Справа № 541/1629/20

Провадження № 4-с/541/11/2023

У Х В А Л А

18 серпня 2023 року                         м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді                                                                Третяка О. Г.,

за участю секретаря судового засідання:                                        Олешко Н. А.,

представника скаржника, адвоката                                                Данильчука С. Г.,

заінтересованої особи                                                         ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миргород Полтавської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагайчука Миколи Володимировича, заінтересована особа: ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Данильчука С.Г., звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Нагайчука Миколи Володимировича, в якій просить визнати неправомірними дії державного виконавця щодо складеного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 23.05.2023 року та зобов`язати державного виконавця вжити заходів до скасування розрахунку заборгованості по сплаті аліментів - станом на 23.05.2023 та вжити заходів для проведення перерахунку заборгованості по сплаті аліментів.

В обґрунтування вимог скаржник посилається на те, що Миргородським міськрайонним судом від 12.03.2021 року по справі № 541/1629/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей винесено рішення, яким частково задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей, сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 18000 гривень щомісяця, починаючи з 28.09.2020 року до досягнення дітьми повноліття. Сума визначених аліментів підлягає щорічній індексації відповідно до закону. 22 червня 2021 року було видано виконавчий лист, а 30.06.2021 року державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Нагайчуком Миколою Володимировичем відкрито виконавче провадження № 65926768. 10.05.2023 року представник скаржника звернувся до державного виконавця з заявою про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів. 13.06.2023 року на адресу представника скаржника надійшов розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 23.05.2023 року. Представник стягувача вважає розрахунок невірним, так як аліменти в сумі 18000 гривень з ОСОБА_1 не стягуються, а стягуються в сумі 9000 гривень. Однак державний виконавець зазначає, що заборгованість відсутня. Рішення про зменшення розміру аліментів судом не приймалось. Представник стягувача вважає, що складений державним виконавцем розрахунок заборгованості зі сплати аліментів суперечить закону та порушує її права як стягувача аліментів.

В судовому засіданні представник скаржника - адвокат Данильчук С.Г. повністю підтримав скаргу та просив її задовольнити.

В судове засідання державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Нагайчук Микола Володимирович не з`явився. Надав суду відзив на скаргу де просив відмовити в задоволенні скарги. У відзиві вказав, що ОСОБА_1 надав докази про те, що з 13.01.2021 року малолітній ОСОБА_3 за власним бажанням безперервно проживає з батьком - ОСОБА_1 і по теперішній час знаходиться на його повному фінансовому забезпеченні. Окрім того, відповідач відкрив банківський рахунок на малолітнього ОСОБА_3 та щомісячно перераховує на цей рахунок 9000 гривень. Просив відмовити в задоволенні скарги.

В судовому засіданні заінтересована особа - ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні скарги представника позивачки виходячи з наступного. Миргородським міськрайонним судом від 12.03.2021 року по справі №541/1629/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей винесено рішення, яким частково задоволено позовні вимоги – стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей, сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 18000 гривень щомісячно, починаючи з 28.09.2020 року до досягнення дітьми повноліття.

З 13.01.2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає з батьком - ОСОБА_1 і знаходиться на його повному фінансовому забезпеченні. Крім того, відповідач відкрив банківський рахунок на малолітнього ОСОБА_3 та щомісячно перераховує на нього 9000 гривень. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06.12.2022 року, яке набрало законної сили, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Вислухавши пояснення представника скаржника - адвоката Данильчука С.Г., заінтересованої особи ОСОБА_1 , дослідивши матеріали провадження, судом встановлено наступне.

Миргородським міськрайонним судом від 12.03.2021 року по справі №541/1629/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей винесено рішення, яке частково задоволено позовні вимоги – стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 18000 гривень щомісяця, починаючи з 28.09.2020 року до досягнення дітьми повноліття. Сума визначених аліментів підлягає щорічній індексації відповідно до закону. 22 червня 2021 року було видано виконавчий лист, а 30.06.2021 року державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Нагайчуком М. В. відкрито виконавче провадження № 65926768 (а.с. 6, 7). Згідно відповіді начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві заборгованість зі сплати аліментів станом на 23.05.2023 року у ОСОБА_1 відсутня (а.с.14-18). З 13.01.2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає з батьком - ОСОБА_1 і знаходиться на його повному фінансовому забезпеченні. Окрім того, відповідач відкрив банківський рахунок на малолітнього ОСОБА_3 та щомісячно перераховує на цей рахунок 9000 гривень. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06.12.2022 року, яке набрало законної сили, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 (а.с. 43-48, 51, 57-66).

Відповідно до Постанови Верховного Суду по справі № 596/826/21 від 29.06.2022 року нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина. Практика застосування статті 197 СК України залежить від обставин кожної конкретної справи, з огляду на те, що "обставина, яка має істотне значення" у розумінні частини другої статті 197 СК України, у кожному випадку має індивідуальний характер, а питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Відповідно до частини четвертої ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. Відповідно до СК України аліменти, одержані на дитину, є її власністю. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини. Припинення стягнення аліментів можливе, якщо одержувач аліментів не витрачає отримані ним гроші на дитину.

Припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача. Така позиція викладена у Постанові Верховного Суду по справі №686/18140/21 від 28.09.2022 року.

Статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає з батьком - ОСОБА_1 і знаходиться на його повному фінансовому забезпеченні, заборгованість по аліментам на неповнолітніх дітей у ОСОБА_1 відсутня.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль, де сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, що відповідає приписам ст. 447 ЦПК України.

Згідно п. а ч. 1, ч. 2 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Скаржник звернувся зі скаргою до суду в строк, передбачений Законом, так як відповідь від державного виконавця була 03.07.2023 року.

Приписами ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких підстав у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Нагайчука Миколи Володимировича слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 3, 10, 12, 13, 449- 451 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Нагайчука Миколи Володимировича, заінтересована особа: ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суд шляхом подачі скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст рішення виготовлено 22.08.2023 року.

Суддя: О. Г. Третяк