 ч.5 КК України Доповідач Шахова О. Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів: Антипець В.М., Карнауха А.С.,

з участю прокурора Дремлюги С.О.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями захисників адвокатів - ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та ОСОБА_7, в інтересах засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_6 та засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2013 року

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючий, не одружений, має доньку ОСОБА_8 20.04. ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий:

- 27 червня 2003 року вироком Київського районного суду м. Харкова за ч.3 ст.187, ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки та з конфіскацією майна;

- 31 жовтня 2008 року вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч.1 ст. 186 КК України до штрафу в сумі 850 грн.

-засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України до 8 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, Казахстан, житель ІНФОРМАЦІЯ_6, не одружений, не працюючий, раніше судимий:

- 01 березня 1985 року Харківським обласним судом за ч.4 ст.81, ч. 2 ст. 140, ч.3 ст. 142, ст.ст.93-а,42 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 16 травня 2005 року вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 185, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263, ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 04 січня 2011 року умовно-достроково звільнений на 1 рік 11 місяців 2 дні

-засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст. 185 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 травня 2005 року строком у 6 місяців, остаточно призначивши у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_8, не одружений, не працюючий, має сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимий:

-засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч. 4 ст. 358 КК України, йому призначено покарання:

-за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України 4 роки позбавлення волі;

-за ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 185 КК України 5 років позбавлення волі;

-за ч.5 ст. 185 КК України – 7 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

-за ч. 4 ст. 358 КК України – 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_6 остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 8 років 4 місяці з конфіскацією всього належного йому майна.

В порядку часткового задоволення цивільних позовів стягнуто із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку, заподіяну майнову шкоду на користь ОСОБА_10 в розмірі 13928,48 грн., на користь ОСОБА_11 – 34918, 60 грн., ОСОБА_12 – 9555 грн., ОСОБА_13 – 500 грн., ОСОБА_14 – 21625,50 грн., ОСОБА_15 – 23695,20 грн., ОСОБА_16 – 20592,60 грн., ОСОБА_17 – 25250,00 грн., ОСОБА_18 - 8775,00 грн.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 – залишені без розгляду.

Стягнуто на користь держави у відшкодування судових витрат з ОСОБА_4 – 6851,64 грн., ОСОБА_5 -6851,64 грн., ОСОБА_6 -7322, 04 грн.

Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Вироком суду встановлено, що у грудні 2011 року мешканець м.Харкова ОСОБА_4, не працюючий, з корисних мотивів, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло громадян, які проживають у м.Чернігові, створив та очолив організовану злочинну групу при своїй домінуючій ролі.

До складу групи ОСОБА_4 залучив також ніде не працюючих мешканців Харківської області ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які дали згоду ОСОБА_4 на вчинення крадіжок у м.Чернігові.

Під керівництвом ОСОБА_4 учасники злочинної групи розробили та погодили між собою загальний план злочинних дій, суть якого полягала у викраденні майна із квартир мешканців м.Чернігова.

На його виконання ОСОБА_4 повинен забезпечити прибуття учасників групи до м.Чернігова, використовуючи при цьому автомобіль НОМЕР_1, під своїм керуванням.

У м.Чернігові, за вказівкою ОСОБА_4, ОСОБА_6 на вищевказаному автомобілі повинен був забезпечити підвезення учасників групи до місця вчинення злочинів, вести візуальне спостереження за місцями скоєння крадіжок, а у разі небезпеки сповістити ОСОБА_4 через засоби мобільного зв’язку та забезпечити оперативний від’їзд своїх спільників з викраденим майном.

У свою чергу, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, знаходячись у будинку, повинні були підшуковувати квартири, звертаючи увагу за зовнішніми ознаками житла на рівень благополуччя його мешканців, та після цього спеціальними засобами (розвідним ключем та викрутками) відкривати серцевини замків дверей, проникати до житлових приміщень, та викрадати майно.

З метою уникнення затримання правоохоронними органами та для вдалого завершення злочинів, ОСОБА_4, як лідер злочинного угруповання, видав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мобільні телефони марки “Nокіа” та “Samsung” зі стартовими пакетами мобільного зв‘язку “МТС”, які вони використовували для розмов між собою під час вчинення злочинів.

У такий спосіб у січні 2012 року та березні 2012 року у м.Чернігові дана організована злочинна група скоювала крадіжки із квартир жителів м.Чернігова. Викрадене майно розподілялося між учасниками групи для власних потреб.

Так, 23.01.2012, близько 09.00, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, прибули до буд.23 по вул.П’ятницькій у м.Чернігові. ОСОБА_6 залишився біля вказаного будинку, де спостерігав за обстановкою, використовуючи наданий ОСОБА_4 мобільний телефон “Самсунг” для сповіщення останнього про появу сторонніх осіб.

У цей час ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 підшукали кв.33, під’їзду № 1 вказаного будинку, де, пересвідчившись у відсутності господарів квартири, ОСОБА_4 розвідним ключем та двома викрутками пошкодив замок вхідних дверей квартири, а ОСОБА_5 спостерігав за обстановкою в під’їзді, забезпечуючи їх безпеку. Проникнувши у квартиру, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 таємно викрали грошові кошти в сумі 1600 грн., металеву шкатулку вартістю 145 грн., браслет з металу жовтого кольору 585 проби, вагою близько 4 г вартістю 2000 грн., перстень з металу жовтого кольору 585 проби з рубіном вагою 5 г вартістю 3000 грн., хрестик з металу жовтого кольору 585 проби вагою 1 г вартістю 450 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 3 г вартістю 1275 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби з рубіном вагою 2 г вартістю 1000 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 2 г вартістю 850 грн., спортивні битки вартістю 250 грн., чоловічу туалетну воду “Ascendant pure” вартістю 260 грн., чоловічу туалетну воду вартістю 180 грн., туалетну воду вартістю 200 грн., запасні ключі замка вхідних дверей квартири у кількості 2 шт. та один ключ від домофону під’їзду, які цінності для потерпілої не представляють, а всього на загальну суму 11 210 грн., що належать ОСОБА_12, чим спричинили останній матеріальну шкоду.

24.01.2012, близько 09.00-10.00, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на вищевказаному автомобілі “Skoda Octavia” під керуванням ОСОБА_6, прибули до буд.17 по пр-ту Миру у м.Чернігові. ОСОБА_6 залишився біля будинку, де спостерігав за обстановкою, використовуючи наданий ОСОБА_4 мобільний телефон “Самсунг” для сповіщення останнього про появу сторонніх осіб.

У цей час ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 підшукали кв.40, під’їзду № 5 вказаного будинку, де, пересвідчившись у відсутності господарів квартири, ОСОБА_4 розвідним ключем та двома викрутками пошкодив замок вхідних дверей квартири, а ОСОБА_5, спостерігав за обстановкою в під’їзді, забезпечуючи їх безпеку. Проникнувши до квартири, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 таємно викрали грошові кошти в сумі 1800 доларів США, вартість яких згідно курсу Національного банку України станом на 24.01.2012 складає 14372,82 грн., 200 ОСОБА_25, вартість яких згідно даних Національного банку України станом на 24.01.2012 складає 2080,06 грн., грошові кошти в сумі 300 грн., ланцюжок з металу жовтого кольору 585 проби вагою близько 3 г вартістю 2000 грн., каблучку з металу жовтого кольору, 585 проби з рубіном, загальною вагою близько 2 г вартістю 1500 грн., каблучку з металу жовтого кольору, 585 проби з рубіном, загальною вагою 2,5 г вартістю 2500 грн., каблучку з металу червоного кольору 585 проби вагою близько 5 г вартістю 5000 грн., каблучку з металу білого кольору 585 проби з камінцем білого кольору вагою близько 3 г вартістю 2000 грн., кулон з металу жовтого кольору 585 проби вагою близько 2 г вартістю 1000 грн., браслет з металу білого кольору 925 проби вагою близько 5 г вартістю 1000 грн., браслет з металу білого кольору 925 проби вагою 3 г вартістю 270,75 грн., ланцюжок з металу білого кольору 925 проби вагою близько 7 г вартістю 1400 грн., цифровий фотоапарат “Fuji” вартістю 1031,25 грн., жіночі парфуми “Арман Базі” вартістю 270 грн., чоловічі парфуми “Фарінгейт” вартістю 700 грн. та запонки з металу білого кольору до сорочки 925 проби вартістю 450 грн., а всього на загальну суму 35874,88 грн., що належать ОСОБА_11, чим спричинили останньому матеріальну шкоду.

24.01.2012, в ранковий час, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на вказаному вище автомобілі “Skoda Octavia” під керуванням ОСОБА_6, прибули до буд.4 по вул. 1-ої ОСОБА_26 в м.Чернігові. ОСОБА_6 залишився біля вказаного будинку, де спостерігав за обстановкою, використовуючи наданий ОСОБА_4 мобільний телефон “Самсунг” для сповіщення останнього про появу сторонніх осіб.

У цей час ОСОБА_4 за допомогою електрошокеру “ 704 WS” відкрив електронно-магнітний замок під’їзду № 8, після чого спільно з ОСОБА_5 підшукали кв.275 даного під’їзду будинку, де, пересвідчившись у відсутності господарів квартири, ОСОБА_4, розвідним ключем та двома викрутками пошкодив замок вхідних дверей квартири, а ОСОБА_5 спостерігав за обстановкою в під’їзді, забезпечуючи їх безпеку. Проникнувши у квартиру, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 таємно викрали грошові кошти в сумі 1500 грн., що належать ОСОБА_13, чим спричинили останній матеріальну шкоду.

24.01.2012, в денний час, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на вищевказаному автомобілі “Skoda Octavia”, під керуванням ОСОБА_6 прибули до буд.28 по вул.50 років ВЛКСМ в м.Чернігові. ОСОБА_6 залишився біля вказаного будинку, де спостерігав за обстановкою, використовуючи наданий ОСОБА_4 мобільний телефон “Самсунг” для сповіщення останнього про появу сторонніх осіб.

У цей час ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 підшукали кв.5 під’їзду № 1 вказаного будинку, де, пересвідчившись у відсутності господарів квартири, ОСОБА_4 розвідним ключем та двома викрутками пошкодив замок вхідних дверей квартири, а ОСОБА_5, спостерігав за обстановкою в під’їзді, забезпечуючи їх безпеку. Проникнувши у квартиру, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, таємно викрали грошові кошти у сумі 100 доларів США, вартість яких згідно даних Національного банку України станом на 24.01.2012 складала 798,98 грн., грошові кошти у сумі 7200 грн., цифровий фотоапарат марки “Саnоn Раvег Shоt: А 510” вартістю 350 грн., браслет з металу білого та жовтого кольору довжиною 19,5 см 585 проби вагою 10,89 г вартістю 4704,48 грн., браслет з металу жовтого кольору 585 проби вагою близько 3 г вартістю 1296 грн., підвіску до браслету з металу жовтого кольору 585 проби вагою 1 г вартістю 432 грн. та постільну білизну полуторну з жатої тканини вартістю 147 грн., а всього на загальну суму 14928,46 грн., що належать ОСОБА_10, чим спричинили останній матеріальну шкоду.

25.01.2012, близько 09.00-09.30, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на вищевказаному автомобілі “Skoda Octavia” під керуванням ОСОБА_6, прибули до буд.15 по вул.Магістратській у м.Чернігові. ОСОБА_6 залишився біля будинку, де спостерігав за обстановкою, використовуючи наданий ОСОБА_4 мобільний телефон “Самсунг” для сповіщення останнього про появу сторонніх осіб.

У цей час ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 підшукали кв.31 під’їзду № 3 вказаного будинку, де, пересвідчившись у відсутності господарів квартири, ОСОБА_4 розвідним ключем та двома викрутками пошкодив замок вхідних дверей квартири, а ОСОБА_5 спостерігав за обстановкою в під’їзді, забезпечуючи їх безпеку. Проникнувши у квартиру, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 таємно викрали грошові кошти в сумі 400 грн., фотокамеру “Nikon D 5000” вартістю 4385,50 грн., чоловічий браслет з металу жовтого кольору 585 проби вагою 9 г вартістю 4104 грн., ланцюжок з металу жовтого кольору 585 проби вагою 9 г, вартістю 3888 грн., іконку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 5 г вартістю 2400 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 2 г вартістю 864 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 2 г вартістю 864 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 3 г вартістю 1296 грн., металевий годинник, вкритий металом жовтого кольору вартістю 2000 грн., пару сережок з металу жовтого кольору 585 проби вагою 2 г вартістю 960 грн., пару сережок з металу жовтого кольору 585 проби вагою 4 г вартістю 1632 грн., пневматичний пістолет вартістю 300 грн., а всього на загальну суму 23093,05 грн., що належать ОСОБА_14, чим спричинили останній матеріальну шкоду.

14.03.2012, в період з 10.00 до 14.50, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на вищевказаному автомобілі “Skoda Octavia” під керуванням ОСОБА_6, прибули до буд.15 по вул.Чернишевського в м.Чернігові. ОСОБА_6 залишився біля будинку, де спостерігав за обстановкою, використовуючи наданий ОСОБА_4 мобільний телефон “Самсунг” для сповіщення останнього про появу сторонніх осіб.

У цей час ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5В підшукали кв.73 під’їзду № 4 вказаного будинку, де, пересвідчившись у відсутності господарів квартири, ОСОБА_4 розвідним ключем та двома викрутками пошкодив замок вхідних дверей квартири, а ОСОБА_5 спостерігав за обстановкою в під’їзді, забезпечуючи їх безпеку. Проникнувши у квартиру, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 таємно викрали грошові кошти в сумі 100 доларів США, вартість яких згідно даних Національного банку України станом на 14.03.2012 складала 798,50 грн., грошові кошти в сумі 50 ОСОБА_25, вартість яких згідно даних Національного банку України станом на 14.03.2012 складала 521,30 грн., грошові кошти в сумі 5 000 грн., ланцюжок з металу жовтого кольору 585 проби вагою 5 г вартістю 2375 грн., ланцюжок з металу жовтого кольору 585 проби вагою 4,5 г вартістю 1912,50 грн., ланцюжок з металу жовтого кольору 585 проби вагою 4,5 г вартістю 1912,50 грн., пару сережок з металу жовтого кольору 585 проби з діамантами вагою 4 г вартістю 2500 грн., браслет з металу жовтого кольору 585 проби вагою 0,7 г вартістю 297,50 грн., браслет з металу жовтого кольору 585 проби вагою також 0,7 г вартістю 297,50 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 1 г вартістю 425 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 1 г вартістю 425 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 3 г вартістю 1275 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби з дрібними алмазами вагою 1,2 г вартістю 800 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 1 г вартістю 425 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 1 г вартістю 425 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 1,5 г вартістю 712,50 грн., ланцюжок з металу жовтого кольору 585 проби вагою 1,2 г вартістю 510 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби з камінцем вагою 2 г вартістю 1000 грн., хрестик з металу жовтого кольору 585 проби вагою 1 г вартістю 425 грн., хрестик з металу жовтого кольору 585 проби вагою 1 г вартістю 425 грн., чоловічі замшеві туфлі “Grado” вартістю 850 грн., лижну спортивна куртку “Тrespass” вартістю 1200 грн., спортивну сумку “Aipine Pro” вартістю 147,60 грн., а всього на загальну суму 24659,90 грн., що належать ОСОБА_15, чим спричинили останньому матеріальну шкоду.

15.03.2012, близько 09.00-10.30, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на вищевказаному автомобілі “Skoda Octavia”, під керуванням ОСОБА_6 прибули до буд.5 по вул.Пирогова в м.Чернігові. ОСОБА_6 залишився біля вказаного будинку, де спостерігав за обстановкою, використовуючи наданий ОСОБА_4 мобільний телефон “Самсунг” для сповіщення останнього про появу сторонніх осіб.

У цей час ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 підшукали кв.57, під’їзду № 4 вказаного будинку, де, пересвідчившись у відсутності господарів квартири, ОСОБА_4 розвідним ключем та двома викрутками пошкодив замок вхідних дверей квартири, а ОСОБА_5 спостерігав за обстановкою в під’їзді, забезпечуючи їх безпеку. Проникнувши у квартиру, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 таємно викрали грошові кошти в сумі 330 доларів США, вартість яких згідно даних Національного банку України станом на 15.03.2012 складала 2634,72 грн., грошові кошти в сумі 8400 грн., ланцюжок з металу жовтого кольору 585 проби вагою близько 2 г вартістю 1000 грн., хрестик з металу жовтого кольору 585 проби вагою близько 2 г вартістю 1000 грн., печатку чоловічу з металу жовтого кольору 585 проби вагою 8 г вартістю 4000 грн., обручку з металу жовтого кольору зі вставкою білого золота вагою 585 проби вагою 3 г вартістю 1500 грн., пляшку горілки “Статус” об’ємом 1 літр, вартістю 100 грн., ноутбук марки “ОСОБА_27 А8РІКЕ 5738 2О 424С50 Мп” вартістю 2055,90 грн., сумку для ноутбуку вартістю 100 грн., планшет “ОСОБА_23 ТаіЬеі РС” вартістю 800 грн., а всього на загальну суму 21 590,62 грн., що належать ОСОБА_16 та ланцюжок з металу жовтого кольору 585 проби вагою 3 г вартістю 1500 грн., хрестик з металу жовтого кольору 585 проби вагою близько 3 г вартістю 1500 грн., браслет з металу жовтого кольору 585 проби вагою близько 2 г вартістю 1000 грн., пару сережок з металу жовтого кольору з дрібними камінцями цирконію 585 проби вагою близько 3 г вартістю 1500 грн., пару сережок з металу жовтого кольору 585 проби вагою близько 2,5 г вартістю 1250 грн., пару сережок з металу жовтого кольору 585 проби вагою близько 3 г вартістю 1500 грн., пару сережок з металу жовтого кольору 585 проби вагою 4 г вартістю 2000 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби з рубіном вагою близько 10 г вартістю 5000 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби з камінцем вагою близько 7 г вартістю 3500 грн., каблучку з металу жовтого кольору зі вставкою металу білого кольору та камінцями 585 проби вагою 4 г вартістю 2000 грн. та каблучку з металу жовтого кольору зі вставкою металу білого кольору 585 проби вагою 3 г вартістю 1500 грн., а всього на загальну суму 22 250 грн., що належать ОСОБА_17, чим спричинили останній матеріальну шкоду.

15.03.2012, близько 13.00-14.00, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на вищевказаному автомобілі “Skoda Octavia” під керуванням ОСОБА_6, прибули до буд.38 по вул.Мстиславській у м.Чернігові. ОСОБА_6 залишився біля будинку, де спостерігав за обстановкою, використовуючи наданий ОСОБА_4 мобільний телефон “Самсунг” для сповіщення останнього про появу сторонніх осіб.

У цей час ОСОБА_4 за допомогою електрошокеру “ 704 WS” відкрив електронно-магнітний замок під’їзду № 1, після чого спільно з ОСОБА_5 підшукали кв.11 даного під’їзду будинку, де, пересвідчившись у відсутності господарів квартири, ОСОБА_4 розвідним ключем та двома викрутками пошкодив замок вхідних дверей квартири, а ОСОБА_5, спостерігав за обстановкою в під’їзді, забезпечуючи їх безпеку. Проникнувши у квартиру ОСОБА_4 та ОСОБА_5 таємно викрали ноутбук “Аsus А6R”, вартістю 1920 грн., ноутбук “Asus EE PC” вартістю 1500 грн., цифровий фотоапарат “Sоnу” вартістю 1500 грн., МР-3 плеєр вартістю 250 грн., спортивний чоловічий костюм “Рumа” вартістю 1500 грн., чоловічі кросівки “Dеmіх” вартістю 450 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 3 г вартістю 1500 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою близько 3 г вартістю 2000 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою близько 4 г зі вставленими напівкоштовними каменями вартістю 2500 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 2 г вартістю 850 грн., ланцюжок з металу жовтого кольору 585 проби вагою 9 г вартістю 4050 грн., браслет з металу жовтого кольору 585 проби вагою 5 г вартістю 2250 грн., дитячий ланцюжок з кульками з металу жовтого кольору 585 проби вагою 3 г вартістю 1500 грн., хрестик з металу жовтого кольору 585 проби вагою 1 г вартістю 500 грн., пару сережок з металу жовтого та білого кольору 585 проби вагою близько 8 г вартістю 4000 грн., пару сережок з металу жовтого кольору, 585 проби з камінцями білого та синього кольорів вагою близько 4 г вартістю 2000 грн., кулон з металу жовтого кольору 585 проби вагою 1 г вартістю 425 грн., кулон з металу жовтого кольору 585 проби вагою близько 1 г вартістю 500 грн., кулон з металу жовтого кольору 585 проби вагою 1,5 г вартістю 637,50 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 2 г вартістю 900 грн., банківську картку “Брокбізнесбанк” вартістю 20 грн. та грошові кошти на ній в сумі 1400 грн., а всього на загальну суму 32152,50 грн., що належать ОСОБА_19, чим спричинили останній матеріальну шкоду.

16.03.2012, близько 09.00-09.30, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на вищевказаному автомобілі “Skoda Octavia” під керуванням ОСОБА_6, прибули до буд.27 по вул.Шевченка в м.Чернігові. ОСОБА_6 залишився біля будинку, де спостерігав за обстановкою, використовуючи наданий ОСОБА_4 мобільний телефон “Самсунг” для сповіщення останнього про появу сторонніх осіб.

У цей час ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 підшукали кв.3, під’їзду № 1 вказаного будинку, де, пересвідчившись у відсутності господарів квартири, ОСОБА_4 розвідним ключем та двома викрутками пошкодив замок вхідних дверей квартири, а ОСОБА_5 спостерігав за обстановкою в під’їзді, забезпечуючи їх безпеку. Проникнувши у квартиру, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 таємно викрали каблучку з металу жовтого кольору, 585 проби вагою 3 г вартістю 1350 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 4 г вартістю 1800 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 3,5 г вартістю 1575 грн., каблучку з металу жовтого кольору 585 проби вагою 5 г вартістю 2250 грн., пару сережок з металу жовтого кольору 585 проби вагою 4 г вартістю 1800 грн., дерев’яну шкатулку, яка цінності для потерпілої не представляє, а всього на загальну суму 8775 грн., що належать ОСОБА_18, чим спричинили останній матеріальну шкоду.

ОСОБА_21 того, десь у 2010 році, більш точний час досудовим слідством не встановлено, в м.Ужгород при невстановлених досудовим слідством обставинах, ОСОБА_6 з метою придбання завідомо підробленого документа передав невстановленій досудовим слідством особі на ім’я ОСОБА_28 свою фотокартку. Через деякий час ОСОБА_6 від невстановленої досудовим слідством особи на ім’я ОСОБА_28 отримав завідомо підроблений документ - службове посвідчення серії УКО № 422924, виписане на ім’я оперуповноваженого в ОВС УВБ в Київській області ДВБ МВС України майора міліції ОСОБА_29, видане 22.09.2010 ГУ МВС України в Київській області, з вклеєною фотокарткою ОСОБА_6, за що заплатив гроші в сумі 1000 доларів США. Вказане посвідчення ОСОБА_6 постійно зберігав при собі. 04.04.2012, близько 14.10, ОСОБА_6, знаходячись на автозаправній станції “КЛО”, розташованої по вул.Лісова, 1/А с.Кочерів Радомишльського району Житомирської області, під час затримання співробітниками міліції, розуміючі протиправність своїх дій, пред’явив останнім зазначене посвідчення, тим самим використавши завідомо підроблений документ.

Також, протягом 2003-2004 років ОСОБА_6, з корисних мотивів, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна мешканців Харківської області за попередньою змовою з особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, вчинив ряд злочинів, пов’язаних з таємним викраденням чужого майна.

Так, на початку літа 2003 року ОСОБА_6 повідомив двом особам, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, що знає особу, яка відрізняється майновим статком – ОСОБА_30, після чого вони на автомобілі направились на місце, і ОСОБА_6 показав будинок і вікна квартири АДРЕСА_2, в якій проживає ОСОБА_30 Ці дані ОСОБА_6 повідомив для того, щоб ці особи чи особа могли в майбутньому проникнути до квартири ОСОБА_30 і вчинити крадіжку. У другій половині червня 2003 року одна з осіб, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, повідомила ОСОБА_6 про вчинену крадіжку з даної квартири. Крадіжка була скоєна 16.06.2003, в період часу з 10.00-13.00, шляхом пошкодження металевого кріплення решітки вікна, після чого особи, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, проникли через вікно до кв.14, буд.2/А по вул.Лагерна в с.Покотилівка, яка належать ОСОБА_31, звідки таємно викрали гроші в сумі 1000 євро, вартість яких які згідно курсу Національного банку України складала 6257,74 грн., 600 доларів США, вартість яких які згідно курсу Національного банку України складала 3199,80 грн., гроші в сумі 300 грн., сигнальний револьвер “Скат РС-03” вартістю 160 грн., подарунковий набір у вигляді авторучки та брилка, вартістю 47,50 грн., а всього на загальну суму 9965,04 грн., чим завдали останній матеріальну шкоду у великих розмірах.

15.07.2003, близько 21.00 – 22.00, ОСОБА_6 разом з двома особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, автомобілем прибули до буд.1/3 по вул.Донець-Захаржевського в м.Харькові. Одна з осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, підібрала для вчинення крадіжки квартиру, розташовану на четвертому поверсі зазначеного будинку. Для узгодженості злочинного наміру були розподілено ролі, згідно яких ОСОБА_6 згідно спільного плану залишився біля вказаного будинку та спостерігав за обстановкою для подачі знаку у випадку небезпеки, а інші особи проникали до квартири та вчиняли таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи злочинну мету, дві особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, піднялись на дах буд.1/3 по вул.Донець-Захаржевського в м.Харькові, після чого одна з них за допомогою альпійського спорядження проникла через вікно до кв.24 вказаного будинку, яка належить ОСОБА_24, звідки повторно таємно викрала грошові кошти в сумі 1300 доларів США, вартість яких згідно курсу Національного банку України складала 6931,60 грн., наручний годинник з золотим браслетом та з діамантами 1,5 карата, вартістю 7 998 грн., браслет “Ваrаса” в поєднанні каучуку, золота та діамантів, вартістю 3 199,20 грн., чоловічу каблучку “Ваrаса” з білого золота вагою 10г. з діамантами, вартістю 2 666 грн., обручку з металу жовтого кольору 583 проби, вагою 2,5 г., вартістю 237,50 грн., золотий медальйон у вигляді літери “М”, вартістю 266,60 грн., а всього на загальну суму 21 298,90 грн., завдавши останньому матеріальну шкоду в особливо великих розмірах. Викрадене майно було перенесено до автомобіля, поділено між спільниками та витрачено на власні потреби.

Далі, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, достовірно знаючи про заможне матеріальне становище родини ОСОБА_21, яка проживає в буд.5, по вул.Шпаковська в с.Пересічне Дергачівського району Харківської області, з метою таємного викрадення їх майна, використовуючи злочинний досвід вчинення злочинів групою осіб, вступив в злочинну змову з ОСОБА_6 та двома іншими особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, при цьому останні дали свою згоду на спільне вчинення крадіжки, розробили план та розподілили між собою ролі під час вчинення злочину. Згідно спільно розробленого плану, співучасники повинні на автомобілі приїхати до с.Пересічне Дергачівського району Харківської області, дочекавшись уходу членів родини, проникнути до буд.5 за вказаною адресою та вчинити крадіжку. Для цього, згідно розподілу ролей, одна з осіб повинна була забезпечити приїзд співучасників автомобілем до місця вчинення злочину, вказати на будинок родини ОСОБА_21, повідомити про шляхи підходу до будинку та відходу від нього та, дочекавшись спільників в обумовленому місці після вчинення злочину, забезпечити їх від’їзд з викраденим з місця злочину. Дві інші особи повинні були отруїти собаку зазначеного домогосподарства, дочекавшись смерті останньої та уходу господарів вказаного будинку, проникнути до вказаного будинку та вчинити таємне викрадення чужого майна. ОСОБА_6 повинен був знаходитись поблизу подвір’я та спостерігати за навколишньою обстановкою для подачі знаку у випадку небезпеки. Реалізуючи свою злочинну мету, 19.07.2003, близько 03.00, перша особа автомобілем доставила співучасників крадіжки до с.Пересічне Дергачівського району Харківської області та, виконуючи відведену їй роль, очікувала закінчення злочину в обумовленому місці на березі водойми поблизу заводу “ЕХО”. ОСОБА_6, виконуючи відведену йому роль, знаходився поблизу домогосподарства ОСОБА_21 та спостерігав за навколишньою обстановкою для подачі знаку у випадку небезпеки. Безпосередні виконавці крадіжки скормили собаці господарства ОСОБА_21 привезені з собою таблетки “Тубазид”, після чого, дочекавшись, коли вона померла, а господарі покинули буд.5, по вул.Шпаковська в с.Пересічне Дергачівського району Харківської області, за допомогою викрутки вийняли віконне скло та через вікно проникли до вказаного будинку, який належить ОСОБА_21, звідки повторно таємно викрали грошові кошти в сумі 12 000 грн., ланцюжок зі сплаву золота 583 проби, вагою 103,3 г., вартістю 9 297 грн., каблучку зі сплаву золота 583 проби у вигляді квітки з прозорим камінням вагою 6 г., вартістю 570 грн., сережки зі сплаву золота 583 проби зі вставками з білого золота вагою 2,5 г., вартістю 250 грн., сережки зі сплаву золота 583 проби, сплетені косою, вагою 3 г., вартістю 300 грн., ланцюжок зі сплаву золота 583 проби плетення “Бісмарк” вагою 6 г., вартістю 570 грн., хрестик зі сплаву золота 583 проби вагою 2 г., вартістю 190 грн., кулон зі сплаву золота 583 проби зі вставкою в середині камінця темно-бордового кольору вагою 3 г., вартістю 255 грн., ланцюжок з хрестиком зі сплаву золота 583 проби, вагою 4 г., вартістю 380 грн., ланцюжок зі сплаву золота 583 проби простого плетіння вагою 2 г., вартістю 180 грн., браслет зі сплаву золота 583 проби плетіння “Бісмарк” вагою 8 г., вартістю 800 грн., а всього на загальну суму 24792 грн., завдавши останньому матеріальну шкоду в особливо великих розмірах. Після цього, ОСОБА_6 разом з трьома іншими особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, на автомобілі зникли з місця злочину. Викрадене майно поділили між собою та витратили на власні потреби.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 вступив в злочину змову з двома особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, з метою вчинення таємного викрадення чужого майна в Київському районі, м.Харкова, оскільки одна з осіб, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, повідомила про наявність квартири, де мешкають заможні господарі, які мають у власності автомобіль “Мерседес” і їх перебування у квартирі можливо виявити по наявності даного автомобіля у дворі.

В кінці липня 2003 року, більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, вони на автомобілі прибули на вул.Пушкінську в м.Харькові, де, оглянувши кв.24, буд.67/69 по вул.Пушкінській в м.Харькові, розробили план, згідно якого до вказаної квартири вони повинні були проникнути з даху будинку, використовуючи спорядження альпіністів. Для узгодженості дій співучасники розподілили ролі своїх злочинних дій, при якому одна з осіб мала очікувати повернення ОСОБА_6 та другої особи з квартири, спостерігати за навколишньою обстановкою і подати, використовуючи мобільний зв’язок, знак у випадку небезпеки, після вчинення крадіжки забезпечити від’їзд співучасників з викраденим з місця злочину. ОСОБА_6 повинен був допомогти другій особі, використовуючи альпійське спорядження, проникнути до вищевказаної квартири з метою вчинення крадіжки. Реалізуючі свою злочинну мету, в період часу з 26.07.2003 по 31.07.2003, в нічний час, ОСОБА_6 разом з двома особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, прибули на вищевказаному автомобілі на вул.Пушкінську в м.Харькові. Діючи згідно до розробленого плану, одна особа залишилась в автомобілі, а ОСОБА_6 спільно з другою особою, переконавшись у відсутності господарів кв.24, буд.67/69 по вул.Пушкінській в м.Харькові, піднялись на дах вказаного будинку, де друга особа, з використанням альпіністського спорядження, за допомогою страховки ОСОБА_6 спустилась на балкон вказаної квартири, після чого ОСОБА_6 залишився на горищі та очікував його повернення. Друга особа через вікно балкону проникла до квартири, яка належить ОСОБА_23, звідки таємно викрала чоловічу шкіряну куртку “Ralph Lauren”, вартістю 3087,50 грн., жіночий шкіряний плащ “Versace”, вартістю 3000 грн., чоловічій ремінь “Versace”, вартістю 300 грн., чоловічий ремінь “Paull & Shark” вартістю 200 грн., чоловічий ремінь “Aguascutum”, вартістю 300 грн., чоловічий ремінь “H.Boss”, вартістю 200 грн., чоловічий ремінь “Marks & Spenser”, вартістю 200 грн., запонки та шпильки зі срібла для краватки “Dunhill”, загальною вагою близько 10 г, вартістю 1890 грн., окуляри “C. Dior”, вартістю 1250 грн., окуляри “Vogue”, вартістю 450 грн., окуляри “Cebe”, вартістю 630 грн., спортивні чоловічі шкіряні печатки “Tecsier”, вартістю 650 грн., спортивну сумку “Adidas”, вартістю 225 грн., обручку з білого золота з трьома діамантами, вартістю 2000 грн., сережки та ланцюжок “Swarowski”, вартістю 870 грн., хрестик зі срібла на шкіряному шнурку “YSL”, вартістю 750 грн., відеокамеру “Panasonik-NV-MX 7” з пультом ДУ, блоком живлення, двома шнурами та додатковим акумулятором, вартістю 4995 грн., СД програвач “JVC-UX 88” без колонок с ДУ та касетний магнітофон “JVC” комплект “UX-D 88”, вартістю 935 грн., відеоплеєр “LG-162” №003RV01771, вартістю 280 грн., DVD програвач “Ріоnеr” з двома колонками та пультом ДУ, вартістю 1700 грн., пейджер “Philips”, вартістю 110 грн., тонометр “АМD”,вартістю 450 грн., три касети “JVC”, “Міnі DV”, вартістю 43,35 грн., 300 евро, які згідно курсу НБУ складають 1826,67 грн., 3500 рублів РФ, вартість яких згідно курсу НБУ складала 616,70 грн., 1590 чеських крон, вартість яких згідно курсу НБУ складала 302,70 грн., а всього на загальну суму 27261,92 грн., завдавши останньому матеріальну шкоду в особливо великих розмірах. Викрадене майно перенесли до автомобіля, поділили між собою та витратили на власні потреби.

В серпні 2003 року, більш точної дати в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_6 повідомив двох осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, про те, що його знайомий по колишній спільній роботі ОСОБА_22 є заможною особою, так як в його квартирі знаходиться металевий сейф з грошима, який можливо викрасти, скориставшись відсутністю господарів помешкання. Після цього ОСОБА_6 та дві особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, вступили в злочинну змову, направлену на таємне викрадення майна ОСОБА_22 Під час реалізації спільної злочинної мети, 28.08.2003 вони на автомобілі прибули до м.Люботин, Харківського району, Харківської області, де ОСОБА_6 вказав на місце розташування квартири ОСОБА_22 Для узгодженості дій були розподілені собою ролі, згідно яких ОСОБА_6 повинен знаходитись поблизу місця вчинення злочину та спостерігати за навколишньою обстановкою для подачі знаку у випадку небезпеки. Дві інші особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження,за допомогою монтировки повинні були зламати вхідні двері АДРЕСА_3, після чого, проникнувши до квартири, вчинити крадіжку. Того ж дня, в період часу з 23.00-24.00, відповідно до розробленого плану злочинних дій, дві особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, за допомогою монтировки зламали вхідні двері вказаної квартири, яка належить ОСОБА_22 та, проникнувши всередину, таємно викрали комп’ютер “Pentium 41.5 GYZ” в комплекті з вінчестером “ 40 Gи IDE WD Caviar WD 400 BB (ATA/100 7200 rpm) 2MB” вартістю 582 грн., відео контролери “АGР ASUS V7700 (GeForce 2 GTS) DDR 32 Mb”, вартістю 610 грн., модуль пам’яті “DIMM 256 Mb 7.5 ns 168 pin SDRAM w/ SPD 133 Mhz Original”, вартістю 256 грн., материнською платою “Intel 845 WN”, вартістю 615,60 грн., процесором “Intel Р4-1/5 GHZ/ 256/”, вартістю 736 грн., дисководами “FDD 3.5 1.44 Mb”, вартістю 58,14 грн., клавіатурою “Win 95 Mitsums”, вартістю 53,10 грн., маніпулятором “Mouse Genius Net Scroll plus”, вартістю 27,96 грн., корпус “Midle Tower 250 W ATX Aopen KF 45A/KF 45E”, вартістю256,50 грн., мультимедіа-колонки активні “Genius SP–G 16” вартістю 110 грн., СВ-DRIVE “ASUS 40-Speed IDE UDMA” вартістю 141грн., з урахуванням зносу 10% вартість комп’ютера “Pentium 41.5 GYz” в комплексі складає 3101,67 грн., монітор “Samsung 17 757 NF” вартістю 1143,90 грн., принтер “HP Dj 845C” вартістю 397,71 грн., фільтр сетєвий, вартістю 33,25 грн., модем “IPC-56”, вартістю 410 грн., приставку до супутникової антени ТV–тюнер “HUMLX VA 200” з пультом ДУ, вартістю 1000 грн., електропраску “BRAUN-Free Style”, вартістю 320 грн., відеоплеєр “Samsung SVR-120” вартістю 390 грн., пульт дистанційного управління до телевізору “PHILIPS” вартістю 90 грн., ланцюжок з хрестиком срібний з позолотою вагою 200 г з камінцями темно-фіолетового кольору, вартістю 1500 грн., ланцюжок зі сплаву золота, 585 проби, довжиною 20 см, вагою 4 г, вартістю 400 грн., пломбіратор Харківських електромереж для електролічильників, вартістю 40 грн., диски комп’ютерні в кількості 5 шт. за ціною 30 грн., на загальну суму 150 грн., авто сигналізацію “Мангуст”, вартістю 650 грн., комплект ключів з імобілайзером до автомобіля “Фольксваген-Пассат В6” вартістю 2000 грн., сейф металевий для зберігання зброї розмірами 90х40х60, вагою до 50 кг, виготовлений на замовлення фірмою “РАПІТ”, вартістю 200 грн., використані пластмасові пломби в кількості 200 шт., які не мають матеріальної цінності, грошові кошти в сумі 400 грн., 10 доларів США, вартість яких згідно курсу Національного банку України складала 53,31 грн., а всього на загальну суму 12279,84 грн., завдавши останньому матеріальну шкоду в особливо великих розмірах. Викрадене майно ОСОБА_6 разом з двома особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, перенесли до вищевказаного автомобіля, на якому зникли з місця злочину. Викрадене поділили між собою та витратили на власні потреби.

У травні 2004 року, більш точної дати в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_6 вступив в попередню змову з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, направлену на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свою злочинну меті, 26.05.2004, близько 11.30, вони прибули до буд.1 по вул.Киргизькій в м.Харькові, де, переконавшись у відсутності господарів кв.57 вищевказаного будинку, за допомогою завчасно принесеного ломику, з метою проникнення та вчинення таємного викрадення майна ОСОБА_20 почали почергово зламувати вхідні двері вказаної квартири. При цьому, коли один з спільників зламував зазначені двері, другий спостерігав за навколишньою обстановкою з метою подачі знаку у випадку появи сторонніх осіб. Однак, ОСОБА_6 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, не довели свою злочинну мету до кінця з причин, не залежних від їх волі, так як під час вчинення злочину були затримані працівниками міліції.

Захисник засудженого ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_3, в інтересах останнього, не погоджуючись з вироком суду подав апеляцію, в якій просить вирок скасувати в частині визнання ОСОБА_5 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України та закрити справу в цій частині. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, докази на підтвердження вини ОСОБА_5 здобуті з грубим порушенням норм кримінального процесу, тому є незаконними, отже суд неправомірно врахував їх як такі, що доводять вину його підзахисного та встановлюють причетність ОСОБА_5 до скоєних крадіжок. Вказує на відсутність прямих доказів, що підтверджують участь засуджених у скоєнні крадіжок, зокрема вважає, що 1-й, 6-й, 8-й, 9-й епізоди не мають точного визначення щодо причетності будь-кого із засуджених до їх вчинення, а докази зібрані по 3-му епізоду доводять непричетність засуджених до його вчинення, тобто кримінальна справа не містить доказів вини засуджених, окрім їх показань, даних ними на початку досудового слідства під тиском працівників міліції. При цьому, суд не взяв до уваги відмовний матеріал щодо незаконних дій відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6, постанова прийнята за результатом розгляду про закриття кримінального провадження винесена з порушенням норм процесуального права.

Посилається на низку порушень, виявлених в ході досудового розгляду справи, зокрема, щодо огляду автомобіля „Шкода Октавія”, затримання засуджених в Житомирській області. Допитані в судовому засіданні працівники міліції Житомирської області ОСОБА_32 та ОСОБА_33 підтвердили, що вказані особи були затримані згідно до телеграми працівників Чернігівської міліції. Показання вказаних працівників міліції різняться з показаннями начальника сектора ЧМВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_28, який підтвердив, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з власної згоди поїхали разом з працівниками міліції у м. Чернігів з м. Житомира. Вважає, що визнавальні показання затримані давали під тиском працівників міліції, про що свідчить і той факт, що всі слідчі дії проведені у надто короткий строк - з 05 квітня по 09 квітня 2012 року, ОСОБА_4 умисно спричинив собі тілесне ушкодження, щоб припинити тиск з боку працівників міліції. Відтворення обстановки та обставин події проводилось без участі понятих, в інший час, ніж скоєно злочини, до протоколу не записано всіх учасників цієї слідчої дії, тобто цей доказ, на думку апелянта не може бути покладений в основу обвинувачення.

Вважає, що свідок ОСОБА_34, яка була присутня в якості понятої під час відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_6, пояснила, що він не орієнтувався у обставинах скоєння крадіжок, все робив як казав слідчий, однак в мотивувальній частині вироку відображені інші її свідчення, які протирічать фактичним.

Свідок-понята ОСОБА_35 під час відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_5, пояснила, що вона не знає, хто показував дорогу до місця скоєння крадіжок, до квартир вона не заходила і не бачила як відбувались самі відтворення, при чому відтворення проводилось у 4-5 місцях, згодом її викликали в обласне управління міліції і вмовили підписати невідомий їй документ, зі змістом якого вона не була згодна. Це був протокол її допиту, проведений слідчою Царик.

Посилається на показання свідка ОСОБА_36, який пояснив, що ОСОБА_5 23, 24, 25 січня 2012 року, тобто у дні скоєння крадіжок, був поряд з ним майже весь час, він зустрів та проводжав його при приїзді-виїзді з м. Чернігів. Показання цього свідка нічим не спростовані. Апелянт вважає всі вищеперераховані докази такими, що не можуть бути прийняті як допустимі і покладені в основу вироку. Вважає, що всі обставини свідчать про те, що його підзахисний випадково опинився поряд з особами, яких затримували за підозрою у вчиненні злочинів, в матеріалах справи відсутні докази, що розшукувались три особи, що злочини, вчинені саме трьома особами, посилається на упереджене ставлення до свого підзахисного працівниками міліції у зв’язку з наявністю судимостей, а кваліфікуюча ознака про скоєння крадіжок організованою злочинною групою сформована штучно для статистичної звітності.

Захисник засудженого ОСОБА_6 та ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_7 подав апеляцію, в якій просить скасувати вирок, а справу направити для проведення додаткового розслідування, оскільки вважає, що досудове слідство проведено однобічно, з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, при розгляді якої також було допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону. У зв’язку з цим просить призначити повне судове слідство. Вважає, що єдиними доказами винуватості засуджених у вчиненні ними крадіжок в м. Чернігові у складі організованої злочинної групи є їх з’явлення із зізнанням, перші протоколи допитів, проведення очних ставок, відтворення обстановки та обставин події, що були зроблені в перші години після затримання. Зазначає, що протоколи допиту понятих ОСОБА_34, ОСОБА_37, ОСОБА_25 є незаконними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, їх показання не відповідають тим, що дані ними в судовому засіданні. Захисник стверджує, що показання свідка ОСОБА_25, який залучався в якості понятого при проведенні відтворення за участю ОСОБА_5, допитаного під час досудового слідства, не можуть бути прийняті до уваги, як такі, що не відповідають дійсності і не узгоджуються з показаннями ОСОБА_37

Вважає, що суд не звернув уваги на протиправність дій співробітників міліції під час дізнання, зокрема на факт подання рапорту співробітниками міліції про затримання ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 04 квітня 2012 року в Житомирській області, при цьому офіційні протоколи про затримання, датовані 05 квітня 2012 року, тобто вважає, що більше, ніж добу порушували їх права незаконним затриманням, спричиненням тиску з боку працівників. Вважає, що відтворення обстановки та обставин події проведено з порушенням положень ст. 194 КПК України, які полягають в тому, що воно проводилось в темну пору доби, хоча злочини вчинені вдень, не внесений до протоколу спеціаліст, який проводив фотографування. Понята ОСОБА_34 та засуджений ОСОБА_6 під час судового розгляду повідомили, що дорогу до місця вчинення злочинів показував слідчий, останній погоджувався з ним, сам він навіть не орієнтується в м. Чернігові, обставини вчинення злочинів та осіб, які їх вчиняли не розповідав. Вважає, що поводив себе так, бо поряд були працівники карного розшуку, які вчиняли психологічний тиск на нього. Понята повідомила, що її не допитували під час досудового слідства, вона тільки прийшла підписати документи, які не були складені в її присутності. Апелянт вважає, що протокол відтворення обстановки і обставин події та протокол допиту ОСОБА_34 не може бути доказом по справі відповідно до ст. 65 КПК України. Апелянт вважає, що з тих же причин, не може бути доказом протокол відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_5 від 06 квітня 2012 року та протоколу допиту свідка ОСОБА_37 при цьому апелянт звертає увагу суду, що понята ОСОБА_37, повідомила, що до квартир, де проводилась слідча дія вона не заходила.

Також звернув увагу на те, що підзахисний ОСОБА_6 пояснював, що показання про участь ОСОБА_5 у скоєнні крадіжок давав під тиском працівників міліції.

Органами досудового слідства не перевірялись факти вчинення крадіжок в м.Харкові у 2003-2004 роках за участю ОСОБА_6, вчинення ним злочинів разом з ОСОБА_38 та непричетність до них ОСОБА_39 та ОСОБА_40, спричинення шкоди у розмірі, зазначеному в обвинувальному висновку. Стверджує, що по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів у м. Харкові не допитано жодного свідка та потерпілого, тому викладені у в обвинувальному висновку обставини не відповідають дійсності. Дані рапортів працівників міліції свідчать про фальсифікацію відносно свідків та потерпілих.

Вважає, що неповнота досудового і судового слідства не може бути усунута при судовому розгляді справи, оскільки необхідно провести очні ставки для з’ясування осіб, які вчиняли крадіжки в січні, березні 2012 року, спосіб їх вчинення, провести повторне відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з метою усунення протиріч, встановити місцезнаходження ОСОБА_39, ОСОБА_38, ОСОБА_40, допитати їх, провести очні ставки за їх участю. Пояснює, що суд безпідставно не задовольнив його клопотання про направлення справи на додаткове розслідування.

Вважає за необхідне зарахувати у строк призначеного покарання перебування ОСОБА_6 під вартою протягом 2 тижнів в грудні 2003 року в Дергачівському ІТТ УМВС України в Харківській області, з 7 січня 2004 року, близько 2 тижнів в Київському райвідділ м. Харкова, в січні 2004 року в СІЗО м. Харкова протягом 3 днів, відомості про це відсутні в матеріалах справи .

Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_4 подав апеляцію, в якій просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 5 ст. 185 КК України на ч. 3 ст. 185 КК України, виключивши кваліфікуючу ознаку щодо вчинення злочину в складі організованої злочинної групи, призначити покарання із застосуванням ст. ст. 69,75 КК України. Вважає, що досудове та судове слідство є однобічним, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, під час досудового слідства та судового розгляду були допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Частково визнає свою вину, пояснює, що злочини вчиняв разом з ОСОБА_6, ОСОБА_5 в них участі не приймав. 05 квітня 2012 року в Чернігівському відділенні міліції у зв’язку із застосуванням до нього незаконних методів дізнання, він змушений був нанести собі тілесне ушкодження у вигляді порізу на нозі, який він зробив з метою припинення знущань над ним. Вважає, що затримання підозрюваних та оформлення цієї слідчої дії відбулось з порушенням норм КПК та Конституції України, тобто в різні дні. Вважає, що всі докази є незаконним, такими, що не відповідають нормам КПК України, навів в апеляції обставини, ідентичні тим, що викладені в апеляції його захисника.

Засуджений ОСОБА_6 в поданій апеляції просить вирок суду в частині визнання його винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України за вчинення крадіжок у 2012 році змінити, перекваліфікувати його дії на ч 3 ст. 185 КК України, виключивши як кваліфікуючу ознаку вчинення злочину в складі організованої злочинної групи, призначивши йому покарання із застосуванням ст.ст. 69,75 КК України. Вирок суду про визнання його винним у вчиненні крадіжок в м. Харкові в 2003-2004 роках і притягнення до кримінальної відповідальності за ч.ч.3,4,5 ст. 185 КК України - скасувати, а кримінальну справу в цій частині направити для проведення додаткового розслідування. Стверджує, що ОСОБА_39 і ОСОБА_40 участі у них не приймали, а сума завданого збитку не відповідає сумі, вказаній в обвинувальному висновку. Вважає за необхідне встановити місцезнаходження ОСОБА_39, ОСОБА_38, ОСОБА_40, допитати їх, потерпілих та свідків, витребувати матеріали відносно них, уточнити суми завданих збитків, з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Стверджує, що такі недоліки досудового слідства неможливо усунути в судовому засіданні.

В апеляції, аналогічно іншим апелянтам, посилається на неправомірність оформлення затримання, факту участі ОСОБА_5 у скоєнні крадіжок у 2012 році, дачі показань з приводу цього. Пояснює, що в м. Чернігові опинились з наміром придбати лісоматеріал, але в силу погодніх умов, у зв’язку з поломкою автомобіля та збігу матеріальних обставин вчинив крадіжки, тому визнає вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 4 ст. 358 КК України, щиро кається у скоєному, частково відшкодував шкоду.

Посилається на ті ж самі докази, на які посилаються захисники та засуджений ОСОБА_4 в своїх апеляціях. Вважає, що матеріали об’єднання кримінальних справ не повні, не відповідають дійсності, в них відсутні дані про перебування апелянта під вартою 2 тижні в грудні 2003 року в Дергачівському ІТТ УМВС України в Харківській області, з 7 січня 2004 року, близько 2 тижнів в Київському райвідділ м. Харкова, в січні 2004 року в СІЗО м. Харкова протягом 3 днів, відомості про це відсутні в матеріалах справи.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7, який підтримав подану ним апеляцію, просив вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування; захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3, який підтримав подану апеляцію, просив скасувати вирок суду щодо ОСОБА_5, а справу закрити; засудженого ОСОБА_4, який підтримав подану ним апеляцію, просив перекваліфікувати його дії на ч. 3 ст. 185 КК України, виключити кваліфікуючу ознаку вчинення злочину в складі організованої злочинної групи та призначити покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, потім в судових дебатах підтримав апеляцію свого захисника про направлення справи на додаткове розслідування; засудженого ОСОБА_6, який просив змінити вирок суду, перекваліфікувати його дії на ч. 3 ст. 185 КК України, призначити покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, в частині ж скоєння крадіжок в м.Харкові – повернути матеріали на додаткове розслідування, а в судових дебатах підтримав апеляцію свого захисника про направлення всієї справи на додаткове розслідування; прокурора, який вважає вирок суду законним, обґрунтованим, подані апеляції безпідставними, просить залишити його без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що в задоволенні всіх апеляцій необхідно відмовити з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини всіх засуджених у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку.

Твердження засуджених щодо недоведеності їх вини в інкримінованих їм злочинах, спростовується їх власними показаннями, даними в ході досудового слідства, показаннями свідків та іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.

У судовому засіданні, в тому числі і апеляційного суду, ОСОБА_4 підтвердив, що крадіжки він дійсно скоював, але лише з ОСОБА_41, ОСОБА_5 у крадіжках участі не брав і організовану злочинну групу він не створював. В січні 2012 року, точної дати не пам’ятає, він разом з ОСОБА_41 приїхали до м.Чернігова, оскільки їх запросив ОСОБА_5, нібито надійшло замовлення на будівництво бані. На автомобілі “Фольксваген” приїхали до м.Чернігова та зустрілись з ОСОБА_5. Людина, яка мала дати замовлення, на дзвінок не відповіла, тому вони погуляли містом, а потім пішли на квартиру, разом посиділи і ОСОБА_5 пішов. У нього та ОСОБА_41 закінчилися гроші, і, оскільки необхідно було повертатися додому, вони вирішили зайнятися квартирними крадіжками. Він вибирав квартиру, дзвонив у дзвінок, щоб переконатися, що нікого немає вдома. Якщо двері ніхто не відкривав, він зламував серцевину замка і заходив до квартири. В квартирах знаходився від 5 до 15 хвилин, брав золоті вироби і гроші. ОСОБА_41 перебував біля будинку, щоб у випадку небезпеки телефонувати на його мобільний телефон і попереджати. Викрадені гроші витрачали на власні з ОСОБА_41 потреби, а золоті вироби здавали до ломбардів міст Києва та Харкова. Підтвердив, що викладені вище час, місця та способи вчинення злочину викладені вірно, за вказаними ним винятками щодо його ролі як організатора та участі ОСОБА_5 Під час досудового розслідування на нього здійснювався психологічний та фізичний тиск з метою примусити його до визнавальних показань та оговорити ОСОБА_5. Фактично його затримали 03.04.2012, а не 05.04.2012, як вказано у протоколі затримання. Для припинення знущань він був змушений заподіяти собі канцелярським ножем поріз на нозі. Перелік викраденого майна точно не пам’ятає, однак підтвердив і визнав цивільні позови, спричинену потерпілим моральну шкоду.

Заперечення участі ОСОБА_5 в скоєних злочинах ОСОБА_4 колегія суддів розцінює як намагання уникнути покарання за більш тяжкий злочин, що передбачений ч.5 ст.185 КК за кваліфікуючою ознакою – організована група, оскільки ОСОБА_4 на досудовому слідстві не заперечував жодного епізоду по викраденню майна, своєї пропозиції щодо здійснення крадіжок, які озвучив ОСОБА_41, ОСОБА_5 в м.Харкові в 2011 році, які за його рішенням повинні були здійснюватись на автомобілі «Skoda Octavia». Для зламу замків вирішив використовувати спосіб, про який прочитав у інтернеті, тобто, пошкоджуючи серцевину замків, використовуючи при цьому викрутки, розвідний ключ, будівельні рукавички. Зламувати серцевини замків він вирішив власноручно, ОСОБА_5 мав спостерігати за навколишньою обстановкою у під’їзді, після відчинення квартири допомагати у викраденні грошей, ОСОБА_41 мав підвозити їх до місця здійснення крадіжки на вказаному вище автомобілі, спостерігати за навколишньою обстановкою біля під’їзду. Ці пояснення та показання викладені ним у з’явленні із зізнанням від 05.04.2012 (т.5 а.с.1) та підтверджені при допиті 10.04.2012 року у якості обвинуваченого (т.5 а.с. 211-217).

Засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні І інстанції та в апеляційному суді свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні за ч.5 ст.185 КК України не визнав, пояснив, що приїхав в м.Чернігів для придбання дерева для проведення робіт по будівництву бані. Зустріч із замовником у м.Чернігові не відбулася в зв’язку з поганими погодними умовами. Він зустрівся з ОСОБА_4 та ОСОБА_6, з якими був неофіційний спільний бізнес по будівництву, погуляли містом, посиділи у них на квартирі, і він поїхав додому, в м.Чернігові він ночував у знайомого. Їх затримали на Житомирській трасі, коли вони якраз їхали домовлятися про покупку. Під час скоєння крадіжок він знаходився вдома в Харківській області і до крадіжок не причетний. Пояснив, що на досудовому слідстві давав інші показання - визнавальні, оскільки співробітники міліції чинили на нього психологічний і фізичний вплив, тому він все підписав. Цивільні позови потерпілих в повному обсязі не визнає.

Засуджений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою вину визнав частково, та пояснив, що визнає тільки кваліфікафікацію його дій за ч.3 ст.185 КК України та ч.4 ст.358 КК України. Підтвердив, що в 2003-2004 роках він здійснював крадіжки в Харківській області, разом з ОСОБА_38 Останній знаходив квартири, потім він разом з ним їхав та здійснював з них крадіжки. За даними епізодами йому був обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, тому він поїхав до м.Києва, де займався будівництвом та ремонтом будинків, там познайомився з ОСОБА_42, якого зацікавила його робота. У грудні 2011 року він познайомився з ОСОБА_5, який сказав, що в м.Чернігові є хороший матеріал для будівництва. Разом з ОСОБА_42 він на автомобілі “Фольксваген” поїхав до м.Чернігова і зустрівся з ОСОБА_5, але людина, з якою домовився ОСОБА_5, на зв’язок не виходила. В цей час дороги занесло снігом на тривалий час, а їх автомобіль зламався і довелося його ремонтувати. Гроші закінчились і він з ОСОБА_42 вирішили заробити на квартирних крадіжках, оскільки обидва мали про них уявлення. ОСОБА_42 у ролі організатора не виступав, рішення вони приймали спільно, він залишався біля будинку, а ОСОБА_42 зламував замок і проникав до квартир. Брали лише гроші та золоті вироби, які здавали у ломбарди, гроші ділили порівну. Вдалося непогано заробити у січні 2012 року, тому вони з ОСОБА_42 повернулися ще раз у березні 2012 року, загалом було скоєно 9 крадіжок. 03.04.2012 всіх підозрюваних було затримано на Житомирській трасі, коли вони їхали на Закарпаття по деревину. Під час затримання він пред’явив підроблене посвідчення працівника міліції, яке придбав раніше, оскільки 9 років перебував у розшуку. Після затримання працівники міліції примусили його підписати потрібні їм свідчення, погрожуючи, що в іншому випадку він до м.Чернігова не доїде. Цивільні позови потерпілих з м.Чернігова визнає в повному обсязі.

Заперечення ОСОБА_6 на участь ОСОБА_5 в скоєних злочинах і таким чином відсутності в їх діях кваліфікуючої ознаки - організованої групи, як і заперечення самим ОСОБА_5 його участі в крадіжках, також колегією суддів розцінюється як намагання ОСОБА_6 уникнути покарання за більш тяжкий злочин, що передбачений ч.5 ст.185 КК за кваліфікуючою ознакою – організована група, а ОСОБА_5 – уникнення покарання за всі злочини.

ОСОБА_21 того, ОСОБА_5 не зміг пояснити непослідовність, суперечливість його показань, з огляду на те, що крім того, що визнавальні показання, як пояснював, він давав під тиском зі сторони міліції, то чому в показаннях в якості обвинуваченого (т.7а.с.129-130), відмовляючись від раніше даних ним визнавальних показань, він стверджував, що взагалі не був в м. Чернігові. А потім знову змінює показання і вже розповідає, що приїздив таки в Чернігів з приводу будівельного бізнесу.

Ні суду 1 інстанції, ні апеляційному суду засуджений ОСОБА_5, як і інші засуджені, не могли назвати осіб, з якими вони повинні були вирішувати питання придбання деревини в м. Чернігові для будівництва, призвіща чи адреси організацій- замовників цього будівництва, не представили юридичних, документальних доказів існування відповідного бізнесу.

Засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, будучи допитаними в якості обвинувачених дали визнавальні показання, що повністю узгоджуються між собою та з їх з’явленнями із зізнанням ( т.5 а.с.1,3,5; 158-163, 222-225,172-178).

ОСОБА_21 цього, вина ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтверджується показаннями потерпілих: ОСОБА_10А.(т.13 а.с.10), ОСОБА_13І.(т.13 а.с.11), ОСОБА_14 (т.13 а.с.11-12), ОСОБА_16 (т.13 а.с.12-13), ОСОБА_17 (т.13 а.с.22-24), ОСОБА_11 (т.13 а.с.20-22), ОСОБА_12 (т.13 а.с.24-25), ОСОБА_18 (т.13 а.с.34-35), ОСОБА_15 (т.13 а.с.35-36), ОСОБА_19О.(т.4 а.с.72-73), щодо фактів викрадення в них майна, підтримання заявлених ними цивільних позовів, які узгоджуються з поясненнями свідків – родичів потерпілих: ОСОБА_43 (т.13 а.с.14), ОСОБА_44 (т.13 а.с.15), ОСОБА_45 (т.13 а.с.27-28), ОСОБА_46 (т.13 а.с.38-39).

Щодо вини ОСОБА_6 по „харківським” епізодам його винність підтверджується показаннями потерпілими: ОСОБА_31 (т.8 а.с.173-174), ОСОБА_21 (т.8 а.с.223), ОСОБА_24 (т.9 а.с.73), ОСОБА_23 (т.9 а.с.128-130,145-147), ОСОБА_20 (т.8 а.с.19-20), ОСОБА_47 (т.8 а.с.249-250); свідків крадіжок: ОСОБА_48 (т.8 а.с.75-77), ОСОБА_49 (т.8 а.с.78-80), ОСОБА_50 (т.8 а.с.81-83), ОСОБА_51 (т.8 а.с.84-86), ОСОБА_52 (т.8 а.с.87), ОСОБА_53 (т.8 а.с.229-231), ОСОБА_54 (т.8 а.с.218), ОСОБА_55 (т.8 а.с.222), ОСОБА_56 (т.8 а.с.215), ОСОБА_22 (т.8 а.с.247-248,256-258), ОСОБА_27 (т.8 а.с.252-253), ОСОБА_57 (т.8 а.с.254-255), які допитані в ході досудового слідства.

Свідчення потерпілих, дані в судовому засіданні, підтверджують, факти участі ОСОБА_5 у скоєнні крадіжок разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в м. Чернігові, зокрема, потерпілий ОСОБА_11, допитаний в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_5 при відтворенні обстановки і обставин події показував, де і які речі брав у його квартирі(т. 13 а.с. 20-22).

Потерпіла ОСОБА_17 в судовому засіданні повідомила, що при проведенні відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_5 в квартирі орієнтувався самостійно, ніхто не підказував йому де, що лежало. На запитання, де він взяв планшет, ОСОБА_5 відповів, що в спальні, на столі, хоча, як він зайшов, стола йому видно не було. (т.13 а.с.21-24).

Потерпілий ОСОБА_15 повідомив зі слів ОСОБА_5 причину вибору його квартири для здійснення крадіжки - у його квартирі поставлені «евровікна». Під час відтворення обстановки і обставин події, ОСОБА_5 ходив по квартирі і чітко вказував яку річ, де взяв, вказував місця, де знаходились цінні речі, без підказок. ОСОБА_5 навіть пожалкував, що якби знав, що в цій квартирі живуть спортсмени, то не скоював би в ній крадіжку (т.13 а.с. 35-36).

Свідок ОСОБА_46, чоловік потерпілої ОСОБА_19, підтвердив також, що на відтворенні ОСОБА_5 чітко вказував, місця, в яких знаходились викадені речі, зокрема, показав, що взяв ноутбук між диваном і столом, золото в коридорі, в шафі, на 2-й полиці. Самостійно пояснював процес скоєння крадіжки: один із них чекав на вулиці, інший слідкував за обстановкою, ще один діяв у квартирі, тобто всього їх було троє (т. 13 а.с.38-39).

Свідок ОСОБА_58, яка працює ст.слідчим ЧМВ УМВС України, підтвердила, що при відтворенні обстановки і обставин події за участю ОСОБА_5 по пр-ту Мира в м. Чернігові, він звернув увагу на те, що господарі поміняли вхідні двері (т.13 а.с. 40) і це відповідало дійсносні.

Отже, вказані свідчення спростовують посилання апелянтів на те, що ОСОБА_5 не приймав участі у крадіжках, які нібито здійснювали ОСОБА_4 і ОСОБА_6 без його участі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_36, пояснив, що після 19 січня 2012 року до нього приїхав знайомий ОСОБА_5, з яким вони планували зустрітись з директором лісгоспу, але зустріч зірвалась, вони прогулялись на ОСОБА_51, після чого той поїхав у справах, яких саме свідку не відомо. Ввечері того ж дня, ОСОБА_5 повернувся до нього додому, переночував, ранком наступного дня він провів того на маршрутку до м. Київ (т.13 а.с.37-38).

Пояснення даного свідка, також спростовують посилання захисника ОСОБА_5 в апеляції, що засуджений 23, 24, 25 січня 2012 року, тобто у дні скоєння крадіжок, весь час був поряд зі свідком та обставин, які б виправдовували ОСОБА_5 свідок Хоменко суду не повідомив

Свідок ОСОБА_59, допитаний у судовому засіданні показав, що навесні 2012 року, він, разом з іншими оперативниками ЧМВ УМВС в Чернігівській області, виїжджав до м. Житомира і вони поверталися назад до м. Чернігова вже з трьома особами, які підозрювалися у вчиненні крадіжок –ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. По дорозі зупинялись, ОСОБА_4 виходив справити природні потреби, повернувшись повідомив, що подряпав ногу, йому дали бинт. В м.Чернігові він особисто проводив бесіду з підозрюваними, вони вину визнавали, з власної волі писали з’явлення із зізнанням(т.13 а.с.61-63).

ОСОБА_60, який був понятим при відтворенні обстановки і обставин події із засудженим ОСОБА_4, допитаний в судовому засіданні як свідок, підтвердив, що крадіжки скоювали втрьох, один чекав біля під’їзду, з іншим - ОСОБА_4 заходив до квартир(т.13 а.с. 37-38).

Показаннями свідка ОСОБА_61, який працює техніком-криміналістом НДКЦ Чернігівського міського відділу міліції і який допитувався в судовому засіданні, підтверджено, що коли він був на добовому чергуванні, надійшла інформація, про необхідність виїзду разом зі слідчим Сметанко М.В. на відтворення обстановки місця події, в якості криміналіста. При відтворенні обстановки місця події з участю ОСОБА_5 були запрошені поняті. ОСОБА_5 орієнтувався в місті, показував дорогу, описував район і квартиру, де були крадіжки, на місці злочину вказував де і що він брав під час крадіжок. Пояснював, що у квартири заходили вдвох, тому може не знати, де і що брав другий. Понятих він бачив. Під час відтворення обстановки місця події він користувався фотоапаратом, потім фотокартки були приєднані до матеріалів кримінальної справи.

Посилання апелянтів на незаконність протоколів допиту понятих ОСОБА_34, ОСОБА_37, ОСОБА_25, на досудовому слідстві, як такі, що не відповідають дійсності, їх показання різняться з тими, які вони давали в судовому засіданні, а значить їх взагалі не допитували, колегія суддів відхиляє як безпідставні, такі, що не підтверджені матеріалами справи та показаннями самих свідків, даними ними в судовому засіданні. Зокрема, свідок ОСОБА_37 підтвердила, що підписувала два види документів, але не пам’ятає які: один після проведення відтворення обстановки і обставин події, другий - пізніше, коли її викликали в Управління внутрішніх справ. Це свідчить про її необізнаність у формулюванні юридичних термінів. Перед підписом вона читала ці документи, повідомила, що в них було викладено все правильно. В судовому засіданні підтвердила показання, які давала на слідстві, де детально повідомляла про її участь в якості понятої у відтворенні обставин подій з участю ОСОБА_5, але зі сплином часу на даний час вже забула деякі моменти (т.13 а.с.74-77).

Свідок ОСОБА_34, допитана в суді підтвердила, що приймала участь у якості понятої при відтворенні обстановки і обставин події за участю засудженого ОСОБА_6, вдруге приходила у міліцію підписувала документ як свідок, підтвердила, що у протоколі викладені ті пояснення, які вона давала слідчому, зокрема, вона підтвердила, що засуджений ОСОБА_6 на відтворенні обстановки показав, як вони здійснювали крадіжки по 9 адресам: він чекав біля автомобіля, а інші двоє викрадали майно (т.13 а.с.25-27). Факт не перебування її в квартирах, де проводились слідчі дії вона не підтвердила.

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_25, свідчення якого досліджувалися в суді 1 інстанції, показав, що на початку квітня 2012 року він був присутнім в якості понятого при відтворенні обстановки і обставин події за участю ОСОБА_5, який добровільно і самостійно повідомив про обставини вчинення дев’яти крадіжок у м. Чернігові, пояснив, що на всі крадіжки вони приїздили на автомобілі «Шкода Октавія», за кермом якої був ОСОБА_6, який під час крадіжок знаходився внизу, до квартир ОСОБА_5 проникав з ОСОБА_4. В судовому засіданні цей свідок не допитувався.

При відтворенні обстановки і обставин подій ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 повністю підтвердили свої визнавальні показання, дані в ході досудового слідства, докладно, послідовно, добровільно розповідали про обставини скоєних крадіжок, що і зафіксовано в протоколах відтворення обстановки і обставин події (т.5 а.с.76-91,47-58,22-31).

Колегія суддів вважає, що суд І інстанції вірно визнав протокол відтворення обстановки та обставин події від 05.04.2012р. за участю ОСОБА_5 належним, допустимим та достовірним доказом.

Посилання засуджених та їх захисників на штучне створення доказової бази обвинувачення по епізодам крадіжок, вчинених за участю засудженого ОСОБА_5 детально перевірялись судом 1 інстанції і спростовані у вироку доказами.

Надаючи оцінку зізнанням ОСОБА_5 та протоколам відтворення обстановки та обставин події з його участю суд правильно вказав, що явка з повинною відбиралась згідно вимог КПК, а відтворення відповідало зізнанню ОСОБА_5 та показанням потерпілих про обставини крадіжок, при цьому, потерпілі, які були при відтворенні показували на те, що ОСОБА_5 вказував на такі обставини події, які були відомі тільки йому.

Вказівка захисту на те, що під час відтворення деякі поняті не були присутні в квартирах, а значить дані слідчі дії не можуть бути доказами по справі - не заслуговує на довіру. Те, що в деяких випадках слідчих дій засуджений ОСОБА_5 вибував з поля зору понятої ОСОБА_37 не спростовує його визнавальних показань при проведенні відтворення. ОСОБА_62 не заперечував факту проведення з його участю відтворень і того, що він показував і розповідав про скоєні злочини. Це підтверджував інший понятий, потерпілі та свідки, які були присутні при цьому. Суд 1 інстанції у вироку висловив свою думку з приводу незначної недбалості при проведенні відтворень обстановки та обставин подій, однак вона не вплинула на законність даних слідчих дій при наявності іншої доказової бази. ОСОБА_53 того, не могло бути і фальсифікації відтворень обстановки та обставин подій, так як вони проводились публічно, з великою кількістю учасників, при цьому потерпілі були присутні біля слідчого, оперативних працівників, безпосередньо спостерігали за діями слідчого та засудженого, що унеможливлювало фальсифікацію доказів при їх проведенні.

Тим більше, будь-яких зауважень з приводу неправильності проведених відтворень ніким з його учасників заявлено не було.

Посилання апелянта - захисника ОСОБА_7 на неправомірність проведення відтворення обстановки і обставин події у темну пору доби, при тому, що злочини вчинені вдень, свідок ОСОБА_58 - слідча СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, в судовому засіданні пояснила, що 05.04.2012, проводила відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_5, увечері, щоб господарі квартир були вдома. ОСОБА_5 на відтворенні все показував сам. (т.13 а.с.39-43).

Показання засуджених щодо визнання ними епізодів викрадення майна також узгоджуються з висновками експертиз (т1:а.с.48,74,89168,183,195,217,238;т.2:а.с.14,26,36,52,72,90,106,142,158,170,191,206,250;т.3а.с.6,20,4390,104,116,128,145,159,173,201,256;т.4а.с.5,20,32,92,103118,129,155,189,207,227,263; т.6 а.с.89,103,206; т.7 а.с.179), які суд вірно визнав як докази, оскільки вони науково-обгрунтовані і будь-яких сумнівів у їх правильності не виникає.

Вина засуджених підтверджується іншими доказами по справі, узгодженими між собою, які підтверджують скоєння ними крадіжок, зокрема: протоколами очних ставок між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.5 а.с.69-99), між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 (т.5 а.с.100-105), ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (т.5 а.с.106-110); протоколами огляду місця подій, протоколами пред’явлення для впізнання, які були досліджені судом, речовими доказами, ретельно дослідженими в судовому засіданні, зокрема, вилученими та приєднаними до справи апаратами стільникового зв’язку, котрими користувалися засуджені під час скоєння інкримінованих злочинів, роздрукованими фотокартками з одного з телефонів, на яких зображені ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в м.Чернігові, інформацією, яку отримано з „МТС України” про телефонні з’єднання, з телефонних апаратів, які було вилучено з автомобіля „Шкода Октавія” та іншими речовими доказами.

Істотних порушень з боку працівників міліції при проведенні огляду автомобіля „Шкода Октавія” д.н.з. НОМЕР_2, про що наголошують апелянти, які б вплинули на законність даної дії і слугували однією з підстав повернення справи на додаткове розслідування, колегія суддів не встановила.

Довідки, надані Чернігівським обласним центром з гідрометереології за період 24,25,26 січня 2012 року (т.6 а.с.276) не відповідають показанням засуджених щодо несприятливих погодних умов (заметіль, сначні опади снігу), які перешкоджали їм вчасно виїхати з м.Чернігова і сприяли їх затримці в місті.

Доводи апелянтів про застосування до засуджених незаконних заходів психологічного та фізичного тиску під час проведення досудового слідства, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи судом І інстанції, спростовані показаннями свідків, відмовним матеріалом № 266пр-12, постановою про закриття кримінального провадження від 19 липня 2013 року, долученої до матеріалів справи апеляційним судом за клопотанням прокурора, яка засудженими вже не оскаржувалася, а значить, вони з нею погодилися. Відповідно до зазначених матеріалів перевірки фактів тиску на засуджених під час досудового слідства не встановлено. Не встановлено таких доказів і під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Посилання захисника ОСОБА_7 на те, що одним з доказів тиску з боку працівників міліції на засуджених є надто коротний срок проведення основних слідчих дій, з 05 по 09 квітня 2012 року – безпідставні і голослівні, так як не ґрунтується на відповідних доказах , а навпаки свідчать про оперативність в роботі слідства.

Вимоги апеляцій про зарахування в строк відбуття покарання засудженими часу утримання в ІТТ різних областей не підлягає розгляду, оскільки не вирішувалося судом 1 інстанції. В повній мірі відсутні документи про затримання та звільнення, зокрема по „харківських” епізодах. Відповідно до ст.ст.409-411 КПК України 1960 року вирішення цього питання можливо судом 1 інстанції в порядку виконання вироку.

Безпідставні доводи захисника ОСОБА_7 про необхідність повернення кримінальної справи на додаткове розслідування по епізодам крадіжок в м.Харкові та Харківській області з причин існування таких недоліків досудового слідства, які неможливо було усунути в судовому засіданні.

Досудовим слідством (слідчий відділ Харківського МУ ГУМУС України в Харківській області) були проведені всі необхідні слідчі дії по фактам скоєння крадіжок, до яких був причетний ОСОБА_6 (кримінальна справа № 62040748, а.с.2т.8 – а.с.206 т.9).

В судове засідання Деснянського районного суду м. Чернігова при розгляді об’єднаних кримінальних справ неодноразово викликалися, в тому числі і приводом, для дачі показань потерпілі та свідки з м.Харкова та області (а.с.191,223 т.11). До суду надійшли рапорти працівників міліції, в яких зазначалася неможливість виконати постанови про привід, так як деякі свідки вже не проживали за тими адресами, які зазначалися в постанові суду, або ж померли, або ж по поважним причинам не могли прибути в м.Чернігів, є заяви потерпілих про розгляд справи в їх відсутності (а.с.2-43, 48-51,72 т.12). Тому, суд, дослідив їх показання, дані на досудовому слідстві, які не були суперечливими та у вироку дав їм належну оцінку і всі учасники процесу в тому числі і захисники не заперечували проти закінчення судового слідства у відсутності не з’явившихся свідків та потерпілих, що не суперечить вимогам закону про безпосереднє дослідження доказів.

Захисник також посилається на відповіді в рапортах, які надійшли суду із м.Харкова, зокрема, щодо адреси потерпілого ОСОБА_20, за якою взагалі відсутній житловий будинок та відносно свідків ОСОБА_50, ОСОБА_51 та ОСОБА_52, де знаходиться не житловий будинок, а адміністративна будівля, ставлячи під сумнів взагалі існування даних свідків та потерпілих і в своїх поясненнях апеляційному суду наголошував на фальсифікації доказів досудовим слідством.

Дані твердження захисника не відповідають дійсним обставинам справи.

ОСОБА_20 являється потерпілим по епізоду замаху ОСОБА_6 та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, на таємне викрадення майна 26.05.2004 року з АДРЕСА_4. ОСОБА_20 був визнаний потерпілим і надавав показання слідчому (а.с.17-24 т.8). Зокрема, показував, що по даній адресі він не проживає, а мешкає АДРЕСА_5. Чи то він невірно назвав цю адресу, чи слідчий помилився, але згідно рапорту працівника міліції житлового будинку по даній адресі не має (а.с.46 т.12).

Щодо адреси, де знаходиться адміністративна будівля замість житлового будинку, то свідки - це працівники міліції, по вищезазначеному епізоду замаху на крадіжку, всі троє вказали адресу їх роботи – Комінтернівський райвідділ міліції м. Харкова по проспекту Балашовський,12, що і відповідає даним в рапорті працівника міліції (а.с.1 т.12). Також в рапортах зазначено, що зазначені особи на даний час в райвідділі вже не працюють (а.с.21,22,23 т.12)

Судом були досліджені показання потерпілого ОСОБА_20, свідків ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52 та докази по даному епізоду.

Таким чином, усі зібрані докази мають процесуальні джерела і досліджувались судом згідно вимог кримінально-процесуального законодавства.

Захисник ОСОБА_7 також вважає, що суд повинен був з Харківської області витребувати вироки щодо інших осіб, в зговорі з якими був ОСОБА_6, з метою перевірки показань останнього і для підтвердження обвинувачення останнім у вчиненні злочинів, дочекатися вироків суду, а потім вже закінчувати справу. Колегія суддів вважає твердження захисника такими, що не заслуговують на увагу.

Судом витребувалися копії можливих вироків щодо ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_40, ОСОБА_65, призвіща яких фігурують в матеріалах досудового слідства та на які вказував ОСОБА_6 та його захисник (а.с.91,127 т.12). Згідно відповіді Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_38 08.11.2012 року засуджений за ст.ст.185 ч.4,185ч.5,186ч.2 КК України до 13 років 6 місяців позбавлення волі, але вирок не набрав законної сили, щодо інших осіб кримінальні справи в суді відсутні (а.с.182 т.12).

В даному випадку колегія суддів вважає, що відсутність вироків щодо зазначених вище осіб не перешкоджало розгляду районним судом кримінальної справи щодо ОСОБА_6

Доводи того ж захисника щодо постанови про закриття кримінальної справи слідчим СВ МУВД України в Харківській області від 03.08.2012 року відносно ОСОБА_39, яку за клопотанням захисника апеляційним судом долучено до матеріалів справи, яка, на думку захисника є доказом не винуватості ОСОБА_6 – безпідставні. Хоча даний документ не має юридичної значимості, але і відповідно до мотивувальної частини даної постанови причетність ОСОБА_6 по епізодам крадіжок в Харківській області не заперечується. В обвинуваченні ОСОБА_6 по даним епізодам вміняється скоєння крадіжок з особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження.

Таким чином, дії засуджених ОСОБА_4В за ч.3 ст.27, ч.5 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за ч.5 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, організованою групою, а для ОСОБА_6 ще й в особливо великих розмірах.

Судом вірно перекваліфіковані дії ОСОБА_6 по епізоду крадіжки майна у потерпілої ОСОБА_31 („харківський” епізод) на ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 185 КК України, оскільки судом І інстанції вірно встановлено, що при скоєнні цієї крадіжки він виступав пособником у таємному викраденні чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому у великих розмірах.

Правильно кваліфіковані дії ОСОБА_6 і за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документу та за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

За таких обставин, колегія суддів, вважає висновки суду про доведеність вини та про правильність кваліфікації дій засуджених є правильними, оскільки вони ґрунтуються на зібраних та детально досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд в їх сукупності дав правильну оцінку і не вбачає підстав для перекваліфікації їх дій, тобто для виключення кваліфікуючої ознаки щодо вчинення злочину в складі організованої групи та направлення справи на додаткове розслідування, в тому числі і по епізодам в м.Харкові та Харківській області.

Колегія суддів також не вбачає підстав для закриття кримінальної справи відносно засудженого ОСОБА_5, як того просив його захисник.

Вирішуючи питання про міру покарання засудженим, суд виходив із загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України. Зокрема, врахував характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини справи, при яких ними було вчинено злочини: кількість епізодів, кількість та вартість викраденого майна, значущість цього майна для потерпілих, наслідки, що настали від злочину, провідну роль засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, часткове відшкодування шкоди потерпілим, думку останніх щодо призначення покарання, особи винних, наявність малолітніх дітей у ОСОБА_4 та ОСОБА_6, наявність у останніх обставин, які пом’якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин. Відсутність у ОСОБА_5 пом’якшуючих покарання обставин і рецидив злочину - як обтяжуючу обставину, те, що раніше він засуджувався за умисні злочини, і нові злочини вчинив у період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання,

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов вірного висновку про необхідність призначення всім засудженим покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкцій частин статей, якими передбачено покарання за вчинені ними злочини, що є необхідним та достатнім для виправлення засуджених та запобігання вчинення ними нових злочинів.

Правильно суд призначив покарання засудженому ОСОБА_5 за сукупністю вироків, згідно ст.71 КК України і засудженому ОСОБА_6 – за сукупністю злочинів, ст.70 ч.1 КК України.

Враховуючи всі обставини справи, колегія суддів вважає, що підстав для застосування щодо покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ст.ст. 69, 75 КК України - не має.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, що б призвело до безумовного скасування вироку, по справі не встановлено, відсутні підстави і для направлення справи на додаткове розслідування.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляції захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5, захисника - адвоката ОСОБА_7, в інтересах засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та самих засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_6 – залишити без задоволення.

Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2013 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 – залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення .

СУДДІ:

ОСОБА_66 ОСОБА_1 ОСОБА_67