Дата документу 16.08.2023 Справа № 335/5605/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/5605/22 Головуючий у 1-й інстанції: Романько О.О.

Провадження №22-ц/807/1172/23 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Бєлової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпресів», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири з застосуванням наслідків недійсності правочину шляхом припинення речових прав та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпресів», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири з застосуванням наслідків недійсності правочину шляхом припинення речових прав та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що їй на праві приватної власності належать квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Буцикіною Л.О. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу від 11 жовтня 2007 року за реєстровим № 2613.

11 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інновестійним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено: кредитний договір № 11232909000 на суму 102 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 515100, 00 гривень; кредитний договір № 11232935000/2 від 11 жовтня 2007 року на суму 2336 , 00 грн.

28 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інновестійним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11352431000 на суму 27000 доларів США, що еквівлентно 130950, 00 грн та кредитний договір № 11352437000 від 28 травня 2008 року на суму 3357, 00 грн.

11 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» у якості Іпотекодержателя та ОСОБА_1 у якості Іпотекодавця укладено договір іпотеки № 11232909000/З посвідчений Буцикіною Л.О., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 2615.

Згідно п.1.1 Договору Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 . Укладення даного договору відбулось в забезпечення виконання зобов`язання - договору про надання споживчого кредиту № 11232909000 від 11 жовтня 2007 року та договору про надання споживчого кредиту № 11232935000/2 від 11 жовтня 2007 року.

28 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» у якості Іпотекодержателя та ОСОБА_1 у якості Іпотекодавця укладено договір іпотеки № 11352431000/З посвідчений Буцикіною Л.О., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим номером № 2794.

Згідно п.1.1 Договору Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 . Укладення даного договору відбулось в забезпечення виконання зобов`язання - договору про надання споживчого кредиту № 11352431000 від 28 травня 2008 року та договору про надання споживчого кредиту № 11352437000 від 28 травня 2008 року.

12 грудня 2011 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» відступив свої права вимоги за вищевказаними договорами іпотеки ТОВ «Кей-Колект», на підставі договору відступлення прав вимоги серія та номер 5207-5208, виданий 12 грудня 2011 року приватним нотаріусом Обухівського районного округу Саєнко Е.В.

01 лютого 2022 року між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Імпресів» укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Пономарьовою Д.В. в реєстрі за № 133.

В подальшому 01 серпня 2022 року ТОВ «Імпресів» відчужив спірну квартиру ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири № 1213, посвідченого приватним нотаріусом Єдемською-Фастовець Ольгою Олександрівною. Про те, що вона не є власником зазначеної квартири вона дізналась 26 серпня 2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Проте, як вважає позивач, Іпотекодержатель - ТОВ «Кей-Колект» не мало права звертати стягнення на предмет іпотеки на підставі позасудового врегулювання шляхом продажу даної квартири третій особі від імені Іпотекодавця, оскільки згідно укладених договорів іпотеки № 11232909000/З від 11 жовтня 2007 року та договору іпотеки № 11352431000/З від 28 травня 2008 року, сторони встановили, що позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом права Іпотекодержателя продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця здійснюється на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем не укладався окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя та відповідно нотаріально не посвідчувався, як то передбачено розділом 5. Оскільки пп. 5.2.2. Договору іпотеки чітко визначав, що право продажу предмета іпотеки виникає в Іпотекодержателя саме на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, який фактично позивачем ніколи не укладався, укладення між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Імпресів» спірного договору купівлі-продажу здійснено без наявності у ТОВ «Кей-Колет» відповідних повноважень. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадку наявності заборгованості іпотекодавця за основним зобов`язанням, або у разі порушення інших умов договору іпотеки. Тобто, передуванню позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки є саме направлення вимоги в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» , однак TOB «Кей-Колект» жодних вимог в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» позичальнику не направляв. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. У зв`язку з чим, укладення спірного договору купівлі-продажу здійснено з порушенням ст. 38 Закону України «Про іпотеку», що має наслідком недійсність такого договору купівлі-продажу.

З врахуванням викладеного вважає, що укладення між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Імпресів» спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна стосовно квартири від 01 лютого 2022 року та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. здійснено з істотним порушенням вимог чинного законодавства, що відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України має наслідком недійсність такого договору. Отже державна реєстрація права власності на спірну квартиру за ТОВ «Імпресів», ОСОБА_2 підлягає скасуванню на підставі ст. 216 ЦК України.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 , представник, адвокат Ткаченко О.С. просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 87,76 кв.м., житловою площею 69,7 кв.м., укладений 01 лютого 2022 року між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Імпресів», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за № 133.

Застосувати наслідки недійсності правочину шляхом припинення речових прав ОСОБА_2 на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати рішення приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемська- Фастовець Ольга Олександрівна про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номер запису про право власності: 47476441, дата державної реєстрації: 01.08.2022 13:28:44, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу квартири, серія та номер: 1213, виданий 01.08.2022, видавник Єдемська-Фастовець О.О., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер індексний номер: 64354243 від 01.08.2022 13:54:24). Судові витрати стягнути з відповідачів.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 01 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпресів», як покупцем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Пономарьовою Дар`єю Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за № 133.

В задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 744,30 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпресів» на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 744,30 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2023 рокускасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про Іпотеку» сторони іпотечного договаору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержатедя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про звадоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір іпотеки містить розділ 5 «Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя. Позивачка в п. 5.1 кожного з іпотечних договорі погодила умови з якими, сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового вркгулювання. В п.5.2.2 встановлено право Іпотекодержателя продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця на підставі окремого дрговору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку встановленому Законом України «Про іпотеку», тобто укладаючи іпотечний договір сторони мали на увазі, що окремим договором і є відповідне застереження, що міститься в розділі 5 договору. Обрання певного способу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Позивачка отримала листи-вимоги про усунення порушень основного зобов`язання за вих. № 735063/1 від 21 червня 2021 року та за вих. № 735063/2 від 21 червня 2021 року, в яких ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність сплати заборгованості та попереджено про намір звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки, в тому числі в порядку передбаченому ст. 38 Закону України « Про іпотеку», а тому, вибуття квартири позивачки з її власності відбулося спираючись на її вимогу щодо непогашення заборгованості, щодо укладення договорів з умовою звернення стягнення на предмет іпотеки та можливість застосування позасудового врегулювання цього та враховуючи, що її завчасно було повідомлено про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке вона отримала особисто. ТОВ «Кей-Колект» в повній мірі виконало вимоги Закону Ураїни «Про іпотеку», а отже в цілому правомірно набуло право продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Суд не вказав в рішенні, з якої норми Закону та на підставі яких доказів визнав недійсним договір купівлі-продажу квартири. Суд не врахував, що задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, стороною якого вона не є, не призведе до поновлення прав позивача на квартиру, які вона вважає порушеними, а тому вказані вимоги не є ефективним способом захисту, оскільки належним способом захисту прав позивача, які вона вважає порушеними, є звернення до суду із вимогами про витребування майна. Апелянт посилається на правові позиції Великої Палати Верховного Суду викладених в постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145\2047/16-ц та інш.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що позивач не є стороню договору купівлі-продажу квартири від 01 лютого 2022 року, нею не доведено, як визнанням зазначеного правочину недійсним можуть бути поновленні її права та інтереси. Обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові. Просить апеляційну скаргу ТОВ «Кей-Колект» задовольнити, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2023 року скасувати в задоволенні позову відмовити.

Учасники справи, ТОВ «Імпресів», третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ПономарьоваД. В. будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог процесуального закону, до апеляційного суду не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, будь яких клопотань про відкладення розгляду справи не надали.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки вищезазначені учасники справи були належним чином повідмленні про дату, час та місце розгляду справи та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), апеляційний суд вважає за потрібне розглянути справу в даному судовому засіданні у відсутності, ТОВ «Імпресів», третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д. В.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частні або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Задовольняючи позов в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи не виявилось за можливе достеменно встановити те, що ТОВ «Кей-Колект» належним чином повідомляло позивача про наявність заборгованості та намір здійснити продаж предмета іпотеки, у зв`язку з чим, укладення спірного договору купівлі-продажу здійснено з порушенням ст. 38 Закону України «Про іпотеку», що має наслідком недійсність такого договору купівлі-продажу. Відмовляючи в задовленні позовних вимог щодо застосуваня наслідків недійсності правочину шляхом припинення речових прав ОСОБА_2 на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 та скасування рішення державного реєстратора, а саме приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 серпня 2022 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обраний невірний спосіб захисту. Замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову про витребування нерухомого майна.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого 26 серпня 2022 року Департаментом надання адміністративних послуг ОСОБА_1 на праві приватної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Буцикіною Л.О. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу від 11 жовтня 2007 року за реєстровим № 2613. Право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 18 жовтня 2007 року (т.1 а.с.9,14).

Відповідно до Договору іпотеки нерухомого майна № 11232909000/З від 11 жовтня 2007року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О. 11 жовтня 2007 року, зареєстровано у реєстрі для реєстрації заборон за № 300, остання передала Банку квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в забезпечення виконання гршових зобов`язань за Кредитним договором № 11232909000 від 11 жовтня 2007 року у сумі 102 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 515 100 грн, на термін до 09 жовтня 2037 року та Кредитний договір № 11232935000/2 від 11 жовтня 2007 року у сумі 2 336 грн на термін до 09 жовтня 2037 року (т.1 а.с.14-15).

Відповідно до Договору іпотеки нерухомого майна № 11352431000/З від 28 травня 2008 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О. 28 травня 2008 року, зареєстровано у реєстрі для реєстрації заборон за № 2795, остання передала Банку квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в забезпечення виконання гршових зобов`язань за Кредитним договором № 11352431000/З від 28 травня 2008 року у сумі 27 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 130 950 грн, на термін до 28 травня 2018 року та Кредитний договір № 11352437000 від 28 травня 2008 року у сумі 3 357 грн на термін до 28 травня 2018 року (т.1 а.с.16-17).

12 грудня 2011 року Акціонерним комерційним інноваційний банк «УкрСиббанк» відступив свої права вимоги за вищевказаними договорами іпотеки ТОВ «Кей-Колект», на підставі договору відступлення прав вимоги серія та номер 5207-5208, виданий 12 грудня 2011 року приватним нотаріусом Обухівського районного округу Саєнко Е.В.

Обставини відступлення права вимоги АТ «УкрСиббанк» до ТОВ «Кей-Колект» учасниками процесу не оспорювалися та були визнані, тому відповідно до ст. 82 ЦПК України додатковому доведенню не підлягають.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за договорами про надання споживчих кредитів не виконувала, тому утворилася заборгованість перед ТОВ «Кей-Колект», яка станом на 21червня 2021 року складала: за договором про надання споживчого кредиту № 11232909000 від 11 жовтня 2007 року -138 200,12 доларів США, що за курсом НБУ становить 3 755 063,10 грн та за Договором про надання споживчого кредиту № 11352431000 від 28 травня 2008 року - 35 301,69 доларів США, що за курсом НБУ становить 959 189,28 грн.

Наявність зазначеної заборгованості з боку представника позивача не заперечувалася.

Відповідно до копії Вимоги про усунення порушень основного зобов`язання від 21 червня 2021 року за вих. № 735063/1 та копії Вимоги про усунення порушень основного зобов`язання від 21 червня 2021 року за вих. № 735063/2, ТОВ «Кей-Колект» повідомило ОСОБА_1 про придбання Товариством право вимоги заборгованості по:

- Договору про надання споживчого кредиту № 11232909000 від 11 жовтня 2007 року (надалі - Кредитний договір -1) на підставі договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року, укладеному з Акціонерним товариством «УкрСиббанк», а також на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 12 грудня 2011 року, посвідчений Саєнко Е.В., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрованим в реєстрі за № 5207-5208, є іпотекодержателем нерухомого майна, а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом Договору іпотеки № 11232909000/З від 11 жовтня 2007 року, посвідченого Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О. за реєстровим номером 2615 (надалі - Іпотечний договір - 1), яким забезпечено виконання зобов`язання по Кредитному договору;

- Договору про надання споживчого кредиту № 11352431000 від 28 травня 2008 року (надалі - Кредитний договір -2) на підставі договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року, укладеному з Акціонерним товариством «УкрСиббанк», а також на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 12 грудня 2011 року, посвідчений Саєнко Е.В., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрованим в реєстрі за № 5207-5208, є іпотекодержателем нерухомого майна, а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом Договору іпотеки № 11352431000/З від 28 травня 2008 року, посвідченого Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О. за реєстровим номером 2794 (надалі - Іпотечний договір - 2), яким забезпечено виконання зобов`язання по Кредитному договору.

Також, цим листом, ТОВ «Кей-Колект» вимагає сплатити борг за:

Кредитним договором - 1, розмір якого станом на 21 червня 2021 року складає 138 200,12 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 21 червня 2021 року складає 3 755 063,10 грн, з яких: 98 599,92 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 21 червня 2021 року складає 2 679 078,15 грн - заборгованість за тілом кредиту; 39 600,20 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 21 червня 2021 року складає 1 075 984,95 грн - заборгованість за процентами.

Кредитним договором - 2, розмір якого станом на 21 червня 2021 року складає 35 301,69 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 21 червня 2021 року складає 959 189,28 грн, з яких: 24 300 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 21 червня 2021 року складає 660 260,16 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11 001,69 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 21 червня 2021 року складає 298 929,12 грн - заборгованість за процентами.

Також, попереджено, що в порядку ст.ст.35,36 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання цієї вимоги протягом тридцяти денного строку ТОВ «Кей-Колект» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». У вимозі № 735063/2 попереджено ОСОБА_1 , що ТОВ «Кей-Колект» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» (т.1 а.с.196,197).

Відповідно до копії поштового вкладення із номером 04073 6285125 8 та фіскальних чеків Головної пошти країни Укрпошта, 21 червня 2021 року ТОВ «Кей-Колект» направило ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , наступні документи: Вимогу про усунення порушень основного зобов`язання № 735063/1 від 21 червня 2021 року на 1 арк., Вимогу про усунення порушень основного зобов`язання №735063/2 від 21 червня 2021 року на 1 арк.; Копію довіреності на представника ТОВ «Кей-Колект» на 1 арк. (т. 1 а.с. 195 зворот, т.1 а.с. 198-200, т.2 а.с.7,12).

Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із трекінг номером 04073 6285125 8, вищезазначені документи були вручені особисто ОСОБА_1 під підпис - 29 червня 2021 року (т. 1 а.с. 195, т.2 а.с.6).

Відповідно до Висновку про вартість об`єкта оцінки, оцінювач Пархоменко О.В. , ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» ОСОБА_4 , проведено оцінку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з метою продажі по ст. 38, за замовленням ТОВ «Кей-Колект», вартість якої станом на 10 січня 2022 року становить: 797 430 грн, що еквівалентно 29 000 доларів США (Курс НБУ станом на дату оцінки 27.4977 грн за 1 долар США) (т.2 а.с.13).

01 лютого 2022 року між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Імпресів» укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. в реєстрі за № 133. Право власності зареєстровано 01 лютого 2022 року за реєстровим номером 2570926123060, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права вланості (т.1 а.с.139-140,201).

01 серпня 2022 року ТОВ «Імпресів» відчужив спірну квартиру ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири № 1213, посвідченого приватним нотаріусом Єдемською-Фастовець Ольгою Олександрівною. Право власності останнього було зареєстроване. Даний Договір зареєстрований в Державномуреєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 01 серпня 2022 року за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2570926123060, про що свідчить копія відповідного Витягу (т.1 а.с.131-132,192).

22 грудня 2022 року на запит суду Департаментом реєстраційних послуг надано копії реєстраційної справи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з розділу № 2570926123060 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.52-116).

Відповідно до копії Листа-повідомлення від 01 серпня 2022 року № 01/08/2022/735063_735064/2, ТОВ «Кей-Колект» звернулося до Державного реєстратора-приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Розсосі С.С. у зв`язку з виконанням зобов`язань за Кредитними договорами та припиненням Іпотечних договорів, Товариство просить зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення записів про іпотеку (№ 46455682, № 46455732), щодо: квартири АДРЕСА_2 (т.2 а.с.66).

Відповідно до Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 серпня 2022 року № 64352128 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватний нотаріус Розсоха С.С., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, вирішено провести державну реєстрацію припинення іпотеки на квартиру з реєстраційним номером 2570926123060, що розташована за вищезазначеною адресою, за суб`єктом: ТОВ «Кей-Колект», про що 01 серпня 2022 року за реєстраційним номером 2570926123060 внесено відповідний напис, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію (т.2 а.с.81).

За даним листом внесено запис про припинення іпотеки

Відповідно до Довідки про реєстрацію місця проживання особи № 04-26/5-7433 від 05 серпня 2019 року, виданої Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 18 березня 2008 року по теперішній час (т.1 а.с.41).

Відповідно до Довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого 12 листопада 2020 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 21 вересня 2010 року (т.1 а.с.42).

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 видане 26 липня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м. Запоріжжя, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_1 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 652 (т.1 а.с.43).

Відповідно до довідки Департаменту реєстраційних послуг від 04 жовтня 2022 року, за відомостями Департаменту за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані особи відстні (т.1 а.с.207).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 11 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком « Укр Сиббанк», яке змінило назву на АТ « УкрСиббанк», та ОСОБА_1 було укладені:

Договір про надання споживчого кредиту № 11232909000 від 11 жовтня 2007 року, за умовами якого почизальник отримала кредит в розмірі 102000, 00 доларів США: Договір про надання споживчого кредиту № 11232935000/2 від 11 жовтня 2007 року за умовами якого позичальник отримала кредит в розмірі 2336 гривень; Договір про надання споживчого кредиту № 11352431000 від 28 травня 2008 року за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 27000, 00 доларів США; Договір про надання сплживчого крдиту № 113524437000 від 28 травня 2008 року за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 3357,00 грн.

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищезгаданими кредитними договорами 11 жовтня 2007 року та 20 травня 2008 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) уклали нотаріально посвідчені договора іпотеки N № 11232909000/З, № 11352431000/З, предметом яких є належна іпотекодавцю на праві власності квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 4.1 іпотечного договору іпотекодержатель має право на звернення стягнення на предмет іпотеки: у разі поршення Іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим Договром ( п. 4.1.1); у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати Предмета іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства ( п. 4.1.2); в інших випадках відповідно до діючого законодавства ( 4.1.3).

Звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду (п.4.2.1); виконавчого напису нотаріуса (п.4.2.2); позасудового врегулювання у відповідності до умов цього Договору та Закону України «Про іпотеку» (п.4.2.3); з інших, передбачених законодавством України, підстав (п.4.2.4).

Відповідно до п. 4.3 Договору, право визначення підстави та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателю.

Відповідно до п. 4.5 Договору, звернення стягнення на Предмет іпотеки з застосуванням позасудового врегулювання здійснюються відповідно до розділу 5 цього Договору та відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Розділом 5 Договору передбачено застереження про задоволення вимог Іпотекрдержателя.

Відповідно до п. 5.1 Договору, сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Відповідно до п. 5.2 Договору позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:

Відповідно до п. 5.2.1 Договору передача Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України « Про іпотеку»

Відповідно до п.5.2.2 Договору, отримання Іпотекодержателем права провадати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця на підставі окремого договору про задовлення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Запокном України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 6.5 Договору всі повідомленння між сторонами здійснюються у письмовій формі. Листування між сторонми за цим договором здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень (рекомендованих листів) іншій стороні на її адресу, що визначена як адреса для листування у розділі «адреси, банківські реквізити та підписи сторін» цього договору або з іншою адресою, про яку сторони письмово повідомили іншій стороні при зміни адреси. Підтвердженням факту відправлення повідомлення (рекомендованого листа) є поштова квитанція або інший поштовий документ, що підтверджує факт відправки або вручення або отримання повідомлення. Сторони погодили, що адреса Іпотекодержателя для листування, зазначена в цьому договорі, вважається місцем виконання сторонами своїх зобов`язень за договором.. З усіх питань, що не врегольовані цим договором, сторони керуються законодавством України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

12 грудня 2011року на підставі договору факторингу та договору про відступлення прав за іпотечними договорами Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» відступило ТОВ "Кей-Колект» права вимоги за вищевказаними кредитними та іпотечними договорами.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

В порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки 01 лютого 2022 року між ТОВ " Кей-Колект» та ТОВ « Імпресів» було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріальногог округу Пономарьовою Д.В., зареєстрований у реєстрі за N 133, за умовами якого ТОВ "Кей-Колект» діючи відповідно до ст. 38 Закону України «Про Іпотеку» продало, а ТОВ "Імпресів» придбало квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . ( т. 1 а.с. 139-140).

01 серпня 2022 року між ТОВ «Імпресів», з однієї сторони, та ОСОБА_2 , з іншої сторони. було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу єдомською-Фастовець О.О., зареєстрований у реєстрі за N 1213, за яким до ОСОБА_2 перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_1 ..

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з частинами першою, другою статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою, дев`ятою статті 38 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов`язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року N 1127, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок), для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Абзацом першим пункту 61 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі N 757/13243/17 (провадження N 14-711цс19) зазначено, що за змістом частини першої статті 33 та частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку". Вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" не перешкоджають іпотекодержателю здійснювати права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця тільки тоді, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя зазначеної статті). Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання. Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року N 270. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати і таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання. Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки. В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання. В іншому випадку іпотекодержатель не набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, зокрема не вправі відчужувати предмет іпотеки іншій особі. За таких умов предмет іпотеки, придбаний іншою особою за договором з іпотекодержателем, є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати. При цьому добросовісна особа, яка придбаває майно в особи, яка не є його власником, має пересвідчитися у наявності в останньої права розпоряджатися чужим майном. У разі дотримання іпотекодержателем вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання невиконання вимог частини першої статті 38 Закону України "Про іпотеку" щодо повідомлення іпотекодавця про конкретний спосіб задоволення вимог іпотекодаржателя шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві не має наслідком настання нікчемності такого правочину та не є підставою, за умови дотримання інших вимог закону щодо такого виду правочину, для визнання такого договору недійсним, однак може бути підставою для відшкодування іпотекодавцю завданих збитків.

Апеляційним судом встановлено, що договір іпотеки передбачав застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Матеріали справи мість копії вимоги № 735063/1, № 735063/2 від 21 червня 2021 року , які надано ТОВ « Кей-Колект» на підтвердження надіслання позивачу вимоги про наявність заборгованості за кредитними договорами № 11232909000 від 11 жовиня 2007 року та № 11352431000 від 28 травня 2008 року, яка виникла станом на 21 червня 2021 року та усунення порушень основного зобов`язання та у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку товариство як іпотекодержатель в порядку ст. ст. 35, 36 Закону України « Про іпотеку» попереджає, що має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому ст. 37 Закону України « Про іпотеку», а у вимозі № 735063/2 від 21 червня 2021 року попереджено, що в разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку ТОВ « Кей-Колект» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки в порядку, передбаченому статтею 38 цього Закону.

Слід зазначити, що зазначені вимоги направлені ОСОБА_6 цінним листом з описом вкладення. Факт відправки зазначених вимог та їх одержання, підтверджується відбитком печатки АТ «Укрпошта», а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого слідує, що ОСОБА_1 отримала такі повідомлення 29 червня 2021 року, що підтвердила своїм підписом на такому повідомленні.

Такі вимоги були направлені позивачці на адресу: АДРЕСА_3 , що зокрема відповідає адресі проживання/листування ОСОБА_1 визначеного в договорі іпотеки від 11 жовтня 2008 року. Тобто в останньому укладеному договорі, умови якого не змінювалися ( т. 1 а.с. 195-200).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року по справі № 757/13243/17 зазначила, що належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договорм порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору, якщо такий порядок договором не визначений. Відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінни від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку ( п. 54, 55, 57).

З означених обставин слідує, що ТОВ «Кей-Колект» вжило всіх заходів, передбачекних ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо направлення відповідних вимог та повідомлень, необхідних для подальшого зверення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Крім того, такі вимоги повідомлення були отримані позивачкою особисто. Тобто вона про них була обізнана, але жодних дій не вчинила, заборгованість за вищезазначеними кредитними договорами не погасила.

Презумпція належного повідомлення іпотекодавця про необхідність усунення порушень основного зобов`язання позивачкою в загальному порядку належними та допустимими доказами не спростована.

Позивачка не оспорювала визначений ТОВ "Кей-Колект» розмір заборгованості за кредитним договором.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Водночас, суд першої інстанції не надав оцінку тому, що позивачка, отримавши 29 червня 2021 року вимоги про усунення порушень основного зобов`язання, тобто будучи обізнаною про наявну заборгованість по кредитному зобов`язанню та розуміючи можливість припинення її права власності на майно, не вжила відповідних заходів на виконання договірних зобов`язань, тобто фактично погодилася з тим, що право на іпотечне майно буде припинено внаслідок погашення кредитного боргу забезпеченого іпотекою, однак звернулася із позовом лише тоді, коли спірне майно вже належало добросовісному набувачу.

З огляду на зазначене, встановивши, що ТОВ «Кей-Колект» як іпотекодержателем було дотримано вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання позивачу як іпотекодавцю вимоги про усунення порушень забезпеченого іпотекою основного зобов`язання, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, тобто ТОВ « Кей Колект» в повній мірі виконало вимоги Закону України «Про іпотеку», а отже цілком правомірно набуло право продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі купівлі-продажу у порядку встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», позивачка не оспорювала визначений ТОВ "Кей-Колект» розмір заборгованості за кредитними договорами, тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що укладений між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Імпресів» договір купівлі-продажу спірної квартири є недійсним. Оскільки спірне житлове приміщення вибуло з власності ОСОБА_7 з її власної волі та в подальшому було відчужено особою, яка мала права на таке відчуження.

Отже, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Водночас апеляційний суд відхиляє посилання заявника у апеляційній скарзі на неврахування судом першої інстанції висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183\1617/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15-ц, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606\18, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/13551/19, від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, Верховного Суду від 10 лютого 2023 року у справі № 206/1198/19.

У вказаних постановах зазначено, що задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ефективний спосіб захисту є такий, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства.

Тобто, у разі встановлення факту порушення прав позивача суд визначає, чи обраний позивачем спосіб захисту є ефективним.

Враховуючи те, що у цій справі не встановлено порушення прав позивачки під час звернення стягнення на предмет іпотеки, що є підставою для відмови у задоволенні позову, тому відсутні правові підстави для вирішення питання щодо ефективності обрання позивачкою способу захисту її прав.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (пункт четвертий частини першої статті 376 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Якщо суд япеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги ТОВ "«Кей-Колект» сплатило судовий збір у розмірі 2977, 20 грн, що підтверджується квитанцією від 08 червня 2023 року № 588 ( т.3 а.с. 19), із ОСОБА_1 на користь ТОВ « Кей-Колект» підлягає стьягненню 2977, 20 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2023 року у цій справі скасувати. Прийняти нове судове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпресів», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, застосуванням наслідків недійсності правочину шляхом припинення речових прав та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» судові витрати у вигляді сплати судового зброру за подання апеляційної скарги у розмірі 2977, 20 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 21 серпня 2023 року.

Головуючий, суддя СуддяСуддя

Подліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.