ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28 серпня 2023 рокуСправа №: 695/2172/23

Номер провадження 3/695/1593/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2023 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовий квиток НОМЕР_2 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_3 02.06.1988, військовослужбовця в/ч НОМЕР_3 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - гранатометника 2 відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави 3 відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення СхРУ № 223441 від 10.06.2023 встановлено, що близько 13 год 15 хв 10 червня 2023 року під час контрольного шикування особового складу начальником третього відділу прикордонної служби майором ОСОБА_3 спільно з начальником 2 прикордонної комендатури швидкого реагування майором ОСОБА_4 в місці тимчасової дислокації підрозділу було виявлено сержанта ОСОБА_1 з можливими ознаками алкогольного сп`яніння. Надалі ОСОБА_1 було доставлено до КНП Золотоніська багатопрофільна лікарня для проведення клінічного та інструментального дослідження. Згідно протоколу медичного огляду для встановлення стану аккогольного сп`яніння № 215 від 10.06.2023 він був оглянутий лікарем, за результатом огляду виявлено 1,63 проміле.

Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 7 ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, в матеріалах справи міститься його заява, згідно якої він провину у вчиненому визнає та просить розглянути справу без його участі.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП знайшла своє повне підтвердження у суді та, крім визнання вини, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення № СхРУ №223441 від 10.06.2023; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.06.2023; рапортом начальника 3 відділу прикордонної служби (Тип «С») 2 прикордонної комендатури швидкого реагування старшого старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 10.06.2023; направленням на огляд військовослужбовця в/ч НОМЕР_4 ОСОБА_1 , видане комендантом другої прикордонної комендатури ШР майором ОСОБА_4 10.06.2023; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впдивом лікарських препаратів, що знижують увагагу та швидкість реакції № 215 від 10.06.2023 відносно ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями начальника 3 прикордонної застави 3 відділу прикордонної служби другої прикордонної комендатури ШР старшого лейтенанта ОСОБА_7 .

Статус військовослужбовця ДПС в/ч НОМЕР_3 підтверджується дослідженою в судовому засіданні, копією військового квитка НОМЕР_2 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 02.06.1988, та довідкою №12/1399 від 12.06.2023, виданою начальником відділу кадрів в/ч НОМЕР_3 .

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан, а від 24 лютого 2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію.

У такий спосіб, з моменту видання Указу Президента України № 64/202 від 24 лютого 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти воєнний стан.

Згідно вимог ч. 5 ст. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України "Про державну прикордонну службу" комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ч.ч. 1, 2 ЗУ "Про державну прикордонну службу України" на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні. Основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов`язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України "Про розвідувальні органи України" та "Про оперативно-розшукову діяльність"; участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом; координація у мирний час діяльності утворених відповідно до законів України військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов`язаної із захистом державного кордону України, відповідно до частини третьої статті 2 Закону України "Про державний кордон України"; координація діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України, пропуску до/з тимчасово окупованої території України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в`їзду-виїзду.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного закону на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються:- припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України; - припинення у взаємодії із Збройними Силами України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, відповідними правоохоронними органами збройних та інших провокацій на державному кордоні України, у тому числі шляхом безпосереднього ведення бойових дій; - участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту на державному кордоні України, міжнародного збройного конфлікту та відсічі збройній агресії проти України шляхом безпосереднього ведення бойових дій; - участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, протимінної діяльності, а також у заходах з відновлення територіальної цілісності у межах міжнародно визнаного державного кордону України; - участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану; - організація запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами; - розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, а під час дії воєнного або надзвичайного стану - на блокпостах чи контрольних постах осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; - здійснення розвідувальної, інформаційно-аналітичної, адміністративно-юрисдикційної та оперативно-розшукової діяльності, а також здійснення контррозвідувальних заходів в інтересах забезпечення охорони та захисту державного кордону України; - здійснення самостійно або у взаємодії з органами Національної поліції і органами Служби безпеки України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальними органами чи територіальними підрозділами в межах контрольованих прикордонних районів контролю за дотриманням іноземцями та особами без громадянства, а також біженцями, особами, які потребують додаткового захисту, та особами, яким надано притулок в Україні, установлених правил перебування на її території; - охорона, конвоювання та тримання затриманих осіб і плавзасобів до моменту їх передачі органам прикордонної охорони або іншим уповноваженим органам суміжної держави, іншим правоохоронним органам України або суду; - виконання відповідно до законодавства системи особливих заходів щодо захисту військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України від зазіхань на життя, здоров`я, честь, майно у зв`язку з їх службовою діяльністю, а також їхніх близьких родичів; - протидія і запобігання кримінальним та іншим правопорушенням особового складу Державної прикордонної служби України; - участь у межах своєї компетенції у взаємодії з органами Служби безпеки України, органами Національної поліції та іншими правоохоронними органами у боротьбі з тероризмом і виконанні інших покладених на них завдань; - взаємодія під час охорони державного кордону України з відповідними органами іноземних держав у порядку, який установлюється міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; -забезпечення затриманим особам з моменту їх затримання права захищати себе особисто або користуватися правовою допомогою захисника; - надання до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів необхідних для забезпечення ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, що зберігаються в інформаційних системах, у тому числі банках даних, в обсягах даних, зазначених у статтях 7, 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в умовах особливого періоду.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 172-20 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки останній, будучи військовослужбовцем перебував на території військокої частини в стані алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду, чим порушив ст.ст 1, 2, 19 ЗУ "Про Державну прикордонну службу України".

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 інвалідом не являється, військовослужбовець.

Обставиною, що, згідно ст. 34 КУпАП, пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає повне визнання своєї вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, майнового стану, ступеню вини, наявності обставин, що пом`якшують відповідальність, та відсутності обставин, що її обтяжують, а також характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення ОСОБА_1 стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд не вбачає.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 26, 33-35, 172-20, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 5 Закону України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.

Суддя Бойко Н.В.