Справа №760/9114/21 6/760/8/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Омельченко Ю. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересована особа - ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, посилаючись на те, що заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 21 травня 2010 року у справі № 2-1787-1/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11178716000.

На підставі вищевказаного заочного рішення видано виконавчий лист.

27 серпня 2010 року головний державний виконавець Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Київ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та 24 грудня 2012 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, однак виконавчий документ на адресу стягувача не повернувся, що свідчить про його втрату при пересилці поштою.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання судового рішення у справі № 2?1787-1/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» його правонаступником - ТОВ «Вердикт Капітал».

Заявник зазначає, що згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень відкриті виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 відсутні.

Крім того, після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ТОВ «Вердикт Капітал» оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що у свою чергу є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у т.ч. оригіналів виконавчих листів та аналіз строку на їх пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Згідно з Актом перевірки матеріалів кредитної справи вищевказаний виконавчий лист не передавався заявнику.

Ураховуючи викладене заявник просив видати дублікат виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з боржника та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду питання, в судове засідання не з`явились, що відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання. Представник заявника просила проводити розгляд заяви у її відсутність.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного.

Суд встановив, що заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 21 травня 2010 року позов АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість станом на 20 січня 2010 року за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна від 04 липня 2007 року № 11178716000 на загальну суму 84 659,03 грн та судові витрати на загальну суму - 966,59 грн, а всього - 85 625,62 грн.

Представником Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 28 липня 2010 року було отримано виконавчий на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 21 травня 2010 року та пред`явлено до виконання.

Відповідно до Витягу з автоматизованої системи виконавчих проваджень від 24 березня 2023 року вбачається, що постановою головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва від 24 грудня 201 року Головного територіального управління юстиції у м. Київ виконавчий докумет повернуто стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року стягувача АКІБ «УкрСиббанк» на стадії виконання заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 21 травня 2010 року в цивільній справі № 2-17878-1/10 за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором замінено на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал»

За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 не перебуває на примусовому виконанні.

Відповідно до Акта про втрату документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи № 11178716000 щодо ОСОБА_1 від 24 березня 2021 року, підписаного працівниками ТОВ «Вердикт Капітал», встановлено, що проведеною перевіркою наявних оригіналів матеріалів кредитної справи № 11178716000 щодо позичальника ОСОБА_1 , переданих ТОВ «Вердикт Капітал», перевіркою проведеної переписки з Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та органами виконавчої служби, перевіркою вхідної кореспонденції із розтином конвертів стосовно вказаного позичальника, встановлено факт втрати/відсутності оригіналу виконавчого листа № 2-1787-1/10, виданого на підставі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 21 травня 2010 року.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Як зазначено у справі «Бурдов проти Росії» від 7 травня 2002 року, Європейський суд з прав людини, вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права («право на суд»), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що пункт 1 статті 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їх справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухвалене будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду» .

У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду, тому, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд.

Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Суд встановив, що на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 21 травня 2010 року, представником Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» було отримано виконавчий лист.

На момент набрання рішенням законної сили діяли положення Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21 квітня 1999 року (в редакції станом на 16 лютого 2010 року).

Статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року було передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, відповідно до частини першої статті 12 якого виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування його норм до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний по суті висновок зроблений в постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 521/21810/17, від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 242/2375/16-ц, від 15 жовтня 2020 року у справі № 202/20331/13-ц.

Отже, за приписами Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, який діяв на момент набрання рішенням законної сили, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становить три роки з дня набрання рішенням законної сили.

В той же час частиною другою статті 22 Закону України "Про виконавче провадження", в редакці, яка діяла на момент набрання рішенням законної сили, визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Враховуючи, що виконавчий лист було повернуто стягувачу 24 грудня 2012 року, у зв`язку з неможливістю його виконання, то відповідно строк пред`явлення виконавчого листа сплив 24 грудня 2015 року.

Таким чином, строк пред`явлення виконавчого листа на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 21 травня 2010 року сплив ще до придбання ТОВ «Вердикт Капітал» 09 листопада 2018 року права вимоги до боржника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 11178716000 від 04 липня 2007 року.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

При цьому поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

У постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 Велика Палата Верховного Суду міститься правовий висновок, згідно з яким, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

З урахуванням наведених обставин, надані заявником акт про втрату виконавчих документів, відсутність виконавчих листів у заявника та відсутність відкритих виконавчих проваджень щодо боржників у Автоматизованій системі виконавчих проваджень, не свідчать про їх втрату в розумінні вимог закону.

Крім того, суд вважає непереконливими доводи заявника про те, що процедура передачі від Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ТОВ «Вердикт Капітал» оригіналів кредитних справ клієнтів є довготривалою, оскільки вказані обставини стосуються лише організації внутрішньої роботи товариства та не є винятковими обставинами, за яких стягувач був позбавлений можливості вчасно пред`явити виконавчий лист до виконання. Приймаючи на себе права вимоги до боржників, новий кредитор (стягувач) одночасно приймає на себе усі ризики, пов`язані із процедурою стягнення заборгованості.

Також, суд критично оцінює наданий заявником акт від 24 березня 2021 року про втрату виконавчих документів, оскільки у ньому не зазначено інформації, коли та за яких обставин виконавчий лист № 2-1787-1/10 був втрачений, а лише засвідчує факт відсутності оригіналу виконавчого листа у матеріалах кредитної справи.

Водночас, суд враховує, що дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Звертаючись до суду, заявник взагалі не повідомляє будь-яких обставин, пов`язаних з пред`явленням виконавчих листів до виконання, окрім винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу, який на адресу стягувача не надійшов та відсутності даного виконавчого листа на виконанні в даний час.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.

В рішенні «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд, гарантовані ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження втрати виконавчого листа, та з урахуванням пропуску визначеного Законом України «Про виконавче провадження» строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, а також того, що заявником у 2018 році було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, які виникли на підставі ухваленого судом рішення в цивільній справі більше ніж через 8 років після його ухвалення, не перевіривши підстави його невиконання, свідомо набув прав кредитора щодо проблемного боржника, не з`ясувавши взагалі питань, пов`язаних з виконанням рішення суду у попереднього кредитора, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви ТОВ «Вердикт Капітал».

З урахуванням викладеного та на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 433, пунктом 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року, статтями 5, 15 Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересована особа - ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. М. Ішуніна