УХВАЛА

28 серпня 2023 року

м. Київ

справа №520/9517/22

адміністративне провадження № К/990/28099/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Білак М.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі № 520/9517/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної Казначейської служби України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДКСУ в Донецькій області), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії ГУ ДКСУ в Донецькій області щодо відмови у прийнятті заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Чумака Романа Васильовича від 25 жовтня 2022 року про виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2021 року у справі № 243/9049/21, разом з двома виконавчими листами про стягнення з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в розмірі 141 867,88 гривень та судового збору в розмірі 1 418,69 гривень, що видані Слов`янським міськрайонним судом Донецької області в електронному форматі (html) з електронними підписами суду відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

- зобов`язати ГУ ДКСУ в Донецькій області прийняти заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Чумака Романа Васильовича від 25 жовтня 2022 року про виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2021 року у справі № 243/9049/21, разом з двома виконавчими листами про стягнення з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в розмірі 141 867,88 гривень та судового збору в розмірі 1 418,69 гривень, що видані Слов`янським міськрайонним судом Донецької області в електронному форматі (html) з електронними підписами суду відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та вжити заходів до виконання виконавчих документів відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03 серпня 2011 року № 845.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову ГУ ДКСУ в Донецькій області у прийнятті заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Чумака Романа Васильовича від 25 жовтня 2022 року про виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2021 року у справі № 243/9049/21, разом з двома виконавчими листами про стягнення з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в розмірі 141 867,88 гривень та судового збору в розмірі 1 418,69 гривень, що видані Слов`янським міськрайонним судом Донецької області в електронному форматі (html) з електронними підписами суду відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Зобов`язано ГУ ДКСУ в Донецькій області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Чумака Романа Васильовича від 25 жовтня 2022 року про виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2021 року у справі № 243/9049/21, разом з двома виконавчими листами про стягнення з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в розмірі 141 867,88 гривень та судового збору в розмірі 1 418,69 гривень, що видані Слов`янським міськрайонним судом Донецької області в електронному форматі (html) з електронними підписами суду відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ГУ ДКСУ в Донецькій області звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною другою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги процесуального закону, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що спір між сторонами стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.

Так, питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.

При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Тому, колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Крім того скаржником не наведено існування різної судової практики у подібних правовідносинах, яка б свідчила про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики.

Суд зауважує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Скаржник мотивує свою касаційну скаргу тим, що судові рішення ухвалені у даній справі на підставі неповного та без всебічного з`ясування обставин. Однак в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин скаржником не обґрунтовано.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі № 520/9517/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної Казначейської служби України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов М.В. Білак