Справа180/825/22

1-кп/180/79/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець обєднане кримінальне провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 20 березня 2020 року за № 12020040590000114 та 17 березня 2021 року за № 12021041330000041, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 25.01.2008 Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі

- 26.03.2010 Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі

- 30.12.2013 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки

- 31.03.2016 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст.289, ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 393, ч.3 ст.185, 70, 71 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

ВСТАНОВИВ:

За обвинувальним актом ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи у невстановлені слідством час та місці, виявив та зірвав листки рослини роду коноплі, тобто незаконно, умисно, без мети збуту , з метою використання для власних потреб, придбав наркотичний засіб «канабіс» , який подрібнив та помістив до паперового згортку, та зберігав за місце свого мешкання - АДРЕСА_2 , де 20 березня 2020 року під час проведення санкціонованого обшуку працівниками правоохоронного органу виявлено, вилучено 18,084 грами особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, маса канабісу , в перерахунку на висушену речовину, становить 16,339 грами.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що у невстановлені слідством час та місці, знайшов пістолет в магазині якого знаходилось 3 боєприпаси, який придбав шляхом привласнення знайденого пістолету та бойових припасів, після чого незаконно переніс зазначені предмети до місця свого проживання - АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу. Під час проведення санкціонованого обшуку виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет в рукоятці якого знаходився магазин з 3 боєприпасами та 8 боєприпасів виявлено в одягу.

Згідно висновку експерта № 19/104-17/3/111 від 27.03.2020 року «пістолет, наданий на дослідження, є гладкоствольною зброєю - самозарядним пістолетом, переробленим саморобним способом із сигнального пістолета BLOW TR 14 02, номерні позначення якого видалені механічним способом, калібру 9 мм. Р.А. Knall, виробництва Туреччини , шляхом видалення із каналу ствола стаціонарного захисного елементу, що перешкоджає проведенню пострілів кінетичними снарядами (кулями). Пістолет придатний до проведення пострілів. Конструкція пістолета дозволяє здійснювати постріли способом роздільного заряджання з використанням в якості ініціюючого складу та метального заряду шумових патронів калібру 9 мм. Р.А. Knall, а в якості снаряду - куль сферичної форми діаметром 6,3 мм. При цьому забезпечується достатня вражаюча здатність вистріляних з нього снарядів (куль). Одинадцять патронів, наданих на дослідження, до боєприпасів не належать , є холостими (шумовими) патронами калібру 9 мм. Р.А. Knall та придатні до подачі звукових сигналів пострілу.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне носіння, придбання та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 16.03.2021 близько 18.00 год, більш точного часу встановити не виявилось можливим, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення будь-якого чужого майна з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку з чим ОСОБА_3 вступив у попередню змову з ОСОБА_11 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, з метою вчинення вказаної крадіжки.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 16.03.2021 близько 18.00 год, більш точного часу встановити не виявилось можливим, спільно з ОСОБА_11 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, підійшли до багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_4 , після чого, впевнившись, що сторонні особи не спостерігають за їх діями, підтягнувшись на газовій трубі, дістали до вікна квартири АДРЕСА_5 , що розташована на другому поверсі вказаного будинку, відчинили вікно та незаконно проникли у приміщення квартири, яка належить ОСОБА_6 , яка є житлом.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_3 16.03.2021 близько 18.00 год, більш точного часу встановити не виявилось можливим, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_6 , відшукали у кімнатах та викрали браслет із золота 585 проби, вагою 10,4 грами, вартістю 9174 грн. 57 коп. та телевізор марки «Mirta» моделі «LD-43T2FHD» вартістю 4096 грн. 67 коп., після чого, утримуючи вказане майно при собі, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, залишили місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 13271 грн. 24 коп.

Дані умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані як кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Згідно ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_3 , вину в інкримнованих злочинах не визнав в повному обсязі, користуючись ст.63 Конституції України, відмовився давати показання, виступаючи в судових дебатах зазначив, що відсутні докази на підтвердження його вини, наявні юридичні помилки при проведені слідчих дій.

Потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що 17 березня 2021 року вона прийшла з роботи близько 2 год., двері квартири та вікно були відчинені, в квартирі безлад, викрали телевізор та золотий браслет, викликала поліцію. Підтвердити, що був браслет, його вагу, метал, з якого він виготовлений, ніякими доказами не може. Телевізор повернули розбитий. В підїзді проживає одна, на другому поверсі. Понятих не було під час огляду, слідчий їй запопонував знайти понятих, оскільки це була 3 година ночі, то вона обійшла квартири в будинку, де не відчинили, де не погододились, тому нікого і небуло. Зазначений понятий ОСОБА_12 - товариш її зятя, особа ОСОБА_13 їй не відома, на місці події її не було та як жительку квартири АДРЕСА_7 її не знає.

Судом досліджено наступні письмові докази:

- витяг з ЄРДР за номером кримінального провадження: 12020040590000114, дата реєстрації провадження: 20.03.2020 року 13:52:51, правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.1 ст.309 КК України,короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 20.03.2020 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено речовину рослинного походження схожу на коноплю; за ч.1 ст.263 КК України, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 20.03.2020 року в ході проведення обшуку по кримінальному провадженню № 1202004059000087 у ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет та набої (том 1 а.с.220-221);

- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 20.03.2020 року прокурора Томаківського відділу Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_14 , якою він, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12020040590000087 від 25.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, вирішив виділити в копіях з матеріалів досудового розслідування за №12020040590000087 від 25.02.2020 року матеріали стосовно факту зберігання наркотичних речовин за адресою АДРЕСА_2 . (том 1 а.с.227-228);

- протокол обшуку, складений 20.03.2020 року в м.Марганець Дніпропетровської області слідчим у кримінальному провадженні слідчим СВ Томаківського ВП ОСОБА_15 в межах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12020040590000087 від 25.02.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Томаківского районного суду № 195/361/20 від 13 березня 2020 року, в період з 07 год. 44. хв. до 10 год. 16 хв. у присутності понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , яким відповідно до ст.11,13,15,223 КПК України роз`ясненні права і обов`язки. Особам, які беруть участь у проведенні обшуку роз`яснено вимоги ч.3 ст.66 КПК України про їх обов`язок не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії, а також про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання: відеофіксація за допомогою фотокамери «Panasonic НС-V260». Пред`явив та вручив копію ОСОБА_3 ухвали слідчого судді про проведення обшуку.

При проведенні обшуку вилучено предмети схожі на набої у кількості 9 шт., предмет схожий на пістолет , предмет схожий на ніж зі зламаним лезом, пристрій схожий на камеру, предмети схожі на магазин від пістолета та пружина, паперовий згорток у якому речовина зелено-коричневого кольору, набір для відмикання замков у платиковому кейсі, гідравлічні ножиці у пластиковому кейсі, два предмети схожі на набої у паперовому конверті. Вилучені, під час обшуку об`єкти поміщені до спецпакетів, та надані для ознайомлення понятим та учасникам обшуку. Від понятих заяв та зауважен не надходило. ОСОБА_3 зазначив , що речовина, виявлена під раковиною йому не належить та вважає, що її підкинули. Протокол прочитаний вголос, зауважень не надходило. Протокол підписали ОСОБА_3 , поняті присутні при обшуку: 1) ОСОБА_18 ; 2) ОСОБА_17 . В графі - Учасники обшуку: зазначено осіб - ОСОБА_19 підпис; ОСОБА_20 підпис; ОСОБА_21 підпис; ОСОБА_22 підпис. Обшук провів: Слідчий СВ Томаківського ВП ОСОБА_15 . Один примірник протоколу обшуку отримав - підпис. Флеш-носій до протоколу обшуку за адресою АДРЕСА_2 від 20.03.2020 року (том 1 а.с.229-231);

- постанова про визнання речовим доказом від 20 березня 2020 року , відповідно до якої визнано речовим доказом паперовий згорток, з речовиною зеленого кольору рослин конопель ( т.1 ар.233), постанова про визнання речовим доказом від 20 травня 2020 року , відповідно до якої визнано речовим доказом речовину рослинного походження ( т.2 ар.п. 8-9);

- ухвала слідчого судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2020 року про задоволення клопотання слідчого на накладення арешту на паперовий згорток у якому речовина зеленого кольору рослин конопель, вилучений 20 березня 2020 року під час обшуку житла, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (т.2 ар.с.1)

- висновок експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №19/104-8/1666 від 15.05.2020 року, відповідно до якого надана експертизу 27.03.2020 року подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору масою 18,084 г. відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, є канабісом. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 16, 339 грами ( т.2 ар.с.3-7)

- витяг з ЄРДР за номером кримінального провадження: 12020040590000115, дата реєстрації провадження: 20.03.2020 року 13:53:21, правова кваліфікація кримінального правопорушення: за ч.1 ст.263 КК України, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 20.03.2020 року в ході проведення обшуку по кримінальному провадженню № 1202004059000087 у ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет та набої (том 2 а.с.10);

- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 20.03.2020 року прокурора Томаківського відділу Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_14 , якою він, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12020040590000087 від 25.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, вирішив виділити в копіях з матеріалів досудового розслідування за №12020040590000087 від 25.02.2020 року матеріали стосовно факту незаконного зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів за адресою АДРЕСА_2 . (том 2 а.с.15-17);

- постанова про визнання речовим доказом від 20 березня 2020 року , відповідно до якої визнано речовим доказом предмети схожі на набої в кількості 9 штук, предмет схожий на пістолет, предмет схожий на магазин від пістолета та пружина, предмети схожі на набої в кількості 2 шт. ( т.2 ар.п. 18-19), постанова про визнання речовим доказом від 6 квітня 2020 року, відповідно до якої визнано речовим доказом пістолет BLOW TR 14 02, номерні позначення якого видалені механічним способом, калібру 9 мм. Р.А. Knall, виробництва Туреччини, 11 предметів схожих на набої ( т.2 ар.п. 31-33);

- ухвала слідчого судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2020 року про задоволення клопотання слідчого на накладення арешту на предмети схожі на набої в кількості 9 штук, предмет схожий на пістолет, предмет схожий на магазин від пістолета та пружина, предмети схожі на набої в кількості 2 шт. (т.2 ар.с.20)

- висновок експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №19/104-17/3/111 від 27.03.2020 року, відповідно до якого пістолет, наданий на дослідження , є гладкоствольною вогнепальною зброєю - самозарядним пістолетом, переробленим саморобним способом із сигнального пістолета BLOW TR 14 02, номерні позначення якого видалені механічним способом, калібру 9 мм. Р.А. Knall, виробництва Туреччини, шляхом видалення із каналу ствола стаціонарного захисного елементу, що перешкоджає проведенню пострілів кінетичними снарядами (кулями).

Пістолет придатний до проведення пострілів. Конструкція пістолета дозволяє здійснювати постріли способом роздільного заряджання з використанням в якості ініціюючого складу та метального заряду шумових патронів калібру 9 мм. Р.А. Knall, а в якості снаряда - куль сферичної форми діаметром до 6,3 мм. При цьому забезпечується достатня вражаюча здатність вистріляних з нього снарядів (куль).

Одинадцять патронів, надані на дослідження, до боєприпасів не належать. ( т.2 ар.п.30);

- постанова про обєднання матеріалів досудового розслідування від 20.05.2020 року ( т.2 ар.с.30);

- витяг з ЄРДР за номером кримінального провадження: 1202141330000041, дата реєстрації провадження: 17.03.2021 року 11:22:59, правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.3 ст.185 КК України, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 16.03.2021 року у вечірній час доби, ОСОБА_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_11 , через вікно проникли до квартири за адресою АДРЕСА_3 , звідки умисно, таємно, з корисливих мотивів , викрали майно, а саме телевізор торгівельної марки «Mirta» моделі «LD-43T2FHD» та браслет із золота 585 проби, вагою 10,4 грами, належні ОСОБА_6 , чим спричинили матеріальну шкоду на загальну суму 13271 гривня 24 коп. (том 2 а.с.41);

- протокол огляду місця події від 17 березня 2021 року з фототаблицями, відповідно до якого 17 березня 2021 року в період з 2 год.32 хв. до 3 год. слідчим СВ ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_23 , в присутності понятих ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , потерпілої ОСОБА_6 , спеціаліста ОСОБА_26 , проведено огляд квартири АДРЕСА_6 , вилучено сліди папілярного візерунку, встановлено, що вхідні двері без пошкоджень, в кухні відчинено вікно ( т.2 ар.с.46-51)

- протокол огляду місця події від 17 березня 2021 року з фототаблицями, відповідно до якого 17 березня 2021 року в період з 12 год.25 хв. до 13 год. слідчим СВ ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_27 , проведено огляд на відкритій ділянці місцевості, м.Марганець, вул.Київська 176, позаду магазину ломбарда «Гарант», телевізору торгівельної марки «Mirta» моделі «LD-43T2FHD» ( т.2 ар.с.52-54)

- висновок експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/104-21/14872-Д від 7.05.2021 року, відповідно до якого два сліди пальців рук розмірами 22х11 мм та 22х13 мм, вилучені під час огляду телевізора за адресою АДРЕСА_8 придатні для ідентифікації, слід пальця руки розміром 22х13 мм, залишений великим пальцем правої руки особи, дактилоскопічна картка якої надана на дослідження та заповнена на імя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід пальця руки розмірами 22х11 мм, залишений не ОСОБА_3 , не ОСОБА_11 , а іншою особою ( т.2 ар.с.56-63)

- постанова про визнання речовим доказом від 7 травня 2021 року, відповідно до якої визнано речовим доказом 3 сліди рук, дактилоскопічні картки двох осіб ( т.2 ар.с.64), постанова про визнання речовим доказом від 7 травня 2021 року, відповідно до якої визнано речовим доказом слід структури матеріалу, сліди на 2 відрізках та первинне пакування, паперовий конверт з порівняльним матеріалом ( т.2 ар.с.137-139)

- протокол предявлення особи для впізнання за фотознімками від 17 березня 2021 року з участю ОСОБА_28 відповідно до якого ОСОБА_28 вказав на фотознімок ОСОБА_11 , як на особу, яку він бачив 16 березня 2021 року близько 18 год. поряд з підїздом 2 будинку АДРЕСА_9 ( т.2 ар.с.65-67)

- протокол предявлення особи для впізнання за фотознімками від 17 березня 2021 року з участю ОСОБА_28 відповідно до якого ОСОБА_28 вказав на фотознімок ОСОБА_3 , як на особу, яку він бачив 16 березня 2021 року близько 18 год. поряд з підїздом 2 будинку АДРЕСА_4 ( т.2 ар.с.68-71)

- протокол проведення слідчого експерименту від 18 березня 2021 року з відеозаписом, з участю свідка ОСОБА_29 відповідно до якого він пояснив, що 16 березня 2021 року він йшов по АДРЕСА_4 , зупинився біля будинку 3 , побачив двох чоловіків, які підозріло себе поводили , а саме дивились у вікна, двері на перехожих, потім на квартиру з синім балконом та зайшли до підїзду ( т.2 ар.с. 72 - 85);

- протокол предявлення особи для впізнання за фотознімками від 18 березня 2021 року з участю ОСОБА_30 відповідно до якого ОСОБА_31 вказав на фотознімок ОСОБА_3 , як на одного з чоловіків, яких він бачив 17 березня 2021 року близько 11 год. поряд з будинком АДРЕСА_8 , які несли телевізор, загорнутий в покривало зеленого кольору ( т.2 ар.с.92-95)

- протокол предявлення особи для впізнання за фотознімками від 17 березня 2021 року з участю ОСОБА_28 відповідно до якого ОСОБА_28 вказав на фотознімок ОСОБА_3 , як на особу, яку він бачив 16 березня 2021 року близько 18 год. поряд з підїздом 2 будинку АДРЕСА_4 ( т.2 ар.с.68-71)

- висновок експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/104-21/9556-Д від 22.03.2021 року, відповідно до якого сліди рук розмірами 15х21 мм та 12х10 мм, вилучені під час огляду місця події по АДРЕСА_3 , придатні для ідентифікації, слід пальця руки розміром 12х10 мм, залишений середнім пальцем правої руки особи, дактилоскопічна картка якої надана на дослідження та заповнена на імя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід пальця руки розмірами 15х21 мм, залишений вказівним пальцем правої руки особи, дактилоскопічна картка якої надана на дослідження та заповнена на імя ОСОБА_32 ( т.2 ар.с.106-124)

- висновок експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/104-21/9548-ТВ від 24.03.2021 року, відповідно до якого ринкова вартість 1 г. брухту золота 585 проби станом на 16 березня 2021 року становила 882 грн.17 коп., ринкова вартість телевізора торгівельної марки «Mirta» моделі «LD-43T2FHD» могла становити 4096 грн. 67 коп. ( т.2 ар.с.127-135)

- постанова про визнання речовим доказом від 7 травня 2021 року, відповідно до якої визнано речовим доказом телевізор торгівельної марки «Mirta» моделі «LD-43T2FHD», у справному стані, без механічних пошкоджень ( т.2 ар.с.140-141)

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 суду показав, що весною 2021 року, в першій половині дня, знаходився біля підїзду буд. АДРЕСА_8 , мимо нього пройшло два чоловіка, в руках несли телевізор, замотаний у ковдру. Дочекався знайому та вони пішли в сторону АТП, до них підбіг чоловік, повідомив, що з поліції та попрохав подивитись за телевізором. Простоявши 10 хвилин викликав наряд поліції.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_33 суду показала, що йшла в ломбард по вул.Київській, побачила ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , біля ломбарду стояло щось замотане в ковдру, може телевізор, може дзеркало. Був працівник поліції, свідка ОСОБА_36 не бачила.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_37 суду показав, що був в наряді, зателефонував ОСОБА_38 та сказав їхати до ломбарду, біля ломбарду були ОСОБА_40, ОСОБА_39 , телевізор стояв за ломбардом, накритий ковдрою. ОСОБА_40 намагався втекти, застосували кайданки, з напарником доставили до відділку. Підставою затримання було те, що ОСОБА_40 побіг, тому вважали, що він причетний до вчинення злочину.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_41 суду показав, що перед нарядом черговий повідомив про крадіжку телевізора та золотої прикраси, надійшла інформація , що злочин вчинили ОСОБА_40 та ОСОБА_39 , з напарником приїхали до ломбарду, ОСОБА_40 не зміг пояснити, що за телевізор та почав втікати, його затримали.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_42 суду показав, що перебував в СОГ, вночі виїздили на виклик, викрали телевізор, зібрали матеріали та повернулись до відділку, вранці змінився, їхав додому, проходив в районі ломбарду, побачив Вітька з хлопцем, біля них стояв телевізор, вони повідомили , що їхній, прийшли продати. Викликав допомогу, до них підійшла жінка, поговорили та вони почали йти, він попрохав перехожого подивитись за телевізором, а сам послідував за ними. Підїхали працівники поліції та запропонували повернутися до ломбарду, розмовляли, слідчий повідомив, що будуть затримані, після чого ОСОБА_40 намагався втекти та застосували кайданки.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_43 показав суду, що в березні 2021 року перебував на робочому місці, повідомили, що ОСОБА_40 та ОСОБА_39 намагаються здати телевізор до ломбарду, поїхали до ломбарду, побачили Вітька та Віноградова біля зупинки та запропонували їм повернутися до ломбарду, звірили номер телевізора, він співпав з номером з крадіжки, їх затримали та доставили до відділку.

Безпосередньо дослідивши зібрані у справі докази суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зазначене свідчить, що законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлено, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до ст.94КПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.91 КПК України, обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні зокрема є: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Як визначено ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод декларує, зокрема, що кожен має право на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який повинен установити обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи кримінального обвинувачення.

Одним із аспектів реалізації цього права є те, що обвинуваченому має бути забезпечена можливість оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, а також доводити обставини, які дозволяють вважати докази неприпустимими. Більше того, при дослідженні й оцінці доказів суди повинні враховувати подані зауваження та доводи сторін. Тільки в такому випадку розгляд на підставі §1 ст.6 Конвенції вважатиметься справедливим.

У рішенні від 21.04.2011 року по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський Суд з прав людини визначив, що докази отриманні в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Захисник ОСОБА_7 подав до суду клопотання про визнання протоколу обшуку від 20.03.2020 року недопустимим доказом через ряд процесуальних порушень.

Обвинувачений ОСОБА_3 подав до суду клопотання про визнання протоколу огляду місця події від 17.03.2021 року недопустимим доказом через відсутність другого понятого при огляді.

Статтею 87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, що були отримані: під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Відповідно до листа Томаківського районного суду Дніпропетровської області № 01-17/1/2020 від 3.11.2020 року слідчим суддею Томаківського районного суду Дніпропетровської області розглянуто клопотання слідчого Томаківського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_44 про надання дозволу на проведення обшуку житла особи, у кримінальному провадженні №12020040590000087 від 25.02.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 195/361/20, за результатами розгляду постановлено ухвалу від 13 березня 2020 року. Фіксування за допомогою технічних засобів під час розгляду слідчим суддею клопотань не здійснювалось. (т.1 ар.с.100)

Судом встановлено, що обшук був проведений в межах кримінального провадження №12020040590000087 від 25.02.2020 року слідчим СВ Томаківського ВП ОСОБА_15 , однак в матеріалах даного кримінального провадження відсутня постанова про визначення слідчої групи по кримінальному провадженню №12020040590000087 від 25.02.2020, в яку б входив ОСОБА_15 і яка б підтверджувала його повноваження на проведення обшуку, з клопотанням звертався слідчий ОСОБА_45 .

Стороною обвинувачення не надано копії ухвали слідчого суді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2020 року, на підставі якої проводився обшук.

Можливості виконання ухвали про дозвіл на обшук ніким іншим, окрім слідчого чи прокурора змістом ч.1 ст. 236 КПК не передбачено.

Відповідно до відеозапису, який фіксував хід проведення обшуку 20 березня 2020 року, фактично проводила обшук особа, яка представилась ОСОБА_20 , при цьому в протоколі обшуку не зазначено його прізвище, посаду, як учасника процесуальної дії. Поняті перебували в коридорі, розмовляли між собою, при цьому не спостерігали, що відбувається в приміщенні кухні, де проводився обшук.

Обвинувачений ОСОБА_3 наполягає на тому, що паперовий згорток йому було підкинуто, як вбачається з відеозапису особа, яка представилась ОСОБА_20 , двічі залазив до шкафчику, загороджуючи собою огляд , а потім повідомив, що побачив згорток та наполягав, щоб понятий достав його.

Стаття 104 КПК України передбачає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід`ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Згідно частин 3-6 ст.104 КПК України, протокол складається з: 1)вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище,ім`я,по батькові,посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальноїдії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носії інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; 2)описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; 3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; виготовлені дублікати документів, а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії. Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.

Враховуючи вищевказані положення статей 104 і 107 КПК України, слідчим також були допущені наступні істотні процесуальні порушення при проведенні обшуку 20.03.2020 року.

Зокрема, при складанні протоколу слідчим в повному обсязі не вказані прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання всіх осіб, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Це стосується осіб, підписи яких маються в кінці протоколу, та особи, яка фактично проводила обшук, як вбачається з відеозапису.

У протоколі обшуку від 20.03.2020 року послідовність дій при цій процесуальній дії слідчим взагалі не зазначено, а вказано лише те, що було вилучено у ході проведення обшуку.

Також не зафіксовано у відеозаписі:

- роз`яснення прав всім учасникам слідчої дії: спеціалісту, ОСОБА_3 , понятим та іншим учасникам, що брали участь в обшуку;

- процес складання протоколу обшуку, так як слідчий переривав відеозапис для цього;

- ознайомлення учасників процесуальної дії із текстом протоколу.

У постанові ККС ВС від 02.09.2020 року у справі № 591/4742/16-к міститься висновок про те, що протокол обшуку житла є недопустимим доказом, якщо у ньому відсутні відомості про послідовність всіх дій під час проведення обшуку та упакування вилучених предметів.

Отже, проведення обшуку від 20.03.2020 року відбулося з рядом істотних процесуальних порушень, за таких умов протокол обшуку від 20.03.2020 року та результати цієї слідчої дії є недопустимими доказами, в силу вимог статті 87 КПК України.

Суд приймає до уваги концепцію «плодів отруйного дерева», згідно якої, якщо джерело доказів («дерево») є недопустимим, то всі докази, отримані за його допомогою («плоди») будуть такими ж, про що викладено у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року, «Яременко проти України» від 30.04.2015 року, «Балицький проти України» від 03.02.2012 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року та інші.

Докази, встановлені внаслідок огляду та обшуку, проведених з порушенням зазначених правил, є недопустимими.

За таких обставин, оскільки фактичні дані, отримані під час обшуку, визнано недопустимими доказами, недопустимими доказами є і висновки експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №19/104-8/1666 від 15.05.2020 року, №19/104-17/3/111 від 27.03.2020 року, які проводились за вилученими в ході обшуку пістолетом та речовиною рослинного походження, та самі речові докази як такі, що пов`язані між собою.

За епізодом за ч.3 ст.185 КК України суд зазначає наступне:

В судовому засіданні ОСОБА_11 , матеріали відносно якого виділено в окреме провадження та оголошено в розшук, визнано вину у вчиненні злочину 16 березня 2021 року самостійно, без участі ОСОБА_3 .

На підтвердження вини ОСОБА_3 стороною обвинувачення надано протокол огляду місця події від 17 березня 2021 року.

Відповідно до ч.1 ст.233 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Положеннями ч.7 ст.223 КПК України визначено, що обшук або огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється з обовязковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої дії.

В протоколі огляду місця події зазначені поняті ОСОБА_24 , АДРЕСА_10 , ОСОБА_25 , АДРЕСА_11 .

Відеофіксація в ході огляду місця події 17 березня 2021 року не здійснювалась.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що огляд проводився о 2 год. ночі, слідчий їй доручив знайти понятих, але ніхто двері в квартирах будинку не відчинив, понятої ОСОБА_25 в її квартирі, під час проведення огляду не було. Понятий ОСОБА_46 це товариш її зятя, який перед відїздом поліції приїхав із зятем до квартири.

Сторона обвинувачення, відповідно до ст.23 КПК України, не забезпечила явку свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_24 в судове засідання, суд сприяв виклику свідків в судове засідання шляхом надання прокурору судових повісток.

В судовому засіданні встановлено, що огляд місця поідї 17 березня 2021 року проведено за відсутності понятих, що є порушенням вимог ч. 7 ст.223 КПК України , тому протокол огляду місця події від 17 березня 2021 року суд визнає недопустимим доказом на підставі ст.87 КПК України.

Суд приймає до уваги концепцію «плодів отруйного дерева», згідно якої, якщо джерело доказів («дерево») є недопустимим, то всі докази, отримані за його допомогою («плоди») будуть такими ж.

За таких обставин, оскільки фактичні дані -сліди пальців рук, отримані під час огляду, визнано недопустимими доказами, недопустимими доказами є і висновок експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/104-21/9556-Д від 22.03.2021 року.

Стороною обвинувачення надано протоколи предявлення особи для впізнання за фотознімками та протокол слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_28 .

До зазначених доказів суд відноситься критично, оскільки судом не допитаний свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні, суд сприяв забезпеченню явки в судове засідання, надавав повістки, відкладав розгляд провадження для забезпечення явки свідка, сторона обвинувачення явку свідка не забезпечила.

Свідок ОСОБА_29 раніше неодноразово судимий Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за вчинення злочинів, в період проведення з ним слідчих дій (2021 рік), він перебував під адміністративним наглядом працівників поліції, згідно ухвали Марганецького міського суду, та неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.

Учасниками судового розгляду інших будь-яких клопотань, задоволення яких сприяло б усуненню згаданих вище суперечностей, не заявлено.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 інкримінується викрадення браслет із золота 585 проби, вагою 10,4 грами, вартістю 9174 грн. 57 коп.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що відсутні будь-які докази, підтверджуючі придбання браслету, його вагу, метал, з якого виготовлено виріб.

Також потерпілою не надано об`єктивних даних на підтвердження дійсного розміру шкоди, завданої злочином.

Покази свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , підтверджують факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_51 були 17 березня 2021 року з викраденим телевізором біля ломбарду, але не доводять вини ОСОБА_3 у його викраденні.

Безпосередньо, всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувального вироку, оскільки частина з них здобута з порушенням норм процесуального закону, а інші, як самі по собі, так і в сукупності, прямо чи не прямо не підтверджують причетність ОСОБА_3 до діяння, зазначеного в обвинувальному акті, кваліфікованого за ч.3 ст.185 КК УКраїни.

Відповідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до частин 2-4 ст.17 КПК України,ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20 вересня 2012 року суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Пунктом 86 рішення ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року встановлено, що судом враховується також якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.

Будь-яких інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_3 стороною обвинувачення надано не було.

Судом встановлено, що кримінальне провадження щодо потерпілої ОСОБА_6 мало місце, але з урахуванням тих доказів, що були дослідженні в судовому засіданні, з точки зору достатності та взаємозвязку, суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Згідно з положеннями ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, в ході судового розгляду за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінивши надані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України, не знайшло свого підтвердження, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст.62 Конституції України, визнати його невинуватими та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.

Вирішуючи долю речових доказів, суд керується ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371,373-374,376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у висунутому йому обвинуваченні за ч.1 ст.309, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України та виправдати за відсутності у його діянні складу кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.

Речові докази: телевізор марки «Mirta» моделі «LD-43T2FHD», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , залишити потерпілій.

Знищити наступні речові докази, які були передані на зберігання до кімнати речових доказів Томаківського ВП , згідно квитанції № 90 від 6 квітня 2020 року:

- пакет 4031291, в середині якого знаходиться пістолет BLOW TR 14 02;

-спец-пакет № 522585, в якому знаходиться речовина рослинного походження.

Залишити в матеріалах кримінального провадження наступні речові докази: слід структури матеріалу, первинна упаковка, сліди на 2 відрізках л/ст, первинна упаковка.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, направити потерпілій.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1