29.08.2023

Справа № 331/3398/23

Провадження № 2-з/331/41/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року                                                        місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Антоненко М.В.

при секретарі: Байрамовій Д.А.

розглянувши заяву Національного університету «Запорізька політехніка» про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, поданої після подання позовної заяви до Відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 третя особа комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» про скасування рішення комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» про відмову у визнанні трудових договорів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,зНаціональним університетом «Запорізька політехніка» укладеними на невизначений строк, визнання незаконними та скасування рішення комісії з трудових спорів та визнання посвідчень комісії з трудових спорів такими, що не підлягають виконанню –

ВСТАНОВИВ:

16.08.2023 року Національний університет «Запорізька політехніка» подав заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів.

В обґрунтування заяви зазначено, що згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Предметом позову, є відмова у визнанні трудових договорів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з Національним університетом «Запорізька політехніка» укладеними на невизначений строк, а також визнання рішення комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» незаконним та його скасування, визнання виконавчих документів (посвідчень № 01-2022 та № 02-2022 комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка») такими, що не підлягають виконанню.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову та захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності: оскільки в позовній заяві оскаржуються виконавчі документи, заявник вважає за необхідне забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, що виконуються в рамках виконавчих проваджень №№ 70295406 та 70295627 від 09.11.2022 року, які відкриті і виконуються головним державним виконавцем Олександрівського ВДВС у місті Запоріжжя ПС МУ МЮ (м. Дніпро) Ружанською М. М.

В разі задоволення позовних вимог, виконавчий документ буде визнаний таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, спір стосується зокрема і правомірності виконавчих документів, на підставі яких проводитиметься стягнення. Забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів дозволить уникнути неправомірних виконавчих дій.

На підставі вищевикладеного просить суд вжити заходів забезпечення позову Національного університету «Запорізька політехніка» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 третя особа комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» та визнання посвідчень комісії з трудових спорів такими, що не підлягають виконанню шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів посвідчень № 1-2022 та № 2-2022 комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» у виконавчих провадженнях №№ 70295406 та 70295627 від 09.11.2022 року, які відкриті і виконуються головним державним виконавцем Олександрівського ВДВС у місті Запоріжжя ПС МУ МЮ (м. Дніпро) Ружанською Мариною Миколаївною. У виконавчому провадженні № 70295406 від 09.11.2022 року, яке відкрито головним державним виконавцем Олександрівського ВДВС у місті Запоріжжя ПС МУ МЮ (м. Дніпро) Ружанською Мариною Миколаївною до набрання чинності рішенням у справі заборонити стягнення за виконавчим документом про визнання трудового договору між ОСОБА_3 та Національним університетом «Запорізька політехніка» укладеним на невизначений строк та зобов`язання Національного університету «Запорізька політехніка» внести запис у трудову книжку ОСОБА_1 : «Продовжено термін роботи на посаді професора цієї ж кафедри на невизначений строк». У виконавчому провадженні № 70295627 від 09.11.2022 року, яке відкрито головним державним виконавцем Олександрівського ВДВС у місті Запоріжжя ПС МУ МЮ (м. Дніпро) Ружанською Мариною Миколаївною до набрання чинності рішенням у справі заборонити стягнення за виконавчим документом про визнання трудового договору між ОСОБА_2 та Національним університетом «Запорізька політехніка» укладеним на невизначений строк та зобов`язання Національного університету «Запорізька політехніка» внести запис у трудову книжку ОСОБА_2 : «Продовжено термін роботи на посаді доцента цієї ж кафедри на невизначений строк».

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява розглянута без повідомлення учасників справи.

Вивчивши доводи заяви про забезпечення позову, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення.

Судом з`ясовано правову сутність правовідносин, які виникли між сторонами по справі. Між сторонами дійсно існує спір, який сторони вирішують у судовому порядку. Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом, як вид забезпечення позову. Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду.

Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів забезпечення позову та в подальшому навіть для відновлення її прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Заявник, подаючи заяву про забезпечення позову, на підтвердження наведених у ній обставин надав як докази копії тих документів, якими обґрунтовує свої позовні вимоги у позові, який подав до суду для задоволення своїх матеріально-правових вимог. Саме ці докази і досліджені судом для вирішення питання щодо того, чи відповідає вид забезпечення позову, про який просить заявник, позовним вимогам позовної заяви.

Суд відзначає, що відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб.

Статтею 124 Конституції Українивизначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положеннястатей 14, 153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України при розгляді справи № 6-2552цс16 у постанові від 18 січня 2017 року, яка є обов`язковою для усіх суб`єктів правозастосування судів України.

Суд, розглядаючи заяву Національного університету «Запорізька політехніка» про забезпечення позову, приходить до висновку, що позовна заява, яку подав заявник, підсудна Жовтневому районному суду м. Запоріжжя, оскільки і позивач і відповідач знаходяться у межах територіальної юрисдикції суду в Олександрівському районі м. Запоріжжя.

26.08.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» з позовною заявою про визнання трудових договорів укладеними на невизначений строк.

27.08.2022 року комісія з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» розглянула зазначену позовну заяву та винесла рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнила повністю та визнала трудовий договір між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Національним університетом «Запорізька політехніка» (код ЄДРПОУ 02070849) укладеним на невизначений строк та зобов`язала Національний університет «Запорізька політехніка» (код ЄДРПОУ 02070849) внести запис у трудову книжку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) «Продовжено термін роботи на посаді професора цієї ж кафедри на невизначений строк», а також визнала трудовий договір між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Національним університетом «Запорізька політехніка» (код ЄДРПОУ 02070849) укладеним на невизначений строк та зобов`язала Національний університет «Запорізька політехніка» (код ЄДРПОУ 02070849) внести запис у трудову книжку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) «Продовжено термін роботи на посаді доцента цієї ж кафедри на невизначений строк».

13.09.2022 року, на підставі цього рішення комісія з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» видала виконавчі документи посвідчення комісії з трудових спорів № 01-2022 та № 02-2022. Ці виконавчі документи були подані стягувачами до державної виконавчої служби і 09.11.2022 року головним державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ружанською Мариною Миколаївною відкриті виконавчі провадження №70295627 та №70295406 за якими проводиться стягнення.

Оскільки, Національний університет «Запорізька політехніка» посилаючись, нач. 2 ст. 23 КЗпП України яка встановлює, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами, та звертаючи увагу на те, що тривалість учбового року та кількості студенів, які не можливо визначити заздалегідь, то трудові відносини між сторонами не можуть бути встановлені на невизначений строк, переукладення строкового трудового договору у випадках, що підпадають під дію частини другої статті 23 КЗпП України, не має наслідком набуття трудовим договором характеру безстрокового чи укладеного на невизначений строк, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у справі №725/2974/16 від 27 березня 2019 року. Крім того, Закон України «Про вищу освіту» передбачає для науково-педагогічних працівників – професорів (для Відповідача 1) та доцентів (для Відповідача 2) тільки конкурсний порядок заміщення вакантних посад (ч.ч. 11, 12 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту»). З чого випливає, що у разі укладання строкового трудового договору і спливу його строку єдиним можливим варіантом продовження трудових відносин для працівника є проходження конкурсу з метою укладання наступного трудового договору (контракту).

Суд погоджується з пропозицією заявника заходи зустрічного забезпечення не застосовувати, оскільки йдеться про поновлення на роботі та, відповідно, про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (відповідно до позовної заяви у справі № 331/3498/22 за позовом ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 до Національного університету «Запорізька політехніка» про скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка нині перебуває на розгляді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, відповідно до ухвали від 04.10.2022 р.). Тобто, за весь час непоновлення на роботі заявник, у разі задоволення вимог протилежної сторони, сплатить ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 середній заробіток за час, поки вони не поновляться на посадах.

Згідно частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Встановивши наявність підстав для забезпечення позову, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову, про які просить заявник.

Виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернеться до суду, з метою забезпечення ефективного захисту і поновлення його прав та інтересів, враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову шляхом заборони стягнення за виконавчими документами не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, суд вважає, що заява про забезпечення позову в цій частині обґрунтована і підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.

Необхідним заходом забезпечення позову в даному випадку є зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 70295406 від 09.11.2022 року, яке відкрито головним державним виконавцем Олександрівського ВДВС у місті Запоріжжя ПС МУ МЮ (м. Дніпро) Ружанською Мариною Миколаївною до набрання чинності рішенням у справі заборонити стягнення за виконавчим документом про визнання трудового договору між ОСОБА_1 та Національним університетом «Запорізька політехніка» укладеним на невизначений строк та зобов`язання Національного університету «Запорізька політехніка» внести запис у трудову книжку ОСОБА_4 : «Продовжено термін роботи на посаді професора цієї ж кафедри на невизначений строк», а також зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 70295627 від 09.11.2022 року, яке відкрито головним державним виконавцем Олександрівського ВДВС у місті Запоріжжя ПС МУ МЮ (м. Дніпро) Ружанською Мариною Миколаївною до набрання чинності рішенням у справі заборонити стягнення за виконавчим документом про визнання трудового договору між ОСОБА_2 та Національним університетом «Запорізька політехніка» укладеним на невизначений строк та зобов`язання Національного університету «Запорізька політехніка» внести запис у трудову книжку ОСОБА_2 : «Продовжено термін роботи на посаді доцента цієї ж кафедри на невизначений строк».

Керуючись ст.149, п. 6 ч. 1 ст.150, ст.153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Національного університету «Запорізька політехніка» про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, виданих комісією з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим провадженням № 70295406, відкритим 09.11.2022 року головним державним виконавцем Олександрівського ВДВС у місті Запоріжжя ПС МУ МЮ (м. Дніпро) Ружанською Мариною Миколаївною на підставі посвідчення № 1-2022 від 13.09.2022 року комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» щодо визнання трудового договору між ОСОБА_1 та Національним університетом «Запорізька політехніка» укладеним на невизначений строк та зобов`язання Національного університету «Запорізька політехніка» внести запис у трудову книжку ОСОБА_1 : «Продовжено термін роботи на посаді професора цієї ж кафедри на невизначений строк» до набрання чинності судовим рішення за позовом Національним університетом «Запорізька політехніка» про скасування рішення комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» як незаконного та визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Зупинити стягнення за виконавчим провадженням № 70295627, відкритим 09.11.2022 року головним державним виконавцем Олександрівського ВДВС у місті Запоріжжя ПС МУ МЮ (м. Дніпро) Ружанською Мариною Миколаївною на підставі посвідчення № 2-2022 від 13.09.2022 року комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» щодо визнання трудового договору між ОСОБА_5 та Національним університетом «Запорізька політехніка» укладеним на невизначений строк та зобов`язання Національного університету «Запорізька політехніка» внести запис у трудову книжку ОСОБА_2 : «Продовжено термін роботи на посаді доцента цієї ж кафедри на невизначений строк» до набрання чинності судовим рішення за позовом Національним університетом «Запорізька політехніка» про скасування рішення комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» як незаконного та визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Копію ухвали суду після її виконання відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України направити відповідачу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу суду не було вручено учасники справи у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення ухвали до виконання один рік з дня її винесення.

Суддя:                                                                М.В. Антоненко