Справа №127/24145/23

Провадження № 2/127/3057/23

УХВАЛА

17 серпня 2023 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» до ТОВ «Малиш», ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» до ТОВ «Малиш», ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З наведених норм вбачається, що звертаючись із позовною заявою до суду, позивач визначає в останній, зокрема і спосіб захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Отже, зверненню до суду із позовною заявою передує наявність обставин щодо порушення права позивача.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Під порушенням цивільного права слід розуміти наслідок протиправної поведінки контрагента (правопорушника), діями якого завдано шкоду суб`єктивним правам та інтересам правомочної сторони.

Слід звернути увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 січня 2021 року по справі №522/1528/15-ц дійшла висновків, які, в тому числі, стосуються завдань цивільного судочинства як процесу, що направлений на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зокрема відмічено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Наразі прохальна частина позовної заяви містить наступні вимоги: визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» права іпотекодержателя за договором іпотеки від 28.12.2007, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В, за реєстровим №3383, що укладений між ТОВ «БМ Банк» та ТОВ «Малиш», стосовно іпотечного майна: нежитлове приміщення – кафе-магазину літ. А, загальною площею 175,8 кв.м, що розташоване в АДРЕСА_1 , про що зробити відповідний запис у державному реєстрі.

При цьому, матеріали позовної заяви не містить відомостей звернення позивача стосовно державної реєстрації щодо внесення змін обтяжень речових прав у порядку визначеному ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Слід звернути увагу, що суб`єктом державної реєстрації прав, у тому числі внесення змін, є відповідний орган державної реєстрації.

Отже, слід звернути увагу на обраний ним спосіб захисту порушеного цивільного права та визначитись з предметом позовних вимог в залежності від очікуваних наслідків розв`язання спору, зазначивши зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, із посиланням на конкретні докази в підтвердження підстав позову.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. За змістом ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням до суду позовної заяви.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач посилається на інформаційну довідку з Державного реєстру прав від 29.03.2023 року №327361677 та платіжну інструкцію №158 від 21.04.2023, однак всупереч вказаним вимогам останні до матеріалів позову позивачем не додано. При цьому, до матеріалів позовної заяви додано незаповнений бланк «платіжна».

Крім того, всупереч вимог п.п. 2, 6, 7, 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить: повне найменування відповідача ТОВ «Малиш», відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти відповідачів; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (із зазначенням орієнтовної суми у грошовому виразі).

Водночас, позивач при зверненні до суду з даним позовом керується нормами статей ГПК України, що не відповідає обставинам справи.

Відповідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Слід звернути увагу, що дана позовна заява подана через підсистему ЕСІТС «Електронний суд».

Приписами ч. 5 ст. 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Натомість всупереч положенням ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви доказів надсилання її копії та копій всіх документів, що додаються до неї, в примірнику для відповідачів.

З огляду на вказане, позивачу необхідно подати до суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачам по справі копії позовної заяви з додатками.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За змістом ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 3 ст. 58 ЦПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією в суді та відповідно така дія має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її представником.

Тобто, процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами представниками юридичної особи. У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.

Таким чином, ОСОБА_2 , підписуючи позовну заяву та звертаючись до суду як представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація», не надав належних доказів на підтвердження своїх повноважень.

При цьому доданий до позовної заяви витяг з Єдиного державного реєстру Юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який сформаваний в системі «Електронний суд» 11.11.2021, та згідно якого ОСОБА_2 виконує обов`язки генерального директора до 05.12.2022 включно, не може бути прийнято судом до уваги, так як останній не містить актуальної інформація станом на момент звернення до суду з цим позовом.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.

Отже, вказані вище недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» до ТОВ «Малиш», ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя                                                                Шаміна Юлія Анатоліївна