Справа № 10-283/2011 Головуючий у І інстанції Малиш В.В.

Провадження № 10/2590/2024/11

Категорія - санкція Доповідач Шахова О. Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів – Григор’євої В.Ф., Борисенка І.П.

з участю прокурора – Цуцола К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимого,

- суд відмовив в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 28.07.2010 року приблизно о 9 годині 40 хвилин, керуючи за дорученням автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, та рухаючись по вул. Шевченка перед пішохідним переходом проявив неуважність, не надав дорогу пішоходу, не вжив заходів для зменшення швидкості та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка отримала тяжкі тілесні ушкодження. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.

Приймаючи рішення про відмову в обранні запобіжного заходу - взяття під варту, суд 1 інстанції послався на те, що відповідно до ч. 6 ст. 165-2 КПК України суд приймає рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за відсутності особи лише у разі оголошення її в міжнародний розшук, яким займається відповідний орган, що в матеріалах справи відсутнє. Наявність довідки начальника ВКР ЧМВ УМВС України в Чернігівській області про оголошення ОСОБА_2 в міждержавний розшук є сумнівним і не може бути прийнято судом до уваги, як оголошення останнього в міжнародний розшук.

Не погоджуючись з даною постановою суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції подав апеляцію, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Свої доводи він обґрунтовує тим, що суд, приймаючи рішення про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, не врахував те, що ОСОБА_2 оголошений у розшук на території інших країн з приводу того, що він переховується від слідства та суду. Для здійснення карного переслідування, відповідно до ст.58 Конвенції „Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах” необхідна засвідчена копія постанови про заключення під варту. В іншому випадку його неможливо буде видати нашій державі.

Заслухавши доповідача, пояснення слідчого Ганжи А., який вважав постанову суду незаконною, так як без постанови суду про арешт дану особу неможливо буде доставити в Україну, думку прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити з вказаних в ній підстав, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 148 КПК України, запобіжні заходи є заходами процесуального примусу, які застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, на даний час переховується від слідства та суду, у зв’язку з чим він оголошений у міждержавний розшук, тобто в розшук на території інших країн.

Так ст. 165-2 КПК України встановлено вимогу щодо обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за відсутності особи у разі оголошення її у міжнародний розшук.

Згідно інформації начальника ВКР ЧМВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходиться в числі осіб, відносно яких оголошений міждержавний розшук (а.с.15)

В діючому КПК України не визначено поняття міждержавного розшуку та не передбачено, в яких випадках його слід застосовувати. Поняття, як такі – міжнародний та міждержавний є ідентичні. Тільки в Інструкції, яка є відомчою, затвердженою наказом МВС України від 05.01.2005 року, з організації розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, для зручності в їхній роботі, визначається поділ на міжнародний та міждержавний розшук і зазначена інструкція відноситься до підзаконних нормативно-правових актів.

Відповідно ж до ст. 12 Європейської конвенції „Про видачу правопорушників” від 13 грудня 1957 року передбачається, що запит на видачу правопорушника супроводжується оригіналом або завіреною копією обвинувального вироку та постанови суду або постанови про негайне затримання чи ордера на арешт або іншого розпорядження, яке має таку ж силу і видане відповідно до процедури, передбаченої законодавством запитуючої Сторони.

Згідно ч. 2 ст. 58 Конвенції „Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах” до вимоги про видачу правопорушника для здійснення карного переслідування повинна бути прикладена засвідчена копія постанови про заключення під варту.

Аналізуючи висновки суду першої інстанції про неможливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з причин не перебування ОСОБА_2 в міжнародному розшуку, колегія суддів вважає, що такі висновки не ґрунтується на нормах як діючого КПК України, так і міжнародних актів, які регулюють такі правовідносини. Суд, в своїх висновках, провів суб’єктивне трактування понять міжнародного та міждержавного розшуку, не навівши переконливих мотивів на користь прийнятого рішення.

За обставин, коли постанова суду винесена без ретельного урахування всіх обставин, її не можна визнати законною та обґрунтованою, в зв’язку з чим вона підлягає скасуванню з направленням на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, під час якого врахувати наведене та прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 148, 165 -2, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції - задовольнити, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2011 року про відмову в обранні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу взяття під варту – скасувати, а справу направити для розгляду в той же суд в іншому його складі.

СУДДІ:

ОСОБА_5 ОСОБА_1 ОСОБА_6