КИЇВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД   м. ПОЛТАВИ

Справа №644/11585/21

Провадження № 1-кп/552/1248/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2023 Київський районний суд м. Полтави у складi:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарi – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,                

обвинуваченого – ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м. Полтавi кримінальне провадження №12021220530000183 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, працюючого на посаді оперуповноваженого карного розшуку ГУ НП в Харківській області, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

встановив:

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 згідно з наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 20.01.2021 № 17о/с на підставі наказу Національної поліції України від 23.12.2020 №1021 «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області», згідно з пунктом 2 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», переміщений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Таким чином, ОСОБА_4 є поліцейським у розумінні статті 17 Закону України «Про Національну поліцію», а відповідно до статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» - є працівником правоохоронного органу.

Згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_4 , як поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до пунктів 1, 3, 10, 26 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_4 , як поліцейський, крім іншого, уповноважений на: здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; вжиття заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону.

Усупереч вищевказаному обов`язку дотримуватися вимог чинного законодавства України, а також попри покладені службові повноваження у сфері протидії кримінальним правопорушенням, у ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час виник злочинний умисел, направлений на придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 , розуміючи, що згідно з пунктом 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 №2471-XII (із змінами, внесеними згідно з Постановою ВРУ від 24.01.1995 №19/95-ВР), зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ) – не можуть перебувати у власності громадян, а також усвідомлюючи, що відповідно до Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 №2471-XII, громадяни за особливою процедурою набувають права власності лише на: вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю; на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами); газові пістолети, револьвери і патрони до них, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії; холодну зброю та пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду; будучи обізнаним, щодо вимог закону, а саме (у розумінні п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», а також правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 31.05.2018, ухваленій у справі 127/27182/15-к, відповідно до якої норма ст. 263 КК України є субсидіарною і для розуміння незаконності поводження зі зброєю, вимагає аналізу відповідного закону. При цьому поняття "закон", яке використав законодавець, має розширене тлумачення і включає в себе законодавство у цілому, в тому числі нормативні акти, що регулюють відповідні правовідносини, порушення яких утворює об`єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст. 263 КК України) – Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.10.1992 №576, а також відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.10.1998 за №637/3077, обіг патронів до бойової зброї (у тому числі – нарізної короткоствольної) обмежено, незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу, придбав, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі тридцять два патрони, які відповідно до висновку судової балістичної експертизи від 14.04.2021 №СЕ-19/121-21/2011-БЛ, проведеної експертами Харківського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, є бойовими припасами – виготовленими промисловим способом та придатними для стрільби бойовими пістолетними патронами калібру 9х18, призначеними для стрільби з нарізної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (пістолети, пістолети кулемети), які у подальшому носив при собі до припинення такої протиправної діяльності працівниками правоохоронних органів, що мало місце за наступних обставин.

Так, 30.01.2021 близько 03:15 екіпажем Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП НП України «КУПОЛ-2101» під час патрулювання в районі будинку 65/61 по проспекту Індустріальному місті Харкові був зупинений автомобіль «МАЗДА-6», з прикріпленим державним номерним знаком НОМЕР_1 , який не належить даному автомобілю. В салоні автомобілю перебували водій - ОСОБА_6 , а також, пасажир – ОСОБА_4 . Працівниками патрульної поліції, за наявності підстав, щодо ОСОБА_6 здійснювалося провадження у справі про адміністративне правопорушення, під час якого останнього було скеровано для проведення огляду до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер», який розташований за адресою: місто Харків, вулиця Шевченко, 26. В цей же час ОСОБА_4 сів за кермо зазначеного автомобілю та різко почав рух, проте, поблизу будинку №43 по проспекту Індустріальному у місті Харкові, не впорався з керуванням та допустив почергове зіткнення з двома автомобілями, що знаходилися на узбіччі. У зв`язку з викладеним щодо ОСОБА_4 здійснювалося провадження у справі про адміністративне правопорушення, під час якого, у порядку, передбаченому статтею 34 Закону України «Про Національну поліцію», 30.01.2021 близько 04:37 год. проведено поверхневу перевірку речі – сумки ОСОБА_4 , у якій виявлено та вилучено посвідчення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Індустріального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, а також тридцять два патрони, які відповідно до висновку судової балістичної експертизи від 14.04.2021 № СЕ-19/121-21/2011-БЛ, проведеної експертами Харківського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, є бойовими припасами – виготовленими промисловим способом та придатними для стрільби бойовими пістолетними патронами калібру 9х18, призначеними для стрільби з нарізної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (пістолети, пістолети кулемети).

Таким чином, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, кримінальна відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, а саме те, що останній, будучи поліцейським та працівником правоохоронного органу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, без передбаченого законом дозволу, придбав та у подальшому носив при собі бойові припаси, поки його протиправна діяльність 30.01.2021 04:37 год. неподалік від будинку 43 по проспекту Індустріальному у місті Харкові не була припинена працівниками правоохоронного органу.

В судовому засіданні прокурор надав суду постанову про відмову від обвинувачення в суді. У постанові зазначає, що вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що вказані патрони вилучені слідчо-оперативною групою ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, які були викликані співробітниками УПП в Харківській області ДПП НП України, а не співробітниками ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, що може потягти за собою визнання протоколу огляду місця події, під час складання якого вилучені вказані патрони, недопустимим.

Також встановлено, що на даний час ОСОБА_4 виконує спеціальні завдання з відсічі збройної агресії російської федерації на території України.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, зазначені обставини встановлюються на підставі доказів, які повинні відповідати критеріям належності, допустимості та в своїй сукупності – достатності для ухвалення обвинувального вироку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами), способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів, у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників, докази мають бути закріплені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень вчинених, окрім іншого, працівником правоохоронного органу. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Недопустимими є також докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень (п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК).

Тобто, здійснення досудового розслідування не уповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.

Зважаючи на той факт, що основний доказ, а саме пістолетні патрони 9х18, у кримінальному провадженні від самого його початку зібрані слідчим ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, який, з огляду на вищевикладене, діяв поза межами наданих кримінальним процесуальним законодавством повноважень, висунуте ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, не підтверджується допустимими доказами.

Будь-які інші докази причетності ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення станом на цей час відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник у судовому засіданні не заперечили щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою прокурора від обвинувачення.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та вивчивши зміст постанови прокурора про відмову від підтримання державного обвинувачення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 340 КПК України, якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред`явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог статті 341 цього Кодексу повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. Копія постанови надається обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, потерпілі у даному провадженні відсутні, постанова про відмову від підтримання державного обвинувачення відповідає вимогам кримінального процесуального закону, суд вважає за необхідне закрити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експертів віднести на рахунок держави.

Керуючись статтями 100, 124, 174, 284, 340-341, 372 КПК України, суд, -

ухвалив:

Кримінальне провадження № 12021220530000183 від 30.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України – закрити, у зв`язку із відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення.

Речові докази: 16 пістолетних патронів калібру 9х18, що є бойовими припасами, виготовленими промисловим способом, пістолет, який є нестандартною гладкоствольною вогнепальною зброєю калібру 6,7 мм, що є колишнім сигнальним пістолетом, є придатним для здійснення пострілів набоями калібру 9 мм - обернути на користь держави.

Речові докази: 16 гільз – знищити.

Речові докази: ДВД диски – зберігати в матеріалах справи.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експертів на суму 77796,7 грн. віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом семи днів з дня її оголошення.  

Головуючий                                                         ОСОБА_1