Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

23 серпня 2023 р. справа № 520/19965/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст.263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, Управління) про визнання дій протиправними та спонукання до перерахунку пенсії, -

встановив:

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 1 січня 2018 року щодо зменшення розміру встановленої пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення неправомірними; 2) зобов`язання відповідача здійснити перерахунок призначеної з 1 січня 2018 року пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до вимог постанови КМ України від 21.02.2018 року № 103, з урахуванням розміру встановленої пенсії за вислугу років в розмірі 86% грошового забезпечення та виплатити недоплачену частину основного грошового зобов`язання з 01.01.2018 року.

Аргументуючи ці вимоги, зазначив, що владний суб`єкт протиправно обмежив розмір пенсії під час її перерахунку.

Відповідач про розгляд справи був сповіщений належно та завчасно, але обов`язку із подання відзиву на позов та доказів у спростування викладених у позові доводів не виконав.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером по лінії Служби безпеки України, з 23.07.1992р. отримує пенсію за вислугу років у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яку виплачує ГУ ПФУ в Харківській області.

Пенсію позивачу було первісно призначено у розмірі 86% грошового забезпечення, що підтверджено складеними відповідачем документами.

На виконання вимог п.п.1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 пенсійним органом за документом про розмір та структуру грошового забезпечення діючого військовослужбовця станом на 01.03.2018р. у розрізі компонентів: оклад за посадою, оклад за званням, надбавка за вислугу років, з 01.01.2018р. було проведено перерахунок пенсії заявника та встановлено розмір пенсії виходячи з 70% грошового забезпечення.

Не погодившись із обмеженням, заявник звернувся до суду із позовом у межах справи №520/4576/21, рішенням від 11.06.2021 р. по якій було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2018; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) пенсію у розмірі 86% грошового забезпечення з 01.01.2018, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою.

Отже, право заявника на отримання з 01.01.2018р. пенсії у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 85% грошового забезпечення вже захищене рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2021р. по справі №520/4576/21.

У подальшому УСБУ в Харківській області відносно заявника була складена довідка про розмір грошового забезпечення діючого військовослужбовця СБУ станом на 05.03.2019 р.

Ця довідка про грошове забезпечення фізично надійшла у розпорядження суб`єкта владних повноважень, але Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило заявнику у здійснення перерахунку пенсії за цією довідкою.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 р. по справі № №520/8521/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Харківській області № 649 від 20 грудня 2021 року, з 01.04.2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки № 649 від 20 грудня 2021 року, виданої Управлінням Служби безпеки України в Харківській області з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем було здійснено перерахунок пенсії заявника з 01.04.2019р., проте знов із застосуванням показника у 70% грошового забезпечення.

Не погодившись із відповідністю закону управлінського волевиявлення пенсійного органу з приводу перерахунку пенсії в частині показника відсоткового значення розміру пенсії, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Право громадян на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, а п.6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України і з 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У силу дії бланкетної норми ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Отже, порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, положення названого закону запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 згаданого закону у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 згаданого закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.

При цьому, ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).

Натомість, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).

Як з`ясовано судом, на виконання постанови КМУ №103 від 21.02.2018р. Управління у спірних правовідносинах здійснювало не призначення пенсії вперше, а перерахунок розміру вже призначеної пенсії у зв`язку із збільшенням розміру грошового забезпечення діючого поліцейського.

Отже, у спірних правовідносинах Управління при проведенні перерахунку пенсії заявника з 01.01.2018р. діяло у порядку ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не у порядку ст.43 цього ж закону.

Між тим, положення ст. 13 згаданого закону підлягають застосуванню саме у процедурі призначення пенсії вперше відповідно до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

Натомість, згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Системно проаналізувавши як приписи загальних актів права з питання визначення розміру призначеної пенсії, а саме: Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", так і спеціальних актів права, до яких належать Закон України «Про державну службу», Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування», Закон України «Про прокуратуру», Закон України «Про Національну поліцію», Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", також інших актів законодавства з питань визначення розміру пенсії, суд доходить висновку, що в усіх без виключення випадках законодавцем застосовується стала та незмінна юридична конструкція, котра полягає у первісному обчисленні базового розрахункового показника майбутньої пенсії - грошового виразу загальної суми коштів як плати за виконану роботу. До цього показника включаються чітко визначені законом складові, котрі у свою чергу можуть обраховуватись у відсотковому значенні, тобто у процентах від іншого показника. Але при цьому, юридичне значення має не такий відсоток, а виключно остаточно розрахована сума складової оплати праці. До розрахованого базового показника застосовується передбачений законом умовний арифметичний розмір пенсії у відсотковому відношенні до загальної величини оплати праці (власної винагороди особи) за певний період трудової діяльності.

Суд вважає, що саме означений показник - умовний арифметичний розмір пенсії і є тією сталою незмінною величиною, на котру прямо поширюється дія приписів ст. 22 Конституції України, і який не може зазнавати зменшення навіть у разі запровадження нового законодавства, окрім випадку докорінної зміни умов виплати поточного грошового забезпечення або докорінної зміни умов проходження публічної служби.

За допомогою умовного арифметичного розміру пенсії розраховується і абсолютний арифметичний розмір пенсії, який складає певну грошову суму.

Таким чином, у подальших процедурах перерахунку розміру пенсії владний суб`єкт за виключенням окреслених вище виняткових випадків не може зачіпати саме умовного арифметичного розміру пенсії.

З огляду на викладене, владний суб`єкт повинен забезпечити сталість і незмінність означеного вище показника в 86% від грошового утримання, позаяк ревізія раніше призначеного умовного розміру пенсії є втручанням у право особи на майно згідно з ст. 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Посилання ж владного суб`єкта на приписи ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції Закону України від 27.03.2014р. №1166) слід визнати юридично неспроможними, адже положення наведеної норми стосуються виключно випадку призначення пенсії вперше (що передбачено ст. 43 означеного закону) і не поширюються на випадок перерахунку розміру раніше призначеної пенсії (що передбачено ст.63 згаданого закону).

Викладене також узгоджується з правовим висновком Верховного Суду щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям Постанови КМУ № 704 відповідно до ст. 63 згаданого закону на підставі Постанови КМУ №103, викладеним у постанові від 04.02.2019 р. по зразковій справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18) і полягає у тому, що у органу ПФУ були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження №К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб`єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб`єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов`язків, під відмовою суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.

У спірних правовідносинах суб`єктом владних повноважень було вчинено управлінське волевиявлення у формі дії з приводу обмеження відсоткового показника розміру пенсії заявника як з 01.01.2018р., так і з 01.04.2019р.

Однак, порушеному праву заявника в частині вимог стосовно календарної дати 01.01.2018р. вже було надано судовий захист рішенням суду від 11.06.2021 р. по справі №520/4576/21 і тому ця вимога не може бути задоволена судом повторно.

Водночас із цим, підтверджена матеріалами справа подія втручання владного суб`єкта (у спосіб вчинення управлінського волевиявлення у формі дії) у раніше призначений відсотковий розмір пенсії заявника з 01.04.2019 р. спонукає суд до виходу за межі позову і надання захисту праву заявника у спосіб, сформульований у резолютивній частині даного судового акту.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст. 19 Конституції України в частині забезпечення сталості і незмінності відсоткового показника пенсії від грошового утримання.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Вийти за межі позову.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) здійснити з 01.04.2019р. перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) із збереженням показника 86% грошового забезпечення та провести виплату різниці з урахуванням раніше проведених платежів.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) 429 (чотириста двадцять дев`ять) грн 44 коп у якості компенсації витрат на оплату судового збору.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Сліденко