ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року  м. ОдесаСправа № 4/69/07

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:  

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання: І.С. Мисько,

за участю представників учасників справи:

від Державного підприємства «Енергоринок»: не з`явився

від Акціонерного товариства «Миколаївобленерго»: О.О. Котенко

від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: А.М. Шевчук

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2023 (суддя М.В.Мавродієва, м.Миколаїв, повний текст ухвали складено 04.05.2023) про задоволення скарги Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні рішення

у справі №4/69/07

за позовом Державного підприємства «Енергоринок»

до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

про стягнення 174328521,70 грн

орган примусового виконання рішення: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст скарги на дії та рішення державного виконавця

Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із скаргою №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду у даній справі, в якій просило:

1)визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Тараса Євгенійовича щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 18.04.2023 у виконавчому провадженні №3502601 на суму 309146058,02 грн;

2)визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 18.04.2023 у виконавчому провадженні №3502601 на суму 309146058,02 грн.

В обґрунтування скарги боржник зазначив, що у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на примусовому виконанні знаходиться зведене виконавче провадження №3642797, до якого зведено виконавчі провадження про стягнення боргу з Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» на підставі трьох виконавчих документів – наказів Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 у справі №4/69/07, від 28.01.2005 у справі №11/274 та від 09.03.2005 у справі №3/177.

Загальна сума заборгованості по зведеному виконавчому провадженню №3642797 становить 408628247,02 грн.

За твердженням боржника, Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» здійснювало погашення боргу за відповідними ухвалами суду про розстрочку виконання рішення суду до липня 2019 року повністю і своєчасно, про що письмово повідомляло орган державної виконавчої служби та надавало оригінали платіжних доручень. При цьому заборгованість за вказаним виконавчим провадженням значно зменшилась у зв`язку з погашенням боргу та станом на 18.04.2023 складала 143786962,36 грн.

Як зазначив скаржник, 19.04.2023 йому стало відомо про арешт банківських рахунків на загальну суму 309146058,02 грн, що підтверджується роздруківкою з Приват24 для бізнесу.

Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» вважає, що дії державного виконавця в частині винесення постанови щодо арешту рахунків боржника на суму 309146058,02 грн, яка значно перевищує фактичну суму боргу – 143786 962,36 грн, є безпідставними та порушують права Акціонерного товариства «Миколаївобленерго», а тому рішення державного виконавця, оформлене постановою про арешт коштів боржника від 18.04.2023 у ВП №3502601 на суму 309146058,02 грн – є неправомірним, а постанова підлягає скасуванню.

Окрім того, Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» зазначило, що постанова про арешт коштів боржника станом на 21.04.2023 на його адресу не надходила. Боржник не отримував від державної виконавчої служби копію постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Також на адресу Акціонерного товариства «Миколаївобленерго не надходила постанова про поновлення вчинення виконавчих дій. Оскільки вищезазначені виконавчі провадження відкриті у 2005 та у 2007 роках, у Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» відсутній код доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження, у зв`язку з чим ознайомитися з електронними матеріалами виконавчого провадження неможливо.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2023 у справі №4/69/07 скаргу Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця задоволено. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Тараса Євгенійовича щодо винесення постанови від 18.04.2023 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №3502601 на суму 309146058,02 грн. Визнано неправомірною та скасовано постанову від 18.04.2023 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №3502601 на суму 309146058,02 грн.

Господарський суд Миколаївської області, дослідивши обставини справи, встановив, що постанова від 18.04.2023 про арешт коштів боржника на суму 309146058,02 грн винесена державним виконавцем безпідставно, оскільки сума, на яку накладений арешт, не відповідає дійсності, адже станом на дату накладення арешту сума заборгованості по вказаним судовим рішенням складала 143786962,36 грн.

До того ж, судом першої інстанції взято до уваги, що в порушення приписів чинного законодавства, зокрема, частини першої, пункту 3 частини другої, пункту 1 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем при винесенні 18.04.2023 постанови про арешт коштів боржника на суму 309146058,02 грн не прийнято до уваги письмові повідомлення боржника про погашення суми заборгованості на користь Державного підприємства «Енергоринок» за судовими рішеннями, та не проведено перевірку виконання боржником рішень, чим не дотримано засад справедливості, неупередженості та об`єктивності, а також співмірності заходів примусового виконання рішень.

Також судом враховано, що постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій боржником та стягувачем отримані лише 03.05.2023, тобто, надати письмове підтвердження зменшення суми заборгованості сторони мали змогу лише з дати отримання таких постанов.

За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов висновку, що скарга боржника №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, та не спростованою належними та допустимими доказами стягувачем та органом примусового виконання рішення, а отже такою, що підлягає задоволенню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2023 у справі №4/69/07 скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Миколаївобленерго», посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначив, що судом першої інстанції не враховано того, що боржник не повідомляв виконавця тривалий період часу про сплату коштів. Також скаржник зауважив на тому, що у разі встановлення невідповідності суми накладеного арешту реальному боргу, суд може скасувати постанову державного виконавця частково, а не повністю, оскільки постанова про накладення арешту на кошти винесена із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Позиція Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№1301/23/Д2 від 05.07.2023) Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду – без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Поряд з цим, боржником повідомлено суду, що 16.05.2023, на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2023 у справі №4/69/07 про скасування постанови від 18.04.2023 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №3502601 на суму 309146058,02 грн, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Тарасом Євгенійовичем винесена постанова про зняття арешту з коштів Акціонерного товариства «Миколаївобленерго». Одночасно, 16.05.2023 винесена нова постанова про арешт коштів боржника по ВП №3502601 на загальну суму 181777516,70 грн, до якої увійшов залишок боргу по виконавчим провадженням на суму 143782881,19 грн, встановлений в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2023.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2023 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, С.В. Таран.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023, серед іншого, відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2023 про задоволення скарги Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні рішення у справі №4/69/07 до надходження матеріалів оскарження на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Миколаївської області надіслати копії матеріалів справи №4/69/07 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

05.06.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №4/69/07 з додатковими матеріалами: справою №3/177 та справою №11/274.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх.№1312/23 від 15.05.2023) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2023 про задоволення скарги Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні рішення у справі №4/69/07. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх.№1301/23 від 15.05.2023) на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2023 про задоволення скарги Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні рішення у справі №4/69/07 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн, із встановленням скаржнику строку для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 04.05.2023 про задоволення скарги Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні рішення у справі №4/69/07 залишено без розгляду, оскільки скаржником не було пропущено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Встановлено учасникам справи строк до 10.07.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вказаною ухвалою суду від 21.06.2023 постановлено розглянути апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2023 про задоволення скарги Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні рішення у справі №4/69/07 поза межами строку, встановленого у частині другій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.08.2023 о 11:30 год.

05.07.2023 від Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1301/23/Д2 від 05.07.2023).

В судовому засіданні, яке відбулось 01.08.2023, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 22.08.2023 об 14:00 год.

Про оголошення перерви в судовому засіданні до 22.08.2023 об 14:00 год Державне підприємство «Енергоринок» було повідомлене шляхом направлення відповідної ухвали суду від 01.08.2023 в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 22.08.2023 представники учасників справи надали усні пояснення, відповідно до яких представник скаржника підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити. Представник Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» заперечував проти доводів скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Державне підприємство «Енергоринок» про дату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином, проте не скористалося своїм правом участі в судових засіданнях апеляційної інстанції, як і не скористалося своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, а також враховуючи, що частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представника Державного підприємства «Енергоринок».

Заслухавши представника органу державної виконавчої служби та представника Акціонерного товариства «Миколаївобленерго», дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву не неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.   

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2007 у справі №4/69/07, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007, стягнуто з Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» 121271022,23 грн боргу, 7403880,22 грн - 3% річних, 28580017,97 грн збитків від інфляції, 515396 грн пені, 7173,93 грн - 7% штрафу, 25500 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу.

31.07.2007 у справі №4/69/07 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2013 розстрочено виконання рішення суду від 19.07.2007 у справі №4/69/07 з березня 2013 року по лютий 2023 року включно згідно графіку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2005, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2005, змінено пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2004 у справі №3/177 та стягнуто з Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» 159324566,31 грн боргу, 13295102,42 грн - 3% річних, 43108133,65 грн - збитків від інфляції, 100000 грн – пені, 1700 грн - держмита, 118 грн - витрат на ІТЗ судового процесу.

09.03.2005 у справі №3/177 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2013 розстрочено виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2005 у справі №3/177 на 10 років з березня 2013 року по лютий 2023 року включно згідно графіку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 у справі №11/274, яку змінено постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005 стягнуто з Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» 27075516,73 грн боргу, 5238844,41 грн збитків від інфляції, 2678489,15 грн - 3% річних, 2550 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу.

28.01.2005 у справі №11/274 Господарським судом Миколаївської області видано наказ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2007 у справі №11/274 припинено стягнення з Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» за постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005 у частині стягнення пені в сумі 1913831,05 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2013 розстрочено виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 (з урахуванням внесених змін постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005) у справі №11/274 з березня 2013 року по лютий 2023 року включно згідно графіку.

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться зведене виконавче провадження №3642797 про стягнення заборгованості на загальну суму 408628247,02 грн, до якого зведено наступні виконавчі провадження про стягнення боргу з Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» за вказаними судовими рішеннями:

-виконавче провадження №5576151 (відкрито 06.12.2007, зупинено вчинення виконавчих дій 25.02.2019) з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 №4/69/07 про стягнення 121271022,23 грн боргу, 7403880,22 грн 3% річних, 28580017,97 грн збитків від інфляції, 515396 грн – пені, 7173,93 грн 7% штрафу, 25500 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу;

-виконавче провадження №3502601 (відкрито 13.04.2007, зупинено вчинення виконавчих дій 25.02.2019) з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №3/177 від 09.03.2005 про стягнення 159324566,31 грн боргу, 13295102,42 грн - 3% річних, 43108133,65 грн - збитків від інфляції, 100000 грн – пені, 1700 грн - держмита, 118 грн - витрат на ІТЗ судового процесу;

-виконавче провадження №3431796 (відкрито 04.04.2007, зупинено вчинення виконавчих дій 25.02.2019) з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2005 №11/274 про стягнення 27075516,73 грн боргу, 5238844,41 грн збитків від інфляції, 2678489,15 грн 3% річних, 2550 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу.

Боржник зазначає, що Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» здійснювало сплату Державному підприємству «Енергоринок» за вказаними ухвалами суду про розстрочку виконання судових рішень до липня 2019 року повністю і своєчасно, про що письмово повідомляло орган державної виконавчої служби та надавало останньому оригінали платіжних доручень. Залишок боргу складає 143786962,36 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що дійсно Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» у 2013 - 2019 роках здійснювало погашення суми заборгованості на користь Державного підприємства «Енергоринок» за вказаними судовими рішеннями, про що в зазначений період письмово повідомляло Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та до таких повідомлень долучало відповідні платіжні доручення.

Копії таких письмових повідомлень з доказами їх направлення на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходяться в матеріалах справи.

18.04.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Тарасом Євгенійовичем у виконавчих провадженнях №5576151, №3502601 та №3431796 винесено постанови про поновлення вчинення виконавчих дій, які, як встановлено судом першої інстанції в судовому засіданні 04.05.2023, отримані стягувачем та боржником лише 03.05.2023.

Того ж дня, 18.04.2023, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Тарасом Євгенійовичем у виконавчому провадженні №3502601 винесена постанова про арешт коштів боржника на суму 309146058,02 грн, яка, як встановлено судом першої інстанції у судовому засіданні 04.05.2023, отримана стягувачем та боржником лише 03.05.2023.

У постанові також зазначено, що на примусовому виконанні знаходиться три виконавчих документи - накази Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 у справі №4/69/07, від 28.01.2005 у справі №11/274 та від 09.03.2005 у справі №3/177.

Згідно довідки Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» щодо стану заборгованості перед Державним підприємством «Енергоринок» за вказаними судовими рішеннями загальна сума заборгованості станом на 19.04.2023 складає 143786962,36 грн.

У судовому засіданні 04.05.2023 в суді першої інстанції представник стягувача - Державного підприємства «Енергоринок» підтвердив, що станом на дату накладення арешту - 18.04.2023 сума заборгованості по вказаним судовим рішенням дійсно складала 143786962,36 грн, а станом на 03.05.2023 така сума заборгованості зменшилась до 143782881,19 грн. До того ж, представником стягувача у судовому засіданні 04.05.2023 повідомлено суду першої інстанції, що останній запит органу примусового виконання рішень щодо стану заборгованості по вказаним судовим рішенням був у вересні 2021 року, на який стягувач надав відповідну інформацію.

Висновки суду апеляційної інстанції

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. У статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Конституційний Суд України вказує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013).

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Європейський суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (§ 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) №18357/91).

Частиною першою статті 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Законодавцем передбачений чіткий порядок вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні. Державний виконавець наділений відповідними повноваженнями, він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження, співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями (стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому вчинення державним виконавцем дій, які визначені законом для виконання судового рішення, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Колегія суддів зауважує, що під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) виконавця господарський суд, користуючись правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом, повинен з`ясувати та перевірити належність виконання виконавцем визначених законом обов`язків, і в залежності від установлених обставин ухвалити відповідне рішення про задоволення (відмову у задоволенні) такої скарги.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення (частина перша статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»).

За приписами частин першої та другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно із частиною третьою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 8 Розділу VIII Інструкції з організації виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) передбачено, що у постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів. За зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що до обов`язків виконавця належать, зокрема, здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1); розгляд в установлені законом строки заяв сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхніх клопотань (пункт 3).

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець наділений правом проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1 частини третьої статті18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» у 2013-2019 роках здійснювало погашення суми заборгованості на користь Державного підприємства «Енергоринок» за вказаними судовими рішеннями, про що в зазначений період письмово повідомляло Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та до таких повідомлень долучало відповідні платіжні доручення, чим спростовуються доводи органу примусового виконання рішення про те, що боржник не звертався з підтверджуючими документами до відділу примусового виконання рішень щодо внесення змін до суми, вказаній у постанові.

Постанова від 18.04.2023 про арешт коштів боржника на суму 309146058,02 грн винесена державним виконавцем безпідставно, оскільки сума, на яку накладений арешт, не відповідає дійсності, адже станом на дату накладення арешту сума заборгованості по вказаним судовим рішенням складала 143786962,36 грн.

Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції, що в порушення вказаних приписів чинного законодавства, зокрема, частини першої, пункту 3 частини другої, пункту 1 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем при винесенні 18.04.2023 постанови про арешт коштів боржника на суму 309146058,02 грн не прийнято до уваги письмові повідомлення боржника про погашення суми заборгованості на користь Державного підприємства «Енергоринок» за судовими рішеннями до розміру 143786962,36 грн, не проведено перевірку виконання боржником рішень, чим не дотримано засад справедливості, неупередженості та об`єктивності, а також співмірності заходів примусового виконання рішень.

При цьому місцевий господарський суд правильно відхилив доводи органу примусового виконання рішення стосовно того, що після поновлення вчинення виконавчих дій сторони не повідомляли державному виконавцю про виконання рішень суду, крім цього і стягувач не підтверджував здійснення боржником будь-яких сплат на рахунок стягувача, адже державний виконавець 18.04.2023, одночасно поновлюючи вчинення виконавчих дій та накладаючи арешт на кошти боржника, позбавив сторін виконавчого провадження права надати йому письмове підтвердження зменшення суми заборгованості. Крім того, постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій боржником та стягувачем отримані лише 03.05.2023, тобто надати письмове підтвердження зменшення суми заборгованості сторони мали змогу лише з дати отримання таких постанов.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Миколаївської області про задоволення скарги боржника №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця з підстав її обґрунтованості та доведеністю матеріалами справи.

Судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали також правильно враховано правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №910/7310/20, про наділення суду повноваженнями скасовувати рішення органів державної виконавчої служби чи приватних виконавців.

Доводи апелянта про те, що у разі встановлення невідповідності суми накладеного арешту сумі реального боргу, суд міг скасувати постанову державного виконавця частково, а не повністю, колегією суддів відхиляються, оскільки повноваженнями щодо накладення арешту на майно (кошти) боржника у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів наділений саме виконавець, тоді як зазначення судом конкретних дій виконавця під час розгляду скарги є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.

Висновки суду апеляційної інстанції

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника не спростовують висновків Господарського суду Миколаївської області про задоволення скарги Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця при примусовому виконанні рішень суду, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269-271, 276, 281-284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2023 про задоволення скарги Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні рішення у справі №4/69/07 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

          Повний текст постанови складено 24.08.2023.

          Головуючий суддя                                                                      Л.В. Поліщук

Суддя                                                                                          К.В. Богатир

Суддя                                                                                          С.В. Таран