ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2023 року

м. Чернівці

справа № 727/8306/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів: Кулянди М. І., Литвинюк І. М.

секретар Тодоряк Г. Д.

позивачка ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 13 червня 2023 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Танасійчук Н. М.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

Просила змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 17 травня 2017 року, та стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частку доходів відповідача.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 17 жовтня 2022 року позов задоволено.

Змінено спосіб стягнення аліментів, що стягуються за рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 травня 2017 року, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992 гривень 40 копійок.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 13 червня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7800 гривень.

Ухвалюючи додаткове рішення суд виходив з того, що адвокат Венерська Г. І. надала орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу разом з додатками до позову.

Відповідач та його представник не були позбавлені права оспорювати розмір витрат на правничу допомогу, однак заяв до суду про їх неспівмірність із складністю справи не подавали.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначав, що заява про ухвалення додаткового рішення є безпідставною. Така заява була подана після фактичного виконання судового рішення в частині стягнення судових витрат.

Суд першої інстанції у рішенні від 17 жовтня 2022 року вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Позивачка не пред`являла в позові вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7800 гривень.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Посилається на те, що рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 17 жовтня 2022 року не вирішено в повній мірі питання щодо судових витрат, зокрема не здійснено розподіл судових витрат, понесених позивачкою на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги.

Заяву про стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат понесених позивачкою на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги було подано в строк, встановлений законом.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 правничу допомогу в суді першої інстанції надавала адвокат адвокатського об`єднання «Вектор Права» Венерська Г. І., що підтверджується ордером на надання правничої допомоги від 15 вересня 2022 року №СЕ1049307 та договором про надання юридичної (правничої допомоги) №75/22 від 11 липня 2022 року (а.с.31).

Згідно з пунктом 4.1 договору про надання юридичної (правничої допомоги) №75/22 від 11 липня 2022 року винагорода за послуги, що надаються адвокатським об`єднанням «Вектор Права», визначається за згодою сторін договору в межах сорока відсотків розміру місячної мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня поточного року за годину роботи адвокатського об`єднання, якщо інший порядок розрахунків не зазначений в дорученні (угоді) до даного договору.

Разом з позовною заявою позивачкою було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла та очікує понести у зв`язку з розглядом справи на суму 10 400 гривень (а.с.29).

17 жовтня 2022 року до суду першої інстанції позивачкою було подано клопотання про стягнення судових витрат, понесених нею на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги до закінчення судових дебатів (а.с.40).

Зі звіту (акту) про надані послуги у зв`язку з розглядом справи від 12 жовтня 2022 року вбачається, що позивачці було надано правничу допомогу на загальну суму 7800 гривень, на що адвокатом було витрачено 3 години (а.с.41).

З меморіального ордера від 15 вересня 2022 року вбачається, що позивачка сплатила 4000 гривень в рахунок оплати послуг з надання професійної правничої допомоги (а.с.41).

15 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення (а.с.53).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат, понесених на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги в сумі 7800 гривень.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідності до статті 26 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону № 5076-VI, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див., зокрема, постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Врахувавши докази на підтвердження надання правничої допомоги, складність справи, зміст виконаних адвокатом робіт, ціну позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про понесення позивачкою витрат на професійну правничу допомогу та підставно стягнув додатковим рішенням витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, в загальному розмірі 7 800 гривень.

Помилковим є аргумент апеляційної скарги про те, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення необхідно було відмовити у зв`язку з тим, що така заява була подана після фактичного виконання судового рішення в частині стягнення судових витрат.

Згідно з частиною 2 статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Виконання судового рішення в частині судових витрат не позбавляє позивачку права звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги, та розгляду такої заяви відповідно до цивільного процесуального закону.

Помилковим є аргумент апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції у рішенні від 17 жовтня 2022 року вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

З рішення суду першої інстанції вбачається, що суд не здійснив розподіл судових витрат, понесених позивачкою на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги. Вказана обставина є підставою для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

Аргумент апеляційної скарги про те, що позивачка не заявляла вимогу про розподіл витрат, понесених на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги в сумі 7800 гривень спростовується клопотанням про стягнення судових витрат, понесених позивачкою на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги від 17 жовтня 2022 року та доданими до такого клопотання доказами. Такі докази були подані до закінчення судових дебатів у справі (а.с.40).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище, додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 13 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 25 серпня 2023 року.

Головуючий Олександр ОДИНАК

Судді Мирослава КУЛЯНДА

Ірина ЛИТВИНЮК