ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"17" серпня 2023 р.м. Одеса  Справа № 916/3141/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.

за участю представників:

від прокуратури: Уліцька А.В.,

від позивача 1: не з`явився,

від позивача 2: не з`явився,

від позивача 3: не з`явився,

від відповідача: адвокат Назаренко І.М., Скоріщенко О.О. - керівник,

розглядаючи справу № 916/3141/22

за позовом: Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси (вул. Черняховського, № 6, м. Одеса, 65062) в інтересах держави в особі:

позивача – 1: Одеської міської ради (площа Думська, № 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691);

позивача – 2: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, № 1, м. Одеса, 65039 код ЄДРПОУ 26302595);

позивача – 3: Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» (вул. Канатна, № 134, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 40703130)

до відповідача: Громадської організації «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо» (вул. Водопровідна, № 13-Б, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42102541);

про визнання недійсним договору оренди майна та додаткових угод, стягнення заборгованості по орендній платі та повернення нежитлового приміщення,

                                                  ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси звернувся в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» до Господарського суду Одеської області із позовом до Громадської організації «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо», в якому просить суд:

- визнати недійсним договір оренди нежилого приміщення № 560/18 від 04.10.2018, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 04.10.2018, укладену між Комунальною установою «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» та Громадською організацією «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 12.10.2020 до договору оренди від 04.10.2018 № 560/18, укладену між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо»;

- стягнути з Громадської організації «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо» на користь Департамента комунальної власності Одеської міської ради заборгованість у сумі 131 813,84 грн;

- стягнути з Громадської організації «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо» на користь Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» заборгованість у сумі 84554,33 грн;

- зобов`язати Громадську організацію «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо» звільнити нежитлове приміщення літ. «В», «Д», «К», «Л», «М», «Н» Одеської загальноосвітньої школи № 79 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради, площею 544,4 кв.м., вартістю 2 307 000,00 грн, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, № 13, згідно договору оренди нежилого приміщення № 560/18 від 04.10.2018, що належить до комунальної власності Одеської міської ради, та повернути вказане нежитлове приміщення балансоутримувачу - Комунальній установі «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» за актом приймання-передачі.

26.12.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№ 3246/22 від 22.12.2022) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3141/22. Постановлено справу № 916/3141/22 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "17" січня 2023 року о 12:40 год.

17.01.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/3141/22 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до"14" лютого 2023 року об 11:40 год.

14.02.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/3141/22 проголошено протокольну ухвалу про перерву до "23" лютого 2023 року о 12:20 год.

23.02.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області закрито провадження у справі № 916/3141/22 за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» до Громадської організації «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо» про визнання недійсним договору оренди майна та додаткових угод, стягнення заборгованості по орендній платі та повернення нежитлового приміщення.

Окрім того, 23.02.2023 у підготовчому засіданні судом було проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду та протокольну ухвалу про перерву до "09" березня 2023 року об 11:00 год.

09.03.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/3141/22, після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, судом проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/3141/22 до судового розгляду по суті на "28" березня 2023 року о 12:20 год.

Між тим, 15.03.2023 через канцелярію до Господарського суду Одеської області надійшла копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 по справі № 916/3141/22 (вх. ГСОО № 272/23), відповідно до якої зобов`язано Господарський суд Одеської області направити матеріали справи № 916/3141/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.02.2023.

15.03.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області зупинено провадження по справі № 916/3141/22 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

14.06.2023 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено. Скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.02.2023 про закриття провадження у справі №916/3141/22 та справу №916/3141/22 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

27.06.2023 матеріали справи № 916/3141/22 Південно-західним апеляційним господарським судом повернуто до Господарського суду Одеської області.

30.06.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області поновлено провадження у справі № 916/3141/22 та призначено судове засідання по суті на "12" липня 2023 року об 11:00 год.

12.07.2023 у судовому засіданні по справі № 916/3141/22 судом проголошено протокольно перерву до "01" серпня 2023 року о 14:40 год.

01.08.2023 у судовому засіданні по справі № 916/3141/22 судом проголошено протокольно перерву до "17" серпня 2023 року о 14:20 год.

З огляду на обставини, що потребують вчинення процесуальних дій, які віднесенні до завдань підготовчого провадження, суд дійшов висновку, що є достатні підстави повернутись до стадії підготовчого провадження та повторно провести підготовче провадження у справі № 916/3141/22, у зв`язку з чим судом 17.08.2023 постановлено протокольну ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження у справі.

Дослідивши в судовому засіданні 17.08.2023 матеріали справи в цілому, суд дійшов висновку, що позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» у даній справі підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Розглядаючи справу, суд зазначає, що первинним питанням в межах спірних правовідносин, яке підлягає дослідженню та перевірці, є саме наявність або відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави у відповідних правовідносинах в особі обраного ним відповідного органу.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ч.3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Отже, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає положенням ст. 4 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, мають господарський характер.

Згідно із ч.3 ст.41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Щодо правомірності звернення заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» суд зазначає таке.

Прокурор визначив Комунальну установу «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси», як орган, уповноважений на здійснення відповідних функцій держави у сфері спірних орендних відносин.

Підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом зазначено, що позивач-3, як орган, уповноважений на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжив належних заходів щодо усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень.

На думку прокурора, наведені у позовній заяві обґрунтування наявності правових підстав для звернення ним до суду з позовом у цій справі є сумісними з розумінням «інтереси держави», підстави представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах є обґрунтованими, правомірними, вмотивованими та такими, що відповідають обставинам справи.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, у кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз.3 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абз.1 ч.3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі № 1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Суд зазначає, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (висновки Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 25.11.2020 у справі № 204/6292/18 (провадження № 61-17873св19) та від 17.06.2020 у справі № 204/7119/18 (провадження № 61- 20542св19).

У справі № 916/3141/22, що розглядається, прокурор зазначає, що Комунальна установа «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах щодо управління та ведення господарської діяльності закладів освіти Приморського району м. Одеси, отже, є органом держави на представництво інтересів держави у виниклих правовідносинах.

При цьому, згідно Статуту, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 07.12.2016 №1414-VII, Комунальна установа «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» є комунальною установою, заснованою на власності територіальної громади міста Одеси, яка створена відповідно до вимог чинного законодавства України. Крім того, комунальна установа юридичною особою, неприбутковою бюджетною установою та фінансується з бюджету міста Одеси через Департамент, має самостійний баланс, відокремлене майно, рахунки в органах Державної казначейської служби України, веде самостійний бухгалтерський облік.

Також, Установа має право укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права, виконувати зобов`язання, бути позивачем і відповідачем у відповідному суді (п. 1.9).

Водночас, Статутом визначено, що засновником Установи є Одеська міська рада. Координацію діяльності та контроль за виконанням статутних завдань Установи здійснює уповноважений орган – департамент освіти та науки Одеської міської ради (п. 1.4.).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 55, частини першої статті 63 Господарського кодексу України та Закону № 280/97-ВР комунальне підприємство, створене органом місцевого самоврядування, є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Таким чином, позивач-3 здійснює господарську діяльність, є самостійним суб`єктом господарювання, а не органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Термін «суб`єкт владних повноважень» визначено у п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого це є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Разом з цим, наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.12.2021 у справі №917/764/21.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов. При цьому наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин.

Отже, інтереси держави є відмінними від інтересів інших учасників суспільних відносин і даючи офіційне тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7 та 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

З урахуванням наведеного, оскільки, позивач-3 не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, як відповідно і не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунальної установи як суб`єкта господарювання, звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» є безпідставним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначила, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

Аналогічного висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права прийшов і Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2019 року в справі № 925/226/18.

Оскільки позов подано прокурором в інтересах держави в особі Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси», яка не є суб`єктом владних повноважень, за висновками суду в цій частині він є таким, що підлягає залишенню без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 76, 86, п.2 ч.1 ст.226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

1. Позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси» до Громадської організації «Організація інвалідів «Ініціатива Інфо» про визнання недійсним договору оренди майна та додаткових угод, стягнення заборгованості по орендній платі та повернення нежитлового приміщення – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 17.08.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення (підписання).

Повний текст ухвали складено 22.08.2023.

Суддя                                                                              О.В. Цісельський