Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2023 р. № 520/15367/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021 включно;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021 включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при звільненні позивача зі служби в поліції, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021 включно, зважаючи на те, що позивач під час проходження служби в період з 05.03.2017 по 30.06.2021 мав доступ до державної таємниці, тому й має право на встановлення йому відповідної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 23.06.2023 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник відповідача надіслала через систему "Електронний суд" до суду відзив на позовну заяву, у якому вказала, що Головне управління Національної поліції в Харківській області у спірних правовідносинах діяло в межах наданих повноважень, оскільки накази про встановлення надбавки ОСОБА_1 за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу до УФЗБО ГУНП в Харківській області протягом 2017-2021 років не надходили, тому підстави для виплати позивачу надбавки за вказаний період відсутні. Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки в період з 17.08.2023 по 18.08.2023 суддя Волошин Д.А. перебував у щорічній відпустці, тому розгляд справи здійснюється в перші робочі дні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Позивач проходив службу в поліції на посаді оперуповноваженого СКП ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області у період з 05.03.2017 по 30.06.2021. З 30.06.2021 позивач звільнився зі служби в поліції за власним бажанням.

Під час проходження служби в поліції позивач у період з 05.03.2017 по 30.06.2021 мав допуск до державної таємниці за формою "два" на підставі розпорядження УСБУ в Харківській області від 16.05.2017 за №52д та доступ до державної таємниці на підставі наказу ГУНП України в Харківській області від 26.05.2017 №35 о/с дск, що встановлено судом з листа начальника ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області від 23.05.2023 №3936вс/119-73/01/13-2023.

Позивач зазначає, що відповідачем протиправно не були здійснені нарахування та виплата позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021 включно.

26.04.2023 позивач подав звернення до відповідача через Урядовий контактний центр з проханням нарахування та виплати йому надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021 включно.

Відповідач листом від 21.05.2023 №С-121/3/119/05/29-2023 фактично відмовив позивачу у виплаті надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021, обґрунтовуючи таку відмову відсутністю наказів про встановлення зазначеної надбавки позивачу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021.

Не погоджуючись з відмовою Головного управління Національної поліції в Харківській області у нарахуванні та виплаті надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулюються Законом України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 року №3855-XII.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 22 Закон України "Про державну таємницю", залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно", а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 7 років; для форми 3 - 10 років.

Допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 статті 22 Закону України "Про державну таємницю" визначено, що надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст.26 Закону України "Про державну таємницю", скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про державну таємницю", у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог закону, Кабінет Міністрів України постановою від 15.06.1994 № 414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення №414).

У пункті 1 Положення №414 зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).

Відповідно до п.2 Положення №414, особам, які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

Пунктом 5 Положення №414 визначено, що такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Пунктом 6 Положення №414 визначено, що персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.

Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Виходячи з аналізу вказаних норм, надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією, зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Отже, якщо обсяг функціональних обов`язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону України "Про державну таємницю" залежить від ступеня секретності.

Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.

Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов`язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов`язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв`язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону України "Про державну таємницю" виникає право на отримання компенсації.

Отже, положення статті 30 Закону України "Про державну таємницю", пунктів 2, 5 Положення №414 слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 25.04.2018 по справі №802/74/15-а.

Для вирішення питання про те, чи умови праці особи передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю, необхідно насамперед з`ясувати обсяг функціональних обов`язків цієї особи за посадою та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю. Це можна встановити, зокрема, на підставі посадових інструкцій, внутрішніх відомчих документів та/або підзаконних нормативних актів, які містять вимоги для зайняття певної посади у відповідному органі або регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 25.07.2019 по справі №296/6615/17.

Тобто, якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер і умови її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з допуском до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 27.05.2020 по справі №806/2056/18.

Посилання відповідача на те, що наявність допуску до державної таємниці у позивача під час проходження служби не тягне за собою обов`язку автоматично нарахувати та виплачувати надбавку за роботу в умовах режимних обмежень, суд вважає необґрунтованими, оскільки у разі коли особа має відповідний доступ до державної таємниці і за умовами своєї професійної діяльності постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень.

Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов`язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов`язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв`язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону України "Про державну таємницю" виникає право на отримання компенсації.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.01.2021 року у справі №240/229/20, від 25.07.2019 року у справі №296/6615/17.

Питання нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейських визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", відповідно до пункту 1 якої грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Кабінетом Міністрів України постановлено виплачувати надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірах та порядку, визначених законодавством (підпункт 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції").

Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку №260 поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов`язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання їм допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.

Судом встановлено, що під час проходження служби в поліції позивач у період з 05.03.2017 по 30.06.2021 мав допуск до державної таємниці за формою "два" на підставі розпорядження УСБУ в Харківській області від 16.05.2017 за №52д та доступ до державної таємниці на підставі наказу ГУНП України в Харківській області від 26.05.2017 №35 о/с дск.

Тобто, в період проходження служби позивач мав доступ до державної таємниці, працював з нею, проте відповідачем у вищевказаний період часу не здійснювались відповідні виплати.

Суд вважає хибними доводи відповідача про те, що надбавка за роботу в умовах режимних обмежень позивачу не здійснювалась, у зв`язку з тим, що вмотивовані рапорти щодо встановлення такої надбавки позивачу не надходили, тому надбавка за роботу в умовах режимних обмежень позивачу не встановлювалась, оскільки, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що у період з 05.03.2017 по 30.06.2021 позивач мав доступ до державної таємниці та працював з нею, тому така надбавка мала нараховуватися та виплачуватися позивачу.

Як зазначалось вище, факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов`язаної з допуском до державної таємниці.

Більш того, згідно відповіді, наданої начальником ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області від 27.06.2023 № 5060вс/119-73/01/13-2023, яку додає відповідач до відзиву на позовну заяву, вбачається, що інформацію про кількість оброблених ОСОБА_1 документів, що становлять державну таємницю у період з 05.03.2017 по 30.06.2021 надати немає можливості у зв`язку з тим, що матеріальні носії інформації, знищені за Актом від 24.02.2023 № 73/122дск, у зв`язку з введенням в країні воєнного стану.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідачем не було надано до суду доказів того, що позивач під час проходження служби не працював з документами, що містять державну таємницю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем була допущена протиправна бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків за період з 05.03.2017 по 30.06.2021.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А.Волошин