Справа № 752/13716/23

Провадження № 1-кс/752/6436/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, клопотання старшого слідчого у кримінальному провадженні - слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023100040002269 від 22.06.2023, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноград Харківської області, громадянин України, зі слів не зареєстрованого, проживаючого (зі слів) за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023100040002269 від 22.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Клопотання погодив прокурор Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023100040002269 від 22.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.06.2023, приблизно о 23.30 год. ОСОБА_5 перебував на технічному балконі шостого поверху за адресою: м. Київ, пр. Романа Шухевича, 24-Б, разом зі своїми знайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Знаходячись на технічному балконі пожежних сходів, ОСОБА_5 помітив не знайомих йому раніше осіб, в числі яких був ОСОБА_10 , та почав світити на них ліхтариком, в результаті чого у ОСОБА_5 виник словесний конфлікт з ОСОБА_10 .

В ході вказаного конфлікту у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 .

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, свідомо допускаючи настання тяжких наслідків, ОСОБА_5 взяв з собою з технічного балкону наявний там молоток та спустився разом із своїми друзями на вулицю до входу у під`їзд будинку.

В ході конфлікту ОСОБА_5 , утримуючи у правій руці молоток, умисно наніс ним декілька ударів в голову потерпілому ОСОБА_10 , спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, пневмацефалії, перелому лобної кістки, лобних комірок, стінки лівої орбіти, забійної рани лобної долі, з якими його було госпіталізовано до КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» та поміщено на стаціонарне лікування.

22.06.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

23.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

24.06.2023 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, строком до 19.08.2023 включно.

Постановою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 12023100040002269 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 23.09.2023.

Слідчий зазначає, що 19.08.2023 спливає строк дії ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.06.2023 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак закінчити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні у вказаний строк неможливо внаслідок складності провадження та у зв`язку із необхідністю у проведенні значної кількості слідчих (розшукових) дій та прийнятті процесуальних рішень, зокрема необхідно: отримати висновок призначеної судово-медичної експертизи по тілесним ушкодженням потерпілого ОСОБА_10 , висновок призначеної судово-медичної експертизи по тілесним ушкодженням ОСОБА_12 , висновки судових молекулярно-генетичних експертиз; встановити всіх осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину та вирішити питання щодо кваліфікації їх дій; після проведених слідчих (розшукових) дій та отримання висновків експертиз повідомити підозрюваному ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри, остаточно кваліфікуючи його дії, після чого провести допит останнього; відкрити матеріали для ознайомлення сторонам кримінального провадження та надати їм можливість для ознайомлення; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, які вручити підозрюваному та його захиснику; у разі виникнення необхідності виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, на переконання слідчого, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, слідчий просить продовжити щодо підозрюваногоОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечив проти клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Пояснив, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного подано із порушенням правил територіальної підсудності. Також зазначив, що підозрюваний визнає свою вину, сприяє слідству у встановленні обставин кримінального провадження, вибачився перед потерпілим та відшкодував йому завдану шкоду. Просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, підтверджено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023100040002269 від 22.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Що стосується доводів захисника про порушення стороною обвинувачення правил територіальної підсудності щодо подачі цього клопотання, то такі доводи не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, згідно Наказу т.в.о. начальника ГУ НП у м. Києві Національної поліції України ОСОБА_13 від 18.04.2023 №765 «Про визначення місць розташування та проведення досудового розслідування відділів слідчого управління ГУ НП у м. Києві», визначено місце знаходження органів досудового розслідування, які входять у структуру слідчого управління ГУ НП у м. Києві, зокрема за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114, що за територіальною юрисдикцією відноситься до Голосіївського району м. Києва. Отже, доводи захисника про те, що клопотання слідчого, яке є предметом розгляду у цій справі, не підлягає розгляду Голосіївським районним судом м. Києва є хибними.

23.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

24.06.2023 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, строком до 19.08.2023 включно.

Постановою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 12023100040002269 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 23.09.2023.

У частині 1 статті 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Відповідно до частини 3 цієї статті, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, в цьому випадку сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу, застосованого доОСОБА_5 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який відповідно до статті 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Вирішуючи питання обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_5 підозри, слідчий суддя дослідив такі докази, а саме копії: протоколу огляду від 22.06.2023; протоколу допиту потерпілого від 22.06.2023; протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.06.2023, 26.07.2023; протоколів проведення слідчого експерименту від 23.06.2023, 26.07.2023, 14.07.2023; протоколів допиту свідків ОСОБА_14 від 10.07.2023, ОСОБА_12 від 10.07.2023, ОСОБА_15 від 22.06.2023; інших відомостей, долучених до матеріалів клопотання.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього документи кримінального провадження, разом із поясненнями прокурора у судовому засіданні, у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити зазначене вище кримінальне правопорушення, і на їх основі можна дійти висновку, що на цьому етапі кримінального провадження є виправданим подальше розслідування.

Щодо продовження запобіжного заходу та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Прокурором обґрунтовано, що ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду не зменшився та залишається бути актуальним, виходячи з таких підстав.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжкого, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Такий ризик продовжує бути актуальним, оскільки з огляду на стадію кримінального провадження, на даний час органом досудового не віднайдені всі речі та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, зокрема знаряддя вчинення злочину, тому ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою приховування чи знищення доказів, які можуть вказувати на його причетність до кримінального правопорушення, та які мають доказове значення для досудового розслідування.

Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи обізнаність ОСОБА_5 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.

При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на даний час продовжує існувати загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні з метою ненадання органу досудового розслідування достовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Оцінюючи актуальність ризиків, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує спосіб та обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, а також характеристику підозрюваного; на переконання слідчого судді ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом перешкоджання збиранню стороною обвинувачення доказів та вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, продовжують бути актуальними.

Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Постановою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 12023100040002269 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 23.09.2023. Як зазначено в клопотанні слідчого, завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу неможливо, оскільки у кримінальному провадженні наявна необхідність у проведенні/закінченні слідчих (розшукових), процесуальних дій, зокрема необхідно: отримати висновок призначеної судово-медичної експертизи по тілесним ушкодженням потерпілого ОСОБА_10 , висновок призначеної судово-медичної експертизи по тілесним ушкодженням ОСОБА_12 , висновки судових молекулярно-генетичних експертиз; встановити всіх осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину та вирішити питання щодо кваліфікації їх дій; після проведених слідчих (розшукових) дій та отримання висновків експертиз повідомити підозрюваному ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри, остаточно кваліфікуючи його дії, після чого провести допит останнього; відкрити матеріали для ознайомлення сторонам кримінального провадження; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження; виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії у виконанні яких буде необхідність.

Виходячи з того, що строк досудового розслідування постановою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 продовжено до трьох місяців, тобто до 23.09.2023, є підстави для вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого відносно підозрюваного.

Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному злочину та продовження існування доведених ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, продовження застосування запобіжного заходу є необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , прокурор довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

Враховуючи те, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194, ч. 3 ст. 199 КПК України, зважаючи на положення ч. 6 ст. 176 КПК України, беручи до уваги наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого щодо наявності підстав, що виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, що зможе запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Визначаючи строк на який необхідно продовжити тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 23.09.2023; строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України). Таким чином, строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 підлягає продовженню в межах строку досудового розслідування, на 40 днів, до 23.09.2023 включно.

Керуючись статтями 115, 132, 176, 177, 178, 183, 193-197, 199, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на 40 днів, по 23.09.2023 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: ОСОБА_1