ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

суді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстр досудових розслідувань № 12021260000000031 від 28.01.2021 року за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 листопада 2022 року, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Гвіздівці Сокирянського районного суду Чернівецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

УСТАНОВИЛА:

Вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 листопада 2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 27 грудня 2022 року в задоволені апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 відмовлено, а вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 листопада 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, залишено без змін.

Постановою Верховного суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 05 липня 2023 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задоволено частково. Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 27 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 скасовано і призначено новий

ЄУНСС: 722/889/21 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_8

НП: 11-кп/822/308/23 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

розгляд у суді апеляційної інстанції.

Підставою скасування рішення суду апеляційної інстанції стало те, що суд апеляційної інстанції відмовивши у задоволенні клопотання захисника про відкладення судового засідання не навів переконливого мотивування, яке б указувало, що подання захисником цього клопотання мало ознаки зловживання своїм правом, або було направлено на затягування судового розгляду, і безпідставно розглянув справу без участі захисника, позбавивши тим самим його права взяти участь у судовому розгляді та висловити доводи з приводу поданої ним апеляційної скарги.

Вироком суду першої інстанції встановлено, що 26.01.2021 року близько 19.30 год, ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу магазину «24/7», який знаходиться в урочищі «Грибок», що в адміністративних межах с. Коболчин Дністровського району Чернівецької області, під час виниклої словесної суперечки зі ОСОБА_9 , з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень, схопив ОСОБА_9 за верхній одяг, після чого, перебуваючи в такому положенні, умисно наніс йому один удар у вигляді поштовху кулаком руки в область грудної клітини, спричинивши ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді синця в проекції мечеподібного паростка грудини, які відповідно до висновку експерта № 109 від 02.02.2021 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що він просить скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_6 за відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно провів судовий розгляд, а його висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує на те, що зазначені районним судом обставини не відповідають дійсності, так як ОСОБА_6 не мав на меті та е спричиняв жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , про він неодноразово вказував під час судового розгляду справи.

Вважає, що протокол слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_9 проведений з грубими порушеннями вимог КПК України, ця слідча дія проводилась в приміщенні бюро СМЕ в м. Чернівцях, в ній приймали участь також статист і експерт. Обстановка, при якій проводилась ця слідча дія, не відповідала тій обстановці, коли відбувався конфлікт, були відсутні поліцейські та інші особи.

Зазначає, що експерт сам вилучив з архіву Чернівецького бюро СМЕ акт № 10 від 27.01.2021 р., хоча, на його думку, не мав права за власною ініціативою це робити.

Стверджує, що експерт ОСОБА_10 був свідком показань потерпілого ОСОБА_9 , а тому не вправі був проводити експертне дослідження і повинен був заявити собі самовідвід.

Звертає увагу суду на те, що біля потерпілого під час інциденту знаходилась іще одна невстановлена особа, яка розмахувала руками і та особа могла заподіяти ОСОБА_9 тілесні ушкодження.

Також апелянт стверджує, що показання потерпілого є неправдивими, оскільки в день заподіяння тому тілесних ушкоджень він не повідомляв про це в поліцію і лише на наступний день, виявивши на своєму тілі синець, звернувся в правоохоронні органи.

Інших апеляційних скарг та заперечень від учасників судового провадження не надходило.

Однак надійшло клопотання від адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження та звільнення від відповідальності, яке мотивоване тим, що із дня вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України минуло більше двох років, у даному кримінальному провадженні, а тому встановлено наявність підстав для застосування положень п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, у зв`язку із чим, кримінальне провадження № 12021260000000031 від 28.01.2021 року, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_9 , які будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, до апеляційного суду не з`явилися, однак направили на адресу апеляційного суду заяви про проведення судового засідання без їхньої участі, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає подальшому судовому розгляду.

Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку, вимоги апеляційної скарги та клопотання про закриття кримінального провадження, міркування прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення поданої апеляційної скарги, оскільки вважає вирок районного суду в частині визнання винним ОСОБА_6 винним за ч. 1 ст. 125 КК України законним та обґрунтованим, і не заперечувала проти звільнення ОСОБА_6 від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав зазначених в апеляційній скарзі та обговоривши наведені у ній доводи, колегія суддів доходить такого.

Згідно з положеннями ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Із зазначеної норми закону слідує, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази, як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують підсудного, проаналізувати їх, оцінити за своїм внутрішнім переконанням та дати остаточну оцінку, що ґрунтується на їх всебічному, повному й неупередженому дослідженні під час судового розгляду з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку.

На переконання колегії суддів, вирок районного суду відповідає в повній мірі вказаним вимогам.

При перевірці вироку місцевого суду апеляційним судом встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджений зібраними у встановленому законом порядку доказами, які ретельно досліджені, оцінені судом та детально викладені у вироку.

Незважаючи на повне невизнання своєї вини ОСОБА_6 , його вина у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження підтверджується наданими стороною обвинувачення належними та допустимими доказами.

Як свідчать матеріали кримінального провадження судом першої інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляційній скарзі сторони захисту про те, що вирок суду є необґрунтований, оскільки відсутні докази, які б підтверджували в діянні ОСОБА_6 складу інкримінованого кримінального проступку, не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються доказами покладеними в основу обвинувачення визнаного судом доведеним.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_6 у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, суд обґрунтовано послався на показання потерпілого ОСОБА_9 , який будучи допитаним у суді першої інстанції пояснив, що він працює на посаді старшого оперуповноваженого Дністровського РВ УСБУ в Чернівецькій області, раніше перебував на посаді начальника вказаного відділу. 26.01.2021 року він у службових справах перебував біля магазину «24/7». Розмовляючи зі своїм знайомим на вулиці, він побачив як у приміщенні магазину відбувається бійка, у зв`язку з чим він викликав поліцію та швидку медичну допомогу. Під час опитування його працівниками поліції, обвинувачений почав обурюватися з приводу виклику поліції, зухвало себе поводив, декілька разів йому погрожував. В цей час працівники поліції намагались залагодити ситуацію, відходивши із ним для продовження опитування, однак ОСОБА_6 знову наближався до них та перешкоджав відібранню пояснень. В подальшому, перебуваючи на стоянці поблизу магазину, ОСОБА_6 , протиснувшись між працівниками поліції, схопив його за верхній одяг в області грудної клітини, здійснивши декілька ударів. В такому положенні ОСОБА_6 утримував його пару хвилин, після чого обвинуваченого відтягнули поліцейські. На місці події працівникам поліції про спричинені тілесні ушкодження не повідомляв, оскільки виявив їх на своєму тілі лише наступного дня та після чого звернувся до Сокирянської філії Чернівецького обласного бюро СМЕ з метою їх фіксації.

Допитаний в судовому засіданні районного суду свідок ОСОБА_11 пояснив, що 26.01.2021 року він перебував у добовому наряді в складі групи СРПП разом із ОСОБА_12 . Близько 19.00 год. На службовий планшет отримали повідомлення про бійку, яка відбувається біля магазину «24/7», який знаходиться в урочищі «Грибок», що в адміністративних межах АДРЕСА_2 . По приїзду на місце події з`ясувалося, що повідомлення надійшло від начальника Сокирянського РВ УСБУ ОСОБА_9 , який на той час знаходився біля магазину. На час їх приїзду бійка вже була припинена, а працівниками швидкої медичної допомоги потерпілому надавалася медична допомога. З метою перевірки повідомлення він зайшов в приміщення магазину, де йому повідомили, що бійки не було, а потерпілий, якому надавалася медична допомога, відмовився від написання будь-яких заяв. В подальшому він розпочав здійснювати опитування ОСОБА_9 , під час чого до них підійшов ОСОБА_6 та на протязі приблизно 10-15 хвилин висловлював потерпілому своє невдоволення тим, що ОСОБА_9 викликав поліцію. ОСОБА_6 неодноразово кликав ОСОБА_9 відійти поспілкуватися наодинці, після чого вони обидва відходили на відстань близько 5-7 м. та спілкувалися. Знаходячись на вказаній підставі біля службового автомобіля, він оформляв письмові пояснення ОСОБА_9 , під час чого побачив як ОСОБА_6 схопив ОСОБА_9 за верхній одяг. Після того як до них підійшов його напарник ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , який утримував ОСОБА_9 за одяг, відпустив його.

Свідок ОСОБА_12 надав районному суду показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_11 . При цьому, пояснив, що був очевидцем того, як ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , знаходячись між автомобіля біля магазину, тримали один одного руками за верхній одяг в області грудної клітини.

Із показів свідка ОСОБА_13 вбачається, що він працює на посаді поліцейського-водія взводу реагування роти поліції охорони УПО в Чернівецькій області. В січні 2021 року разом з групою СРПП, до якої входили ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , реагуючи на повідомлення, він прибув на автомобілі поліції охорони до магазину «24/7», який знаходиться в урочищі «Грибок», що в адміністративних межах с. Коболчин. Під час з`ясування ОСОБА_11 та ОСОБА_14 обставин виклику, він був очевидцем словесної суперечки між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 . Активної участі у з`ясуванні обставин, за яких надійшло повідомлення на спецлінію, він не приймав, а лише в одному випадку відтягнув ОСОБА_6 , який в ході словесної суперечки намагався підійти до ОСОБА_9 . Чи тримав ОСОБА_6 за одяг ОСОБА_9 та наносив йому удари він не бачив. Також він не бачив, щоб хтось з інших присутніх наносив удари ОСОБА_9 .

У колегії суддів немає підстав недовіряти показам потерпілого, свідків, оскільки вони в ході проведення судового розгляду даного кримінального провадження були попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправді показання.

Крім того, вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України підтверджується належними та допустимими доказами, які було безпосередньо досліджено судом, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 28.01.2021 року, згідно якого ОСОБА_9 повідомив, що 26.01.2021 року близько 18.30 год, перебуваючи біля магазину "24/7"« під час виконання своїх службових обов`язків став свідком як ОСОБА_6 наносив удари гр. ОСОБА_15 Намагаючись припинити протиправні дії ОСОБА_6 , останній схопив його за куртку та наніс один удар кулаком в груди (а. к. п. 126);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.02.2021 року з потерпілим ОСОБА_9 та за участі судово-медичного експерта, в ході якого потерпілим відтворено механізм нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_6 (а. к. п. 127-130);

- актом судово-медичного обстеження № 10 від 27.01.2021 року, згідно якого при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_9 виявлені слідуючі тілесні ушкодження: синець в проекції мечеподібного паростка грудини. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, вірогідніше всього внаслідок травматичної дії кулака руки. По часу свого виникнення відповідають на 26.01.2021 року, тобто їх виникнення цілком можливе при обставинах та час вказаних вище та відносяться до легких тілесних ушкоджень (а. к. п. 131);

- висновком судово-медичної експертизи № 109 втор. від 02.02.2021 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_9 виявлено наступне тілесне ушкодження: синець в проекції мечеподібного паростка грудини. Дане тілесне ушкодження виникло в результаті не менш як однократної травмуючої дії тупого твердого предмету, можливо внаслідок нанесення удару кулаком, по строку та обставинам може відповідати вказану у фабулі постанови, відноситься до легких тілесних ушкоджень (а. к. п. 132-134);

- роз`ясненнями наданими в судовому засіданні судово-медичним експертом ОСОБА_16 , який пояснив, що тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого при первинному огляді, могли виникнути, в тому числі при механізмі утворення, коли потерпілого хапають за верхній одяг в області грудної клітини, зокрема мечеподібного паростка, та таким чином здійснюють рухи будь-якої амплітуди;

- відеозаписом з камер відеоспостереження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в урочищі «Грибок», що в адмінмежах с. Коболчин Дністровського району, на яких відображено конфлікт між потерпілим та обвинуваченим, під час якого ОСОБА_6 схопив потерпілого ОСОБА_9 за верхній одяг та, утримуючи в такому положенні, здійснює поштовх в область його грудної клітини, відтягуючи в цей час потерпілого вбік та утримуючи у такому положенні близько 1-2 хвилин (а. к. п. 139-140)

- відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, на якому зафіксовано зухвалу поведінку ОСОБА_6 , його нецензурні вислови на адресу потерпілого ОСОБА_9 , а також зафіксовано як ОСОБА_6 неодноразово підходить до працівників поліції та потерпілого з метою перешкодити проведенню опитування, в ході чого всі присутні намагаються заспокоїти ОСОБА_6 та припинити конфлікту ситуацію, однак, останній на це жодним чином не реагує (а. к. п. 135-136).

Колегія суддів вважає, що при дослідженні доказів, суд 1 інстанції дотримався вимог ст. 94 КПК України, а тому посилання сторони захисту про те, суд належним чином не дослідив докази, а тому безпідставно визнав ОСОБА_6 винним у вчиненні вищевказаного кримінального проступку, не знайшли свого підтвердження при розгляд апеляційної скарги.

Невизнання вини ОСОБА_6 , колегія суддів розцінює, як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Наведені в апеляційній скарзі стороною захисту твердження мають формальний характер та вже були предметом розгляду в районному суді, у зв`язку із чим, судова колегія апеляційного суду не наводить доводи на їх спростування.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлені об`єктивні дані, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, які підтверджують, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

В свою чергу, апеляційний суд звертає увагу на те, що на час апеляційного розгляду закінчився встановлений п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України.

Так, відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

При цьому, згідно зі змістом пункту 1 частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Строки давності притягнення до кримінальної відповідальності становлять два роки у вказаному кримінальному провадженні з урахуванням вчинення злочину, подія якого припадає на 26 січня 2021 року, закінчилися 26 січня 2023 року.

Закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не є реабілітуючою підставою, у зв`язку із чим необхідна згода на звільнення особи від кримінальної відповідальності, а за відсутності такої згоди суд вправі звільнити лише від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України.

Оскільки відсутня така згода обвинуваченого ОСОБА_6 , апеляційний суд зобов`язаний звільнити особу від призначеного покарання за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ч. 5 ст. 74 КК України.

Керуючись ст.ст. 49, 74 КК України, ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 листопада 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - залишити без змін.

Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Суддя-доповідач: Судді:

___________ _______________ ________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3