Апеляційний суд Чернівецької області

м. Чернівці, вул. Емінеску, 4, 58002, (0372) 55-34-03

УХВАЛА

Іменем України

31 жовтня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головоючого - судді Чупікової В.В .,

суддів Галичанського А.Д., Перепелюк І.Б. секретар: Балацька-Геряк О.П.

за участю представника Головного управління юстиції в Чернівецькій області ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за клопотанням Головного управління юстиції в Чернівецькій області в інтересах громадянки ОСОБА_2 Габрєлі Домбровської про визнання та виконання на території України рішень іноземного суду за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівці від 08 жовтня 2010 року,

Встановила:

В липні 2010 року Головне управління юстиції в Чернівецькій області звернулося до Садгірського районного суду м. Чернівці в інтересах громадянки ОСОБА_2 Габрєлі Домбровської з клопотанням про визнання та виконання на території України рішень іноземного суду, а саме:

Заочного вироку Районного суду у Вадовіцах від 25.05.1999 року про визнання батьківства, стягнення допомоги по вагітності та пологах, аліментів на утримання малолітнього сина;

-Заочного вироку Районного суду у Вадовіцах від 17.06.2004 року про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина. Просило стягнути з ОСОБА_4 ОСОБА_3 борг по аліментах за період з 06.10.1998 року по 30.11.2003 року 186000 польських злотих. За період 01.12.2003 року по 29.12.2009 року 36500 польських злотих. Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 08 жовтня 2010 року надано дозвіл на виконання на території України рішення районного суду м.Вадовіци республіка Польша від 25.09.1999 року у справі №111 КС 634/98 та 17.06.2003 року у справі №111 КС 5/04 за позовом Габрієлі ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5.

Стягнуто з ОСОБА_4 ОСОБА_3 заборгованість по сплаті аліментів за період з 06.10.1998 року по 30.11.2003 року в сумі 18600 польських злотих та за період з 01.12.2003 року по 29.12.2009 року в сумі 36500 польських злотих.

В апеляційній скарзі на вищезазначену ухвалу суду першої інстанції ОСОБА_3 ставить питання про її скасування з підстав порушення норм процесуального права та просив постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про визнання і надання дозволу на виконання рішення польського суду на території України. Зазначав, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що він не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в суді в ОСОБА_2.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Головного управління юстиції в Чернівецькій області ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала, вважає, що клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду було подано у відповідності до положень Конвенції про стягнення аліментів за кордоном (1956 року), та конвенції про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання (1973року), ухвала суду першої інстанції постановлена з додержання вимог процесуального закону.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.З ст.312 ЦПК України розглядаючи скаргу на ухвалу суду першої інстанції , апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

По справі встановлено, що заочним Вироком Районного суду м. Вадовіца від 25.05.1999року ОСОБА_4 визнано батьком ОСОБА_6 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнуто з нього на корис Габрєлі Міколайчик на утримання малолітнього сина ОСОБА_7и по 300 злотих щомісячно та 1000 злотих із встановленими закон відсотками витрат, пов'язаних з вагітністю і пологами(а.с.14-16).

Заочним Вироком Районного суду м. Вадовіца від 17.06.2004 року ОСОБА_4 ОСОБА_3 стягнуто на користь Габрєлі Міколайчик аліме на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 по 500 зл щомісячно(а.с.20,21).

В Конвенції про стягнення аліментів за кордоном , з урахуван вимог якої оформлялося клопотання про визнання та надання дозволу виконання рішень іноземного суду в Україні, не визначений пєї документів, що мають додаватися до клопотання.

Відповідно до ч.З ст.394 ЦПК України до клопотання додаються ра з іншими документами документи, які засвідчують, що сторона стосо: якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому засіданні, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.

Апелянт оспорює факт його виклику в судові засідання. Із підтвердження одержання (а.с.17, 18) вбачається, що повідомлення від 05.05.1999 року надсилалося ОСОБА_4 мізюку по вул.М.Тореза,127, а не ОСОБА_3.

Із підтвердження одержання (а.с.22-24) вбачається, що повідомлення від 12.05.2004 року надсилалося на адресу ОСОБА_4 ОСОБА_3, проте населений пункт написаний нерозбірливо, ймовірно йдеться про Чернівці.

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» коли документ, поданий на підтвердження виклику сторони в судове засідання, не свідчить про те, яким чином та коли їй вручено цей виклик, і вона оспорює даний факт, суд повинен з'ясувати дійсні обставини її виклику на підставі інших поданих сторонами доказів, а в необхідних випадках - запитати із суду, що постановив рішення, й оглянути документи про виклик сторони, встановлені процесуальним законодавством, за яким провадився розгляд справи. Порядок звернення до іноземного суду визначений ст.ст.415,416 ЦПК України.

Крім цього в порушення вимог п.8 ст.395 ЦПК України суд першої інстанції не визначив суму стягнення в національній валюті.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушив порядок, визначений процесуальним законом, визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду. А тому ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівці від 08 жовтня 2012 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до цього ж суду. Керуючись ст.ст.209, 218, 312 ЦПК України колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівці від 08 жовтня 2010 року задовольнити частково.

Ухвалу Садгірського районного суду м.Чернівці від 08 жовтня 2010 року скасувати та передати питання на новий розгляд до цього ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: