Справа № 463/659/23

Провадження № 2/466/1831/23

У Х В А Л А

іменем України

28 серпня 2023 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючогосудді Федорової О. Ф.

секретар судового засідання Кулабухова М. М.

склад учасників справи:

позивач ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Львова Федорової Оксани Федоівни від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної Казначейської Служби України, Територіального Управління Державного Бюро розслідувань, розташованого у м. Львові про відшкодування шкоди, спричиненої судом і посадовими особами органів державної влади в Україні,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Личаківського районного суду м. Львова із позовною заявою до Держави України в особі Державної Казначейської Служби України, Територіального Управління Державного Бюро розслідувань, розташованого у м. Львові про відшкодування шкоди, спричиненої судом і посадовими особами органів державної влади в Україні.

До Шевченківського районного суду м. Львова справа направлена за підсудністю згідно розпорядження голови Личаківського районного суду м. Львова Гирич С.В. 29.03.2023 року.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 року матеріали цивільної справи передано судді Федоровій О.Ф.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 09.08.2023 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 заявив відвід судді Федоровій О.Ф. про що надав відповідну заяву. У обгрунтування відводу зазначає, що не довіряє суддям Шевченківського районного суду м. Львова оскільки секретар суду Шаповалова та представник ДБР Онищак мають стосунки, також суддя Федорова О.Ф. при розгляді іншої справи допустила порушення. Просив задоволити заяву про відвід.

У підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти задоволення заяви про відвід, наголосив що позиція позивача щодо відводу , це не погодження із прийнятим суддею Федоровою О.Ф. рішенням по справі яка перебувала в її провадженні. Щодо стосунків із ОСОБА_3 , це мало місце після звільнення останньої із Шевченківського районного суду м. Львова. Просив відмовити у задоволенні заяви про відвід.

Заслухав пояснення учасників справи на обгрунтування заяви про відвід та заперечення щодо обгрунтування, суд дійшов висновку.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Так відповідно до ч. 1 такої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. При цьому згідно з ч. 2 даної статті питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обгрунтованість. У ч. 3 вказаної статті зазначено, що якщо суд доходить висновку про необгрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Статтями 36, 37 ЦПК України визначено перелік підстав, коли суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), у зв`язку з якими відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України йому може бути заявлено відвід учасниками справи.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в ній чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Положення статті 36 ЦПК України містять в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Таким чином, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

При цьому положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції .про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного, зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу, відповідно запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судці.

У справі «П`єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.

З врахуванням вищезазначеного, необхідно зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду потрібно розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

З огляду на те, що ОСОБА_4 дійсно працювала у Шевченківському районному суді м. Львова. Про те при розгляді справ які перебувають чи перебували у провадженні судді Федорової О.Ф. за участі позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 участі не приймала.

Водночас, враховуючи наведені вище норми та практику Європейського суду з прав людини, на думку суду на даний час і відсутні підстави для твердження того, що суддя є небезстронннім у розгляді справи, однак з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду справи незалежним і безстороннім судом в очах будь-якого стороннього спостерігача та суспільства в цілому, а також забезпечення, умов за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи, заявлений відвід підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись: ст. 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України,-

постановив:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Львова Федорової О.Ф. - задовольнити.

Відвести суддю Шевченківського районного суду м. Львова Федорову О.Ф. від розгляду цивільної справи №463/659/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про відшкодування шкоди, заподіяної судом і посадовими особами органів державної влади в України.

Матеріали цивільної справи №463/659/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про відшкодування шкоди, заподіяної судом і посадовими особами органів державної влади в України передати до Цивільної канцелярії Шевченківського районного суду м. Львова для проведення повторного автоматизованого розподілу між суддями в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 14 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Повний текст ухвали складено 29 серпня 2023 року.

Суддя: О. Ф. Федорова