УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 127/16318/22

провадження № 51-3671ск23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення йому строку на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2023 року та його касаційну скаргу на вказане рішення суду апеляційної інстанції, яке постановлено в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020000001305, за обвинуваченням

ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городище, Вінницький район Вінницької області, проживаючого у тому АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Суть питання

За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за те, що він 21 грудня 2021 року близько 01 год 00 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно-справним автомобілем «Honda HR-V», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався у темну пору доби дорогою по вул. Кармелюка в с. Городище Вінницького району Вінницької області в напрямку дамби, не врахував дорожню обстановку, а саме: наявність на дорожньому покритті нашарування снігу та заокруглення дороги ліворуч, не обрав безпечної швидкості, яка б дозволяла йому постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого не впорався з керуванням та виїхав за межі проїзної частини дороги, де допустив наїзд на дерево. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_5 від отриманих травм загинув на місці пригоди.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого суду, засуджений та його захисник оскаржили його до апеляційного суду.

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 14 квітня 2023 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_4 залишив без змін.

Не погоджуючись із рішеннями попередніх судів сторона захисту подала касаційну скаргу до суду касаційної інстанції.

Верховний Суд ухвалою від 20 червня 2023 року на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) захиснику відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на рішення місцевого і апеляційного судів стосовно його підзахисного, оскільки з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень вбачалось, що підстав для задоволення скарги немає.

Однак, 27 липня 2023 року засуджений звернувся з новою касаційною скаргою на рішення апеляційного суду стосовно нього, в якій, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі, через суворість, просить змінити рішення судів попередніх інстанцій в частині визначеного йому покарання шляхом пом`якшення.

Крім того, засуджений заявив клопотання про поновлення йому строку на звернення до Верховного Суду, яке обґрунтував тим, що 20 липня 2023 року, після його звернення до Полтавського міського центру надання безоплатної вторинної правової допомоги, йому було призначено захисника. У зв`язку із чим, вважає, що строк на касаційне оскарження ним був пропущений з поважних причин, а тому просить поновити цей строк.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК України) касаційну скаргу на судові рішення може бути подано протягом трьох місяців із дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб, зокрема потерпілих, перебувати у стані невизначеності. Воно надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, визначитися з своїми аргументи та їх обґрунтуванням.

Порядок обчислення процесуальних строків визначено ст. 115 КПК України. За ч. 4 вказаної норми процесуального закону при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_4 постановлено 14 квітня 2023 року, однак засуджений подав касаційну скаргу до суду касаційної інстанції лише 27 липня 2023 року, разом із клопотанням про поновлення йому строку на касаційне оскарження, яке обґрунтував тим, що тільки 20 липня 2023 року звернувся до регіонального центру для залучення нового адвоката.

Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 березня 2019 року (справа № 127/17092/18), особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово заявляв, що зацікавлена сторона зобов`язана проявляти особливу ретельність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів для ознайомлення з рухом справи (див., наприклад «Каракуця проти України»).

Верховний Суд звертає увагу засудженого на тому, що передбачений КПК України строк на касаційне оскарження, а саме 3 місяці, є досить тривалим та достатнім для того, щоб навіть за наявності певних труднощів у особи вона могла вчасно подати касаційну скаргу (у разі її сумлінного ставлення до користування своїми процесуальними правами).

У контексті цього кримінального провадження Верховний Суд звертає увагу на те, що сторона захисту скористалася правом на касаційне оскарження, зокрема, таку скаргу в межах строку на касаційне оскарження було подано захисником. За наслідками розгляду якої, Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень вбачалось, що підстав для задоволення скарги немає.

Той факт, що засудженого не влаштовує результат такого оскарження, а так само факт залучення засудженим нового захисника не створюють належних підстав для поновлення йому строку на касаційне оскарження.

Засуджений не був позбавлений можливості особисто подати касаційну скаргу в межах тримісячного строку на касаційне оскарження. Також у межах цього ж строку він міг залучити до 5 захисників, щоб кожен з них міг своєчасно оскаржити судове рішення. Натомість засуджений таким правом не скористався та подав касаційну скаргу, долучивши до неї клопотання про поновлення йому строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції стосовно нього.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що засуджений не навів переконливих доводів щодо наявності поважних причин пропуску ним строку на касаційне оскарження постановлених стосовно нього судових рішень, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку касаційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, вважає за необхідне повернути касаційну скаргу, оскільки засуджений подав її після закінчення строку касаційного оскарження, а з його клопотання не вбачається підстав для поновлення строку.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення йому строку на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2023 року.

Повернути касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 , з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3