Справа № 33-325/2011 Головуючий у 1 інстанції Кузюра В.О.
Провадження № 33/2590/1920/11
Категорія - ч.1 ст.185-8 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2011 року місто Чернігів
30 вересня 2011 року апеляційний суд Чернігівської області в складі:
судді апеляційного суду - Шахової О.Г.,
з участю прокурора Мельниченка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за протестом прокурора Бобровицького району Савченка В.В. на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 29 серпня 2011 року,
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою провадження по справі відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки м. Бобровиця Чернігівської області, вул. Молодіжна, 16, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючої начальником ВДВС Бобровицького РУЮ,
закрито у зв’язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.
Помічником прокурора Бобровицького району Чернігівської області ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно начальника ВДВС РУЮ Бобровицького району ОСОБА_1 за вчинення нею правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-8 КУпАП. Мотив зазначеного протоколу є наступним.
Прокуратурою Бобровицького району в зв’язку з необхідністю проведення щоквартальної перевірки, відповідно до вимог ст.8, 20 Закону України «Про прокуратуру» було направлено запит про надання для ознайомлення матеріалів виконавчих проваджень по виконанню вироків суду про конфіскацію майна та стягнення штрафів по кримінальним справам, які перебували на виконанні у ВДВС Бобровицького РУЮ.
Вказаний запит був отриманий 07.07.2011 року відповідальною особою ВДВС, про що в журналі обліку вихідної кореспонденції, відправленої кур’єром прокуратури Бобровицького району мається підпис відповідальної особи.
20.07.2011 року за підписом начальника ВДВС було надано відповідь про відмову надати відповідні документи на вимогу прокурора з посиланням на ст.ст. 83,84 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що прокурор не має права перевіряти вказані в запиті документи.
01.08.2011 року ОСОБА_1 також відмовила у наданні помічнику прокурора Михайленку І.Ф. виконавчих проваджень по виконанню вироків суду, після чого і був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Суд 1 інстанції, закриваючи провадження по справі зазначав, що прокурор мав намір виконувати наглядову функцію, положення якої регулюються розділом Ш, главою 1 Закону України „Про прокуратуру”, при цьому, прокуратура, відповідно до ст.6 Закону України „Про прокуратуру” повинна дотримуватись вимог Конституції України та інших законів і відповідно до запиту прокурора вказані матеріали необхідно надавати невідкладно. Проте, посилаючись на пояснення ОСОБА_1, працівник прокуратури в зазначений день у запиті не з’явився, інший строк не визначався, лише 01.08.2011 року помічник прокурора ознайомив її з протоколом про адміністративне правопорушення відносно неї.
Виходячи з наведеного, суд і прийшов до висновку, що мало місце попередження про перевірку, але самої перевірки не було, а тому і відсутній факт невиконання вимоги прокурора. А відповідь ОСОБА_1 прокурору 20.07.2011 року свідчить про те, що вона зрозуміла вимоги таким чином, що треба надати матеріали за межі ВДВС, прокурор же не відноситься згідно ст.ст.83,84 Закону України „Про виконавче провадження” до переліку тих осіб, яким можна їх видавати і, таким чином, її відповідь не суперечить чинному законодавству.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Бобровицького району Савченко В.В. подав протест, в якому просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185-8 ч. 1 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п’ять неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Вважає, що суддею при винесені постанови, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, не з'ясовані всі обставини, які підлягають встановленню при розгляді справи. Вказує, що судом не враховано, що вимогою прокурора від 07.07.2011 року зобов'язано надати для ознайомлення старшому помічнику прокурора виконавчі провадження по виконанню вироків суду, а також повідомити про випадки, коли у відкритті виконавчих проваджень вказаної категорії було відмовлено. У вимозі не вказано, що матеріали виконавчих проваджень необхідно подати в прокуратуру району. Наголошує, що відповідь від 20.07.2011 року начальника ВДВС ОСОБА_1 є офіційною письмовою відмовою у допуску працівників прокуратури до перевірки у зв'язку з відсутністю законних підстав. Відповідь про випадки, коли у відкритті виконавчих проваджень було відмовлено, також не надана та 01.08.2011 року ОСОБА_1 знову відмовила у наданні помічнику прокурора Михайленку І.Ф. виконавчих проваджень по виконанню вироків суду, після чого був складений протокол про адміністративне правопорушення. Суддею залишено поза увагою, що в ході судового засідання ОСОБА_1 у своїх поясненнях наполягала, що відповідно до ст.ст. 83, 84 ЗУ „Про виконавче провадження”, прокуратура не має права перевіряти, ознайомлюватись з виконавчими провадженнями по виконанню вироків суду, так як не є стороною виконавчого провадження.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити протест із викладених в ньому підстав, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що є підстави для його задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні апеляційний суд встановив:
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати обставини вчиненого адміністративного правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Як убачається з матеріалів справи, суд зазначені вимоги закону не виконав, крім того, вдався до суперечливих висновків в своєму рішенні.
Відповідно до п.4 ст. 121 Конституції України прокуратура здійснює функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. Виконуючи зазначену функцію, відповідно до ст. 22 Кримінально-виконавчого кодексу України органи прокуратури здійснюють нагляд за виконанням органами державної виконавчої служби повноважень щодо виконання кримінальних покарань у вигляді штрафу (ст.26 КВК України) і конфіскації майна (ст.48 КВК України).
Повноваження прокурора при здійсненні наглядової діяльності визначені ст. ст. 8, 20-25 Закону України «Про прокуратуру», у тому числі: право мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію; вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення.
20.07.2011 року до прокуратури надійшла відповідь начальника ВДВС ОСОБА_1 на запит від 07.07.2011 року, в якій зазначено, що ст. 83 ч. 7 Закон України «Про виконавче провадження» забороняє втручання інших органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, що відповідно до ст. 84 зазначеного закону визначені посадові особи, які мають право здійснити перевірку виконавчого провадження, працівників прокуратури в даному переліку не вказано і тому надати виконавчих проваджень у неї не має законних підстав.
Вказана відповідь є офіційною письмовою відмовою в законних вимогах прокурора - у допуску працівників прокуратури до перевірки. Не надана також відповідь про випадки відмови у відкритті виконавчих проваджень
Висновки суду, що ОСОБА_1 запит прокурора сприйняла таким чином, що матеріали необхідно видавати за межі ВДВС не відповідають дійсним обставинам, що слугували складенню протоколу про адміністративне правопорушення. Суд не дав належної оцінки змісту запиту прокурора та відповіді начальника ВДВС на цей запит, не дав оцінки поясненням ОСОБА_1 в суді 1 інстанції, де вона чітко заявила, що прокурор не може ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, так як не є стороною виконавчого провадження, ознайомлюватися може тільки боржник та стягувач (а.с.4 зв., 5,8, 19).
Постанова суду не може вважатися законною та підлягає скасуванню з винесенням нової постанови апеляційним судом.
Апеляційний суд приходить до висновку, що начальник ВДВС Бобровицького РУЮ в Чернігівській області ОСОБА_1, будучи посадовою особою, не виконала законні вимоги прокурора в проведенні перевірки виконавчих проваджень по виконанню вироків суду про конфіскацію майна та стягнення штрафів по кримінальним справам, які перебували на виконанні у ВДВС Бобровицького РУЮ.
Враховуючи вищевикладене, встановлено, що начальником ВДВС Бобровицького РУЮ в Чернігівській області ОСОБА_1 скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-8 КУпАП, яке тягне за собою накладення штрафу.
При визначенні розміру штрафу враховується характер вчиненого правопорушення, інформація про винну особу, ступінь вини та її відношення до скоєного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Протест прокурора Бобровицького району Савченка В.В. задовольнити.
Постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 29 серпня 2011 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185-8 ч. 1 КУпАП – скасувати.
Визнати винною ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 185-8 ч. 1 КУпАП та призначити їй стягнення у виді штрафу розміром 85 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_3