Справа № 2-5973\11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2011 року Солом’янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровника О.В.

при секретарях : Славовій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 –про надання дозволу на виїзд за кордон дитини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 – про надання дозволу на виїзд за кордон дитини, посилаючись на те, що з 19.03.1999 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.07.2006 року шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу вони мають спільну доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на утриманні позивача.

Згідно з виписками з історії хвороби та виписками історії розвитку, дитина потребує оздоровлення в морській кліматичній зоні, яка є надзвичайно сприятливою для дітей такого віку.

З метою оздоровлення дитини позивачем було укладено угоду про надання комплексу туристичних послуг з ТОВ “Агромат-Тур”під час осінніх канікул 2011 року з метою оздоровлення на морському узбережжі Туреччини.

Оскільки, для виїзду дитини за кордон необхідна згода батька, позивач неодноразово зверталась до відповідача, шляхом направлення йому рекомендованих листів, з проханням надати дозвіл на тимчасовий виїзд дитини за кордон, однак відповідач безпідставно не надає такого дозволу.

Безаргументована відмова відповідача, на думку позивача шкодить інтересам та не сприяє всебічному, здоровому та гармонійному розвитку дитини, у зв’язку з чим позивач звернулась до суду та просить надати дозвіл ОСОБА_1 на виїзд ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за кордон без дозволу батька дитини, ОСОБА_2 до Туреччини на період з 20 жовтня до 20 листопада 2011 року.

В ході розгляду справи позивач уточнила свої позовні вимоги та просила надати дозвіл ОСОБА_1 на виїзд ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за кордон без дозволу батька дитини, ОСОБА_2 до досягнення дитиною 18 років.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився та свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст. 154 СК України батьки мають право звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини.

Судом встановлено, що з 19.03.1999 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.07.2006 року шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу вони мають спільну неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 їх донька ОСОБА_3 залишилась жити з матір?ю.

Батько дитини ОСОБА_2 разом з ними не проживає.

Згідно з випискою з історії хвороби № 544 Дитячої клінічної лікарні № 7 Печерського району м. Києва (а.с. 13), випискою з історії хвороби № 412 Дитячої клінічної лікарні № 7 Печерського району м. Києва (а.с. 15), випискою з історії розвитку дитини Дитячої клінічної лікарні № 7 Печерського району м. Києва від 12.02.2011 року (а.с. 16), ОСОБА_3 потребує оздоровлення в морській кліматичній зоні, яка є надзвичайно сприятливою для дітей такого віку.

З метою виконання приписів лікарів щодо оздоровлення доньки 22.08.2011 року між позивачем та ТОВ “Агромат-Тур”було укладено договір № 147 (а.с. 17-18), про отримання комплексу туристичних послуг до обраної країни –Туреччини.

З метою отримання дозволу відповідача для здійснення виїзду за кордон позивач неодноразово зверталась до останнього з листами від 26.05.2011 року та від 08.08.2011 року (а.с. 20-21), однак будь-яких дій спрямованих на надання дозволу для дитину для виїзду за кордон або письмової відмови з обґрунтуванням підстав для відмови відповідачем позивачу надано не було.

Відповідно до п.п. 3, 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року зі змінами та доповненнями, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:

1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску;

2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків:

якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;

якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном;

у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій:

свідоцтва про смерть другого з батьків;

рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;

довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

Відповідно до п. 18 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.1995 року зі змінами та доповненнями, оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду. Для дітей віком від 14 до 18 років у заяві зазначається відсутність обставин, що обмежують згідно із законодавством право їх виїзду за кордон.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач зобов’язаний створювати необхідні передумови для розвитку дитини і забезпечення організації їх життя, підтримку нормального здоров’я та відпочинку дитини, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 154-155 СК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 224 ЦПК України, Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.1995 року зі змінами та доповненнями, Правилами перетинання державного кордону громадянами України затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року зі змінами та доповненнями, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі матері ОСОБА_1 до досягнення нею повноліття, без згоди її батька ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя