ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3097/23 Справа № 225/641/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року Дніпровський апеляційний суд в складі

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 19 липня 2023 року, якою обвинуваченій за ч. 2 ст.111 КК України

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Торецька Донецької області, громадянки України, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

відмовлено у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченої про зміну щодо обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Клопотання прокурора задоволено. Продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16.09.2023 року включно з утриманням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)», -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 19 липня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченої про зміну щодо обвинуваченої за ч. 2 ст. 111 КК України ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Цією ж ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16.09.2023 року включно з утриманням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)».

Не погодившись з вказаною ухвалою суду 1-ї інстанції захисник обвинуваченої подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування та постановлення апеляційним судом нової ухвали про зміну запобіжного заходу її підзахисній з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник обвинуваченї вказує, що ухвала суду 1-ї інстанції є незаконною, оскільки не відповідає вимогам ст. 194 КПК України щодо наявності обґрунтованого обвинувачення, підтвердження наявності ризиків та відсутності доказів того, чому неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання обвинуваченої. Звертає увагу, що обвинувачена раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, має хорошу репутацію та характеристики, які надані за місцем роботи та проживання. Обвинувачена ОСОБА_8 має міцні соціальні зв`язки, проживає разом із батьками та сином ОСОБА_9 , 2013 року народження, має постійне житло, де зможе виконувати процесуальні обов`язки, які будуть покладені судом, виконувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Просить прийняти до уваги, що дитина обвинуваченої потребує участі матері в його вихованні, бо має проблеми із здоров`ям. Вважає, що вказані обставини підтверджують відсутність ризиків, наявність міцних соціальних зв`язків обвинуваченої та можливість застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання.

Заслухавши обвинувачену та її захисника, які, кожна окремо, просили апеляційну скаргу захисника обвинуваченої задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги захисника обвинуваченої, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані матеріали, колегія суддів вважає наступне:

Продовжуючи строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд першої інстанції встановив, що саме цей запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, що на теперішній час щодо обвинуваченої ОСОБА_8 продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судом 1-ї інстанції розглядалась можливість обрання інших запобіжних заходів за клопотанням обвинуваченої та її захисника, з урахуванням вищенаведених ознак, але суд правильно прийшов до висновку, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

З наданих матеріалів вбачається, що на розгляді Дружківського міського суду Донецької області перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, головуючим суддею правильно встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, обвинувачена може переховуватися від суду, оскільки вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, вона офіційно не працює, не має постійного заробітку, що може бути обґрунтованим ризиком її переховування від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.

Підставами обгрунтовано вважати, що обвинувачена ОСОБА_8 може продовжити кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачується, є те, що згідно обвинувального акту вона здійснювала свою протиправну діяльність спільно з особою, яка продовжує сприяти представникам країни-агресора, у зв`язку з чим може знову передати інформацію розвідувального характеру, з метою подальшого використання в інтересах проведення розвідувально-підривної діяльності проти України.

Захистом пропонується обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без зазначенням місця її мешкання, у разі можливості застосування такого виду запобіжного заходу. З матеріалів, виділених судом вбачається, що місцем мешкання обвинуваченої ОСОБА_8 до затримання, була адреса: АДРЕСА_2 . Але це місто розташовано в безпосередній близькості від лінії проведення активних воєнних дій проти держави агресора. Із урахуванням того, що ОСОБА_8 обвинувачується у державній зраді і діях саме на користь держави агресора, колегія суддів вважає обґрунтованими підстави вважати наявність реального ризику, що ОСОБА_8 може як продовжити злочинну діяльність проти держави, так і ухилитись від суду шляхом переміщення на тимчасово окуповану територію України

Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами суду 1-ї інстанції, що у даному випадку доводи, наведені прокурором у клопотанні, відповідають суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків у справі та запобігання процесуальних ризиків: ухилення від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Крім того, за приписами частини 6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтею 111 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та їх існування на час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_8 є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами провадження.

Наявність та міцність соціальних зв`язків, а також хворої дитини, і дані, що характеризують обвинувачену, не спростовують і не зменшують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Ці обставини існували і на час вчинення інкримінованого обвинуваченій злочину, та жодним чином не виступили стримуючим фактором в її поведінці.

Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що судом 1-ї інстанції правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання обвинуваченої під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

На даний час продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання стосовно обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зміна або застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_8 і виключити ризики, пов`язані із звільненням її з-під варти.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування або зміни ухвали суду, колегією суддів не встановлено. Тому апеляційні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 376, 422-1 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 19 липня 2023 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 19 липня 2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16.09.2023 року включно, з утриманням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)» - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4