Справа № 11-687/11 Головуючий у І інстанції Головченко М.М.

Провадження № 11/2590/1979/11

Категорія - кримінальна Доповідач Шахова О. Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів – Антипець В.М., Оседача М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст. 125 ч. 2 КК України та відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно нього.

Суд своє рішення мотивував тим, що в справі відсутні докази нанесення тілесних пошкоджень конкретно ОСОБА_3, з акту судово-медичного дослідження слідує, що 06.05.2011 року ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, а де, коли і за яких обставин фактично не вказано, а тому на думку суду, даний акт не може бути доказом по справі, а інші докази відсутні. Крім того, сама скарга не відповідає вимогам ст. 223 КПК України.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляцію в якій просить скасувати постанову суду та направити справу на новий судовий розгляд. Вказує, що суд приймаючи рішення про порушення кримінальної справи наперед вирішив питання про оцінку доказів, що є недопустимим на даній стадії розгляду справи. Вважає, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи є незаконною, так як при винесенні постанови суд діяв однобічно та неповно.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні питання про порушення кримінальної справи за скаргою ОСОБА_2, суддя відповідно до ст. 98 КПК України, мав з'ясувати лише наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав до порушення кримінальної справи, встановити, чи відповідає скарга вимогам ст. 251 КПК України

Відповідно до зазначених вимог закону та ст.ст. 27,67 КПК України, суддя не вправі вирішувати наперед питання про доведеність обвинувачення, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці під час судового розгляду.

Проте, відмовляючи у порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_2, суддя цих вимог закону не врахував, не навів у постанові мотивів щодо відсутності приводів і підстав до порушення кримінальної справи, давши натомість оцінку доказам, що мають бути досліджені під час судового розгляду у разі порушення кримінальної справи.

Крім того, в постанові зазначено, що скарга ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 223 КПК України.

Відповідно до ст. 251 ч. 1 КПК України скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які КПК України встановлені щодо обвинувального висновку (ст.ст. 223, 224 КПК України). У разі, якщо дана скарга не відповідає цим вимогам, то суддею приймається рішення відповідно до вимог ст. 251 ч. 2 п. 1 КПК України, а саме суддя залишає скаргу без розгляду та повертає її особі, яка подала скаргу.

За роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п.7 Постанови „Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції” від 30 травня 2008 року № 6 скарга залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо зміст скарги не відповідає вимогам ст.ст. 223, 224 КПК України (чітко не викладені підстави для порушення справи, час, місце, мотиви, наслідки вчинення злочину, його юридична кваліфікація та відповідні докази, не наведені дані про особу, яка підозрюється у вчиненні злочину, та відсутнє прохання про притягнення особи до кримінальної відповідальності). У постанові судді про залишення скарги без розгляду має бути роз’яснено, що після усунення недоліків скарги особа може знову звернутися до суду зі скаргою в межах строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

З прийнятого рішення вбачається, що суддя формально підійшов до прийняття скарги, а його висновки не ґрунтуються на викладених заявником в скарзі обставинах, оскільки ОСОБА_2 у ній виклав необхідні дані про особу, щодо якої ставиться питання про порушення кримінальної справи, зазначивши при цьому ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, виклавши в мотивувальній частині скарги обставини справи - місце, час, спосіб, мотив і наслідки злочину, вчиненого вказаною особою, а в резолютивній частині просив притягнути винну особу до кримінальної відповідальності за ст. 125 ч. 2 КК України. Викладені відомості про потерпілого та має місце список осіб, які підлягають виклику в судове засідання.

Порушення закону, допущені суддею при розгляді скарги про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає істотними і погоджується з доводами апеляції скаржника, що при розгляді його скарги судом першої інстанції порушена процедура розгляду скарг зазначеної категорії.

За таких обставин, постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд місцевому суду для прийняття рішення відповідно до ст. 251 КПК України та необхідності звернення уваги на всі доводи скаржника в апеляційній скарзі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію скаржника ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ч. 2 ст. 125 КК України відносно ОСОБА_3 – скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд, в іншому його складі.

СУДДІ:

ОСОБА_4 ОСОБА_1 ОСОБА_5