Справа № 402/60/22 Провадження № 1-кп/385/8/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2023 року м. Гайворон

м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_4

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон кримінальне провадження № 12021121110000517 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191 та ч. 2 ст. 357 КК України,

В С Т А Н О В И В:

на розгляді Гайворонського районного суду Кіровоградської області перебуває дане кримінальне провадження.

В судове засідання не з`явився обвинувачений. 23.08.2024 подав клопотання про заміну захисника та про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, долучив копію довідки від 23.08.2023 медичного закладу з зазначеним діагнозом в якій вказано що останній перебуває на стаціонарному лікуванні з 11.08.2023.

Прокурор у зв`язку з неявкою обвинуваченого просив застосувати до нього привід в судове засідання.

Захисник щодо вирішення питання застосування заходів процесуального примусу покликалась на розсуд суду.

Одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Частиною 2 ст. 318 КПК України визначено, що судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, до яких належить і обвинувачений (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України).

З метою забезпечення участі обвинуваченого у судовому засіданні на нього п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України покладено обов`язок прибути за викликом суду, а ч. 1 ст. 323 КПК України передбачає також обов`язок суду вживати заходів щодо його прибуття до суду, зокрема, шляхом постановлення ухвали про привід обвинуваченого та/або ухвали про накладення на нього грошового стягнення.

Однією з поважних причин неприбуття особи на виклик суду є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням, а також інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик (п. 5, 8 ч. 1 ст. 138 КПК України).

Кримінальний процесуальний закон не лише декларує, але й визначає конкретні механізми, які забезпечують досягнення завдань кримінального провадження. Одним з таких механізмів є правовий інститут приводу.

Привід належить до заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 1 ст. 131 КПК України), метою застосування яких є досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Проаналізувавши виконання обвинуваченим своїх обов`язків, суд встановив:

в судове засідання 22.05.2023 обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 не з`явились, адвокатом було надано копію довідки від 18.05.2023 про перебування того на амбулаторному лікуванні з 17.05.2023;

ОСОБА_5 не з`явився в судове засідання 03.08.2023, будучи повідомленим про дату, час та місце проведення такого. Зі слів захисника - адвоката ОСОБА_6 їй в переддень судового засідання 03.08.2023 він повідомив, що його призвано до Збройних сил України. Таке вона ж повідомила в заяви про участь в справі в режиму відеоконференції від 02.08.2023;

в судове засідання 16.08.2023 ОСОБА_5 не з`явився, його захисником було повідомлено про перебування останнього на лікуванні, зазначено, що відповідні медичні документи будуть надані згодом;

24.08.2023 в судове засідання ОСОБА_5 не прибув, надав медичну довідку про перебування на стаціонарному лікуванні.

Слід вказати, що довідка містить відомості лише про факт перебування обвинуваченого ОСОБА_5 на лікуванні, діагноз, проте ані щодо тяжкості хвороби, ані щодо неможливості тимчасово залишити лікувальний заклад інформація в ній відсутня.

Діючий КПК України не містить визначення терміну «тяжка хвороба». За таких обставин вказане поняття належить до категорії оціночних.

За таких обставин, враховуючи мету ст. 138 КПК України, якою визначено обставини, що об`єктивно перешкоджають (унеможливлюють) з`явлення особи на виклик, та, як наслідок, виправдовують її неявку, на переконання судді, тяжкою у розумінні КПК України є хвороба, яка об`єктивно перешкоджала (унеможливлювала) з`явлення особи на виклик.

На користь вказаного висновку суду свідчить і зміст узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17. Так у ньому зазначено, що слідчим суддям необхідно враховувати, що однією з підстав зупинення досудового розслідування є тяжка хвороба підозрюваного, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні, а тому сама лише наявність хвороби, навіть за умови її належного документального підтвердження, не може бути підставою для зупинення досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів, якими скасовуються постанови про зупинення досудового розслідування за тієї умови, що наявність хвороби не перешкоджала участі відповідної особи в кримінальному провадженні.

За таких обставин в контексті ст. 138 КПК України сама по собі хвороба обвинуваченого за умови, що вона об`єктивно не перешкоджала (унеможливлювала) його з`явлення на виклик до суду, не може бути поважною причиною неприбуття обвинуваченого на виклик.

Суд свідомий того, що апелювання до стану здоров`я є одним з поширених способів досягнення процесуальних цілей у позапроцесуальний спосіб, який може використовуватися учасниками кримінального провадження з метою затягування розгляду справи, унеможливлення ухвалення певних процесуальних рішень та в інших формах протидії здійсненню кримінального провадження. Його поширеність обумовлена складністю відмежування таких форм процесуальної поведінки від об`єктивних медичних перешкод для участі у судовому засіданні, а також певною залежністю медичних висновків від суб`єктивних скарг особи.

Наразі у суду відсутні вагомі підстави стверджувати про наявність факту зловживання обвинуваченим ОСОБА_5 своїми процесуальними правами у формі створення штучних перешкод для участі у судових засіданнях та підтвердження їх наявності медичними документами. Водночас, враховуючи систематичність неприбуття його у судові засідання та невиконання у повній мірі свого обов`язку надавати докази поважності причин такого неприбуття заздалегідь, відсутні об`єктивні підстави і виключати таку можливість.

Але у будь-якому випадку станом на теперішній час суд вимушений констатувати фактичну неможливість судового розгляду у зв`язку з систематичним неприбуттям обвинуваченого у судові засідання, що свідчить про неможливість досягнення завдань кримінального провадження та, в свою чергу, покладає на суд обов`язок застосовувати процесуальні механізми усунення таких перешкод. Вочевидь, можливість досягнення завдань кримінального провадження не може ставитися у залежність від намірів та поведінки обвинуваченого.

Враховуючи, що суд встановив численні випадки невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, які набули систематичного характеру та об`єктивно унеможливлюють подальший судовий розгляд кримінального провадження, наявні підстави для застосування до нього приводу.

Суд наголошує, що стороною захисту не надано доказів існування у обвинуваченого тяжкої хвороби або перебування його в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад, що відповідно до ст. 138 КПК України є поважною причиною неприбуття на виклик суду.

У суду також відсутні докази про існування перешкод для застосування приводу, передбачених ч. 3 ст. 140 КПК України.

Обвинуваченим, на підтвердження поважності причини своєї неявки у судове засідання, до клопотання про відкладення судового засідання долучено довідку від 23.08.2023 № 3863 КНП «Благовіщенська міська лікарня». За змістом вказаної довідки ОСОБА_5 продовжує стаціонарне лікування та зазначено діагноз. Водночас, така довідка не містить відомостей про те, що наявне у ОСОБА_5 захворювання є тяжким або перешкоджає тимчасово залишати медичний заклад.

З огляду на зазначене, причина неприбуття обвинуваченого на виклик до суду не може бути визнана поважною. Крім цього, стан здоров`я не перешкоджав обвинуваченому брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. За таких обставин наявні підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

При цьому слід зазначити, що щодо ОСОБА_5 двічі застосовувались заходи процесуального примусу у виді штрафу - ухвалами суду від 03.08.2023 та від 16.08.2023.

Разом з тим, заходи процесуального примусу у кримінальному провадженні мають застосуватися виключно з метою досягнення його дієвості, ступінь втручання у права особи має бути мінімальним та становити справедливий баланс між правами особи та інтересами держави у вигляді досягнення завдань кримінального провадження.

Беззаперечно, вони мають застосовуватися з суворим дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КПК України).

Суд наголошує на необхідності неухильного додержання порядку виконання ухвали про привід, передбаченого ст. 143 КПК України:

- ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу. Після оголошення ухвали особі вона зобов`язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі час у супроводі особи, яка виконує ухвалу. Тобто у випадку добровільного виконання ухвали про привід, заходи фізичного впливу до обвинуваченої не застосовуватимуться;

- у випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику. Застосуванню заходів фізичного впливу повинно передувати попередження про намір їх застосування. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання ухвали про здійснення приводу, і мають зводитися до мінімального впливу на особу;

- забороняється застосування заходів впливу, які можуть завдати шкоди здоров`ю особи, а також примушення особи перебувати в умовах, що перешкоджають її вільному пересуванню, протягом часу більшого, ніж необхідно для негайного доставлення особи до місця виклику. Перевищення повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Керуючись статтями 135, 140, 369, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання прокурора задовольнити та застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , станом на 23 серпня 2023 року перебуває у медичному закладі КНП «Благовіщенська лікарня» Благовіщенської міської ради (26400, Кіровоградська область, м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 2), привід до Гайворонського районного суду на (з урахуванням застережень, викладених у п. 3 резолютивної частини цієї ухвали):

- 01 вересня 2023 року на 11 годину 00 хвилин;

- 04 вересня 2023 року на 14 годину 00 хвилин.

2. Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 можливість взяти участь у судових засіданнях у режимі відеоконференцзв`язку, в тому числі з власних технічних засобів.

3. У разі отримання інформації про тяжку хворобу обвинуваченого ОСОБА_5 або неможливість залишити медичний заклад, в якому він перебуває, наслідком чого є неможливість здійснення його приводу, особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, має отримати у медичному закладі документи, які підтверджують (1) наявність такої тяжкої хвороби та/або (2) неможливість тимчасово залишити медичний заклад, у якому перебуває обвинувачений ОСОБА_5 у зв`язку з лікуванням.

4. У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.

5. Виконання цієї ухвали доручити Голованівському РВП ГУНП в Кіровоградській області.

6. Контроль за виконанням приводу покласти на прокурорів ОСОБА_7 ,, ОСОБА_3 .

7. Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує цю ухвалу.

8. Особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято судом, зобов`язана прибути до місця виклику у зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1