Єдиний унікальний номер 341/1698/23

Номер провадження 2-а/341/10/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Островської Н. І.,

за участю секретаря Гомерди Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (вул. Української Перемоги, 15, м. Івано-Франківськ) про скасування постанови серії БАА № 974602 від липня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

у с т а н о в и в :

08.08.2023 позивач звернувся до суду про скасування постанови серії БАА № 974602 від липня 2023 року щодо накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 3400,0 гривень, поновити строк звернення до суду.

Ухвалою суду позовну заяву про скасування постанови серії БАА залишено без руху.

Надано позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала суду виконана. 16.08.2023 до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Як підставу позову зазначив, що 18.07.2023, керуючи автомобілем марки «Івеко», р. н. НОМЕР_1 з причепом, рухався у напрямку з м. Бурштин до м. Івано-Франківськ автодорогою Н-09 Мукачево-Львів. Між населеними пунктами с. Задністрянськ та м. Галич був зупинений працівниками поліції без пояснення причини зупинки. Надалі працівник поліції повідомив, що він не має права керувати вказаним автомобілем оскільки в посвідченні водія не відкрита потрібна категорія. Ці доводи ним заперечувались, оскільки у нього відкриті категорії В 1, В, С, СЕ, та відповідно до п. 1-1 Постанови КМУ від 184 №03.03.2022 «Про деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами у період воєнного стану» до керування транспортними засобами категорії С., С 1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вказаний автомобіль відноситься до категорії С 1, а отже, виходячи з вимог вищезазначеної Постанови КМУ, він мав право керувати цим автомобілем.

Вказує, що йому не було відомо про те, що щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення, та винесена відповідна постанова. Однак, через декілька днів у його додаток «Дія» прийшло повідомлення про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,0 гривень.

У зв`язку з цим звернувся у відділення поліції про отримання винесеної постанови, яку фактично отримав поштою у липні 2023.

З даною постановою не згоден, оскільки вказаного адміністративного правопорушення не вчиняв. Вважає законним керування ним даним автомобілем, маючи водійське посвідчення вказаної категорії, що відповідає вимогам вищеназваної ПКМУ.

Ухвалою від 17.08.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу в судове засідання.

У судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позов підтримує з підстав, викладених у позові, та просить задовольнити.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з`явився.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позовну заяву у встановлений строк від нього не надходило, тому, на підставі ст. 205 КАС України, суд розглядає справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

18.07.2023 винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 974602 у виді штрафу у розмірі 3400,0 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Згідно вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч. 2 ст. 126 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395 (надалі - Інструкція) визначено, що в разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення відповідного протоколу.

При цьому особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно ст. 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Також, згідно ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію", полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП містить в собі перелік доказів в справі про адміністративне правопорушення. В тому числі зазначено, що це є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані в тому числі можуть підтверджуватись показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. А відповідно до вимог ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням посадової особи, що розглядає справу, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У позові ОСОБА_1 зазначає, що він не вчиняв правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки має посвідчення водія категорії «В», в зв`язку з чим, відповідно до Постанови КМУ від 184 №03.03.2022 «Про деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами у період воєнного стану» мав право керувати транспортним засобом марки «Івеко» з причепом, оскільки до керування транспортними засобами категорії С. С 1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В.

Матеріали справи містять копію посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 з правом керування транспортними засобами категорії «В».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач заперечує проти вчинення ним правопорушення, що не спростовано відповідачем.

Порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення визначений главою 22 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Так, в мотивувальній частині постанови у справі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на докази, якими обґрунтовується рішення поліцейського про накладення адміністративного стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу.

Отже, враховуючи положення Постанови КМУ від 184 №03.03.2022 «Про деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами у період воєнного стану», а також, що відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, приймаючи до уваги приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята відповідачем з порушенням норм КУпАП, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Особливості провадження судами у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 286 КАС України.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Окрім того, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи тим, що оскаржувана постанова винесена 18.07.2023, проте її копія не вручена ОСОБА_1 . Копію постанови отримав після звернення до органів поліції, яка надійшла поштою 03.08.2023. Позов подано до суду 07.08.2023, в зв"язку з чим, враховуючи вимоги ст. 121 КАС Украіни, суд поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, в зв"язку з визнанням причини його пропуску поважними.

Ураховуючи, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення і не надано жодного доказу на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, справа закриттю, а строк на оскарження постанови - поновленим.

Керуючись ст. ст. 126, 251, 268, 276, 283, 287-289 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 243-246, 286 КАС України, ПДР України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 974602 від 18.07.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Скасувати постанову серії БАА № 974602 від 18.07.2023 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу розмірі 3400,0 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА