СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2023 року Справа № 480/5478/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5478/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:

1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років на підставі п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", з урахуванням наявності вислуги років у пільговому обчисленні.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. та 2000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в Державній прикордонній службі України. Загальна вислуга років у календарному та пільговому обчисленні становить 27 років 08 місяців 14 днів. На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 у справі № 480/1432/22 Адміністрація Державної прикордонної служби України направила до відповідача всі необхідні документи для розгляду питання щодо призначення пенсії за вислугу років позивачу. Проте, рішенням ГУ ПФУ в Сумській області позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку з відсутністю необхідної календарної вислуги 24 роки і більше, передбачених п. а ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач, не погоджуючись із відмовою відповідача, вважаючи її протиправною, звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалу суду відповідач отримав 09.06.2023, проте правом на подання відзиву не скористався.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, представником відповідача подано до суду матеріали пенсійної справи позивача (а.с. 33-41).

Позивачем подано до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що йому не відома ні дата надіслання Адміністрацією ДПС України до відповідача документів для призначення позивачу, ні дата отримання цих документів відповідачем. На думку позивача, датою призначення пенсії слід вважати 21.04.2023, тобто дату ухвалення оскаржуваного рішення (а.с. 42-43).

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач проходив службу в Державній прикордонній службі України. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 287-ОС від 18.06.2019 позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Вислуга років станом на 18.06.2019 становить: у календарному обчисленні - 18 років 04 місяці 02 дні, у пільговому - 09 років 04 місяці 12 днів, а всього - 27 років 08 місяців 14 днів (а.с. 7).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 у справі № 480/1432/22 було визнано протиправними дії Адміністрації державної прикордонної служби України щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов`язано Адміністрацію державної прикордонної служби оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108145216), вказане рішення набрало законної сили 28.12.2022.

На виконання рішення суду, Адміністрацією Державної прикордонної служби України було підготовлено та направлено до ГУ ПФУ в Сумській області документи для призначення пенсії позивачу. Проте, рішенням ГУ ПФУ від 21.04.2023 № 14 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю необхідної для призначення пенсії календарної вислуги 24 роки і більше, передбаченої п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", передбаченої для осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільнені у період з 01.10.2018 по 30.09.2019 (а.с. 17).

Вважаючи дії щодо відмови в призначенні пенсії протиправними, позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003 пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

В силу положень пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

Згідно статті 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України від 17.07.1992 № 393 було прийнято постанову "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб", відповідно до абз. 1 п.1 якої: військова служба в Державній прикордонній службі зараховується до вислуги років для призначення пенсій за вислугу років відповідно до цього закону.

Верховний Суд у своїх постановах від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі № 569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі № 750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі № 620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Водночас, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-XIIу частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.

Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду щодо врахування до вислуги років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, як календарної, так і пільгової вислуги, суд зазначає, що маючи на час звільнення зі служби, станом на 18.06.2019 вислугу років у пільговому обчисленні 27 років 08 місяців 14 днів, позивач має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Щодо стосується дати з якої має бути призначено пенсію позивачу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 50 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до п.1 Порядку 3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.

Відповідно до п. 6 Порядку 3-1, днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

Як встановлено судом, та зазначає відповідач у своїх поясненнях, документи щодо призначення пенсії ОСОБА_1 від Адміністрації ДПС України надійшли 18.04.2023 (а.с. 33).

У той час, позивач у своїх додаткових поясненнях просить призначити йому пенсії за вислугу років з 21.04.2023, дати ухвалення оскаржуваного рішення відповідача (а.с. 42-43).

Крім того, звертаючись до суду з позовною заявою позивач просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у призначенні позивачу пенсії за вислугу років на підставі пункту "а"ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Проте, як вбачається судом з матеріалів справи, рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 21.04.2023 № 14 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю необхідної для призначення пенсії календарної вислуги 24 роки, чим порушено його право на пенсійне забезпечення (а.с. 17).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.04.2023 № 14 про відмову в призначенні позивачу пенсії за вислугу років згідно п. а ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років з 18.04.2023.

Щодо стягнення на користь позивача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з ч. 3ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 21.09.2020 №03-03/20, укладений між позивачем та адвокатом Осьмаковим Олександром Анатолійовичем (а.с. 18-19); копію акту виконаних робіт (надання послуг) № 02-06/23 від 02.06.2023 (а.с. 21), квитанцію до прибуткового касового ордера від 02.06.2023 про сплату 2000,00 грн. за договором про надання правової допомоги № 03-03/20 (а.с. 23).

Відповідно до Акту виконаних робіт від 02.06.2023 адвокатом були виконані роботи на суму 2000 грн.

Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує, що такий вид правової допомоги, як попереднє вивчення матеріалів, консультування, не може вважатися часом витраченим для надання правової допомоги по справі, оскільки такі дії спрямовані не на надання правової допомоги щодо розгляду та вирішення адміністративної справи.

Щодо такого виду правової допомоги, як опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, суд зазначає, що з даного предмету спору та мотивів, що приведені у адміністративному позові позивача, є аналогічні рішення, сформована єдина правозастосовча практика Верховного суду з аналогічних питань, що спрощувало роботу адвоката при підготовці цього адміністративного позову.

Доказів складання процесуальних документів в процесі судового розгляду (заяв, скарг, пояснень, відповідей, тощо) представником позивача матеріали справи не містять.

З огляду на те, що розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судові засідання не проводились.

Суд також враховує ту обставину, що справа є не складною, а спірні правовідносини не новими у судовій практиці. Отже, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем, як витрати на правову допомогу, про що свідчать зміст та обсяг позовної заяви.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Викладене узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 16.05.2023 по справі № 640/2756/19.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Враховуючи досліджені судом докази щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 1500,00 грн.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області суму судового збору у розмірі 1073,60 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 02.06.2023 (а.с. 22).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.04.2023 № 14 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. а ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років згідно з п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 18.04.2023.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. та 1500 грн. витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Берестовська, 1, код ЄДРПОУ 21108013).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска