УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22.08.2023 Справа №607/15387/23 Провадження № 2/607/3040/2023

                                                                                        м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В. під час вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Ціна позову 2900000 грн.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданих до неї документів, доходжу такого висновку.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також документів, що до неї додаються, визначені ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема , відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім цього, ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим дана позовна заява вказаним вимогам закону не відповідає з огляду на таке.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач свої зобов`язання за договором позики від 01.02.2023 не виконує, оскільки всупереч умовам договору суму позики станом на день звернення до суду не повернув.

Разом з тим про наявність обстави, які б підтверджували вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, зокрема, надіслання письмової вимоги про повернення суми позики, позивач не зазначив. Так само докази того, що позивач вживав такі заходи, до позовної заяви не додані.

Крім цього, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1073,60 грн та не більше 13420 грн.

За таких підстав, враховуючи ціну позову, яка становить 2900000 грн, при поданні цієї позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 13420 грн.

Однак ОСОБА_1 оригінал документа на підтвердження сплати судового збору у вказаному розмірі до позовної заяви не додав.

Про будь-які підстави звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 у позовній заяві не вказав та докази наявності таких підстав не надав. Так само до позовної заяви не було додане клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

При цьому звертаю увагу, що долучений позивачем документ, який містить повідомлення та квитанцію не є належним доказом сплати судового збору, оскільки не містить печатки банківської установи та підпису уповноваженої особи, яка відповідальна за проведення банківської операції. Так само такий документ не є фіскальним чеком.

Також відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Параграф 3 глави 2 Цивільного процесуального кодексу України визначає порядок визначення територіальної юрисдикції (підсудності).

За загальним правилом позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ( ч. 2 ст. 27 ЦПК України).

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом скеровано запит до відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.08.2023 на адресу суду надійшла відповідь на вказаний запит, зі змісту якої вбачається, що відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території м. Тернопіль відсутні. Також відсутнє попереднє місце реєстрації проживання ОСОБА_2 за вказаною у позовній заяві адресою.

Указані обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 не був зареєстрований та станом на даний час не зареєстрований на території м. Тернопіль.

Так само зі змісту договору позики від 01.02.2023 не вбачається, що ОСОБА_2 вказував своїм місцем проживання АДРЕСА_1 .

Відомості про те, що ОСОБА_2 працевлаштований на території м. Тернополя, постійно тут перебуває чи має у власності нерухому майно, у позовній заяві також не зазначені. Докази на підтвердження таких обставин не додані.

Указані обставини позбавляють суд можливості перевірити, чи даний позов поданий з дотриманням правил територіальної підсудності.

Більше того з відкритої інформації, наявної на сайті судової влади України, вбачається, що на початку серпня 2023 року різними позивачами одночасно подані 10 позовів до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики. При цьому усі ці позови подані за місцем проживання відповідача, однак територіально розташованими у різних областях України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного позивачеві слід виправити недоліки поданої позовної заяви шляхом: 1) зазначення обставин, які підтверджують, що розгляд справи за цим позовом належить до територіальної юрисдикції Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, а також надання доказів на підтвердження цих обставин; 2) наданням доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору, - у кількості для суду та відповідно до наявних учасників справи.

Також позивачу слід виправити недоліки поданої позовної заяви шляхом вчинення однієї із таких дій: 1). подати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 13420 грн; 2). подати позовну заяву із зазначенням підстав звільнення від сплати судового збору з наданням доказів на підтвердження наявності таких підстав; 3). подати клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору з наданням доказів наявності підстав для такого звільнення (відстрочення, зменшення).

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити сім днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст. 27, 175, 177, 185 ч. 1, 2, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, надавши позивачеві строк сім днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Роз`яснити, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

СуддяІ. В. Марциновська