УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 229/1314/22

провадження № 51-4036ск23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , про поновлення йому строку на касаційне оскарження вироку Дружківського міського суду Донецької області від 04 листопада 2022 року і ухвали Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2023 року та його касаційну скаргу на вказані судові рішення, які постановлені в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022052260000146, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка, Донецької області, зареєстрованого та проживаючого в тому АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України) раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Суть питання

За вироком Дружківського міського суду Донецької області від 04 листопада 2022 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 28 березня 2023 року залишив вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_5 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями попередніх судів сторона захисту подала касаційну скаргу до суду касаційної інстанції.

Верховний Суд ухвалою від 10 липня 2023 року на підставі п. 3 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) повернув касаційну скаргу захисника, оскільки він подав її після закінчення строку касаційного оскарження і не порушив питання про поновлення йому цього строку.

Захисник повторно звернувся з касаційною скаргою на рішення місцевого та апеляційного судів стосовно його підзахисного, в якій, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно надану оцінку доказам, допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вищевказані рішення судів попередніх інстанцій стосовно його підзахисного і призначити новий розгляд у місцевомусуді.

Крім того, захисник клопоче про поновлення йому строку на звернення до Верховного Суду, яке обґрунтовує тим, що він проживає у Донецькій області, яка знаходиться у зоні активних бойових дій, а тому, з огляду на положення п. 5 ч. 1 ст. 615 КПК України, вважає, що строк на касаційне оскарження ним був пропущений з поважних причин.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційну скаргу на судові рішення може бути подано протягом трьох місяців із дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб, зокрема потерпілих, перебувати у стані невизначеності. Воно надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, визначитися з своїми аргументи та їх обґрунтуванням.

При цьому, правило початку перебігу строку на касаційне оскарження, визначене ст. 426 КПК України, є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком засудженого, який перебуває під вартою.

Порядок обчислення процесуальних строків визначено ст. 115 КПК України. За ч. 4 вказаної норми процесуального закону при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_5 ухвалено 28 березня 2023 року, а тому останнім днем подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції для захисника було 29 червня 2023 року.

Однак захисник подав вищевказану касаційну скаргу до суду касаційної інстанції лише 25 липня 2023 року (згідно штемпелю на конверті), тобто після закінчення визначеного ч. 2 ст. 426 КПК України строку на касаційне оскарження.

Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 березня 2019 року (справа № 127/17092/18), особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

У поданому клопотанні захисник ОСОБА_4 процитував положення п. 5 ч. 1 ст. 615 КПК України, не звернувши увагу на те, що ці положення застосовуються за наявності двох підстав, а саме: введення воєнного стану та відсутності об`єктивної можливості виконання процесуальних дій у строки. Тобто у клопотанні захисник посилається лише на Укази Президента України щодо ведення та продовження воєнного стану в Україні і не зазначає та не підтверджує доказами, які саме об`єктивні причини, виходячи з вказаних вимог КПК України, завадили йому подати касаційну скаргу до Верховного Суду для реалізації права на касаційне оскарження в межах визначеного процесуального строку. Отже, наведені захисником у клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску процесуального строку не можна визнати обґрунтованими.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що захисник ОСОБА_4 не навів переконливих доводів щодо наявності поважних причин пропуску ним строку на касаційне оскарження, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку касаційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, вважає за необхідне повернути касаційну скаргу, оскільки захисник ОСОБА_4 подав її після закінчення строку касаційного оскарження, а з його клопотання не вбачається підстав для його поновлення.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення йому строку на касаційне оскарження вироку Дружківського міського суду Донецької області від 04 листопада 2022 року і ухвали Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2023 року.

Повернути касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3