Справа № 2-а-3658/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2011 року м. Київ

Суддя Солом’янського районного суду м. Києва Бобровник О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов’язання провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,

в с т а н о в и в:

24 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до УПФ України в Солом’янському районі м. Києва.

Свої вимоги мотивує тим, що він є інвалідом ІІІ групи І категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на отримання основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком для осіб, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальних пенсій за віком за шкоду, заподіяну здоров'ю. Відповідачем така пенсія йому не нараховується. Вважає, що такі дії відповідача порушують його права.

А тому, просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва провести перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, за період з 21.12.2010 року.

Ухвалою судді Солом’янського районного суду м. Києва від 01 липня 2011 року адміністративний позов залишений без розгляду в частині вимог за період з 21 грудня 2010 року по 23 грудня 2010 року.

Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва копію позовної заяви отримало 12.07.2011 року. Будь-яких заперечень проти позову до суду не надало.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи І категорії із захворюванням, яке пов’язане з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 1986 року, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 22.02.1991 р. № 796-ХІІ, має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.

Відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах – інвалідам ІІІ групи - 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 1 категорії згідно ст. 54 Закону № 796-ХІІ щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по ІІI групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Разом з тим, згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 р. N 107-VI, статті 50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”було викладено у нових редакціях, і розмір додаткової пенсії для інвалідів ІІІ групи був визначений в сумі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по IІI групі інвалідності –не менше 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 внесені до вказаних статей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22.05.2008р. дія статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ була відновлена у попередніх редакціях.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка набрала чинності 22.05.2008р. сума додаткової пенсії для інвалідів ІІІ групи знову встановлена в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по IІI групі інвалідності –не менше 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, розмір основної та додаткової пенсії Позивачу одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами. За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто –в даному випадку –норми Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Встановлено, що у 2009 році після відновлення з 22.05.2008р. дії ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розрахунок пенсії та додаткової пенсії Позивачу здійснюється в розмірах, передбачених Постановою КМ України №530 .

Таким чином, у період, коли діють два однопредметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють встановлення розміру основної та додаткової пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Відповідачем необґрунтовано застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу –Постанови КМ України №530 від 28.05.2005р., а Закон України, який має вищу юридичну силу, Відповідачем не застосовано, що є протиправним та таким, що порушує права позивача.

З огляду на це, вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати йому основної та додаткової пенсій у відповідності до статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ суд вважає обґрунтованими.

Відповідно до ст. 73 Конституції України “Про Конституційний Суд України”він приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.

У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

При вирішенні питання щодо періоду за який підлягає здійсненню перерахунку суд враховує ту обставину, що згідно приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, втому числі на виконання делегованих повноважень

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Також, право звернення до адміністративного суду визначено ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог якої до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту статей 50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що під час визначення пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими частиною першою ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Частиною 3 цієї статті визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Разом з тим, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Позивач звернувся в суд 24 червня 2011 року та просить здійснити перерахунок та виплату йому основної та додаткової пенсії з 21.12.2010 року.

Також, слід зазначити, що відповідно до п. 7 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”Прикінцеві положення доповнено пунктом 4 такого змісту: “4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік”.

На виконання вимог даного Закону Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 було прийнято постанову № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”. Дана постанова набрала чинності з 23.07.2011.

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”та прийнята на його виконання постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 на сьогоднішній день є чинними та не визнані неконституційними.

Отже, до 23.07.2011 основна пенсія для осіб, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та додаткова пенсія, за шкоду заподіяну здоров’ю виплачується у розмірах, встановлених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а починаючи з 23.07.2011 –постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745.

З огляду на наведене, передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”основна та додаткова пенсії підлягають перерахуванню та виплаті у період з 24 грудня 2010 року по 22.07.2011 року, за виключенням виплат здійснених управлінням Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва у 2010-2011 роках.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів –у межах суми стягнення за один місяць.

Негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України”, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654, Постановою Кабінету міністрів України від 06 липня 2011 року № 745, статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167, 183-2 КАС України, –

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії згідно ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 24 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року, за виключенням виплат здійснених Управлінням пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва у 2010-2011 роках:

- державну пенсію відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не менше 6 (шести) мінімальних пенсій за віком;

- щомісячну додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: