КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 серпня 2023 року                                                                                                      640/793/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо підготовки довідок про грошове забезпечення станом на 01 березня 2018 року для перерахунку і виплати з 01 січня 2018 року пенсій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 згідно зі статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статей 1-1, 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статей 11, 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині незастосування пункту 1 примітки Додатку 1 і примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні розмірів їх посадових окладів та окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, і в частині невнесення до цих довідок всіх видів грошового забезпечення, які вони отримували і з яких були сплачені єдині внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

- зобов`язати Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подати Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві ці довідки про грошове забезпечення станом на 01 березня 2018 року для перерахунку і виплати з 01 січня 2018 року пенсій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 згідно зі статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статей 1-1, 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статей 11,41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням пункту 1 примітки Додатку 1 і примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні розмірів їх посадових окладів та окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, і внесенням до цих довідок всіх видів грошового забезпечення, які вони отримували і з яких були сплачені єдині внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в тому числі із врахуванням, але не обмежуючись, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за доступ до державної таємниці, доплати за науковий ступінь і вчене звання, премії, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за підтримку бойової готовності, одноразової грошової допомоги при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової премії згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, індексацій грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неперерахунку і невиплати з 01 січня 2018 року відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статей 1-1, 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статей 11, 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 100% сум підвищень пенсій, визначених станом на 01 березня 2018 року, для ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати і виплатити їм відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статей 1-1, 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статей 11, 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01 січня 2018 року, з врахуванням попередніх виплат, 100% сум підвищень пенсій на підставі довідок Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір їх грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року, із застосуванням пункту 1 примітки Додатку 1 і примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні розмірів їх посадових окладів та окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, врахуванням всіх видів грошового забезпечення, які вони отримували і з яких були сплачені єдині внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в тому числі, але не обмежуючись, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки, яка передбачає доступ до державної таємниці, доплати за науковий ступінь і вчене звання, премії, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за підтримку бойової готовності, одноразової грошової допомоги при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової премій згідно із Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, індексації грошового забезпечення, і нарахувати та виплатити компенсації втрат частин їх пенсій за період із 01 березня 2018 року до дат виплат перерахованих пенсій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 відмовлено позивачам у відкритті провадження у справі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2022 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №640/793/22 та вказану справу передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 справу прийнято до провадження, позовну заяву залишено без руху та надано п`ятиденний строк з дня одержання цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2022 продовжено позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2022 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 заяву представника ОСОБА_2 - Борзих Юрія Миколайовича про відвід судді Добрівської Н.А. від розгляду справи №640/793/22 визнано необґрунтованою та передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2022 відмовлено представнику ОСОБА_2 - Борзих Юрію Миколайовичу в задоволенні заяви про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Н.А. від розгляду адміністративної справи №640/793/22.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

28.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/793/22, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №640/793/22 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Також, вказаною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 заяву ОСОБА_1 від 11.12.2022 про зміну предмету позову повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 відмовлено у прийнятті до розгляду судом заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову.

02.08.2023 на адресу суду через Електронний суд від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив разом із заявою про зміну предмету позову, в якій просить суд розглянути справу як мінімум у спрощеному провадженні з викликом сторін з метою запобігання подальшим процесуальним помилкам, які затягують розгляд справи, що вже розглядається понад розумного строку.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні з викликом сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Пунктом 3 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У даному випадку, предметом позову є оскарження бездіяльності Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо підготовки довідок про грошове забезпечення станом на 01 березня 2018 року для перерахунку і виплати з 01 січня 2018 року пенсій та бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неперерахунку і невиплати з 01 січня 2018 року 100% сум підвищень пенсій, визначених станом на 01 березня 2018 року.

Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, ОСОБА_1 у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Враховуючи, що будь-яких вагомих підстав для розгляду справи у судовому засіданні ОСОБА_1 не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Водночас, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Позивачі не позбавлені права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відповіді на відзив, поясненнях та подавати докази.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

У відповідності до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши клопотання ОСОБА_1 , матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом сторін, - відмовити.

Копію ухвали направити (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя                                                                                             Балаклицький А. І.