Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року Справа № 160/12077/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                   Врони О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці  про  визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару і картки відмови ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Одеської митниці, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці  про коригування митної вартості товарів від 08.02.2023 року №UA500500/2023/000108/2;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.02.2023 року №UA500500/2023/000245.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за ціною договору, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/12077/23 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

28.06.2023 через систему «Електронний суд» від Одеської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов  ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України та обумовлювали  необхідність запитування від декларанта або уповноваженої ним особи, встановлені ст. 53 цього кодексу додаткові документи і відомості.

Витребувані документи декларантом подані не були, що стало підставою для прийняття митницею  рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У відношенні товарів митним органом був використаний резервний метод (метод 2r).

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 64 МК України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час, експорту в Україну з тієї  ж країни та аналогічним комерційним умовам, по товару №1 є більшим (МД від 26.10.2022 № UA110130/2022/19176) та становить 5,61 дол. США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 3.04 дол. США за кг нетто, по товару  №2 є більшим (МД від 15.12.2022 № UA100340/2022/521194) та становить 5,61 дол. США за  кг нетто, ніж заявлено декларантом 4,59 дол. США за кг нетто.

Від  позивача 06.07.2023 отримано відповідь на відзив, в якій він звертає увагу на те, що відповідачем у рішенні не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних  (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, та не конкретизовано підстави незастосування методів щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення вартості на основі віднімання та додавання вартості товарів.

Товар за МД від 26.10.2022 №UA110130/2022/19176/2 і за МД від 15.12.2022 № UA100340/2022/521194 декларувався декларантом за шостим резервним методом, а не за ціною договору.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

31.12.2019 року між DONGGUAN SUNMBOL BATTERY CO. LTD (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) був укладений контракт №3402-DS/CN на поставку продукції, за яким Продавець зобов`язався на умовах, визначених у цьому контракті, виготовити та поставити Покупцю товар під торговельною маркою, право на використання якої належить Покупцю, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених у цьому контракті.

Відповідно до п. 1.2 контракту товар, який постачається за цим контрактом, повинен бути виготовлений та поставлений партіями відповідно до вимог, на умовах та за цінами, які зазначені у додатках та специфікаціях до цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

Сторонами 22.10.2022 було  складено і підписано до контракту Специфікацію №29 на поставку товару:

Батарейки АА R06 у ПВХ плівці по 4 шт ТМ «Розумний вибір», кількість коробок 650, кількість наборів 156000, ціна 0,155 дол США, вартість 24180,00 дол. США;

Батарейки лужні АА LR06 у блістері по 6 шт ТМ «Своя Лінія», кількість коробок 395, кількість наборів 56880, ціна 0,546 дол. США, вартість 31056,48  дол. США;

Батарейки лужні ААА LR03 у блістері по 6 шт ТМ «Своя Лінія», кількість коробок 245, кількість наборів 44100, ціна 0,435 дол. США, вартість 19183,50  дол. США.

Загальна вартість товару 74419,98 грн.

Умови поставки: FOB, YANTIAN, SHENZHEN, China.

Оплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів від дати митного оформлення в Україні.

На виконання умов контракту і Специфікації №29 продавцем був поставлений:

товар №1: батарейки первинні, циліндричні, сольові (діоксид-марганцеві), побутові, невиснажені: батарейки АА R06 у ПВХ плівці по 4 шт.-156000 наборів, 624000 шт., торгівельна марка «Розумний вибір», виробник DONGGUAN SUNMBOL BATTERY CO. LTD, Китай; країна походження CN; код товару 8506109100;

товар №2: батарейки первинні, циліндричні, лужні (діоксид-марганцеві), побутові, невиснажені: батарейки лужні АА LR06 в блістері 6 шт.-56880 наборів, 341280 шт; батарейки лужні АААLR03 в блістері 6 шт.-44100 наборів, 264600 шт., торгівельна марка «Своя Лінія»,  виробник DONGGUAN SUNMBOL BATTERY CO. LTD, Китай; країна походження CN; код товару 8506109100.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів Товариством 05.02.2023 до Одеської митниці було подано митну декларацію № 23 UA500500003779U9.

Загальна митна вартість товару №1, заявленого до митного оформлення, становить 940 089, 23 грн. (80399,28 дол. США), що складається з ціни товару за контрактом, витрат на транспортування і страхування. Митна вартість товару була визначена декларантом за першим методом – за ціною контракту (договору).

На підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією до митного органу було надано наступні документи: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №3402-DS/CN від 31.12.2019р.; специфікація до контракту №29 від 22.10.2022, рахунок-фактура (інвойс) №2022SМ0089 від 22.10.2022, автотранспортна накладна від 05.02.2023, рахунки на оплату: №1022 від 25.11.2022, №211 від 06.02.2023. №212 від 06.02.2023, №213 від 06.02.2023, заява про страхування на окреме перевезення вантажу №11012 від 13.01.2023, пакувальний лист №2022SМ009 від 22.10.2022, декларація про походження товару №2022SМ009 від 22.10.2022, сертифікат якості від 22.10.2022.

07.02.2023  митним органом направлено  декларанту повідомлення, в якому викладені  зауваження щодо визначеної митної вартості товару і вказано на необхідність відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України надати такі додаткові документи:

виписку з бухгалтерської документації;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені експертними організаціями;

каталоги, специфікації фірми -виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення з перекладом на український та за бажанням у разі наявності інші документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення декларантом  за №0702-23 від 07.02.2023 були направлені пояснення та додатково надані копія митної декларації країни відправлення 530420220041829378 від 22.10.2022, прайс-лист від 19.07.2022.

Товариство повідомило про неможливість надати інші  додаткові документи у десятиденний строк і просило здійснити митне оформлення з урахуванням наданих пояснень і документів.

Проте, 08.02.2023 митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2023/000108/2, в результаті якого скоригована сума переплати митних платежів склала 326979,54 грн.

Митна вартість товару №1: батарейки первинні, циліндричні, сольові (діоксид-марганцеві), побутові, невиснажені: батарейки ААR06 у ПВХ плівці по 4 шт.-156000 наборів, 624000 шт., торгівельна марка «Розумний вибір», виробник DONGGUAN SUNMBOL BATTERY CO. LTD, Китай; країна походження CN; код товару 8506109100 скоригована за резервним 6-м методом і визначена на рівні 0,0789 дол. США за одиницю.

Митна вартість товару №2: батарейки первинні, циліндричні, лужні (діоксид-марганцеві), побутові, невиснажені: батарейки лужні АА LR06 в блістері 6 шт.-56880 наборів, 341280 шт; батарейки лужні АААLR03 в блістері 6 шт.-44100 наборів, 264600 шт., торгівельна марка «Своя Лінія»,  виробник DONGGUAN SUNMBOL BATTERY CO. LTD, Китай; країна походження CN; код товару 8506109100 – скоригована за резервним 6-м методом і визначена на рівні 0,1082 дол. США за одиницю.

Відповідачем було також направлено позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000245.

У відповідь на прийняте рішення митного органу, декларант  відповідно  до ч.8 ст. 55 МК України, протягом 80 днів з дня випуску товару, разом із заявою №М-2023-1742 від 20.04.2023 надав наступні документи:

-копію  виписки з бухгалтерської документації (картка рахунку 63.2 на 17.03.2023;

-копію swift від 13.02.2023 на підтвердження оплати товару;

-експертний висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-207/1 від 21.03.2023;

-копію митної декларації країни відправлення  №530420220041829378 від 22.10.2022;

-копію прайс-листа виробника товару від 19.07.2022 (повторно);

-копію договору транспортного експедирування № МГ2022-03 від 24.03.2022;

-банківські платіжні документи на підтвердження оплати за перевезення: платіжні доручення №106667 від 27.11.2022, №553049 від 30.11.2022, №106649 від 27.11.2023, №106678 від 27.11.2023;

-акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№42, 42/1, 42/2, , 42/3 від 06.02.2023 від ТОВ «МГ-ТРАНС ОПЕРАТОР» до договору транспортного експедирування № МГ2022-03 від 24.03.2022.

Вказані документи не були враховані митним органом.

Позивач, не погодившись із рішенням Одеської митниці  про коригування митної вартості товарів від 08.02.2023 року №UA500500/2023/000108/2 і карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.02.2023 року №UA500500/2023/000245, вважаючи їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.

Згідно п. 24. ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23, 24 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст. 49,50 МК України).

За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу(ч. 3 ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідачем митна вартість товарів була визначена за резервним методом -2r.

Аналізу баз даних АСМО «Інспектор» і ЄАІС Держмитслужби встановлено, що рівень митної вартості товару №1 є більшим (МД від 26.10.2022 №UА110130/2022/19176) і становить 5,61 дол. США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 3.04 дол. США за кг нетто;

рівень митної вартості товару №2 є більшим (МД від 15.12.2022 №UА100340/2022/521194) і становить 5,61 дол. США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 4.59 дол. США за кг нетто.

При цьому, в рішенні про коригування митної вартості товару не зазначено найменування товару, загальну кількість партії раніше оформленого товару, загальну вагу товарної партії, вагу одиниці товару, розрахунок митної вартості. Митним органом не зазначено торгову марку, технічні характеристики товару, метод за яким скориговано митну вартість, умови поставки, що є важливим, оскільки ціна товару встановлюється виходячи з його характеристик. Тобто, детальне дослідження митних декларацій, на підставі яких скориговано митну вартість товарів і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.

З приводу вказаних Одеською митницею зауважень, які були підставою для прийняття спірного рішення.

«відповідно до пп.в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначені митної вартості до ціни , що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості ,як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару».

Вказані зауваження не підлягають врахуванню виходячи з наступного.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. У графі 16  додаткового аркуша «А» до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати, понесені покупцем, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а)), тобто не включені продавцем до рахунку-фактури, виставленого покупцем, але мали місце у зв`язку з увезенням  оцінюваних товарів на митну територію України та були сплачені або підлягають сплаті покупцем.

У  п. "а" в графи 16 додаткового аркуша «А» до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати, понесені покупцем, на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

В п. 2.3 контракту №3402-DS/CN  сторонами погоджено, що ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB-Guangdong, Китай (у відповідності до «Інкотермс - 2010») (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р.) та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість всіх митних формальностей у країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.

Тобто, ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

У постанові від 20.03.2018 у справі №815/4132/17 (К/9901/11263/18) Верховний Суд вказав, що посилання контролюючого органу на відсутність у наданих до митного оформлення документах даних щодо такої складової митної вартості як вартість пакування є необґрунтованими, з огляду на пункт 4.1 контракту від 14 грудня 2016 року №14-12/2016, відповідно до якого вартість упаковки та маркування входить у ціну товару, а отже вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем (позивачем), у зв`язку з чим не є такими, що включаються до митної вартості товару».

Не приймаються судом наступні зауваження  митного органу: «згідно п. 3.1.1. зовнішньоекономічного договору від 31.12.2019 №3402-DS/CN товар  повинен бути оплачений 100% від суми, зазначеної в Специфікації протягом 7 календарних днів від дати митного оформлення товару в Україні. Проте у наданої до митного оформлення специфікації від 20.09.2022 №28 умови оплати зазначено-100% протягом 50 днів від дати коносаменту (коносамент до митного оформлення надано не було).

У даному випадку товар був поставлений відповідно до Специфікації №29 від 22.10.2022, відповідно до якої оплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів від дати митного оформлення в Україні. До митного оформлення не можливо було надати банківські платіжні документи, оскільки товар ще не був оплачений.

З приводу зауваження митним органом  про відсутність засвідченої продавцем копії митної декларації країни відправлення, що передбачено у розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 31.12.2019 №3402-DS/CN.

Як вбачається з матеріалів справи у день витребування відповідачем 07.02.2023 копії митної декларації країни відправлення, позивачем до листа №0702 від 07.02.2023 і повторно до заяви №М-2023-1742 від 20.042023 була надана копія митної декларації країни відправлення  №530420220041829378 від 22.10.2022.

При цьому, жодним чинним документом не вимагається переклад вказаного документу на українську мову.

Відповідно до ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

51 Правилом Процедури Генеральної асамблеї ООН, до якої входить Україна, передбачено, що «арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська мови є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів та підкомітетів».

Отже, декларант не повинен був надавати, а контролюючий орган витребувати переклади документів, митної декларації країни відправлення з китайської, оскільки митна декларація мала бути складена китайською мовою, тобто мовою міжнародного спілкування.

До того ж, відповідно до ч.2 ст.53 МК України митна декларація країни відправлення не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України мають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.

Виходячи з наведеного суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.

В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.

24.07.2023  судом отримано від позивача заяву про ухвалення додаткового рішення. ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» просить стягнути з Одеської митниці  судові витрати з правової допомоги у розмірі 7200,00 грн.

Подана заява не розглядається судом згідно  ст. 252 КАС України, оскільки виходячи з положень ч. 1 вказаної статті додаткове рішення ухвалюється судом у разі якщо  судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3).

В порушення вказаних положень позивачем заяву про ухвалення додаткового рішення подано до прийняття рішення у справі.

Враховуючи наведене, суд сприймає подану заяву як заяву подану в загальному порядку про надання доказів, понесених у зв`язку з витратами на правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи 08.02.2019 між Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС» (Об`єднання) і  ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/1, за умовами якого Об`єднання зобов`язалось  надавати Клієнту правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, а Клієнт зобов`язався приймати та оплачувати надану   Об`єднанням правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 6.1., п. 6.2. договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом 3 років. Якщо хоча б однією із сторін не виконано будь-яке зобов`язання за цим договором, строк дії цього договору продовжується до моменту належного виконання цього зобов`язання. Якщо жодна зі сторін не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення  строку дії цього договору не заявить у письмовій формі (рекомендованим листом з повідомленням про вручення або іншим чином у письмовій формі) про свій намір припинити договірні відносини або змінити умови цього договору, цей договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах. Таке продовження може здійснюватися необмежену кількість разів.

Від імені Адвокатського об`єднання «Альянс» правова допомога Товариству була надана адвокатом  Гусак Юлією Вікторівною на підставі довіреності ТОВ  «АТБ-МАРКЕТ» №01/01/23-ЮГ від 01.01.2023.

22.05.2023  між Об`єднанням і Клієнтом до договору про надання правової допомоги було укладено і підписано додаткову угоду №22/05/23-1.

За п. 1 угоди Клієнт доручив, а Об`єднання прийняло на себе зобов`язання надати правову (правничу) допомогу (послуги), яка (-і) передбачена (-і) п.п. 1.1 та 1.2  договору  про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/1 від 02.02.2019, а саме:

Скласти та направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування:

рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000108/2 від 08.02.2023;

картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000245 від 08.02.2023.

Відповідно до п. 2, п. 3 угоди  вартість послуг (гонорар) Об`єднання за цією додатковою угодою складає 7200 грн. (у т. ч. ПДВ).  Вартість послуг, зазначена у цій додатковій угоді є незмінною (фіксованою) та не залежить від  кількості судових засідань, кількості та об`єму заяв по справі та інших процесуальних документів.

Актом приймання-передачі наданих послуг від 17.07.2023 до вказаної додаткової угоди підтверджено надання Об`єднанням Клієнту  послуг:

Складання та направлення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви у даній справі -вартість 6000 грн. ;

Складання та направлення відповідачу та до суду відповіді на відзив на позовну заяву у справі - вартість 1200 грн.

Загальна вартість наданих послуг за актом складає 7200,00 грн. (з ПДВ)

Оплата за надані послуги здійснена платіжною інструкцією №285162 від 17.07.2023.

Частиною 6 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Відповідачем клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу заявлено не було.

Разом з тим, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити саме з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата Верховного Суду  у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц. вказала на те, що  суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Враховуючи, що дана справа по суті не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження та в провадженні суду перебувало декілька аналогічних справ з тими ж сторонами і з аналогічними вимогами та тими ж самими доказами в більшості, що і в інших справах, , суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню.

Співмірною зі вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у даній справі, суд вважає суму 4500,00 грн.

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7589,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №3822 від 26.05.2023.

Разом з тим, при поданні позовної заяви через систему «Електронний суд» позивачем не враховано, що відповідно до  ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання позовної вимоги майнового характеру – визнання протиправним і скасування рішення митного органу, сума судового збору становить:  4905,000 грн. (судовий збір  відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір») х 0,8=3924,00 грн.

За подання позовної вимоги немайнового характеру –визнання протиправною і скасування картки відмови,  сума судового збору становить: 2684 (судовий збір відповідно до ч. ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір») х 0,8=2147,20 грн.

Загальна сума судового збору становить 6071,20 грн.

Тобто, позивачем сплачено судовий збір  у більшому розмірі ніж встановлено законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що  сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі   внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч. 1 ст. 7 Закону).

З врахуванням наведеного,  підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений судовий збір у сумі 6071,20 грн.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської  митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару і картки відмови  - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці  про коригування митної вартості товарів від 08.02.2023 року №UA500500/2023/000108/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.02.2023 року №UA500500/2023/000245.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (пр. Олександра Поля, буд. 40, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 30487219) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631)  судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 6071 (шість тисяч сімдесят одна) грн. 20 коп. і витрати з надання правової допомоги  у сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                   О.В. Врона