УХВАЛА

22 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/999/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючий), Булгакової І. В., Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» (далі - АТ «Житомиргаз», скаржник)

на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.03.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023

у справі №906/999/21

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз»

про стягнення 2 634 384, 89 грн,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Житомиргаз» 26.06.2023 через «Скриню» Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема

рішення Господарського суду Житомирської області від 09.03.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №906/999/21 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Крім того, у прохальній частині касаційної скарги просить зупинити виконання та дію рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів до закінчення касаційного провадження за його касаційною скаргою, а також у заяві доданій до скарги просить про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №906/999/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуючий, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.

Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2023 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.03.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №906/999/21 залишено без руху у зв`язку із наданням скаржникові строку для надання касаційної скарги в новій редакції та вказати підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, визначену (визначені) у конкретному пункті (пунктах) частини другої статті 287 ГПК України та вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій у цій справі було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного саме у постанові Верховного Суду та визначити підставу касаційного оскарження з урахуванням статті 310 ГПК (конкретна її частина та її пункт) з відповідним посиланням на статтю 287 ГПК України. Надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

Копію ухвали Суду від 11.07.2023 АТ «Житомиргаз» отримало 12.07.2023, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти та роздруківкою з підсистеми «Електронний суд», а, отже, останній день усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням вихідних днів, припадає на 24.07.2023.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №906/999/21 АТ «Житомиргаз» 24.07.2023 (згідно з номером 1000233550667 поштового відправлення на конверті) подало касаційну скаргу в новій редакції, зареєстровану канцелярією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та передану судді-доповідачу - 14.08.2023, після виходу з відпустки, в якій просить, зокрема рішення Господарського суду Житомирської області від 09.03.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №906/999/21 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Крім того, у прохальній частині касаційної скарги просить зупинити виконання та дію рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів до закінчення касаційного провадження за його касаційною скаргою.

З огляду на викладене скаржник подав матеріали усунених недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 11.07.2023 у справі №906/999/21.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.08.2023 №29.2-02/2346 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з відпусткою судді Бенедисюка І. М.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2023 для розгляду справи №906/999/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. (головуючої), Булгакової І. В., Колос І. Б.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі в новій редакції скаржник з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, а саме п. 8 гл. 1 розд. XI Кодексу газотранспортної системи та п. 8.4. Типового договору розподілу природного газу, у взаємозв`язку з п.п. 1- 2 гл. 2 розділу IX, п.п. 1 гл. З розд. IX Кодексу газотранспортної системи, у частині питання визначення обсягу договірної потужності точок входу / виходу, за умов відсутності укладеного додатку №1, з врахуванням обставин коли номінація замовником послуг не подавалась або подавалась нульова номінація.

Також у поданій касаційній скарзі в новій редакції скаржник з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що у справі № 906/999/21 суди попередніх інстанцій застосували п. 8.4. Типового договору розподілу природного газу, ст. ст. 76-78, 236 ГПК України без врахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах (щодо стягнення плати за перевищення замоленої потужності), зокрема у постанові від 24.11.2022 по справі № 910/20806/21 та постанові від 19.01.2023 по справі № 914/2441/21.

У поданій касаційній скарзі в новій редакції скаржник з посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що наявні підстави для відступлення від застосованого судом апеляційної інстанції висновку у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21, оскільки Верховний Суд у постанові від 22.10.2022 у справі №910/1878/20 та постанові від 08.06.2021 у справі №904/5147/19 вказує протилежну позицію. Тобто, Верховний суд в подібних судових справах робить абсолютно протилежні висновки, в першому випадку, додаток №1 не є обов`язковим, в другому випадку, факт надання послуги з договірної (замовленої) потужності, може не оформлюватись навіть первинними документами, адже наявність підписаного між сторонами додатку №1 є фактом надання послуги замовленої (договірної) потужності. Таким чином, є підстави вважати, що висновок Верховного Суду у судовій справі №906/184/21 у частині необхідності укладення додатку №1 до договору транспортування природного газу, є неповним, неузгодженим, неефективним, а його застосування у рамках судової справи №906/999/21 у повній мірі є помилковим та необґрунтованим.

Також скаржник зазначає й на процесуальних порушеннях судом апеляційної інстанції, які обмежили його в процесуальних правах, а від так порушили право на справедливий суд, яке закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суть яких (порушень) полягає в наступному в необґрунтованому відмовленні в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи №906/999/21 та у видаленні з відеоконференції при попередньому задоволенні такого клопотання, що вочевидь є обмеженням в доступі до правосуддя відповідача.

Крім того, АТ «Житомиргаз» зазначає й на відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, а також те, що суд першої інстанції не зазначив та не вирішив заяву про застосування строків позовної давності та ігнорування даних обставин судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене касаційна скарга АТ «Житомиргаз» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Отже, суд доходить висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №906/999/21 усунуто недоліки касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Щодо клопотання скаржника про зупинення виконання та дію рішення Господарського суду Житомирської області від 09.03.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №906/999/21 до закінчення касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Житомиргаз», яке обґрунтовано тим, що в контексті впливу виконання та дії оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, відповідач вважає за необхідне зауважити про те, що є на ринку природного газу, оператором газорозподільної системи.

Крім того, відповідач доводить до відома Суду про існування наступних обставин в господарській діяльності відповідача: падіння обсягів розподілу природного газу (в підтвердження посилається на звітність AT «Житомиргаз» перед НКРЕКП); збільшення кількості відпусток без збереження заробітної плати; зменшення обсягу оплат за послуги розподілу природного газу від споживачів природного газу / збільшення кредиторської заборгованості AT «Житомиргаз» (в підтвердження посилається на довідку бухгалтерії AT «Житомиргаз» станом на 01 число березня, квітня, травня 2020-2022 років, щодо сальдо на бухгалтерських рахунках 361 та 631, AT «Житомиргаз»); AT «Житомиргаз», внаслідок військової агресії не має можливості повноцінно виконувати свої зобов`язання, як платник податків, зокрема платник податку на додану вартість. Так на даний час, заборгованість з податку на додану вартість, AT «ЖИТОМИРГАЗ» становить 10 333 237, 61 грн (в підтвердження посилається довідку бухгалтерії AT «ЖИТОМИРГАЗ» про стан заборгованості з податку на додану вартість); виникнення аварійних ситуацій внаслідок пошкодження газопроводів, які обслуговуються [в підтвердження посилається на матеріли пов`язані з аварійними ситуаціями на газопроводах (пояснення працівників, акти, фото, звітність перед НКРЕКП, Міністерством енергетики України тощо)]; кількість споживачів природного газу, які споживають природний газ/кількість розірвань Типових договорів розподілу природного газу (в підтвердження посилається на довідку відділу продажів AT «Житомиргаз»); збільшення кількості мобілізованих працівників AT «Житомиргаз» (в підтвердження посилається на довідку управління персоналом AT «ЖИТОМИРГАЗ»); передача майна AT «Житомиргаз» на користь держави в особі Збройних сил України (в підтвердження посилається на первинні документи щодо приймання-передачі майна); надходження листів від контрагентів AT «Житомиргаз» щодо форс- мажорних обставин, як підстав відстрочення виконання грошових зобов`язань та відповідальності за їх порушення (в підтвердження посилається на Листи контрагентів AT «Житомиргаз» щодо неможливості виконання грошових зобов`язань, внаслідок військової агресії); наявність мораторію на примусове виконання судових рішень в примусовому порядку, який визначений Законом України «Про виконавче провадження»; втрата істотної кількості побутових споживачів природного газу (в силу об`єктивних обставин, пов`язаних з військовою агресією, істотна кількість мешканців на ліцензованій території діяльності AT «Житомиргаз», були евакуйовані або були вимушені покинути свої помешкання і переїхати в інші регіони України, що в результаті вплинуло обсяги споживання послуг AT «Житомиргаз», а від так їх оплату); заборона припинення надання послуг розподілу природного газу побутовим споживачам природного газу, в тому числі нарахування штрафних санкцій; існування на території ліцензованої діяльності AT «Житомиргаз» - Житомирська область, надзвичайної воєнної ситуації; віднесення AT «Житомиргаз» до операторів критичної інфраструктури (з посиланням на витяг з наказу Міненерго від 07.09.2022 № 1-ДСК «Про затвердження Переліку об`єктів критичної інфраструктури паливно- енергетичного сектору критичної інфраструктури»).

Якщо, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не будуть зупинені, це призведе до безповоротних, безпрецедентних наслідків, а поворот виконання судових рішень буде об`єктивно не можливим, через економічну кризу та припинення господарської діяльності AT «Житомиргаз», не тільки як суб`єкта господарювання, але й як оператора газорозподільної системи, через абсолютну неможливість виконувати покладені на оператора газорозподільної системи, законодавством України, функції та завдання.

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.

Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).

Сумніви скаржника щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм права під час постановлення оскаржених судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскарженого рішення або зупинення його дії та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.

Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання або для зупинення його дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

Так, навіть саме по собі проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.

Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення та дію оскаржуваних судових рішень не наведені аргументовано/обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення їх дії, а наведені мають декларативний характер, а тому твердження оцінюються як припущення, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення дії оскаржуваних судових рішень.

Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.

Крім того до касаційної скарги представником АТ «Житомиргаз» - Кучерук Мариною Генадіївною, додано заяву, в якій просить надати можливість участі у всіх судових засіданнях у справі №906/999/21 в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи суть зазначеної вище заяви та її прохальну частину, Суд оцінює вказану заяву, як клопотання про участь у всіх судових засіданнях у справі №906/999/21, в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).

Відповідно до пункту 49 розділу 3 Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

Учасник справи у порядку встановленому процесуальним законом, у відповідності до статті 197 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ураховуючи наявність в суді технічної можливості, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. При цьому Верховний Суд зазначає, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Отже, враховуючи, що на момент постановлення даної ухвали наявна технічна можливість у проведенні відеоконференції поза межами приміщення суду та необхідність забезпечення балансу між правом сторони щодо участі у судовому засіданні та реалізацією ним процесуальних прав й розглядом господарської справи в розумні строки, наявні підстави для задоволення вказаного клопотання.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про можливість задоволення зазначеного вище клопотання про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та проведення судових засідань, в режимі відеоконференції з урахуванням технічних можливостей у Суді з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

Верховний Суд звертає увагу, що явка представників у судове засідання є необов`язковою та Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, відповідно до частини першої статті 300 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 197, 234, 235, 287, 290, 294, 300 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №906/999/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.03.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №906/999/21.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 12 вересня 2023 року о 12:30 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 07 вересня 2023 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через «Електронний суд». Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Відмовити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» у задоволенні клопотання про зупинення виконання та дії рішення Господарського суду Житомирської області від 09.03.2023 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 906/999/21.

5. Клопотання представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі №906/999/21 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задовольнити.

6. Проведення судових засідань в режимі відеоконференції здійснити відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

7. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розміщена на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

8. Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представнику Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» - Кучерук Марині Геннадіївні, необхідно за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення, а також авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні. Крім того, звернути увагу заявника, що під час проведення судового засідання особа, яка подала відповідну заяву повинна мати при собі оригінал документу, що посвідчує особу та пред`явити його під час проведення судового засідання на вимогу Суду.

9. Попередити, що відповідно до частини четвертої статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи.

10. Роз`яснити, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

11. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

12. Повідомити учасників справи, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

13. Витребувати матеріали справи №906/999/21 Господарського суду Житомирської області за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» про стягнення 2 634 384, 89 грн.

14. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Житомирської області та Північно-західного апеляційного господарського суду для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос