ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4795/23 Справа № 205/8128/22 Суддя у 1-й інстанції - Бізяєва Н.О Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 19 квітня 2022 ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна, а саме грошових коштів у розмірі 70351 грн. 76 коп. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року у цивільній справі №205/2224/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми коштів, отриманих без достатньої правової підстави, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) отримані без достатньої правової підстави грошові кошти у розмірі 70 351 грн. 76 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. На час подання цього позову боржником ОСОБА_2 вказане заочне рішення суду від 14 вересня 2022 року не виконано, кошти не повернуті. Повернення безпідставно набутих коштів не було проведено відповідачем у період з 22 червня 2018 року (набуття коштів) і по час подання цього позову, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Станом на 28 листопада 2022 року загальна сума позовних вимог становить 50036 грн. 41 коп., яка складається із: 9350 грн. 04 коп. - процентна ставка три відсотка річних від суми безпідставно отриманих коштів; 40686 грн. 37 коп. - інфляційні втрати на суму безпідставно отриманих коштів. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційній збитки у розмірі 50036 грн. 41 коп., які складається із: 9350 грн. 04 коп. - процентна ставка три відсотка річних від суми безпідставно отриманих коштів; 40686 грн. 37 коп. - інфляційні втрати на суму безпідставно отриманих коштів.

       Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення суду від 28 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин у справі і невідповідністю викладених висновків, неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року у цивільній справі №205/2224/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми коштів, отриманих без достатньої правової підстави, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) отримані без достатньої правової підстави грошові кошти у розмірі 70 351 грн. 76 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. (а.с.100-102). Заочне рішення суду не оскаржувалося у встановленому законом порядку та набрало законної сили 15 жовтня 2022 року.

Вказаним заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року у цивільній справі №205/2224/22 встановлено, відповідно до квитанції №Р24А67472482196658184554 від 22 червня 2018 року, позивачем ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ “Приватбанк” на ім`я відповідача ОСОБА_2 , було перераховано грошові кошти в сумі 70 351 грн. 76 коп.         ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ “Приватбанк” щодо повернення вищевказаних коштів, однак листом № 20.1.0.0.0/7 -211026/12474 від 12 листопада 2021 року йому було відмовлено.

Звернувшись до суду із позовом у цій справі, позивач ОСОБА_1 посилався на те, що боржником ОСОБА_2 вказане заочне рішення суду від 14 вересня 2022 року не виконано, кошти, стягнуті рішенням суду йому не повернуті.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на їх необґрунтованість  належними доказами у справі,однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування орм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України.

       Відповідно до ч.5 ст. 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникнути з рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

       Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов`язання повинні бути виконанні у встановлений строк його виконання.

       Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

       Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

       Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

       Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплаті кредиторові.

Встановлено, заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року у цивільній справі №205/2224/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми коштів, отриманих без достатньої правової підстави, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) отримані без достатньої правової підстави грошові кошти у розмірі 70 351 грн. 76 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. (а.с.100-102). Вказане заочне рішення суду не оскаржувалося у встановленому законом порядку та набрало законної сили 15 жовтня 2022 року.

Зазначеним заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року у цивільній справі №205/2224/22 встановлено, відповідно до квитанції №Р24А67472482196658184554 від 22 червня 2018 року, позивачем ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ “Приватбанк” на ім`я відповідача ОСОБА_2 було перераховано грошові кошти в сумі 70 351 грн. 76 коп.         ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ “Приватбанк” щодо повернення вищевказаних коштів, однак листом № 20.1.0.0.0/7 -211026/12474 від 12 листопада 2021 року йому було відмовлено. ОСОБА_1 вказував, що 26 жовтня 2021 року при перегляді виписки в системі віддаленого обслуговування “Приват 24” довідався, що з його карткового рахунку в АТ КБ “Приватбанк” був здійснений платіж на користь ОСОБА_2 на суму 70 351 грн. 76 коп.        Кошти були зараховані на картковий рахунок відкритий на ім`я ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) в АТ КБ “Приватбанк” № НОМЕР_3 згідно квитанції номер Р24А67472482196658184554 від 22 червня 2018 року, призначення платежу “перевод на карту ПриватБанка”, відправник ОСОБА_1 ОСОБА_1 зазначав, що вказаний платіж був здійснений помилково, оскільки він планував перерахувати вищевказані кошти на власний картковий рахунок в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , як “переказ особистих коштів” для погашення договору кредитного ліміту (угода № SAMDNWFC00019737900 від 03 вересня 2015 року), але помилився в реквізитах, вказав платіж з невірним номером картки.

На виконання вказаного заочного рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року судом 19 жовтня 2022 року було видано виконавчий лист (а.с.45).

       Звернувшись до суду 28 листопада 2022 року із цим позовом ОСОБА_1 посилався на те, що повернення безпідставно набутих коштів не було проведено відповідачем у період з 22 червня 2018 року (набуття коштів) і по час подання цього позову — 28 листопада 2022 року. Зазначив, боржником ОСОБА_2 вказане заочне рішення суду від 14 вересня 2022 року у цивільній справі №205/2224/22 не виконано, кошти не повернуті, тому просив суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційній збитки у розмірі 50036 грн. 41 коп., які складається із: 9350 грн. 04 коп. - процентна ставка три відсотка річних від суми безпідставно отриманих коштів; 40686 грн. 37 коп. - інфляційні втрати на суму безпідставно отриманих коштів.

       Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2023 року було витребувано у Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) наступні докази: належним чином завірену копію виконавчого провадження №71225364 з примусового виконання виконавчого листа № 205/2224/22, виданого 19 жовтня 2022 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, на виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 отримані без достатньої правової підстави грошові кошти у розмірі 70 351 грн. 76 коп.; довідку, яка сума заборгованості була стягнута з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у порядку виконання виконавчого листа № 205/2224/22, виданого на виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 отримані без достатньої правової підстави грошові кошти у розмірі 70 351 грн. 76 коп. (а.с.72, 73).

       На виконання ухвали суду від 20 червня 2023 року про витребування доказів, Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надав належним чином завірену копію виконавчого провадження №71225364 з примусового виконання виконавчого листа № 205/2224/22, виданого 19 жовтня 2022 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська.

       З матеріалів виконавчого провадження №71225364 вбачається, 07 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с.84, 85).

       09 березня 2023 року державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71225364 (а.с.89, 90).

       Також, Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомлено, що кошти на депозитний рахунок відділу від боржника ОСОБА_2 не надходили. Станом на теперішній час борг не сплачений (а.с.82).

       Позивач ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційній збитки у розмірі 50036 грн. 41 коп., які складається із: 9350 грн. 04 коп. - процентна ставка три відсотка річних від суми безпідставно отриманих коштів; 40686 грн. 37 коп. - інфляційні втрати на суму безпідставно отриманих коштів, що утворилися за період часу з 22 червня 2018 року по 25 листопада 2022 року, саме за невиконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року у цивільній справі №205/2224/22, яке набрало законної сили 15 жовтня 2022 року (а.с.1, 2).

Встановлено, виконавчий лист на виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року позивачем було пред”явлено до ВДВС до виконання - 07 березня 2023 року, тобто вже після звернення позивача до суду з цим позовом — 28 листопада 2022 року.

Звернувшись до суду із цим позовом, позивач здійснив розрахунок вказаних сум трьох відсотків річних та інфляційних втрат за період часу з 22 червня 2018 року по 25 листопада 2022 року, тобто і за період часу ще до ухвалення судом   заочного рішення  суду від 14 вересня 2022 року, та яке набрало законної сили 15 жовтня 2022 року (а.с.3).

Відповідно до п.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що виконавчий лист позивачем було пред”явлено до виконання до ВДВС -  07 березня 2023 року, відсутні підстави стягнення з ОСОБА_2 інфляційних збитків та трьох відсотків річних за період часу з 22 червня 2018 року по 25 листопада 2022 року за невиконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року, яке набрало законної сили 15 жовтня 2022 року.

Доводи апеляційної скарги про доведеність позовних вимог, наявність підстав задоволення позовних вимог позивача є необгрунтованими.

За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних — скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних — відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова