Апеляційний суд Чернігівської області
м. Чернігів, вул. Г.Полуботка, 2, 14000, (0462) 67-62-96
Справа № 11– 533/2010 Головуючий у 1 інстанції: Гнип О.І.
Категорія : ст. 307 ч.2 КК України Доповідач : Шахова О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Щербакова О.С.
суддів: Шахової О.Г., Сердюка О.Г.
з участю прокурора Гапєєвої Н.П.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2010 року.
Цим вироком : ОСОБА_1, 18 травня
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та
мешканець м. Семенівка Чернігівської
області, провулок Свердлова,57, українець,
громадянин України, з базовою середньою
освітою, неодружений, непрацюючий,
раніше судимий:
-08 вересня 2008 року Корюківським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.;
- 21 серпня 2009 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 389, ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин,
засуджений:
- за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю;
- за ст. 311 ч. 1 КК України до 3 років обмеження волі;
- за ст. 389 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, яке є його власністю;
На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного ОСОБА_1 за даним вироком, повністю приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 21 серпня 2009 року у виді 188 годин громадських робіт, яке відповідно до ст. 72 КК України переведено у покарання у виді позбавлення волі на строк 23 дні, і за сукупністю вироків призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 23 дні з конфіскацією майна, яке є його власністю;
Стягнуто із засудженого на користь держави судові витрати в розмірі 1667 грн.81 коп. за проведення судових експертиз та досліджень.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що восени 2009 року він на присадибній ділянці свого господарства за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 знайшов декілька ростучих рослин самосійного маку. Дані рослини ОСОБА_1 з метою подальшого збуту зірвав та поклав на горище сараю у своєму господарстві. 01 березня 2010 року увечері ОСОБА_2 з метою збуту подрібнив висушені рослини маку та виготовив з них особливо небезпечний наркотичний засіб — опій ацетильований. Цієї ж дати близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_1, раніше вчинявши злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 умисно, за гроші в сумі 100 гривень продав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований масою в перерахунку на суху речовину 0,107 грам особі під вигаданим прізвищем і даними ОСОБА_3, яким на законних підставах проводилася оперативна закупівля наркотичних засобів у ОСОБА_1.
04 березня 2010 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_1 М, повторно, раніше вчинявши злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, привіз на велосипеді до приміщення аптеки № 50, яка розташована на вулиці Самойловича в місті Семенівка, особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований масою в перерахунку на суху речовину 0,107 грам, який за гроші в сумі 100 гривень продав особі під вигаданим прізвищем і даними ОСОБА_3, яким на законних підставах і проводилася оперативна закупівля наркотичних засобів у ОСОБА_1.
04 березня 2010 року в період з 13 години 10 хвилин до 14 години 30 хвилин під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 по провулку Свердлова в і будинку № 57 в місті Семенівка Чернігівської області було виявлено та вилучено (особливо небезпечні наркотичні засоби: каннабіс (марихуану) масою в перерахунку на суху речовину 3,630 грами; опій ацетильований масами в і перерахунку на суху речовину 0,0016 грам та 0,144 грам; концентрат з макової соломи (екстракційний опій) масами в перерахунку на суху речовину 0,073 грами та 0,090 грам та макову солому масою в перерахунку на суху речовину 76,898 грама, які останній повторно, раніше вчинявши злочин, передбачений ч. 1 ст.309 Кримінального кодексу України, незаконно придбав, виготовив та зберігав з метою збуту.
Також того ж числа, під час обшуку, за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено пластикову пляшку з рідиною світло-жовтого кольору з характерним запахом органічного розчинника масою 404,793 грами, яка містить толуол - прекурсор, стосовно якого встановлюються заходи контролю, котрий ОСОБА_1 придбав та зберігав з метою його використання для виготовлення наркотичних засобів.
09 грудня 2009 року ОСОБА_1 згідно вироку Семенівського районного суду від 21 серпня 2009 року, за яким він був засуджений за ч. 1 ст. 389, з застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин, був поставлений на облік в Семенівській кримінально-виконавчій інспекції, ознайомлений з порядком відбуття покарання та направлений для виконання громадських робіт за місцем проживання до комунального підприємства «Ревна» (місто Семенівка Чернігівської області).
Будучи засудженим до громадських робіт, ОСОБА_1 став ухилятися від відбуття цього покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, та на попередження Семенівської кримінально-виконавчої інспекції не реагував. ОСОБА_1 не відбув 188 годин громадських робіт.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить вирок суду змінити, внаслідок суворості призначеного покарання. Посилається на те, що, обираючи міру покарання суд першої інстанції не в повній мірі врахував його особу, а саме: щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, має сім»ю та утримує неповнолітню дитину. Просить призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив пом’якшити йому міру покарання, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а призначену судом міру покарання необхідною та достатньою для виправлення засудженого, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку і ніким не оспорюється.
Його злочинні дії правильно кваліфіковані за ст.ст. 307 ч.2, 311 ч.1, 389 ч.2 КК України.
Суд обрав міру покарання засудженому у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням характеру та суспільної небезпеки скоєного злочину, обтяжуючої покарання обставини – рецидиву злочинів, пом’якшуючої покарання обставини – щирого каяття в скоєному, особи засудженого, його позитивну характеристику.
Судом були враховані всі ті обставини на які посилався засуджений в апеляції.
Остаточна міра покарання призначена судом у відповідності з вимогами ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Суд правильно призначив засудженому ОСОБА_1 остаточне покарання за правилами ст. 71 КК України, приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 21 серпня 2009 року, і остаточно призначив йому покарання у вигляді 5 років 23 дні позбавлення волі з конфіскацією майна.
Отже, за таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для пом’якшення покарання засудженому ОСОБА_1, як про це йдеться у апеляції, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, що б притягло за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2010 року відносно ОСОБА_1 – без зміни.
СУДДІ:
ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6