Справа № 243/13760/21

Провадження № 1-кп/243/253/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2023 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференцзв`язку, матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052510001573 від 02.11.2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаївки Донецької області, громадянина України, працюючого на посаді молодшого оператора АЗС ТОВ «ТАУРУС ОЙЛ», одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слов`янським міськрайонним судом Донецької області розглядається кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052510001573 від 02.11.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Від прокурора на адресу суду надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів. В обґрунтування заявленого прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді від 04.11.2021 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. 23.12.2021 обвинувальний акт у кримінальному провадженні вручено обвинуваченому та направлено до суду для розгляду по суті. В підготовчому судовому засіданні обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Прокурор посилається на те, що наразі продовжують існувати встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - є ризики того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду, може впливати на свідків, оскільки їх анкетні дані відомі обвинуваченому з матеріалів кримінального провадження та вказані особи ще не були допитані безпосередньо в судовому засіданні. Також є ризик того, що обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить той факт, що інкримінований ОСОБА_4 злочину, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, було вчинено ним в стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про схильність до вживання ОСОБА_4 алкогольних напоїв, що, зі свого боку, є підґрунтям вчинення кримінальних правопорушень. Прокурор також зазначив, що незважаючи на наявність стійких соціальних зв`язків, працевлаштування, ці обставини не є стримуючим елементом від вживання алкогольних напоїв чи вчинення кримінальних правопорушень. Прокурор просить врахувати не тільки тяжкість інкримінованого злочину, а й характер та обставини зазначеного діяння, що супроводжувалось заподіянням, за всіма ознаками, тяжкої шкоди потерпілому, та не надання останньому медичної допомоги й залишення місця вчинення кримінального правопорушення. Будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, на думку прокурора, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, він відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення та матеріалам кримінального провадження. Просить продовжити застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Пояснив, що він не вчиняв кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується, його провина не доведена стороною обвинувачення. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та призначити йому запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зазначив, що йому потрібно до родини, він не має наміру ухилятися від суду.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , заперечував проти продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід ОСОБА_4 на цілодобовий домашній арешт за місцем мешкання. Посилався на те, що заявлені прокурором ризики не підтверджені жодними доказами та не обґрунтовані належним чином, як то передбачено КПК України. В доказах, наданих стороною обвинувачення стосовно наявності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявні суттєві протиріччя. Відсутні висновки експертів щодо наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 на руках та ногах, що може свідчити про нанесення тілесних ушкоджень потерпілому саме ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_4 не заперечує, що між ним та потерпілим стався конфлікт, однак, він не завдавав йому тілесних ушкоджень. Ризик впливу ОСОБА_4 на свідків у кримінальному провадженні відсутні, оскільки свідки в судові засідання не з`являються, сторона обвинувачення не може забезпечити їх прибуття в судове засідання. Просив змінити своєму підзахисному запобіжний захід на домашній арешт.

Потерпіла ОСОБА_6 та її представник, адвокат ОСОБА_7 , в судове засідання не з`явились, надіслали суду заяви з проханням розглядати справу без їх участі.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно з частиною 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

За правилами ч. 5 ст. 199 КПК України, суд, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, зобов`язаний перевірити те, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та за вчинення якого кримінальним Законом встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Враховуючи наведене вище, з огляду на вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутність доказів та медичних відомостей, які б виключали можливість перебування обвинуваченого під вартою та могли свідчити, що стан здоров`я останнього виключає можливість його перебування в установі виконання покарань, з огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає реальними та доведеними ризики, визначені у п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та заявлені прокурором, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він достовірно обізнаний про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та може вирішити, що переховування від суду тягне менш тяжкі наслідки аніж процедура відбування покарання.

Крім того, суд вважає доведеним та таким, що не змінився на теперішній час, ризик того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може впливати на свідків кримінального правопорушення, які ще не були допитані в судовому засіданні, та може змусити їх змінити на його користь надані в ході досудового розслідування свідчення, щоб в подальшому уникнути кримінальної відповідальності.

Що стосується заявленого стороною обвинувачення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд вважає вказаний ризик не доведеним, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, суду не надано будь-яких відомостей, які можуть охарактеризувати обвинуваченого з компрометуючого боку, як то негативні характеристики з місця мешкання, місця роботи тощо, не надано будь-яких доказів, які можуть вказувати на схильність обвинуваченого до порушення Закону.

Суд, у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, розглянув і альтернативні триманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого, які передбачені ст. 176 КПК України, в тому числі домашній арешт, на якому наполягає сторона захисту, однак, вважає, що прокурором в судовому засіданні обґрунтовано доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слід також зауважити, що організація та контроль за дотриманням обвинуваченим обов`язків, які покладаються на особу при визначенні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в цьому випадку також можуть бути ускладнені тим, що м. Лиман Краматорського району Донецької області, де знаходиться місце проживання обвинуваченого, є прифронтовим містом, що може ускладнити в подальшому належний контроль правоохоронними органами за дотриманням обвинуваченим таких обов`язків та не забезпечить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Стосовно доводів захисника про не доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та посилання на наявні в письмових доказах протиріччя, слід зазначити, що судом на теперішній час не допитані свідки по кримінальному провадженню, не досліджені всі докази, тому, без проведення всіх належних стадій судового розгляду, суд позбавлений можливості робити висновки про доведеність або не доведеність вини обвинуваченого. Рішення щодо наявності або відсутності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення судом буде прийматися у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту суду не надано.

Продовжуючи обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки злочин був вчинений із застосуванням насильства.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 31, 177-178, 181, 183, 194, 197, 201, 202, 314, 315, 371-372, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)», строком на 60 днів, тобто до 23 жовтня 2023 року включно.

Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захиснику та начальнику Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)».

Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 25.08.2023 о 15-40 год.

Суддя ОСОБА_1