Ухвала

Іменем України

22 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 325/23/15-ц

провадження № 61-12393ск23

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2023 року у справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про видачу дубліката виконавчого документа, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2023 року заяву приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про видачу дубліката виконавчого листа повернуто заявникові без розгляду.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 28 липня 2023 року поновлено приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. строк на апеляційне оскарження ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2023 року, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, надано заявнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для направлення до Запорізького апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 429,44 грн.

Ухвала апеляційного суду доставлена до електронного кабінету заявника у системі «Електронний суд» 28 липня 2023 року.

07 серпня 2023 року на виконання вимог ухвали заявником повторно надано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, які були розглянуті під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2023 року визнано неподаною та повернуто.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником не усунено недоліки апеляційної скарги.

19 серпня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2023 року у вказаній вище справі.

Дослідивши касаційну скаргу заявника колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільної процесуальних правовідносин та їх гарантій.

До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов`язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур.

При цьому цивільна процесуальна форма завжди обов`язково має нормативний і системний характер. По-друге, вона, по суті, передбачає «алгоритм» поведінки кожного суб`єкта при розгляді та вирішенні цивільної справи (у тому числі і суду). По-третє, становить гарантію дотримання законності, оскільки її недодержання призводить до різних негативних наслідків.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги визначені статтею 356 ЦПК України.

Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати встановлення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних заявників від пред`явлення необґрунтованих позовів, скарг.

Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. просила суд про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

Тобто, за певних умов суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону в справі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною другою статті 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

Оскільки в цій справі приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. не діє в особистих інтересах, а є суб`єктом, який здійснює виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що вона не є особою, яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, тому підстав для звільнення її від сплати судового збору немає.

Відмовляючи у задоволенні клопотань приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанцій діяв на підставі вказаних норм ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», надав правову оцінку поданим заявником доказам щодо її майнового стану та дійшов достатньо обґрунтованого висновку про відсутність підстав для звільнення приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. від сплати судового збору у розмірі 429,44 грн за подання апеляційної скарги.

Враховуючи, що у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не були усунені заявником, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу.

Аналогічний висновок виклав Верховний Суд в ухвалі від 28 липня 2023 року у справі № 2-3404/08.

Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, яка не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи. Правильність застосування судом апеляційної інстанції вказаних вище норм процесуального права не викликає розумних сумнівів.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2023 року у справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про видачу дубліката виконавчого документа, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров