Апеляційний суд Чернігівської області

м. Чернігів, вул. Г.Полуботка, 2, 14000, (0462) 67-62-96

Справа № 11-541/2010 Головуючий у 1 інстанції : Діденко О.П.

Категорія : скарга Доповідач : Шахова О.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Антипець В.М. суддів: Шахової О.Г., Оседача М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією скаржника ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2010 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.356 КК України.

Приймаючи рішення суддя виходив з тих підстав, що згідно вироку Ніжинського міськрайонного суду від 25.02.2010 року епізоди, які зазначає скаржник у своїй скарзі від 27.05.2009 року, 31.05.2009 року, 22.06.2009 року та 03.07.2009 року були вже розглянуті судом і ОСОБА_2 за ст.356 КК України був виправданий у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні вказаного злочину. Крім того, не вбачав суддя підстав до порушення кримінальної справи за ст.356 КК, оскільки відсутня одна з ознак складу даного злочину - заподіяння значної матеріальної шкоди.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить постанову скасувати як незаконну, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що судом не було досліджено самоправне перешкоджання ПП „Юридична фірма „Дія" в користуванні належним йому майном, суд не дав правову оцінку факту знищення майна 14 квітня 2009 року, не дав правової оцінки факту самоправного встановлення навколо будівлі огорожі, зайняття земельної ділянки земель запасу Ніжинської міської ради. Зазначає, що епізоди знищення його майна'від 14.04.2009, 27.05.2009, 31.05.2009, 22.06.2009 та 03.07.2009 не були предметом розгляду Ніжинського міськрайонного суду 25.02.2010 року, на що посилався суд, відмовляючи в його скарзі. Крім того, суд відмовляючи в порушенні кримінальної справи необґрунтовано і передчасно прийшов до висновку про відсутність заподіяння значної шкоди, не дослідивши ні однієї з підстав обвинувачення.

У своїх запереченнях на апеляцію ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляції ОСОБА_1 Постанову суду вважає законною та обґрунтованою, оскільки ПП „Юридична фірма „Дія" набула право власності на спірну будівлю тільки 01 квітня 2010 року, а до цього дане майно було безхазяйним, права скаржника на той час на який він вказує не порушувалися, а тому не могла бути і заподіяна матеріальна шкода.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені у апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, у порядку ст. 27 КПК України ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить порушити відносно ОСОБА_2 кримінальну справу за ст. 356 КК України та притягнути його до кримінальної відповідальності за те, що ОСОБА_2 самовільно, всупереч установленому законом порядку, 23 березня,01-02,14,23,25 квітня, 27,31 травня, 22 червня та 03 Липня 2009 року вчиняв слідуючи дії: перешкоджав охоронцям ПП „Реламакс" у здійсненні охорони підприємства ПП „Юридична фірма „Дія", знищив майно даного підприємства, самоправно встановив навколо будівлі -майна ПП огорожу, вчиняв перешкоди у користуванні майном, при цьому зберігаючи в його будівлі своє майно без законних підстав. Своїми незаконними діями заподіяв підприємству значної матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 4 КПК, суд зобов'язаний порушити кримінальну справу в межах своєї компетенції у кожному випадку виявлення ознак злочинів, тобто в разі виявлення ознак злочинів, зазначених у ч. 1 ст. 27 цього Кодексу, і не інакше як за скаргою потерпілого.

Відповідно до вимог ст.94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки за наявності приводів та підстав до її порушення.

При вирішенні питання про порушення кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1 суддя відповідно до ст. 98 КПК України мав з'ясувати лише наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав до порушення кримінальної справи та встановити, чи відповідає скарга вимогам ст. 251 КПК України.

Відповідно до зазначених вимог закону та ст.ст. 27,67 КПК України, суддя не вправі вирішувати наперед питання про доведеність обвинувачення, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці під час судового розгляду.

Проте, відмовляючи у порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1, суддя цих вимог закону не врахував, не навів у постанові мотивів щодо відсутності приводів і підстав до порушення кримінальної справи, давши оцінку відсутності однієї з ознак злочину, передбаченого ст.356 КК - наявності значної шкоди, не мотивуючи з якого розміру він виходив, щоб можливо було визначитися яка шкода заподіяна і дані докази повинні досліджуватися під час судового розгляду у разі порушення кримінальної справи.

Крім того, суддя прийшов до висновку, що епізоди по самоправству 27.05.2009,31.05.2009,22.06.2009 та 03.07.2009 року були розглянуті Ніжинським міськрайонний судом 19.05.20010 року і винесений виправдувальний вирок, при цьому посилаючись і на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 19.05.2010 року, хоча в справі вона відсутня.

Відповідно ж до даної ухвали апеляційного суду вирок вищеназваного суду був змінений і було виключено з мотивувальної частини вироку посилання суду на епізоди від 14.04.2009, 27.05.2009, 31.05.2009, 22.06.2009 та 03.07.2009 року в зв'язку з тим, що за даними епізодами кримінальна справа судом не порушувалась і не об'єднувалася з тією кримінальною справою, яку розглядав суд, але не дивлячись на це у вироку зазначив і дані епізоди, не маючи законних підстав давати юридичну оцінку діям підсудного по зазначеним епізодам.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи місцевому суду для перегляду питання про порушення кримінальної справи та необхідності звернення уваги на всі доводи скаржника в апеляції.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2010 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.356 КК України -скасувати, а справу направити на новий досудовий розгляд, в порядку ст.251 КПК України, в той же суд, в іншому складі суду.

Судді:

ОСОБА_3 ОСОБА_4ОСОБА_5