Справа № 758/3005/18

Провадження 6/758/358/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2023 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Автогров Андрій Миколайович про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника у виконавчому проваджені ,-

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановлених ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06 листопада 2019 року по справі № 758/3005/18.

Заява обґрунтована тим, що ухвалою суду від 06.11.2019 року у справі № 758/3005/18 подання було задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України на строк до виконання зобовязань за рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18.12.2018 р. про стягнення в порядку поділу майна подружжя з ОСОБА_1 вартості частини автомобіля в розмірі 199 850 грн. ОСОБА_1 посилається на те, що вона вже сплатила 69 452,00 грн. з усієї суми боргу, але виїзд за кордон дозволить суттєво й набагато скоріше скоротити розмір заборгованості та повністю погасити борг, що є позитивним чинном як для боржника так і для стягувача й виконавця. Таким чином,вказані факти у сукупності дають підстави для скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

У судове засідання учасники не з`явилися, повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали вказаної заяви, зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18.12.2018 року в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість частини автомобіля PORSCHE CAYENNE, тип - легковий Універсал-В, 2005 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 199 850 грн. та судовий збір в розмірі 1 998,50 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторговим А.М. ВП № НОМЕР_3 від 01.03.2019 року відкрите виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 вартості частини автомобіля у розмірі 199 850,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторговим А.М. ВП № НОМЕР_4 від 01.03.2019 року відкрите виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1998,50 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року подання приватного виконавця Авторгова А.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - задоволено.

Вирішено тимчасово обмежити громадянку України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України на строк до виконання зобов`язань за рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року про стягнення в порядку поділу майна подружжя з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартості частини автомобіля PorscheCayenne, н.з. НОМЕР_2 у розмірі 199 850 грн. та 1 998 грн. 50 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2020 року в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 - відмовлено. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року залишено без змін.

05 жовтня 2020 року ОСОБА_3 звернулася до Подільського районного суду міста Києва про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 01.10.2021 р. скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Постановою Київського апеляційного суду від 03.02.2022 року ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 01.10.2021 р. скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - відмовити.

Згідно ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно п. 5 ч. 1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Частинами 5, 6, 7 статті 441 ЦПК України визначено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Так, ОСОБА_1 звертаючись до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, посилається на те, що можливість виїжджати за кордон дозволить набагато скоріше скоротити розмір заборгованості, який складає 199 850 грн. та 1 998,50 грн. судового збору. Вказала, що частково сплатила борг в сумі 69 452,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Проте, вказані доводи заявника не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки, обмежувальний захід було застосовано до боржника у зв`язку із встановленням судом факту свідомого ухилення боржника від виконання рішення суду.

Крім того, вбачається, що виконавче провадження № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 758/3005/18 виданого Подільським районним судом м. Києва 01.02.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартості частини автомобіля у розмірі 199 850,00 грн. та судовий збір у розмірі 1998,50 грн. продовжує виконуватись, зобов`язання боржника за рішенням залишається не виконаними, заборгованість не погашена.

Разом з тим, належних доказів виконання повністю своїх зобов`язань за виконавчим документом, заявником не подано та не встановлено судом в ході розгляду справи.

Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Згідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,-і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналізуючи викладене, судом не встановлено наявність обставин для скасування обмежувальних заходів накладених на заявника в наслідок невиконання зобов`язань, які потягли за собою вжиття заходів забезпечення виконавчого провадження, таке як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Враховуючи вищевикладене, заява про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 8 ст. 441 ЦПК України, відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 1-22, 441, ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Автогров Андрій Миколайович про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника у виконавчому проваджені - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. М. Ларіонова