РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2007 року заочне справа № 2-9179\06
Малиновський районний суд м. Одеси в cкладі:
головуючого судді Граніна В.Л.
при секретарі Бєляєвої В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малиновської районної адміністрації міста Одеси про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом до Малиновської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради, у якому просить визнати за нею право власності на реконструйоване домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з двоповерхового житлового будинку літ. «S» площею 103,5 кв.м., у тому числі житлової 49,7. кв.м. та надвірних споруд гаража літ. «72», сараю літ. «71».
Позивачка у своїй позовній заяві посилалась на те, що їй на праві власності належить вказане домоволодіння та з метою поліпшення житлових умов нею була здійснена реконструкція домоволодіння за рахунок своїх коштів.
При зверненні до Малиновської райдержадміністрації м. Одеси з питанням про узаконення проведеної реконструкції їй було відмовлено.
У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі й просила суд задовольнити позов.
Представник Малиновської райадміністрації м. Одеси на попередньому розгляді справи проти позову не заперечував. При розгляді справи за суттю відповідач до суду не з`явився, причини неявки суду не вказав.
Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали справи, пояснення позивачки й оцінивши зібрані докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов підлягає повному задоволенню. Між сторонами виникли правовідносини у галузі конституційного права щодо реалізації органом місцевого самоврядування владних повноважень, та цивільні правовідносини, що випливають з відносин права власності.
Судом встановлено, що згідно договору дарування укладеного 06 квітня 2005 року та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за № 870 позивачці належить 2/25 частини домоволодіння АДРЕСА_1 .
З метою поліпшення житлових умов за власні кошти позивачкою була проведена реконструкція належної її частини домоволодіння.
У відповідності до технічного висновку про можливість вводу в експлуатацію житлового будинку літ. «S» та надвірних споруд за адресою : АДРЕСА_1 , технічний стан будинку літ. «S» площею 103,5 кв.м. задовільний. Будівля відповідає вимогам ДБН В 2.2-15-2005 - «Житлові будівлі. Основні положення» та ДБН В. 1.1-7, СНiП 2.01.07, СНiП 2.02.01, СНiП 2.03.01, СНiП П-22, СНiП П-25. Основні положення». Будівля придатна для вводу в експлуатацію. Технічний стан надвірних споруд гаража літ. «72», сараю літ. «72» - нормальний, будівлі придатні для вводу в експлуатацію.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що будівлі прибудовані в ході проведеної реконструкції не мають негативного впливу на планування забудову вулиці, тобто дотримано вимоги ст. 319 ч.5 ЦК України та ч.5 ст. 4 Закону України „Про власність” від 07.02.1991 року № 697-ХІІ далі - Закон.
Відповідно до ст. 49 Закону володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною 1 ст. 12 Закону встановлено, що праця громадян є основою для створення і примноження їх власності. До теперішнього часу позивачка, яка своєю працею створила зазначене майно, несе тягар усіх витрат, пов`язаних з його утриманням, володіє та користуються ним відповідно до функціонального призначення, що свідчить про дотримання вимог ст. 322 ЦК України.
Згідно зі ст. 376 п.3 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. А земельна ділянка значна раніш була надана минулому власнику і зараз знаходиться в фактичному користуванні позивачки, згідно з договором дарування, укладеним 06 квітня 2005 року та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу
Відповідно до ч. 1,2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене майно (житлові будинки, будівлі тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Суд вважає, що обставини, встановлені у судовому засіданні, дають підстави для визнання за позивачкою права власності на реконструйоване домоволодіння, що складається з двоповерхового будинку літ. «S» та надвірних споруд гаража літ. «72», сараю літ. «71» та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.ст. 30, 31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 року № 280/97 -ВР до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження в галузі житлово-комунального господарства та будівництва, зокрема, сприяння розширенню житлового будівництва, контроль за спорудженням індивідуальних жилих будинків, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у порядку, встановленому законодавством. Реалізацію зазначених повноважень в галузі житлово- комунального господарства та будівництва на території Малиновського району м. Одеси і де розміщується домоволодіння, віднесене до компетенції Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради.
Також згідно Положенню про районну адміністрацію Одеської міської ради (рішення Одеської міської ради від 27.06.06 року № 20-У) п.3.2.4.райадміністрація виконує функції уповноваженого органу власника житлового фонду нежилих приміщень, що належить до комунальної власності територіальної громади. На підставі цього суд дійшов висновку, що за вказаних обставин остання є належним відповідачем по даній цивільній справі.
Крім того, суд враховує, що у позивачки відсутні окремі документи, що передбачені п. 2.6. розпорядження Одеської обласної державної адміністрації „Про затвердження порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, які не є держаною власністю” № 55/347 від 05.09.2000 р., тому не зважаючи на відповідність реконструйованого об`єкту технічним та санітарним нормам, прийом його в експлуатацію є неможливим. Проте оскільки необхідною умовою прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів з урахуванням їх призначення є забезпечення на них умов охорони праці, проживання згідно з вимогами техніки безпеки, санітарії, пожежної і радіаційної безпеки та заходів щодо охорони навколишнього середовища (п. 1.2. вказаного розпорядження) та з врахуванням ст. 376 ЦК України суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності на реконструйований будинок.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права, а також те, що загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст.3 ЦК України є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.319,328,331,376 п.3 ЦК України, ст.4, 49 Закону України « Про власність» , ст.ст. 209,212,215,218,223 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
Позов – ОСОБА_1 до Малиновської райдержадміністрації міста Одеси про визнання права власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на реконструйоване домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається з двоповерхового будинку літ. «S» площею 103,5 кв.м., в тому числі житловою 49,7 кв.м., гаража літ. «72» площею 27,5 кв.м., сараю літ. «71» площею 1,8 кв.м.
Рішення є підставою для реєстрації домоволодіння АДРЕСА_1 у КП «ОМБТІ та РОН» за ОСОБА_2 .
Стягнути з позивачки на користь держави судовий збор у розмірі 120 грн, а також витрати на інформаційно- технічне забезпечення у розмірі 30 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуючий: