Судове рішення 357/15860/17 від 28.08.2023

Особи

Учасники процесу:

обвинувачений: Рутковський Валерій Валерійович
потерпілий: Нестеренко Тетяна Олександрівна
Законний представник потерпілого: Азієва Світлана Володимирівна
Захисник: Новіков Ярослав Анатолійович
потерпілий: Зотова Марія Сергіївна
потерпілий: Цимбалюк Надія Петрівна
потерпілий: Азієва Карина Пайзулаївна

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #487110278

Справа 357/15860/17 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1

Провадження 11-кп/824/2155/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:

ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

за участю:

прокурора - ОСОБА_8

захисника - ОСОБА_9

обвинуваченого -ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_10 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 рокуОСОБА_10 обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 152, ч.2 ст.15 ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 186 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18.03.2023 включно.

Своє рішення суддя місцевого суду обґрунтував тим, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не припинили свого існування, а тому саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_10 та запобігти наявним вище ризикам.

В апеляційній скарзі обвинуваченого указано на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив про те, що прокурором не доведено об`єктивності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, апелянт указав про те, що він не має наміру переховуватись від суду, оскільки має постійне місце проживання, працевлаштований та має сталі соціальні зв`язки. Крім того, зауважив про необґрунтованість існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки докази в даному провадженні вже зібрані та він не має бажання перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином. Також вважав необґрунтований ризик його можливого незаконного впливу на учасників судового провадження, оскільки жодних таких дій ним вчинено не було. Поряд з цим, апелянт зазначив про грубе порушення місцевим судом його права на захист, оскільки розгляд клопотання прокурора від 18.01.2023 відбулось за відсутності його захисника, про що останнім завчасно було повідомлено суд, однак вказане клопотання про перенесення судового засідання з наведених підстав, необґрунтовано, на думку апелянта, залишилось поза увагою суду, та йому було призначено захисника із Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. За наведених обставин просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого та захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_10 , ним порушене питання про скасування оскаржуваної ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року.

Між тим, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції була постановлена 18.01.2023 року, строк тримання обвинуваченого ОСОБА_10 під вартою був визначений до 18.03.2023 включно. На даний час обвинувачений утримується під вартою на підставі інших ухвал Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. На день розгляду справи судом апеляційної інстанції ухвалаБілоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 рокуфактично втратила чинність, висновки, які були зроблені у цій ухвалі, на сьогоднішній час втратили своє юридичне значення, що указує на неможливість скасування цієї ухвали судом апеляційної інстанції.

При цьому необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд першої інстанції мотивував наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

За своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій (поведінки підозрюваного, обвинуваченого), перелік яких визначений ч.1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про імовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у однин із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому. Проте, існування можливості такої протидії на майбутнє повинно підтверджуватися доказами станом на момент ухвалення відповідного рішення. Це твердження знайшло своє підтвердження у ряді статей діючого КПК України. Зокрема, аналіз положень ч.2 ст. 177, ч.1 ст. 194, ч.1 ст.196, ч.3 ст. 199 КПК України дає підстави стверджувати те, що як у випадку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так і у випадку продовження строку дії цього запобіжного заходу суд вирішує питання про існування ризиків станом на час ухвалення відповідного рішення. У зв`язку із цим, колегія суддів вважає, що перевірка висновків суду першої інстанції про існування того чи іншого ризику, передбаченого ч.1 ст. 177 КУпАП, можлива лише під час дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи продовження строку тримання під вартою, тобто у час, коли ці ризики дійсні та існує реальна можливість перевірки їх існування. Та обставина, що станом на час розгляду справи оскаржувана ухвала втратила чинність унеможливлює скасування цієї ухвали, що указує на необґрунтованість вимог обвинуваченого в частині скасування цієї ухвали. Колегія суддів також зважає на те, що у відповідності із вимогами ст. 407 КПК України до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги відноситься прийняття рішення пов`язаного виключно із втручанням у судове рішення шляхом його зміни чи скасування або невтручання, шляхом залишення цього рішення без змін. У зв`язку із цим, за відсутності підстав для зміни чи скасування судового рішення, як такого яке втратило чинність, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвалити будь-яке рішення щодо тих обставин, які наведені апелянтом у апеляційній скарзі.

Колегія суддів зважає і на те, що нормами КПК України не передбачається можливості залишення апеляційної скарги без розгляду. Наведені вище обставини не дають також підстав для закриття апеляційного провадження.

Із урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого у зв`язку із неможливістю скасування ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року, якою обвинуваченому ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме, до 18 березня 2023року включно, а тому колегія суддів залишає апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення, а зазначену ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 рокупро продовження обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ

______________ _____________ ______________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4