24.08.23

33/812/391/23

Єдиний унікальний номер судової справи 945/954/22

Номер провадження 33/812/391/23                 Головуючий у місцевому суді: Войнарівський М.М.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП                         Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року                                                місто Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді – Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання – Горенко Ю.В.,

за участю:

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 – адвоката Петровського Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  – адвоката Петровського Леоніда Анатолійовича на постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01 серпня 2023 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №088919, який надійшов на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області і був складений 29 вересня 2022 року, встановлено, що 29 вересня 2022 року о 00 год. 10 хв. вказано місце вчинення правопорушення, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки і моделі Volkwagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у медичному закладі лікарем-наркологом та підтверджується висновком медичного закладу №889 від 29 вересня 2022 року. Вказаним водій порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01 серпня 2023 року ОСОБА_1  визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536 грн. 80 коп.

Не погодившись із судовим рішенням, 03 серпня 2023 року захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Петровський Л.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01 серпня 2023 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у зазначений в протоколі час і місці та матеріали справи не містять доказів керування останнім транспортним засобом, тому він не був водієм, а відповідно і не може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Також звернуто увагу на те, що оскаржуване судове рішення фактично ухвалено без урахування правових позицій Верховного Суду та практики Європейського суду з прав людини.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Петровського Л.А., перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

За змістом ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.3 ст.7 КУпАП).

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ч.4 ст.7 КУпАП).

Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2,3,6 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі – Порядок, в редакції, яка діяла на час складення протоколу).

Відповідно до п.п.2,3,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, визначальними для кваліфікації діяння за ст.130 КУпАП, є не тільки факт відмови від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння чи перебування у такому стані, а й встановлення спеціального суб`єкта такого адміністративного правопорушення, оскільки суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серія ААБ №088919, який надійшов на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області і був складений 29 вересня 2022 року, встановлено, що 29 вересня 2022 року о 00 год. 10 хв., вказано місце вчинення правопорушення, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем марки і моделі Volkwagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у медичному закладі лікарем-наркологом та підтверджується висновком медичного закладу №889 від 29 вересня 2022 року. Вказаним водій порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без зауважень. Від надання пояснень відмовився. Зауважень щодо керування автомобілем іншою особою на момент його зупинення від ОСОБА_1 не надходило.

При цьому, огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння проводився поліцейським на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі лікарем Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» Миколаївської обласної ради (далі – КНП «МОЦПЗ» МОР).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводився за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alkotest 6820, прилад №ARNE-0019.

Відповідно до роздруківки тестування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Газоаналізатора Drager Alcotest 6820, прилад №ARNE-0019, результат тесту становить 0.98‰.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «МОЦПЗ» МОР від 29 вересня 2022 року при медичному огляді встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

У висновку від 29 вересня 2022 року також зазначено, що ОСОБА_1 був направлений на огляд працівником поліції (вказано ким (прізвище, ім`я та по батькові поліцейського), назва і номер документа, що посвідчує особу, яка доставила обстежуваного на огляд).

Вказаний висновок водієм транспортного засобу в установленому порядку оскаржено не було (протилежного не встановлено).

Відповідно до акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №889 від 29 вересня 2022 року, огляд ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп`яніння проводився за допомогою спеціального технічного засобу – Газоаналізатору Drager Alkotest 6810, та результат склав 1.04 проміле. В подальшому, після повторного обстеження ОСОБА_1 через 20 хвилин результат склав 1.00 проміле Діагноз: гостра алкогольна інтоксикація, неускладнена.

До протоколу також доданий відеозапис працівників поліції, з якого вбачається, що у зв`язку із виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що водій погодився. Огляд на місці зупинки проводився за допомогою спеціального технічного засобу – Газоаналізатора Drager Alkotest. На запитання поліцейського чи погоджується водій з результатом огляду ОСОБА_1 відповів, що не знає. У зв`язку із відсутністю згоди з результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейськими було запропоновано пройти такий огляд у медичному закладі, на що водій погодився.

При цьому, щодо заперечень факту керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, то необхідно зазначити наступне.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, коли особі інкремінується керування транспортним засобом у стані сп`яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст.12 КУпАП), яка керувала транспортним засобом.

За пунктом 1.10 ПДР водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

У п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовуються вищевказаним відеозаписом, з якого вбачається, що на запитання поліцейського чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом Volkwagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій відповів ствердно та після чого погодився, як водій, пройти огляд на стан сп`яніння.

До того ж, під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення жодного разу заперечень щодо факту керування ним транспортним засобом не висловлював.

Крім того, до протоколу додано письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, марки і моделі Volkwagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та його зупинки.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що відеофіксація моменту керування транспортним засобом та його зупинки при складанні протоколу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов`язковим доказом його вчинення, а доведеність цих обставин встановлюється на підставі аналізу всіх доказів у їх сукупності.

Більш того, норми законодавства про адміністративні правопорушення (КУпАП) не містять вимог щодо порядку фіксації факту керування порушником транспортними засобами, а тому ця обставина має доводитись за загальними вимогами щодо доказів (ст.251 КУпАП).

На думку суду, у даній справі зібрано достатньої кількості доказів, які би вказували на доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом – автомобілем, марки і моделі Volkwagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В апеляційній скарзі захисник також звертав увагу на те, що районний суд в оскаржуваній постанові не урахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі №404/4467/16-а.

Разом з тим, такі доводи заявника є необґрунтованими, оскільки у вказаній постанові, та у справі, що є предметом перегляду, встановлено різні фактичні обставини.

Дійсно, у справі №404/4467/16-а, на яку міститься посилання як приклад неоднакового застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно визначення «керування транспортним засобом», Верховним Судом зазначено, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в простірі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Разом з тим, судом було встановлено, що акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу не містив відомостей про те, що позивач керував транспортним засобом або експлуатував його. Навпаки, зазначено, що огляд транспортного засобу було здійснено працівником поліції у дворі домоволодіння позивача, тобто не під час керування чи експлуатації позивачем транспортного засобу на вулично-дорожній мережі. В даній же справі, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що також підтверджується відеозаписом та письмовими поясненнями свідків, які підтвердили, що за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_1 . Тобто, зміст фактичних обставин у справах є різним.

Отже, посилання у апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, то необхідно зазначити, що лише посилання на неоднакове застосування норм права у різних справах, хоча у подібних правовідносинах, але з різними встановленими обставинами, не має правового значення для справи, яка є предметом перегляду, та не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм матеріального права.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Разом з тим, апеляційний суд також відхиляє висловлені захисником в суді апеляційної інстанції зауваження з приводу порушення прав ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу та складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, посилання захисника на те, що наявний у справі відеозапис не може бути належним доказам у справі, є безпідставним.

Так дійсно, вищезазначений відеозапис не відображає повного перебігу подій оформлення адміністративних матеріалів, але він містить достовірні дані про дії водія ОСОБА_1 та працівників поліції на момент зупинки транспортного засобу та проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст.251 КУпАП.

На думку апеляційного суду, відеозапис, який приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, тому відеозапис є належним та допустимим доказом у справі.

Твердження захисника про те, що працівниками поліції порушено вимоги чинного законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів справи, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Твердження захисника Петровського Л.А. про те, що суд розглянув справу формально оскільки не допитав свідків, поліцейського, який складав протокол, лікаря, що здійснював огляд на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи лікар, який проводив медичний огляд та інспектор, який складав протокол про адміністративне правопорушення, викликалися в судове засідання суду першої інстанції, однак до суду не з`явилися та на їх допиті ніхто не наполягав. При цьому, згідно відповіді КНП «МОЦПЗ» МОР від 27 липня 2023 року убачається, що лікар, який проводив медичний огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, у медичному закладі не працює у зв`язку зі звільненням 27 грудня 2022 року.

Стосовно свідків, письмові пояснення яких наявні в матеріалах справи, то будь-яких письмових клопотань про допит вказаних свідків до суду першої інстанції, як і до апеляційної інстанції, не подавалось (протилежного не встановлено).

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що районним судом правильно встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, оскільки керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Отже, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що районний суд вірно оцінив наявні в даній справі докази, відповідно до вимог ст.251 КУпАП та дійшов до правильних висновків про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог пп.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, а також, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобами особою в стані алкогольного сп`яніння.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08  лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції в межах її оскарження, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Суддя районного суду в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано врахував характер вчиненого правопорушення, а також те, що водій ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

За такого, підстав для скасування постанови судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  – адвоката Петровського Леоніда Анатолійовича – залишити без задоволення.

Постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду                                                Т.В. Серебрякова